Зарубіжні елементи в російських ракетах: Х-101, Іскандер та Герань-4 – чому санкції не працюють, - Фокус

Фокус "зазирнув" у внутрішню структуру російських ракет і дронів, виявивши, що значну частину їх компонентів постачають виробники зі Сполучених Штатів. Наприклад, у випадку з Х-101 цей показник становить вражаючі 83,3%. Також присутня електроніка з Європи та Азії, зокрема з Японії та Швейцарії. Це свідчить про те, що, незважаючи на раніше введені санкції, іноземні компоненти все ще сприяють тому, щоб російська зброя могла досягати України. Тим часом сьогодні посли Європейського Союзу планують обговорити нові обмеження проти військово-промислового комплексу Росії. Але чи вдасться цього разу повністю зупинити постачання і уповільнити виробництво ракет і дронів? Відповіді на це запитання шукатимемо у матеріалі Фокусу.

Європейський Союз готує значне розширення санкційних списків проти Росії, зосереджуючи увагу на її військово-промисловій сфері. Сьогодні, 7 жовтня, посли країн ЄС планують обговорити близько 1650 нових додатків до санкційних списків. З них приблизно 1570 стосуються компаній та осіб, які мають зв'язки з російським ВПК, причому більше половини з цієї кількості пов'язані з виробництвом ракет.

Ініціативу розробила Європейська служба зовнішніх дій. Якщо посли схвалять цю пропозицію, фінальне затвердження міністрами закордонних справ країн ЄС очікується 12 жовтня. Це стане найбільшим одноразовим розширенням санкційних списків з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. На даний момент запропоновані обмеження ще не отримали остаточного схвалення.

Фокус на виробництві ракет ставить під сумнів питання, яке перевищує рамки санкцій, накладених на самі російські підприємства: звідки вони беруть електронні компоненти для своєї зброї? Дані, надані Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, свідчать про те, що в російських ракетах та ударних дронах присутні елементи, вироблені компаніями з США, Європи та Азії.

Які компоненти електроніки використовуються в російських ракетах і безпілотниках?

Фокус провів аналіз списків елементів, опублікованих на платформі ГУР War&Sanctions, стосовно крилатої ракети Х-101, балістичної ракети "Іскандер-М" та безпілотника "Герань-4" у версії від жовтня 2026 року.

Відсоткові частки Фокус розрахував за кількістю позицій у переліках ГУР, а не за масою чи вартістю компонентів або повним складом зброї. Країни вказані за розташуванням штаб-квартир виробників. Наявність їхньої продукції в російських ракетах і дронах сама по собі не свідчить про прямі постачання до РФ -- для цього потрібно встановити ланцюжки постачання.

Х-101: домінування виробників зі США

Серед 138 оприлюднених позицій 83,3% припадають на виробників зі США. У переліку є процесори Intel, мікросхеми пам'яті, програмована логіка Xilinx, компоненти Texas Instruments та Analog Devices. Частина цієї електроніки входить до бортових обчислювальних систем і системи наведення ракети.

Китай і Японія займають по 3,6% ринку, тоді як Нідерланди, Тайвань та Швейцарія мають по 2,2%. Росія ж представлена на рівні в 2,9%. Серед прикладів можна виділити китайські перетворювачі напруги, японський процесор Renesas, нідерландські буферні мікросхеми, тайванську пам'ять і швейцарські елементи регулювання напруги. Російські компоненти, такі як двигун, бойова частина та інші значні вузли, описані окремо на порталі, тому відносно невелика частка РФ у цьому списку не свідчить про те, що переважна більшість ракети виготовляється за кордоном.

"Герань-4": електроніка зі США, Китаю та Швейцарії

У списку для жовтневої версії дронів міститься 74 елементи. Американські компанії складають 47,3% від загальної кількості, китайські – 16,2%, швейцарські – 13,5%, а японські – 8,1%. Крім того, 2,7% позицій належать Великій Британії, по 1,4% – Німеччині та Тайваню, а походження 9,5% елементів залишилось невизначеним.

Йдеться, зокрема, про пам'ять і сигнальні процесори, навігаційні модулі, мікроконтролери, інерціальний модуль та компоненти живлення. У картках ГУР зазначені американська Micron, китайська Unicore та швейцарська STMicroelectronics.

"Іскандер-М": російські компоненти та закордонні мікросхеми

Серед 177 позицій американські виробники мають 52,5%, російські -- 21,5%, швейцарські -- 6,8%, білоруські -- 4,5%, тайванські -- 3,4%. Німеччина становить 2,3%, Китай -- 1,7%, Японія -- 1,1%; ще 6,2% позицій мають невстановлене походження.

У цьому списку представлені програмовані логічні пристрої та перетворювачі сигналів з Америки, швейцарський приймач GNSS, тайванські процесори і модулі пам'яті, німецькі з'єднувальні елементи, китайські FPGA, а також японські реле. Крім того, тут є російські мікропроцесори, блоки живлення і логічні інтегральні схеми.

