У Києві отруюють людей простроченими продуктами: правоохоронці не виявляють інтересу, а місцева влада лише безпорадно знизує плечима.

Вершкове "масло" по 48 грн, ковбаса по 70 грн, напівфабрикати, готові до вживання після розігріву у микрохвильовці - по 35 грн. УНІАН поцікавився, хто і як торгує простроченими харчами в столиці, і що заважає прибрати небезпечну торгівлю з вулиць.

Нещодавно киянка Олена Корольова звернула увагу на стихійну торгівлю поблизу станції метро Лівобережна і поділилась своїми враженнями в соціальних мережах: "На Лівобережці, біля ринку, просто жах. Схоже, в Києві виник новий бізнес під виглядом легальної торгівлі. Це справжня загроза для здоров’я - "прострочка". За її словами, м'ясо та молочні продукти, які реалізують прямо з землі, вже встигли набути неприємного запаху.

Однак цей бізнес далеко не новий і має досить широку популярність - у київський кол-центр 1551 надходять численні скарги на продаж прострочених продуктів з різних куточків міста. Наприклад, неподалік станції метро Героїв Дніпра бажаючим із задоволенням пропонують гнилі продукти зі знижками.

Час від часу столична влада звітує про перемогу над стихійними торговцями. І, якщо говорити про вже згадану Лівобережку й вірити повідомленням чиновників, то тут нелегалів "ліквідували" ще у 2021 році... Та кияни не дадуть збрехати: по всьому місту начебто ліквідовані ятки з'являються знову, причому у тих самих місцях.

Після звернення пані Олени, журналісти УНІАН завітали на станцію метро Лівобережна, але не виявили жодного торговця простроченими продуктами. На автобусній і маршрутній зупинці, де завжди кипить торгівля, лише одна літня жінка пропонувала перець та помідори (доступні за ціною, хоча й дещо зів'ялі, але ще придатні для споживання). Продавці з місцевого ринку підтвердили, що нещодавно в цьому районі справді реалізували прострочені товари, однак, ймовірно, через поліцейський рейд "підприємці" вирішили призупинити свою діяльність.

У той же день на іншому популярному столичному "звалищі" прострочки - біля ринку на станції метро Лісова - на УНІАН чекала удача. Павільйон з продуктами не першої свіжості, розташований трохи далі за ятками офіційного базару, важко було не помітити - характерний неприємний запах від товару одразу вдаряв у ніс. В асортименті - кефір, молоко, ковбаси... Але кінцевий термін придатності у них сплив, і, подекуди, вже давно.

Згідно з інформацією продавця, нові партії товару надходять щотижня, оскільки, незважаючи на сумнівну якість, попит на нього залишається високим. Ціни також приваблюють покупців, адже вони значно нижчі в порівнянні з іншими магазинами. А звідки ж береться товар? Відповідь проста: "Нам його доставляють, а ми реалізуємо". Щодо зауважень про якість, продавець зазначає: "Люди розуміють, що купують, і це їх повністю влаштовує".

Ба більше, щоб реалізувати прострочку навіть не вистачає рук - у торгівельній точці шукали нового продавця. Але на запитання, чи можна придбати гуртову партію продукції, продавці відповіли негативно. Мовляв, торгують лише у роздріб.

Якщо на ринку ви можете фізично потримати товар, детально його розглянути і навіть відчути його запах, але в кінцевому підсумку вирішите не купувати, то в інтернеті така можливість відсутня.

У популярному месенджері в групі "Антикризові делікатеси" фактично купуєш "кота в мішку" (повернути товар не можна, а шкоди він завдати здатен). Наприклад, на початку лютого 2025 року тут рекламували крабові палички, термін придатності яких закінчується в травні 2024 року, а також оселедець, у якого термін придатності вже сплинув у 2023 році.

Вражаючий вигляд має напівфабрикат – бефстроганов з булгуром або куряча котлета з рисом, які коштують лише 35 грн за порцію вагою 300 грам.

Серед товарів групи "Антикризисні смаколики" можна знайти "Масло українське". Здавалося б, продукт не прострочений і виглядає цілком прийнятно. Проте, на упаковці зазначено, що виробником є ТОВ "Атлант груп", розташоване за адресою: вул. Івана Павла, 3/2, місто Суми. Однак, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області ще у жовтні 2024 року повідомило, що цей продукт є підробкою, і насправді такого виробництва в Сумах не існує. Більш того, в Сумах навіть немає вулиці з назвою Івана Павла (існує лише вулиця Івана Павла ІІ).

Втім, щоб зрозуміти, що з товаром щось не те, достатньо глянути на ціну. Справжнє вершкове масло 82,5% жирності просто не може коштувати 48 грн. У великих торгівельних мережах таке масло вартує, щонайменше, 120 грн.

