У мене є колега-військовослужбовець, Вадим (ім'я міняю). Він служить у одній з відносно непоганих військових частин. Доброволець з 2022 року, учасник бойових дій. Офіцер. Інвалід, коліна геть погані, каже, що може у будь-який момент списатися.
Отже, Вадим тепер мешкає у своєму автомобілі.
В Житомирі є місце для паркування, яке він обожнює, адже там його ніхто не турбує.
Щоранку, за умов сприятливої погоди, він вирушає на паркінг, щоб виконати свою ранкову зарядку.
Після цього він розкладає свої речі прямо на асфальті, перетворюючи автомобіль з "нічного" режиму на "денний" для поїздок.
Для того щоб підтримувати себе в чистоті, він придбав абонемент у спортивному клубі. У Житомирі це досить економічно.
Щоб пратися, Вадим їздить раз на тиждень до побратимів.
У Вадима дружина і двоє дітей. Попри те, що у Житомирі не найвищі ціни на оренду житла, він економить у теплу пору року, щоб мати можливість більше допомагати фінансово сім'ї. Яких бачить кілька разів на рік.
Вадим займається відповідальними завданнями на тиловій лінії. Його бойовий досвід не має ціни. Його рішучість вражає.
Його зарплата в тилу - базове грошове забезпечення. Його машина - власна, надійна, хоч і немолода.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Який подарунок від українського народу українським військовим на день незалежності, на новий рік і на всі ніші свята є найбільш бажаний і потрібний?
Безумовно, система ротаційної служби є дуже важливою. Вона дозволяє людям проходити службу протягом року або півтора, після чого вони мають можливість стільки ж часу присвятити цивільному життю. Це дає змогу виховувати дітей, будувати кар'єру, займатися розвитком власного бізнесу, а також відновлювати своє здоров'я.
Російська Федерація своїми діями та відвертими висловлюваннями чітко дала зрозуміти про своє бажання вести війну з нами протягом тривалого часу. Вона отримує сотні мільярдів доларів щорічно завдяки експорту енергетичних ресурсів, не враховуючи інші джерела доходу. Москві вистачає коштів, щоб забезпечити себе всім необхідним, включно з найманцями, завдяки чому вона має істотну перевагу на фронті. Ця війна для них є однією з найбільш вигідних у їхній історії, що й призводить до відсутності наміру зупинятися. Отже, конфлікт може тривати роками, а можливо, й десятиліттями.
І якщо ми не перебудуємося в цьому плані, то ніякої незалежності скоро не буде.
Не може кріпосна армія воювати вічно. Тим більше, не може воювати вічно рабська армія, з якої можна зараз втікати де-факто без наслідків.
Задумайтеся ще раз, уважно погляньте на це унікальне явище, притаманне лише Україні. Український солдат стикається з непростим вибором: з одного боку — служба до 60 років або до моменту критичного поранення, а з іншого — можливість майже без наслідків повернутися додому в статусі СЗЧ. І що найбільш вражає, більшість його ровесників насолоджуються мирним життям, займаються особистими справами, вдосконалюють свої професійні навички та розвивають бізнеси. Це відбувається як в Україні, так і за кордоном — не має значення.
Мікроскопічне соціальне опитування серед колишніх колег автора підтверджує цю думку. Справжні активісти взялися за зброю, тоді як "звичайні" громадяни – колишні народні депутати, журналісти, економісти, юристи та підприємці – в основному залишаються осторонь від воєнних дій, ведучи мирне і, загалом, успішне життя.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Це не лише питання законів чи чиновників. Вся нація, яка поки що зберігає свою незалежність, підготувала для військових таку перспективу: боротися до останніх сил, отримати каліцтва або ж загинути. Або, в крайньому випадку, без особливих труднощів перейти в запас.
Дзеркало, яке повинно відображати суспільні недоліки, тепер спотворене. Очі, через які народ міг би побачити себе з боку, закриті. Люди занурені у сон.
А й дійсно, навіщо заброньованим журналістам це все? Навіщо заброньованим "громадським активістам", тобто найманим співробітникам фінансованих іноземними урядами організацій, якісь реформи призову, реформи в ЗСУ?
Для чого все це потрібно так званим лідерам думок? Вони вже отримують велику порцію суспільної уваги та шанування, і навіть не замислюються про участь на фронті. Натомість, займаються написанням постів та статей, а також надають коментарі.
Чому це все потрібно музикантам і поп-артистам? Хто наважиться відправити їх на передову? Концерти в тилу – так, щоб зібрати кошти на ЗСУ! Але, попри все, цей народ продовжить їх обожнювати, а їхні пісні залишаться у серцях слухачів. Навіть якщо вони виглядають як хитрі боягузи, шанувальники все одно будуть їх любити.
Цей український народ НЕ прагне справедливих умов служби та мобілізації. Він НЕ домагається реформування радянських практик в армії. Народ, який під час війни готовий вийти на вулиці за інші, безумовно позитивні, ініціативи, НЕ вважає за необхідне підтримати тих, хто зараз цілодобово захищає незалежність країни.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Як ми далі у таких умовах виживемо? Я точно не знаю. Але це точно ротаційна служба, це точно справедлива мобілізація, це реформи в армії.
Або прокинемося, або програємо.
Поки Вадим зі своїми колінами не підведе нас, ми будемо триматися.
Вітаю всіх з Днем Незалежності! Хай живуть ті, хто не здається!
#Бізнес #Росія #Москва #Мобілізація #Українці #Задній (військовий) #Суспільство #Збройні сили України #Інвалідність #Експорт #Юрист #Сміливіше. #Машина. #Солдате! #Погода #Номер військової частини #Око. #Найманець #Професіонал #Бойовий досвід #Учасник бойових дій #Хліб #Житомир #Рабство.