Ця інформація ілюструє, наскільки глобальним залишається список виробників електроніки, використаної в російських озброєннях. Проте, чи зможуть нові санкції зупинити постачання цих компонентів? Чи будуть існуючі обмеження проти російських компаній і осіб достатніми для того, щоб вплинути на їх доступ до таких матеріалів, і якою буде швидкість цього впливу на виробництво ракет? На ці питання відповіли експерти в інтерв’ю для Фокусу.

"Сплачуйте за елементи три різні суми": яким чином санкції можуть вплинути на виробництво ракет у Росії.

Нові санкції призначені для ускладнення процесу придбання компонентів для російського військово-промислового комплексу, але їхній вплив буде відчутний поступово — в міру вичерпання наявних запасів. Про це в інтерв'ю Фокусу зазначив Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкцій. Він підкреслив, що ключовими елементами цього пакета є підприємства, що займаються виробництвом ракет, мікроелектроніки та комплектуючих.

Цей пакет є одним з найбільших у сфері військово-промислового комплексу: він охоплює близько 270 підприємств і майже 700 індивідуальних осіб. Основу пакета складають виробники ракетної техніки, мікроелектроніки та різноманітних компонентів. Серед них такі компанії, як "Корунд-М", "Салют", завод "Марс" та "Елекон", які відіграють ключову роль у процесі виготовлення балістичних систем.

Для підприємств оборонної промисловості та осіб, які з ними пов'язані, це означає ускладнений доступ до фінансування та партнерів, що призводить до більш складних і витратних процесів закупівлі компонентів. Санкції можуть позбавити вас можливості придбати конкретні товари або змусити платити за них значно більше, що, в свою чергу, зменшує обсяги закупок. Цей ефект накопичується поступово, і його наслідки стануть очевидними, коли запаси компонентів почнуть вичерпуватися, зокрема, у виробничих показниках, — зазначає Власюк.

Одночасно Росія намагається обійти санкції через посередницькі структури та інші держави. Він підкреслює, що контроль повинен здійснюватися на всіх етапах доставки — починаючи з перевірки покупця виробником і закінчуючи відповідальністю за будь-які правопорушення.

"Росія регулярно досліджує нові шляхи через посередницькі країни та приховує кінцевого споживача. Тому необхідно вживати всебічних заходів: компанії повинні ретельно перевіряти своїх партнерів, держави — здійснювати контроль і нести відповідальність, а також забезпечувати постійний обмін інформацією. Найбільш ефективним є залучення виробника," — підкреслює він.

Однією з ключових стратегій російської адаптації є заміна західних електронних компонентів на альтернативні. Проте для систем з високою точністю це завдання залишається складним. Як зазначає Власюк, все частіше виникає питання про китайські підробки американських товарів.

З 2022 року Росія активно впроваджує імпортозаміщення, і деякі види електроніки їй вдається замінювати. Проте для найсучасніших та високоточних систем повна заміна залишається складною задачею, і залежність від певних західних компонентів продовжує існувати. Саме з цієї причини контроль над цими елементами залишається одним із найбільш ефективних засобів.

Цікаво, що кількість китайських підробок американських компонентів зростає, досягнувши вже третини, в порівнянні з п'ятою частиною у 2022 році. Нещодавнє дослідження CAR вказує на те, що саме використання підробок є причиною проблем з точністю та надійністю ракет. Фактично, така заміна та підробка є вимушеним заходом у відповідь на санкційний тиск, зазначає Власюк.

Щоб обмеження перекривали самі схеми закупівель, він пропонує переходити від санкцій проти окремих компаній до системних заходів. Не менш важливим є час між виявленням учасника схеми та запровадженням обмежень партнерами.

Перехід від окремих міток до комплексних механізмів: інструменти для протидії обходу санкцій у Європейському Союзі, вторинні санкції та заходи, що охоплюють цілі сектори і юрисдикції, які можуть бути використані для ухилення. Основна мета полягає в тому, щоб унеможливити економічне та юридичне відтворення цих схем.

Важлива також швидкість. Понад 80% компаній із цього пакета Україна внесла до свого списку ще у 2022-2023 роках. Що швидше рішення синхронізуються, то менше часу Росія має на перебудову схем. Саме тому ми підтримуємо перехід ЄС до постійних позначень (rolling designations) без очікування чергового пакета", -- наголошує експерт.

Відповідаючи на запитання про найболючіше для російського ВПК рішення, якого досі бракує, Власюк називає системне перекриття постачання критичних компонентів через треті країни.

"Для цього потрібні посилений контроль реекспорту, відповідальність за неналежну перевірку кінцевого користувача і послідовні санкції щодо власників підприємств ВПК. Також можливості фінансового комплаєнсу і комплаєнсу самих виробників не вичерпані. Кожна юрисдикція має власні обставини, і ми працюємо з партнерами над рішеннями, які будуть ефективними саме в їхніх умовах", -- пояснює Власюк.