"Замість того, щоб придбати таке "масло", більш доцільно вибрати маргарин", - підкреслив в інтерв'ю з УНІАН виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

Дійсно, вживати такі харчі - наражати себе на небезпеку. За словами колишнього керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Києві, заступника генерального директора ДП Укрметртестстандарт, кандидата медичних наук Олега Рубана, при купівлі риби та м'яса невідомого походження, та ще й з давно протермінованими строками придатності, в кращому випадку, необачний покупець може отруїтися. А в гіршому - померти.

"Вважаю, що багато хто чув про збільшення випадків ботулізму. Цей стан часто асоціюється з купівлею продуктів харчування сумнівного походження на ринках без оформлення. Якщо не звернутися за медичною допомогою вчасно, ця недуга може закінчитися летально", — поділився він з УНІАН.

Лікар-гастроентеролог Станіслав Кравчук підкреслює важливість правила: навіть продукти, що виглядають цілком придатними, можуть стати причиною отруєння. Інфекціоністка Наталя Тимко-Іванченко доповнює: "Ніхто не може запевнити, що споживання продуктів із закінченим терміном придатності не призведе до проблем зі здоров'ям".

Як ж так стається, що продукти з підозрілим терміном придатності виявляються на ринках і в онлайн-распродажах? Перш ніж щось стверджувати, можна запідозрити великі торгові мережі. Наприклад, у столичному супермаркеті, за інформацією УНІАН, була виявлена ряжанка, термін придатності якої спливав всього за кілька днів до моменту нашого візиту. Цікавим є той факт, що цей продукт розташовувався поруч з іншими аналогічними стаканами, що мали ще тривалий термін придатності. Здається, що це було зроблено спеціально для того, щоб спокусити покупця, який не зверне уваги на надруковані на упаковці дати.

Але частіше в супермаркетах можна побачити іншу технологію: переклеювання бирки з "новим" строком придатності згори на оригінальний термін. Найчастіше це відбувається з м'ясо-молочною продукцією.

Однак, як повідомляють представники однієї з великих торгових мереж, єдиним способом розпорядження з товарами, термін яких вийшов, є їх утилізація, що регулюється законодавством України.

Цим питанням займаються як торгові мережі, так і постачальники та виробники продукції. У першому випадку укладаються контракти зі спеціалізованими компаніями, які володіють необхідними ліцензіями. Ці фірми відповідають за вилучення прострочених товарів з магазинів для їх подальшого знищення. У випадках з постачальниками та виробниками, прострочена продукція підлягає маркуванню, після чого її забирають для утилізації.

Деякі торгові мережі реалізують продукцію власного виробництва або імпорту, термін придатності якої вже наближається до закінчення, своїм працівникам зі знижкою 50-70%. Це допомагає оперативно позбутися залишків товару. Крім того, існують некомерційні організації, які можуть звертатися за забраками простроченої продукції для годівлі тварин. Проте мережі можуть надавати їм лише певні товари власного виробництва. Що стосується іншої продукції, навіть якщо вона була передана безкоштовно, це може викликати серйозні скандали, - зазначають у одній з торгових мереж.

Цю думку підтверджує колишній керівник Головного управління Держпродспоживслужби у Києві Олег Рубан, який зазначив: "У торгових мережах зазвичай надходить мінімальна кількість скарг щодо прострочених продуктів. Прострочені харчові продукти можуть опинитися на вулиці лише з гуртових торгових точок. У Києві такими місцями є ринок 'Столичний', ринок 'Фермер', а також плодоовочеві та м'ясні бази".

Він переконаний, що у випадку сумнівів щодо походження тих чи інших продуктів, натяку їх небезпечність (поганий вигляд чи запах), підозр, що реалізатор працює без документів, кожен споживач може поскаржитись у Держпродспоживслужбу.

"І їй потрібно буде виконати свої зобов'язання," - підкреслює він.

За його словами, мораторій на перевірки діяв лише весну-літо 2022 року: "А коли люди у серпні-вересні почали скаржитися на прострочені товари та небезпечні харчі, а самі мережі - на розповсюдження щурів (дератизація теж була призупинена через воєнний стан і тварини, які є розповсюджувачами такої хвороби, як лептоспіроз, буквально атакували продуктові магазини), Кабінет міністрів ухвалив рішення про поновлення заходів державного контролю за зверненнями громадян щодо безпечності харчових продуктів. Тому ситуація постійно моніториться".

Якщо підприємця чи магазин упіймають на реалізації зіпсованих харчів, то за неправильне поводження з продуктами харчування та торгівлю прострочкою загрожує штраф від 30 до 250 тисяч гривень. Однак виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов зазначає, що покарати магазин чи магазини торгівельної мережі за продаж простроченої продукції не просто. Адже після скарги споживача до Держпродспоживслужби її представники виходять на перевірку і шукають саме ту партію товару, на який надійшла скарга.

"Цієї партії, звісно, вже не існує, - коментує Несміянов. - Виходить, що ситуація виглядає не так, ніби вони просто помітили йогурт, а потім - прострочену ковбасу, і наклали штраф за це. Необхідно подати конкретну скаргу та провести позапланову перевірку саме щодо цього товару."

