Безлад у БЕБ: Чому уряд усунув переможця конкурсу і вирішив вступити в конфлікт із Західними країнами?

Кабінет міністрів фактично відмовився визнавати результати конкурсу з відбору нового глави Бюро економічної безпеки, на якому переміг детектив НАБУ Олександр Цивінський. Що стоїть за причиною відмови і як насправді проходив конкурс на голову БЕБ, - читайте в матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення не призначати детектива НАБУ Олександра Цивінського на пост керівника Бюро економічної безпеки. Він став переможцем конкурсу на цю посаду, отримавши всі три голоси від міжнародних представників комісії. Проте, в уряді зазначили, що до Цивінського є питання щодо "оцінки безпеки", які, за інформацією, ініціювала Служба безпеки України.

Реформа Бюро економічної безпеки розпочалася майже з моменту його заснування у 2021 році. Як і в випадку з НАБУ та САП, іноземні партнери відіграли важливу роль у підтримці цього процесу.

Крім того, результативність діяльності Бюро є однією з ключових умов для отримання фінансової підтримки України від Міжнародного валютного фонду та для інтеграції в Європейський Союз. Таким чином, нинішні події навколо БЕБ можуть призвести до серйозного скандалу, що матиме негативні наслідки для України, якщо Кабмін не прийме відповідних рішень. Проте, здається, що їхня позиція залишилася незмінною.

У 2014 році, коли Україна взяла курс на євроінтеграцію, усередині країни стали готуватися до змін. Велика їх частина стосувалася глобальної реформи правоохоронних органів і формування нової їхньої гілки - антикорупційної. Багато часу пішло на те, щоб створити Національне антикорупційне бюро, відкрити під нього спеціальну прокуратуру і "озаглавити" все це новим судом.

Ще однією важливою реформою стало покращення інвестиційного клімату, який є ключовим для України. Протягом років незалежності в країні утворилося особливе бізнес-середовище. Ті, хто зміг адаптуватися до існуючої системи, знали, як вирішувати питання, оскільки існувала своєрідна вертикаль "відкатів". Однак іноземні інвестори стикалися з українським хаосом. Їхні спроби вкласти кошти в Україну часто завершувалися на початкових етапах через відсутність ясності в тому, до кого звертатися за допомогою.

Після 2014 року Україна направила свої зусилля на інтеграцію з Європейським Союзом, і створення сприятливого інвестиційного середовища стало однією з основних вимог міжнародних партнерів. Протягом кількох років в уряді обговорювали концепцію відкриття Бюро економічної безпеки. Невдовзі до цього Верховна Рада ухвалила ряд законодавчих ініціатив, які знову отримали назву "стоп маски-шоу". Очікувалося, що БЕБ стане вдосконаленою версією Податкової міліції, яка за роки свого існування неодноразово піддавалася критиці.

Бюро повинно було перетворитися на потужний аналітичний центр, основна частина діяльності якого зосереджувалась би на проведенні аналізу. Розслідування справ планувалося здійснювати без проведення обшуків і допитів, зосереджуючись на зборі "теоретичних" даних — зборі інформації, роботі з банківськими реєстрами та іншими джерелами. Передбачалося, що до обвинувача надходитиме вже майже готовий вирок.

Першим керівником нового відомства став Вадим Мельник, який раніше обіймав посаду начальника Державної фіскальної служби. Його кандидатура викликала критику з боку бізнес-асоціацій. У квітні 2023 року уряд ухвалив рішення про звільнення Мельника, а тимчасовим очільником Бюро було призначено Едуарда Федорова — колишнього заступника начальника Київської митниці та голови управління СБУ в Сумській області. Однак Федоров залишався на цій посаді лише три місяці. Після нього керівництво Бюро перейшло до Андрія Пащука, а згодом — до Сергія Перхуна, і нарешті до Максима Кутерги. Здається, посада фактично стала передаватися "у спадок" від одного директора до його заступників.

Екс-керівник БЕБ Вадим Мельник - по центру (фото: esbu.gov.ua)

Паралельно з цим претензії до Бюро зростали. Попри кількість розкритих справ, експерти звертали увагу на їхню "якість", а точніше розмір - справи, про які йшлося, були "дрібнуваті" для такого правоохоронного органу. Складалося враження, що Бюро просто збирає справи в прагненні продемонструвати бурхливу діяльність.

