Основні тенденції сталого інвестування та ESG для сектору видобутку у 2025 році

У 2025 році інвестори, які орієнтуються на принципи сталого розвитку, будуть зосереджені на п'яти ключових темах.

Добувний сектор в нашій країні вже давно виконує роль рушійної сили у впровадженні інноваційних підходів до ESG-звітності та стратегій сталого розвитку. У 2025 році інвестори, що дотримуються принципів сталого розвитку, зосередять свою увагу на п'яти основних напрямках. Серед них можна виділити регуляцію у сфері ESG, інвестиції в перехід до безвуглецевої економіки, випуск зелених облігацій, трансформацію глобального ринку ESG-фондів, а також етичні аспекти штучного інтелекту. Давайте розглянемо ці тенденції більш детально.

2025 рік стане вирішальним для перевірки ефективності регулювання ESG у ЄС. Очікуються результати перегляду Регламенту щодо розкриття інформації про сталий розвиток (SFDR) та перші звіти компаній відповідно до Директиви про звітність у сфері корпоративної сталості (CSRD). Бізнес та політики активно тиснуть на європейських регуляторів, вимагаючи доказів дієвості ESG-політик.

У Сполучених Штатах, згідно з прогнозами, нове керівництво Дональда Трампа може значно обмежити ESG-ініціативи, що створить перешкоди для переходу до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю та сталих інвестицій. Зокрема, існує ймовірність повторного виходу США з Паризької угоди, зменшення або скасування субсидій на відновлювальну енергію, закладених у Законі про зниження інфляції, а також скасування правил Комісії з цінних паперів і бірж (SEC) щодо розкриття інформації про викиди парникових газів і кліматичні загрози.

Також, можливе повернення суворих норм щодо пенсійних планів Erisa з боку Міністерства праці США, що зобов’яже фінансових довірених осіб акцентувати увагу на прибутковості та уникати витрат, пов’язаних з ESG, якщо вони не сприяють довгостроковій цінності.

У той же час в інших регіонах світу продовжиться реалізація стандартів для розкриття інформації про кліматичні та сталий розвиток, зокрема тих, які створює Міжнародна рада зі стандартів сталого розвитку (ISSB). Крім того, деякі країни мають намір впровадити або розширити добровільні таксономії для класифікації сталих інвестицій.

До завершення 2025 року глобальний ринок ESG-фондів переживе значні трансформації.

Основним каталізатором змін стануть нові рекомендації щодо найменувань ESG-фондів, які були представлені Європейським управлінням з цінних паперів та ринків (ESMA). Ці вказівки мають на меті захистити інвесторів від ризиків грінвошингу, встановлюючи мінімальні вимоги для європейських фондів, що в своїх назвах використовують терміни, пов'язані зі сталим розвитком.

Очікується, що до середини 2025 року від 30% до 50% європейських ESG-фондів змінять свої назви. Інші фонди будуть змушені адаптувати свої інвестиційні цілі та/або портфелі, щоб зберегти ESG-терміни в своїх найменуваннях. Деякі з них повністю відмовляться від інвестицій у викопне паливо, в той час як інші зосередяться на стратегіях переходу.

У Великій Британії продовжить зростати інтерес до маркування фондів сталого розвитку, хоча їхня кількість, ймовірно, обмежиться 150-200 фондами. На глобальному рівні спостерігається тенденція до прискорення закриття ESG-фондів. У США ринок ESG-фондів, що оцінюється в 353 мільярди доларів, вже зазнає скорочення в кількості пропозицій, хоча обсяги активів продовжують зростати завдяки підвищенню ринкової вартості. Наприкінці вересня в США налічувалось 595 ESG-фондів, у порівнянні з 647 на початку року.

Активи ESG-фондів у решті світу, які наразі становлять близько 5% глобального ринку, продовжать зростати, але темпи цього зростання будуть повільнішими, ніж раніше.

Вплив на територію України

Для українських інвесторів та підприємств ці зміни створюють нові перспективи та виклики. Глобальна еволюція ESG-фондів може слугувати сигналом для вітчизняного фінансового сектору про потребу у запровадженні чітких стандартів сталого інвестування і прозорості.

Українські підприємства, зокрема ті, що займаються видобутком природних ресурсів і мають намір залучити іноземні інвестиції, повинні бути готовими до зміни вимог з боку інвесторів. Наприклад, інвестиційні фонди, які прагнуть уникати вкладень у викопні види пального, можуть суттєво зменшити фінансування традиційних енергетичних проектів, натомість віддаючи перевагу ініціативам, що сприяють переходу до сталого розвитку або зелених технологій.

