
Колишні власники ПриватБанку Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов, в контексті розкриття даних про свої активи під час судового розгляду, розпочатого проти них націоналізованим банком у Лондоні, оцінили свої активи в понад 8 мільярдів доларів. Цю інформацію містить опубліковане рішення судді Вільяма Трауера.
"Згідно з їхніми власними деклараціями про активи, вони обидва володіють частками у великій кількості одних й тих самих активів, де розмір їхніх часток, утримуваних разом (оцінених ними на момент розкриття інформації про активи в сукупності у понад $8 млрд) або однаковий, або дуже схожий - іншими словами, вони володіють ними 50/50", - сказано у документі.
Як повідомлялося, після розгляду позовної заяви ПриватБанку Лондонський суд 19 грудня 2017 року видав указ про всесвітній арешт активів (WFO) на суму понад $2,5 млрд. Коломойський пізніше в інтерв'ю каналу KishkiNa вказував, що цей арешт стосувався всіх його активів.
У своєму рішенні суддя також підкреслив, що численні активи надають Коломойському та Боголюбову можливість контролювати значні пакети акцій відповідних компаній або бізнесів, що стоять за ними. За словами судді, спільний контроль над іншими активами підтверджується тим, що ексвласники ПриватБанку обидва подали декларації про свої активи в рамках цього процесу. У цих деклараціях було зазначено 201 офшорну холдингову компанію, в якій кожен з них мав рівні частки, що забезпечувало їм опосередковане володіння базовими активами, які мали приблизно однакову вартість.
Згідно з ухвалою, були представлені певні документи, які вказують на можливий розрив між Коломойським та Боголюбовим, що міг статися ще у 2007 році. Ця інформація грунтувалася на свідченнях Боголюбова, але ПриватБанк не зміг провести його перехресний допит. Внаслідок цього суддя не мав підстав стверджувати, що свідчення є цілком достовірними. Більш того, колишні власники відмовилися давати свідчення та брати участь у перехресному допиті, що стосувалося свідчень інших осіб.
У рішенні підкреслюється, що Коломойський і Боголюбов є відомими українськими підприємцями, які володіли інтересами в різноманітних сферах, таких як банківська справа, виробництво феросплавів, медіа, торгівля нафтою та газом, а також нерухомість. Ці бізнесмени приблизно одного віку та мають або мали громадянство України, Ізраїлю і Кіпру; додатково, Боголюбов володіє британським громадянством.
Вони підтримують тісні дружні та ділові стосунки з початку 90-х років і з того часу спільно зайняті багатьма ініціативами, які Боголюбов у інших справах охарактеризував як "безліч проектів та інвестицій", - розповів суддя про їхню співпрацю.
Він нагадав, що Коломойський жив в Україні до 2003 року, коли почав проводити більшу частину свого часу у Франції, Ізраїлі та Швейцарії, ставши швейцарським резидентом у Женеві у 2010 році. Потім він очолив Дніпропетровську обласну державну адміністрацію у 2014 році, після звільнення з цієї посади на початку 2015 року, за його словами, жив у Женеві та Ізраїлі, а повернувся до України у 2019 році, де й залишався на момент суду, хоча його потім позбавили українського громадянства.
У рішенні суду зазначається, що Боголюбов вважав себе більш орієнтованим на міжнародні справи. Він виїхав з України в 2007 році, а в 2009 році оселився в Лондоні, де проживав до 2017 року, після чого переїхав до Женеви. "Він стверджував, що з моменту свого від'їзду з України разом із Коломойським вони зосередилися на реалізації власних проектів. Подібно до Коломойського, він повернувся в Україну в 2019 році", - додав суддя.
Він зробив висновок, що, хоча цілком ймовірно, відбулася зміна в специфіці взаємин між колишніми власниками ПриватБанку, вони все ж продовжували співпрацювати протягом часу, що охоплює дане провадження.
Водночас суддя погодився, що Коломойський з його підходами до менеджменту був "скрізь", як про це висловилися в одній зі скайп-розмов співробітники "Пріват Бізнес Центру", хоча те саме не можна сказати про Боголюбова. "Тим не менш, я не погоджуюся з тим, що він не був людиною", - додав про Боголюбова Трауер.