За словами експерта, результати санкцій варто аналізувати через три-шість місяців, використовуючи кілька критеріїв одночасно.

Митна інформація Російської Федерації недоступна, тому аналіз базується на відкритих джерелах інформації (OSINT) та недоступних джерелах. Основні показники:

* рух виробництва різних категорій засобів ураження;

* модифікації у складі елементів;

* ознаки використання запасів;

* затримки та зміни в логістичних напрямках.

"Важливо розглядати їх у комплексі: жоден з окремих показників не може відобразити всю ситуацію", -- зазначає Власюк.

Чому санкції не обмежують ресурси Росії для ведення війни?

Росія продовжує мати доступ до фінансових ресурсів та технологій завдяки співпраці з державами, які не підтримали заходи західних санкцій. Тому ефективність нових санкцій буде залежати від здатності вплинути на ці торгові зв'язки та забезпечити дотримання вже прийнятих рішень. Таку позицію висловив в коментарі для Фокусу головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус.

За його словами, економічна вага країн, які запроваджують санкції, вже не забезпечує Росії повної ізоляції. Москва може переорієнтовувати торгівлю на інших партнерів, які мають достатні фінансові можливості.

"Є країни, як-от Китай, Індія та Туреччина, які спокійно співпрацюють з Росією. Коли Росія стверджувала, що не боїться відносин з Заходом і має підтримку Глобального Півдня, вона була абсолютно права. Адже ці держави мають достатньо ресурсів та фінансових можливостей", -- зазначає Ус.

На його думку, слід також посилити тиск на партнерів Росії. Експерт відстоює ідею, що співпраця з Москвою може призвести до ризику для третіх країн у вигляді втрати вигод від комерційних відносин з Західними країнами. Проте для реалізації цього підходу необхідні злагоджені дії США, Європи та інших союзників.

Ус також акцентує увагу на здатностях Китаю заміщувати західну електроніку для Росії. Проте Власюк попереджає, що для розробок, які потребують високої точності, повна заміна залишається викликом. Отже, контроль за ключовими компонентами та тиск на Пекін залишаються актуальними, оскільки Китай також має потребу в доступі до західних технологій.

"Треба, щоб була мотивація Китаю мінімізувати контакти з Росією. Плюс, що б там не було, Китаю також потрібна технологічна база Європи. Дуже багато технологій вони якраз отримували із Заходу", -- зазначає він.

Ус підкреслює, що для впливу на виробництво ракет важливо забезпечити контроль за дотриманням санкцій та постачанням необхідних компонентів.

"Основне - це нагляд за дотриманням норм. Адже вислів про те, що строгість законів залічується компенсовано необов'язковістю їх виконання, веде до ситуації, коли, здавалося б, санкції існують, але під час детального аналізу виявляється, що елементи походять з різних країн - як з ЄС, так і зі США", - підкреслює Ус.

Коли Росії забракне грошей на війну: за якими ознаками це можна побачити

Зростання податкових ставок, тарифів і зборів вказує на те, що російська влада все більше зсуває фінансовий тягар на плечі населення. Проте, Іван Ус вважає, що найбільш яскравим індикатором фінансових труднощів може стати ймовірне примусове вилучення заощаджень громадян з банків.

Експерт проводить аналогію між втратою доступу до накопичень та подіями, що відбулися наприкінці існування Радянського Союзу.

"Якщо Росія зробить подібний крок знову, це стане очевидним сигналом про те, що фінансові ресурси в країні вичерпуються," - підкреслює Ус.

Йдеться про можливий сценарій, а не про вже ухвалене рішення російської влади. Поки ж, за оцінкою експерта, фінансовий тиск проявляється через поступове збільшення платежів, які держава стягує з громадян і бізнесу.

"Наразі спостерігається збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги. Очікується також підвищення податкових ставок. Крім того, активно впроваджується утилізаційний збір", – зазначає він.

Ус підкреслює, що додаткові збори в кінцевому рахунку включаються у ціну товарів. Це призводить до того, що споживачі змушені витрачати більше, а зростання цін, у свою чергу, створює новий інфляційний тиск. Отже, спроба збільшити бюджет призводить до зростання фінансових витрат для самих росіян.

Проте, за словами експерта, навіть зростання цін на нафту не дозволяє Москві зберігати всі додаткові надходження в державному бюджеті. Частина фінансів повинна бути виділена на паливний демпфер – компенсації, що надаються компаніям для контролю цін на пальне в межах країни.

"Вартість зросла, і, як стверджують, Росія має можливість отримувати більше доходів, проте одночасно необхідно збільшити виплати своїм компаніям, аби уникнути підвищення цін на паливо. Якщо не буде здійснено витрат на демпфуючі заходи, це може призвести до інфляційних процесів," -- зазначає Ус.