Проте це зовсім не означає, що подавати скарги немає сенсу. Справа в тому, що навіть якщо Держпродспоживслужба, реагуючи на звернення, повідомить, що перевірка не виявила порушень, сам факт візиту може викликати певні зміни в магазині. Як зазначає Максим Несміянов, продавці намагаються уникнути ризиків і часто прибирають з полиць партію неякісних товарів.

Зупиняти торгівлю простроченими продуктами мають правоохоронці, і це їхнє першочергове завдання. Однак мешканці Києва відзначають, що вже через день-два після візиту інспекторів все повертається до попереднього стану. Більш того, деякі люди вважають, що "підприємці" можуть отримувати інформацію про рейди заздалегідь, адже в день перевірки деякі з них навіть не з'являються на місці роботи.

В Головному управлінні Національної поліції у місті Києві УНІАН повідомили, що лише з початку повномасштабного вторгнення на спецлінію "102" надійшло понад 21,5 тисяч повідомлень про порушення правил торгівлі, а також понад 3,5 тисяч письмових скарг. Та задокументували поліцейські всього 2504 адмінпорушення, "кваліфіковані за статтею 160 Кодексу про адміністративні правопорушення".

Як УНІАН розповіли в юридичній компанії "Науменко та партнери", слід зауважити, що за цією статтею Кодексу, переважно, штрафують за стихійну торгівлю загалом (але в тому числі простроченими товарами). При цьому штраф за це взагалі смішний: "відповідальність за торгівлю у невстановлених місцях передбачена у вигляді штрафу від 1 до 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17-119 гривень)".

Власник товару зобов'язаний здійснити оплату. Якщо ж товар не був знайдений, відповідальність лягає на реалізатора. Уважно розглядаючи відповідь столичних правоохоронців на запит УНІАН, складається враження, що вони не надто активно займаються пошуками.

По-перше, найбільше протоколів за статтею 160 було складено стосовно осіб, які не мають стабільного джерела доходу або є безробітними.

По-друге, суди за три останні роки прийняли рішення про стягнення штрафів на суму понад 61 тис. гривень, але загальна сума стягнутих коштів - всього лише 2705 грн.

Простий розрахунок: якщо взяти до уваги найменшу суму штрафу, то за три роки на стихійній торгівлі було "виявлено" лише 159 осіб. А якщо припустити, що всі, хто сплатив штрафи, заплатили максимально можливу суму, то їхня кількість становила всього... 22.

Чому цифри виглядають настільки незначними? Чи не варто задуматися про підвищення штрафів для можливих отруйників населення? У комітеті Верховної Ради, що займається питаннями охорони здоров'я, який міг би ініціювати обговорення цієї проблеми та спробувати внести зміни через законодавчі заходи, навіть не намагалися знайти відповіді. Вони стверджують, що за останні кілька тижнів на засіданнях комітету подібні питання навіть не розглядалися.

У парламентському комітеті, що займається питаннями правоохоронної діяльності, повідомили УНІАН, що для вирішення проблеми прострочок не потрібні подальші законодавчі зміни.

"Тут все більш-менш врегульовано. І тут більше питання до місцевої влади та місцевої поліції, які мають за цим слідкувати. Для мене лакмусовий папірець оцінки якості їх роботи - незаконні ятки на Майдані Незалежності. Вони там стоять десятиліттями. Їх іноді зганяють. Однак не минає й тижня, як вони знову з'являються. Це - відповідь, як працює система на місцевому рівні, - зазначив перший заступник голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук. - Тобто, у нас достатньо регулювання, повірте. Але воно, на жаль, грузне десь на низовому рівні. Тож питання потрібно ставити не Верховній Раді, а звертатися до органів місцевого самоврядування".

У відділах КМДА, які можуть бути пов'язані з вирішенням цієї проблеми, не вистачило часу для спілкування з УНІАН. Натомість Олександр Лисенко, представник Громадської ради при КМДА, зазначив, що закон забороняє знищення вилучених товарів, але їх зберігати немає можливості.

"Тому поліція намагається продуктову групу не реквізувати, мотивуючи це тим, що у них немає приміщень, де б зберігалися вилучені під час рейдів харчі", - зазначив він.

У січні цього року в Київській міській раді була сформована спеціальна робоча група, спрямована на боротьбу з нелегальною торгівлею. Основна причина її створення полягає в тому, що така торгівля ускладнює вільний рух пішоходів, що є серйозною проблемою для міста (при цьому питання ризиків, пов'язаних із купівлею та споживанням прострочених товарів, залишається поза увагою). Крім того, в КМДА запропонували столичній поліції знайти приміщення для тимчасового зберігання вилучених товарів.

Олександр Лисенко зазначив, що щойно погодні умови стануть кращими, столичні правоохоронці разом із учасниками робочої групи організують виїзні засідання.

"Необхідно почекати, поки з'явиться більше стихійних торговців," - зауважив Лисенко.

Однак сподіватися на успіх подібних операцій, напевно, не слід.