В Україні пропонують змінити правила регулювання хмарних послуг та центрів обробки даних. Зокрема, планується зробити такі послуги більш доступними для державного сектору, усунути окремі регуляторні бар'єри для бізнесу, уточнити розподіл повноважень між державними органами та створити сприятливіші умови для розвитку цифрової інфраструктури й залучення інвестицій.
У Верховну Раду було внесено законопроект "Про внесення змін до деяких законів України стосовно розвитку хмарних послуг та обробки даних" під номером 15344-1. Цей документ є альтернативою урядовому законопроекту №15344, який був поданий Кабінетом Міністрів 22 червня 2026 року.
Чому виникає необхідність в оновленні законодавчих норм?
Згідно з інформацією, наданою авторами законопроєкту, чинні правила використання хмарних сервісів для державних інформаційних ресурсів в значній мірі спираються на тимчасові норми, які були затверджені під час дії воєнного стану, зокрема в постанові Кабінету Міністрів №263.
Автори вважають, що ця модель не гарантує необхідної правової ясності для сталого розвитку цифрової інфраструктури. Це створює труднощі в процесі планування державних електронних сервісів, укладання тривалих угод, залучення інвестицій, а також у діяльності компаній, які вже надають або мають намір надавати хмарні послуги в Україні.
Проєкт закону покликаний створити стабільну, відкриту та зрозумілу систему правового регулювання, що інтегрує вимоги кіберзахисту з розвитком конкурентоспроможності, наданням державним установам доступу до інноваційних технологій та збільшенням інвестиційної привабливості в сфері цифрових ринків.
Пропонується внести зміни у розподіл повноважень між державними структурами. Наразі частина регуляторних функцій виконується Адміністрацією Держспецзв'язку, хоча Міністерство цифрової трансформації відповідає за формування державної політики в галузі цифровізації. У законопроєкті пропонується передати Мінцифри ряд повноважень, що стосуються ведення реєстру постачальників хмарних послуг, а також формування політики та процедур у цій області.
На думку авторів, це дозволить спростити адміністративні процедури для компаній, усунути дублювання функцій різних органів влади, зробити регулювання більш прозорим та передбачуваним.
Які зміни пропонуються
Документ передбачає внесення змін до законів "Про хмарні послуги", "Про Національний банк України" та "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України".
Серед ключових нововведень:
* поліпшення термінології та ясне окреслення учасників ринку хмарних сервісів;
* впровадження підходу, орієнтованого на ризики, для зменшення зайвого адміністративного та фінансового тиску на підприємства;
* уточнення документів, які зобов'язані надавати постачальники хмарних послуг та дата-центрів для внесення до відповідного державного реєстру;
* визначення установ, що здійснюватимуть видачу та перевірку зазначених документів;
Відмова від обов'язкового застосування Типового договору для надання хмарних послуг. Замість цього пропонується встановити лише список основних умов угоди, що надасть сторонам більше гнучкості у процесі укладення контрактів.
Законопроєкт також вносить ясність у правила, що стосуються заборони на використання ресурсів, пов'язаних із державою-агресором. Ця заборона буде поширюватися виключно на ресурси дата-центрів, які використовуються безпосередньо для збереження та обробки даних клієнтів.
Автори пояснюють, що це дозволить одночасно виконати вимоги безпеки щодо недопущення розміщення українських даних на території держав-агресорів і не створювати технічно необґрунтованих обмежень для роботи глобальної інтернет-інфраструктури, через яку здійснюється транзит мережевого трафіку.
Окрім цього, запропонований законопроєкт включає в себе регуляцію різних моделей надання хмарних послуг, а також вводить пряму договірну модель, за якою угода укладається безпосередньо між державним замовником і постачальником хмарних послуг. Автори вважають, що це допоможе забезпечити прозорість у процесах закупівель і зменшити ризики корупції.
Документ також визначає різницю між статусом власників хмарної інфраструктури та їх уповноважених партнерів, щоб уникнути покладення регуляторних зобов'язань на партнерські компанії, які зобов’язані виконувати лише власники дата-центрів. Окрім цього, пропонується врегулювати питання сертифікації на рівні групи компаній та встановити вичерпний перелік вимог до відповідної документації.
На думку авторів, впровадження цього законопроєкту буде сприяти створенню ясніших норм функціонування ринку хмарних послуг, поліпшенню захисту державних інформаційних активів, спрощенню умов для постачальників хмарних сервісів та центрів обробки даних, а також зміцненню інвестиційної привабливості та умов ведення бізнесу в ІТ-індустрії.
#Документ #Інвестиції #Інфраструктура #Уряд України #Корупція #Законодавство #Верховна Рада #Комп'ютерна безпека #Національний банк України #Контракт #Органи державної влади #Конкуренція (економіка) #Модель #Державна політика #Сертифікація #Хмарні обчислення #Центр обробки даних #Законодавство України #Трафік #Бізнес #Військовий стан #Державна служба спеціальних комунікацій України