На формування сприятливого інвестиційного клімату України робота БЕБ впливала, скоріше, негативно - частина обігу товарів все одно залишалася в тіні, про кадрові та фінансові проблеми Бюро говорили вже в самій структурі. Бізнесмени продовжували заявляти про те, що БЕБ керують з Офісу президента, про що і говорили в самому ОП на одній з великих зустрічей з питання реформи Бюро.

Неприємну ситуацію підсилюють НАБУ та САП, які у 2025 році висунули підозру колишньому детективу Бюро, стверджуючи, що він нібито вимагав 150 тисяч доларів за те, щоб не ініціювати кримінальне провадження.

У 2024 році стало зрозуміло, що Бюро не впоралося з проблемами, пов'язаними з тиском на бізнес, про що свідчили самі підприємці. Натомість, воно, здається, стало ініціатором цього тиску. Саме підприємці переконали Офіс президента в необхідності реформування органу. Проект реформи, представлений ОП Кабінету Міністрів, був переданий народним депутатам і відразу ж піддався критиці. Однак будь-яка реформа починається зі зміни керівництва, тому було ухвалено рішення вперше провести конкурс на посаду голови БЕБ.

Ефективна робота БЕБ і призначення його керівника - один із маяків МВФ, який фінансує безліч українських програм. Але гроші в бюджет не приходять просто так - за кожен транш Україна повинна рухатися за планом реалізації тих чи інших реформ. Одна з ключових - правоохоронна. Тому на кожен рік Міжнародний валютний фонд визначає план для України та його "структурні маяки" - пункти плану, які мають бути реалізовані в чіткі дедлайни.

У меморандумі, укладеному Україною з Міжнародним валютним фондом на 2025 рік, зазначено, що призначення директора Бюро економічної безпеки повинно відбутися до кінця липня 2025 року. З огляду на уважність іноземних партнерів, вирішено провести конкурс на цю посаду з максимальною прозорістю, принаймні початкові умови виглядали саме так.

Ключове - члени конкурсної комісії, яких усього шість - три українські та три міжнародні експерти. Фінальне рішення за "міжнародниками", тобто в умовах нічиєї (3:3) переможе той, за кого проголосували всі три іноземні члени комісії.

В українській делегації комісії були присутні: Олег Гіляка, який очолює управління стратегічного розвитку Національної академії правових наук; Тетяна Мацелик, професорка фінансового та податкового права в Державному податковому університеті; та Юрій Пономаренко, завідувач кафедри кримінального права цього ж університету. Серед міжнародних представників: Джеймс Вассертром, засновник Фонду доброчесності та притулку з Канади; Донатас Маласкевічюс, керівник представництва Литовської поліції при Europol; а також Лаура Стефан, президент EFOR і експерт у сфері реформування антикорупційних інституцій для ЄС, ООН і ОЕСР.

На посаду директора БЕБ подалися 43 кандидати, з них 13 були відкинуті одразу, під час первинного відбору в березні. Потім, у квітні, пройшло тестування на знання законодавства і список скоротився до 16 фіналістів. Перший раунд співбесід мав стартувати на початку червня, але через численні судові позови був перенесений на кінець місяця.

Деякі позови виглядають справді незвично. Активісти, що займаються антикорупційною діяльністю, вважають, що ці дії можуть бути спробою затягнути процес конкурсу. Наприклад, голова Антикорупційного центру "Межа" Мартіна Богуславець зазначила, що один з позовів у суд був поданий громадською організацією "Арт-Креатив", яка має зв'язки з Віктором Дубовиком, чинним керівником директорату правової політики Офісу президента.

Цікаво, але Дубовик на своїй Facebook-сторінці прямо висловлював невдоволення конкурсом на посаду директора БЕБ. Після проходження співбесіди, яка була фінальним етапом, він зазначив, що "не бажає бути частиною цього шоу".

Після завершення тестування учасники перейшли до другого раунду конкурсу, який полягав у виконанні творчого завдання, а далі – у проведенні особистої співбесіди. Як повідомляє джерело РБК-Україна, яке має інформацію про процес відбору, цей етап виявився "незвичайним".

"Спочатку був етап тестування, потім був творчий етап - відповідають на запитання, там були дві проблеми - оцінки не "билися" з текстом, НАБУшників явно тягнули. Друге - невідомо, хто оцінював. Члени комісії комусь делегували оцінки, про що самі ж заявили. І співбесіда, яка пройшла "максимально дивно". Питання найчастіше взагалі не стосувалися планів на роботу в БЕБ", - говорить співрозмовник РБК-Україна.