Він додав, що ексвласники ПриватБанку також були близькими на більш особистому рівні: на початку 2017 року мали спільні офісні приміщення в Женеві та обидва мали будинки в Нікольському, а також про це свідчить характер деяких повідомлень у WhatsApp та інших повідомлень, що збереглися. Окрім того, йдеться у рішенні, Коломойський та Боголюбов тісно спілкувалися щодо кроків, які вони могли б вжити, щоб перешкодити подачі ПриватБанком судового позову проти них. При цьому Коломойський отримав інформацію про це від співробітників вже націоналізованого банку.
Суддя також згадав, що ще одним важливим аспектом стосунків ексвласників ПриватБанку був спосіб, у який вони спілкувалися один з одним: Коломойський постійно стверджував, що не користується електронною поштою, вважаючи її небезпечною та ненадійною, а електронними засобами, за допомогою яких він звик спілкуватися з іншими, зокрема з Боголюбовим, були WhatsApp, Viber та Black - захищена телефонна мережа, за допомогою якої кілька десятків осіб, які фігурували в доказах на суді, могли спілкуватися один з одним, телефонуючи на номери, записані за їхнім іменем у довіднику. Перші три номери у версії Black-довідника за січень 2013 року були робочими номерами в Дніпрі для Коломойського (0101), Боголюбова (0102) та голови правління Олександра Дубілета (0103).
Як повідомлялося, згідно із оголошеним 30 липня цього року рішенням Коломойський та Боголюбов несуть солідарну відповідальність перед банком за відшкодування завданої йому шкоди. Цю суму має бути визначено в розмірі $1 млрд 911,88 млн за вирахуванням реальної вартості переданих банку активів, як зазначено в тексті рішення. Як зазначили юристи ПриватБанку, щодо переданих активів суд встановив необхідність врахувати їх справжню вартість приблизно $140 млн, тоді як оцінки відповідачів (приблизно $640 млн), не повинні братися до уваги.
Щодо процентів, суддя Трауер вирішив, що це питання буде розглянуто на наступному засіданні.
Сума компенсації, яку повинні будуть сплатити колишні власники, буде встановлена на наступному слуханні в жовтні 2025 року. Міністерство фінансів повідомило, що сума, яку банк отримає у вигляді компенсації, перевищить 2 мільярди доларів, включаючи відсотки та юридичні витрати. ПриватБанк і Національний банк також підтвердили цю оцінку.
ПриватБанк є найбільшим державним банком в Україні. Станом на 1 квітня цього року його загальні активи досягли 945,5 мільярда гривень (приблизно 22,6 мільярда доларів за актуальним курсом), що становить 25,2% від усієї банківської системи країни. Наразі банк обслуговує більше 18 мільйонів активних клієнтів, а його послугами користується 70% населення України.
Націоналізований у грудні 2016 року ПриватБанк за рік подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського і Боголюбова, а також імовірно пов'язаних із ними шести британських компаній. Своєю чергою захист ексвласників відкидав звинувачення і стверджував, що банку не вдалося виявити конкретні дії ексвласників, які були незаконними з позиції законодавства України або які безпосередньо призвели до збитків банку. Коломойський вже заявив про план оскаржити рішення суду.
Фінальні слухання у Високому суді Лондона розпочалися в середині червня 2023 року, зокрема через те, що суддя вирішив відкласти їх через ситуацію в Україні. Банк повідомив, що до цього моменту сума позову зросла з початкових $1,9 млрд до майже $4,5 млрд, оскільки щоденні відсотки становлять приблизно $500 тис., а судовий наказ про глобальний арешт активів відповідачів залишається в силі. ПриватБанк зазначив, що на момент націоналізації його капіталізація була недостатньою на суму близько $5,5 млрд, і згодом він був рекапіталізований за рахунок держави.
#Бізнес #Україна #Підприємництво #Міністерство фінансів (Україна) #Українці #Юрист #Дніпро #Телефон #Сполучене Королівство #Закон України #Національний банк України #Банк #Рішення суду #Франція #Швейцарія #Ізраїль #Лондон #Суддя #Офшорний фінансовий центр #WhatsApp #ПриватБанк #Корпоративна група #Громадянство #Нафта #Кіпр #Ігор Коломойський #Газ #Viber #Справедливість #Арештуйте. #Позов до суду #Банківська справа в Україні #Націоналізація #Женева #Дубілет Олександр Валерійович