Одночасно українським інвесторам слід зосередити увагу на трансформації пріоритетів у світовому ринку ESG-фондів. Наприклад, фонди, що коригують свої стратегії відповідно до вимог ESMA, можуть виявитися більш привабливими для інвестування завдяки більшій прозорості своїх портфелів.

Україна має можливість привернути іноземні інвестиції в ESG у свої проєкти. Зокрема, прогрес у відновлювальних джерелах енергії, зниження викидів в промисловості та охорона біорізноманіття відповідають світовим тенденціям сталого інвестування.

Як і у 2024 році, у 2025 році головним трендом стане інвестування у перехід до низьковуглецевої економіки. Інвестори будуть займати більш активну позицію, переходячи від заохочення компаній до встановлення цілей до забезпечення їх реалізації конкретними діями.

Крім того, інвестори все більше звертатимуть увагу на значні можливості, які відкриває енергетичний перехід. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), для успішної реалізації енергетичного переходу до 2030 року потрібно понад 6 трлн доларів щорічно.

Починаючи з 2021 року, сектор екологічних технологій, зокрема вітрова і сонячна енергетика, акумулятори та електричні автомобілі, зіткнувся з викликами у досягненні високих прибутків на публічних ринках через підвищені процентні ставки. Проте, у 2025 році, з огляду на очікуване зниження ставок центральними банками, покращення ефективності підприємств та незважаючи на невизначеність, пов'язану з можливим скасуванням податкових пільг для екологічних проєктів у США, прогнози для низьковуглецевих технологій виглядають оптимістично. Структурні чинники, такі як технологічний прогрес, зменшення витрат та зростаючий попит на енергію, формують вигідні умови для розвитку зелених рішень як на публічних, так і на приватних ринках, незважаючи на наявність короткострокових ризиків.

Водночас очікується, що компанії, які працюють у секторі електроустаткування, продовжуватимуть отримувати вигоду від зростання попиту на зелену інфраструктуру та підвищення енергоефективності будівель, підтримані стабільними фундаментальними факторами.

Вплив та можливості для України

Для України інвестування у перехід відкриває значний потенціал для залучення міжнародних фінансів. Особливо це стосується розвитку відновлюваної енергетики, модернізації електромереж та підвищення енергоефективності промисловості.

Українські компанії у сфері виробництва електроустаткування можуть скористатися зростанням попиту на зелену інфраструктуру. Наприклад, обладнання для модернізації будівель чи мереж може бути важливим експортним продуктом, оскільки багато країн зосереджені на підвищенні енергоефективності.

Окрім цього, рішення з низьким вмістом вуглецю, зокрема електричні автомобілі та акумулятори, можуть отримати підтримку на внутрішньому ринку, якщо уряд продовжить заохочувати ці сектори через податкові вигоди або інші форми підтримки.

Попри виклики, такі як високі ставки чи політична нестабільність у глобальному контексті, український бізнес має можливість використати структурні фактори енергетичного переходу для залучення інвесторів.

У 2025 році прогнозується, що обсяги випуску зелених, соціальних, сталих та облігацій, пов'язаних із сталим розвитком (GSS+), перевищать 1 трильйон доларів, що є зростанням у порівнянні з трохи нижчими показниками наприкінці 2024 року. Це буде зумовлено покращенням умов для кредитування та зростаючим інтересом інвесторів до екологічно орієнтованих інвестицій. Облігації GSS+ здобули популярність як фінансові інструменти, які сприяють переходу до економіки з низьким рівнем вуглецевих викидів.

Прогнозується, що у 2025 році запрацює ринок зелених облігацій Європейського Союзу. Новий добровільний стандарт ЄС (EU GBS) має на меті підвищити довіру інвесторів до цього ринку завдяки більш детальним вимогам до звітності та верифікації. Відповідно до цього стандарту, щонайменше 85% залучених фінансових ресурсів повинні використовуватись для проектів, що відповідають критеріям сталого розвитку, визначеним у таксономії ЄС.

Також очікується збільшення обсягу емісії зелених облігацій, які сприятимуть фінансуванню проєктів, орієнтованих на екологічні інновації, що є важливими для переходу до сталого розвитку. Серед таких ініціатив можна виділити інвестиції в компанії, що добувають сировину (наприклад, літій), необхідну для розробки екологічних технологій, а також підприємства, які виготовляють ізоляційні матеріали, що сприяють зменшенню викидів у будівельній галузі.

Можливості для України

Український ринок має потенціал для розвитку зелених облігацій як інструменту залучення міжнародного фінансування для реалізації проєктів у сферах енергетики, транспорту та промисловості. Наприклад, інвестиції у видобуток матеріалів, таких як графіт чи титан, можуть бути привабливими для міжнародних інвесторів, враховуючи їхнє значення для технологій акумуляторів чи електромобілів.

