Корупційні загрози та виклики для економіки: аналітики висловили незадоволення новими нормами бронювання.

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Українські аналітичні центри звернулися до Кабміну з вимогою доопрацювати резонансний проєкт змін до правил бронювання. Документ передбачає запуск Координаційного центру, урізання лімітів для броньованих працівників та оновлення критеріїв визначення критично важливих підприємств.

Цю інформацію містить звернення 16 провідних аналітичних установ, які фокусуються на економічній політиці, адресоване президенту України, прем'єр-міністру, відповідним міністрам та іншим представникам уряду.

Аналітичні центри наголошують, що повністю підтримують боротьбу з фіктивним працевлаштуванням заради бронювання, однак вважають запропоновані урядом механізми неадекватними та надмірними. На думку експертів, замість адресних перевірок підприємств з ознаками зловживань уряд пропонує загальні обмеження, які можуть зачепити добросовісний бізнес.

У професійних колах звучать застереження: впроваджені зміни можуть ускладнити діяльність стратегічно важливих компаній, призвести до нових корупційних загроз і негативно позначитися на оборонних можливостях держави.

"Автори нових змін зазначають про схеми із влаштуванням псевдо-працівників при поточній моделі бронювання. При цьому боротись із такими схемами, якими користуються окремі підприємства -- пропонують методом "килимових бомбардувань" замість якісних ризик-орієнтованих підходів. Це не вирішить проблеми, а лише завдасть значну шкоду економіці. Крім того - поза увагою залишаються більше 2 млн ухилянтів у розшуку, на які у першу чергу мала б бути зосереджена увага Кабінету міністрів" -- зазначає Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, коаліції аналітичних центрів.

За оцінкою експертів, створення Координаційного центру може збільшити строки розгляду питань, які стосуються критичності підприємств, із 10 до 17 робочих днів. Водночас для низки процедур не визначено чітких строків ухвалення рішень.

Ще одна проблема - відсутність чітких процедур скасування статусу критично важливого підприємства. У проєкті не визначено вичерпного переліку підстав для такого рішення, порядку повідомлення підприємства, строків надання пояснень і механізму оскарження. В аналітичних центрах нагадують, що втрата статусу може позбавити працівників підстав для відстрочки від призову. Це створює ризики для підприємств, які виконують оборонні контракти, ремонтують енергетичні об'єкти або забезпечують роботу критичної інфраструктури.

"Проєкт постанови в поточній редакції не відповідає заявленій меті, несе суттєві загрози для бізнесу, оборонної та економічної стійкості держави... Це створює надзвичайні корупційні ризики; рекомендації Центру є підставою для скасування статусу без процедурних гарантій, а перехідні положення щодо вже наданих статусів і бронювань відсутні; обмеження запроваджуються у найвразливіших для держави сферах і в найнесприятливіший період, без кількісної оцінки наслідків та без консультацій; суттєві зауваження Міненерго, Міністерства юстиції, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без відповіді по суті", - сказано у зверненні.

Автори звернення закликали Кабмін доопрацювати проєкт постанови з урахуванням зауважень профільних міністерств, аналітичних центрів і бізнес-спільноти.

Цю заяву підписали такі аналітичні установи: Центр соціально-економічних досліджень "CASE Україна", Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, Інститут трансформації соціально-економічної сфери, Центр економічних стратегій, Український інститут правової політики, Мережа захисту національних інтересів "АНТС", Growford Institute, Інститут реформ у сфері оподаткування, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Аналітичний центр Advanter Group, Офіс головного економіста КБС, Аналітична група Економічної експертної платформи, Інститут фінансових та правових досліджень, Аналітичний центр "Технології прогресу", а також Фонд прогнозування Києва.

#Прем'єр-міністр #Україна #Президент України #Економіка #Інфраструктура #Уряд України #Стратегія #Google #Міністерство юстиції (Україна) #Броня #Національне агентство з питань запобігання корупції #Аналітичний центр #Бізнес #Компаній #Масові бомбардування #Міністерство (державний орган) #Інститут економічних досліджень та політичних консультацій #Національні інтереси #Прогресу (Келераш)

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Огляд найголовніших новин на "20 хвилин" за період з 12 по 19 жовтня, які могли залишитися поза вашою увагою.
Звільнення від земельного податку: чи необхідно подавати звітні документи?
Графіки електропостачання на понеділок будуть впроваджені в кількох регіонах.
Теги