Олександр Цивінський (зображення: кадр з відео НАБУ)

У результаті до фінального етапу дійшли двоє кандидатів — Олександр Цивінський та Руслан Даменцов. Обидва претенденти є колишніми співробітниками НАБУ, і їх підтримали всі троє міжнародних членів комісії. На попередніх етапах Даменцов набрав 183,7 балів, тоді як Цивінський отримав 185,65. Механізм оцінювання залишився незрозумілим, але в кінцевому підсумку переможцем став Олександр Цивінський.

Його кандидатуру передали до Кабінету міністрів у рамках встановленої процедури, і здавалося, що на цьому етапі проблеми вже не виникнуть. Проте в Кабміні вирішили по-іншому і відхилили кандидатуру Цивінського, пославшись на питання безпеки. Враховуючи те, що відбувалося під час конкурсу, можна стверджувати, що навіть Даменцов не зміг би задовольнити вимоги Кабміну.

У своїй заяві Кабмін зазначив, що це рішення було ухвалено після вивчення додаткових матеріалів, зокрема матеріалів СБУ, які "стосуються питань національної безпеки і вміщують у собі відповідні оцінки безпеки". Більше в Кабміні розшифровувати нічого не стали, але ще до конкурсу повідомлялося, що у Цивінського є родичі в Росії. А точніше - батько.

"Так, його батько дійсно проживає в Росії. Проте Цивінський не тільки брав участь у бойових діях в АТО, але й на початку повномасштабного вторгнення залучався до операцій ГУР. Він вже багато років працює в правоохоронних органах, зокрема в НАБУ, постійно проходячи спецперевірку. Я пам'ятаю, що батьки Сирського (головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який народився в Росії) та Джумаділова (голови Агентства оборонних закупівель Арсена Джумаділова, який родом з Криму) також мають аналогічні історії", - зазначив народний депутат Ярослав Железняк у коментарі для РБК-Україна.

Джерела РБК-Україна у вищих політичних колах вказують, що причини "скасування" Цивінського не пов'язані з його сімейними зв'язками. Коли співрозмовника запитали про корені нинішнього конфлікту, що стосується призначення нового керівника БЕБ, він відповів досить загально: "з підвищенням суб'єктності", додавши, що це стосується як "суб'єктності" України у відносинах із Заходом, так і подальшого укріплення позицій Офісу президента в усіх внутрішніх справах країни.

Володимир Зеленський і Андрій Єрмак (фото: president.gov.ua)

Один із депутатів, які спілкувалися з виданням, підкреслив, що уряд, зокрема Офіс президента, прагне зберегти свій контроль над Бюро економічної безпеки. Влада не бажала, щоб на чолі БЕБ опинився детектив НАБУ, який, очевидно, матиме намір діяти незалежно і протистояти можливим спробам втручання в його діяльність.

"Дії були настільки цинічними, що ніхто не міг цього передбачити. Тепер доведеться повторно організувати конкурс, але до наступного перегляду меморандуму з Міжнародним валютним фондом не вдасться завершити відбір і призначити нового керівника. Це створить додаткові труднощі під час наступного аналізу програми з МВФ", - прокоментував депутат у розмові з РБК-Україна.

На скандал вже встигли відреагувати і підприємці. У Європейській Бізнес Асоціації заявили, що стурбовані відсутністю прогресу в процесі вибору директора БЕБ. Для бізнесу Бюро в ідеалі має забезпечувати безпечне середовище для роботи, а цього зараз немає.

В даний час бізнес сподівається, що результати конкурсу призведуть до призначення на керівну посаду професіонала з незалежною думкою та високими етичними стандартами. Ця особа повинна зуміти створити дієву управлінську структуру та встановити відповідну корпоративну культуру в Бюро. Експерти Асоціації вважають, що це стане основою для якісного оновлення БЕБ і його перетворення на сучасну професійну інституцію. На жаль, поки що досягти цієї мети не вдалося, - зазначили представники ЄБА в коментарі для РБК-Україна.

Ситуація навколо конкурсу на посаду керівника БЕБ виглядає наступним чином: існує дві основні групи, які з самого початку виступали одна проти одної. Перша група об’єднує громадські організації, що займаються антикорупційною діяльністю, а також НАБУ. Друга ж група представлена владними структурами, зокрема Офісом президента. Протягом всього конкурсу більшість кандидатів так чи інакше пов’язані з обома групами, і головне питання полягало в тому, чий кандидат зможе досягти успіху швидше.