Ринок зелених облігацій ЄС може стати важливим орієнтиром для України. Запровадження власних стандартів, які відповідають міжнародним вимогам, дозволить українським компаніям конкурувати за фінансування на глобальних ринках капіталу. Крім того, залучення коштів через облігації GSS+ для модернізації будівельної інфраструктури чи розвитку зеленої енергетики допоможе Україні досягати кліматичних цілей та відповідати вимогам Європейського зеленого курсу.

Зниження глобальних ставок також відкриває вікно можливостей для українських емітентів, зокрема держави та великих компаній, для запуску власних випусків зелених облігацій. Це може включати інвестиції в модернізацію тепломереж, розширення сонячної та вітрової енергетики, а також інші проєкти, що відповідають критеріям сталого розвитку.

Штучний інтелект (ШІ) став одним із головних інвестиційних трендів 2024 року, і у 2025-му він, ймовірно, залишиться в центрі уваги інвесторів, орієнтованих на сталий розвиток.

ШІ має величезний потенціал для боротьби зі зміною клімату та досягнення цілей сталого розвитку в різних галузях. Проте швидке впровадження цієї технології за останні роки виявило значні ризики у сфері ESG, які можуть зростати в умовах зниження регулювання, зокрема в США.

З екологічної точки зору, дата-центри, які використовують штучний інтелект, наприклад, у компаніях Google та Microsoft, споживають величезні обсяги енергії, і не вся вона є екологічно чистою. Це не тільки підриває зобов’язання цих компаній досягти вуглецевої нейтральності, але й може відібрати необхідні ресурси від інших важливих секторів, які також потребують зеленої енергії для виконання своїх планів щодо декарбонізації.

З точки зору соціології, штучний інтелект породжує ряд нових загроз, які можуть призвести до серйозних фінансових втрат для підприємств, якщо вони стануть реальністю. Серед цих загроз - ризики порушення конфіденційності, упередженість, поширення дезінформації та порушення авторських прав. Наприклад, у травні 2023 року компанія Meta була оштрафована на 1,3 мільярда доларів Європейським Союзом за неналежне управління особистими даними.

Вплив та перспективи для України.

Швидкий розвиток штучного інтелекту відкриває для України нові горизонти, водночас ставлячи перед нею певні виклики. З одного боку, технології ШІ мають потенціал значно поліпшити ефективність українських підприємств у таких сферах, як енергоефективність, оптимізація виробничих процесів та оцінка кліматичних ризиків. Це особливо актуально для видобувної промисловості, де автоматизація та аналіз великих обсягів даних можуть не лише знизити витрати, але й зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

З іншого боку, зростаюче споживання енергії для роботи центрів обробки даних може стати проблемою в умовах енергетичних викликів, з якими стикається Україна. Для запобігання цим ризикам необхідно забезпечити, щоб розвиток ШІ-технологій супроводжувався впровадженням відновлюваних джерел енергії та підтримкою екологічних стандартів.

Крім того, регулювання ШІ в Україні має включати аспекти захисту даних, боротьби з упередженістю алгоритмів та мінімізації соціальних ризиків. Українському бізнесу, який прагне залучити іноземні інвестиції, важливо продемонструвати відповідальне використання ШІ у своїй діяльності.

Впровадження комплексного підходу до ШІ може не лише мінімізувати ESG-ризики, але й допомогти Україні стати частиною глобальних ланцюгів створення вартості у сфері технологій.

У 2025 році сталий розвиток та відповідальне інвестування продовжать бути основними пріоритетами для гірничодобувного сектору, створюючи нові перспективи для залучення інвестицій, підвищення продуктивності та адаптації до світових тенденцій.

Серед основних тенденцій - посилення ESG-регулювання, що стимулює прозорість і підзвітність бізнесу, розширення практик інвестування у перехід до низьковуглецевої економіки, а також активне використання зелених облігацій як джерела фінансування. Разом з тим, стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту створює як нові можливості, так і ризики, які вимагають відповідального підходу до управління.

Для України ці тренди становлять як виклик, так і можливість. Наша країна має потенціал стати важливим учасником глобальних ланцюгів створення вартості, надаючи критично необхідні ресурси для розвитку зелених технологій і залучаючи міжнародні інвестиції завдяки прозорим та екологічно свідомим практикам. Одночасно, зміцнення законодавчої бази у сфері сталого розвитку та впровадження інновацій дозволять українському бізнесу не тільки відповідати світовим стандартам, а й підвищити свою конкурентоспроможність на міжнародній арені.

Залучення цих можливостей вимагає тісної взаємодії між урядом, підприємствами та міжнародними союзниками, а також стратегічного підходу до впровадження принципів ESG у всі сфери діяльності.