"У Офісу не було визначених фаворитів; їхнє завдання полягало в тому, щоб максимально підтримати своїх кандидатів. Коли настав фінал, виникло питання про можливість провести кого-небудь, але не з НАБУ, або хоча б того, хто мав досвід роботи в інших організаціях, окрім НАБУ. Борисенко (один із кандидатів на конкурсі Олег Борисенко - ред.) цілком відповідав би їхнім вимогам", - повідомив обізнаний джерело РБК-Україна.

Водночас є група "антикорупціонерів" і в НАБУ. Чинних детективів Бюро серед кандидатів було досить багато. За словами співрозмовників РБК-Україна, це пов'язано з тим, що в самому НАБУ вже давно стався розкол і багатьом детективам досить важко там працювати - треба приєднатися до одного з ворогуючих кланів, а це тягне за собою низку ризиків. Ідея кандидатів від НАБУ була в тому, щоб піти в окрему структуру, зайняти впливову позицію (благо, внутрішні правила БЕБ це дозволяють) і намагатися працювати незалежно.

"При цьому, немає жодної гарантії, що тебе завтра не покличуть до Олега Юрійовича (Татарова - ред.) на розмову. Але тут уже можна кричати, можна підключати ЗМІ, громадськість, соціальні мережі. І ставати суб'єктним", - зазначає співрозмовник.

З огляду на події, що розгорталися протягом усього конкурсу, складається враження, що Офіс не приділяв йому значної уваги. Протягом цього часу як Офіс Президента, так і Служба безпеки України не заперечували, що до наступних етапів відбору допускається особа, щодо якої існують "безпекові питання". У такому контексті особливо абсурдно виглядають претензії, адже кандидата затвердили на всіх рівнях, і він спочатку пройшов через ретельний відбір, під час якого, зокрема, перевіряється наявність "російського сліду".

Проте в Офісі Президента мають свою точку зору. На початку конкурсу у них були думки, що все владнається, згодом - що знайдуть вихід, а тепер - ставлять питання: "А що ви можете зробити?" В умовах війни, коли необхідні озброєння та захист, це питання вже не є актуальним, - повідомило джерело видання.

Найімовірніше, ні в ОП, ні в "крилі" антикорупціонерів і НАБУ взагалі не було ставки на когось конкретного - підійшов би будь-хто зі "своїх". При цьому, і для МВФ у принципі не важливо, хто обійняв би посаду глави БЕБ, головне йти за структурними маяками і йти за ними в чітко окреслені терміни. Тому сьогодні Кабмін опинився не в найзручнішому для себе становищі.

Як зазначив співрозмовник, немає необхідності починати весь процес конкурсного відбору з нуля — Кабінет Міністрів звернувся до комісії з проханням повернути до списку двох кандидатів, які були попередньо схвалені. Таким чином, існує можливість завершити весь процес до кінця липня, що є терміном, визначеним у меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

Проте ряд співрозмовників зазначили, що західні союзники України уважно стежать за розвитком подій. Члени різних антикорупційних організацій готові поділитися з міжнародними партнерами інформацією про те, як конкурс на одну з ключових посад у правоохоронних органах України перетворився на новий скандал. Тим більше, що незабаром у них з'явиться можливість підняти це питання, оскільки 10 липня в Римі розпочнеться Конференція з відновлення України, де, ймовірно, це питання буде обговорюватися в неформальних бесідах.

На даному етапі співрозмовники РБК-Україна аналізують чотири можливі сценарії розвитку ситуації. Перший і, мабуть, найімовірніший варіант полягає в тому, що уряд піде на поступки і призначить Цивінського на пост голови БЕБ. Другий сценарій передбачає, що Київський окружний адміністративний суд заблокує конкурс, оскільки вже існує кілька позовів від кандидатів. Третій варіант - комісія погодиться з Кабміном і розгляне двох кандидатів, які будуть прийнятними для Офісу президента. І нарешті, останній варіант, позначений як "Х", наразі неможливо оцінити.

"Скандал у БЕБ - це свідчення хаосу в правоохоронній системі, глибокого розколу між умовно антикорупційною тусовкою і всіма іншими учасниками процесу. У підсумку економіки в цьому ніякої немає, тому що ні переможець, ні більшість конкурсантів взагалі не розуміють, як вона працює", - резюмував співрозмовник РБК-Україна. Сам же Цивінський у Facebook написав про свій намір продовжити боротьбу за право очолити БЕБ.