-- В проєкті державного бюджету на 2026 рік (ухваленому урядом і переданому до парламенту) вперше чітко закладені доходи від "детінізації" -- 60 млрд грн від перевищення сукупних доходів митниці. Наскільки коректною виглядає ця цифра, як вона порахована і чи реально її досягти?
-- Я дуже вітаю це, бо насправді за бюджетним законодавством непідтверджені джерела не можна включати до державного бюджету. Але ситуація у нас настільки виняткова, що якщо ми не детінізуємо економіку, то просто втратимо країну. Це принципове питання. І я дуже вітаю, що Мінфін і Кабмін врешті відобразили 60 мільярдів гривень в бюджеті 2026 року.
Хоча це було реалізовано неповністю, адже заплановані кошти були внесені до спеціального фонду бюджету без чіткого зв'язку з певними програмами. Оскільки ці кошти знаходяться в спеціальному фонді, вони не потрапляють до "загального фонду". У випадку, якщо доходи не надійдуть, відповідні витрати просто не отримають фінансування. Отже, ризик у цьому випадку відсутній.
Щоб спонукати уряд до детінізації, яка вже є очевидною необхідністю, я ініціював внесення поправки до бюджету. Вона передбачає збільшення дохідної частини бюджету не менше ніж на 200 мільярдів гривень шляхом детінізації загального фонду, перетворюючи це на своєрідний KPI для Кабінету Міністрів.
Змінами передбачено збільшення доходів з податку на доходи фізичних осіб (44,3 млрд грн), податку на прибуток підприємств (28,7 млрд грн), акцизного збору (39,5 млрд грн), податку на додану вартість на товари, вироблені в Україні (48 млрд грн) та інших джерел надходжень.
Мова йде передусім про торгівлю і підакцизні товари. Насправді там набагато більший потенціал -- ми рахуємо, що в "тіні" в 2026 році буде близько трильйону гривень у вигляді несплачених податків. Зрозуміло, що трильйон неможливо зібрати за один рік, тому будемо йти "степ бай степ". І привчимо уряд до того, що він має не просто говорити про детінізацію, а змушений буде забезпечувати детінізацію, аби профінансувати видатки.
-- Говорячи про митницю, варто зазначити, що наразі триває відбір нової керівної особи для Державної митної служби. Коли Україна отримає нового голову Митниці? Чи встигне Кабінет Міністрів ухвалити рішення до кінця року, згідно з домовленостями з МВФ? Які ваші очікування від результатів конкурсу? На вашу думку, чи зможе новий керівник, обраний через відкритий конкурс, дійсно провести реформи в Митниці? Які результати можна передбачити і в якій часовій перспективі після призначення нового керівника?
Я впевнений, що їм потрібно прискорити процес. Комісія, яка обирає нового керівника митниці, була сформована вже досить давно, і відбулося лише одне установче засідання. Однак конкурс досі не оголошено. Це абсолютно неприйнятно, адже вже жовтень, і ми фактично втратили значний час без чіткої мети.
Щоб встигнути призначити керівника до завершення року, я вважаю, що в нас немає інших варіантів, і призначення є необхідним. Тому потрібно активізувати діяльність комісії. Конкурс сам по собі займає багато часу, а ми навіть ще не почали збір документів для участі в ньому. Тому я висловлюю незадоволення темпами роботи комісії.
Якщо розглядати ключові показники ефективності (KPI) для майбутнього керівника митниці, раджу вам звернути увагу на компанію "Cargo Company". Ця організація має можливість доставити вантажі з різних куточків планети, включаючи ключові світові хаби, такі як Китай, Туреччина, ОАЕ та Європейський Союз, за дуже привабливими тарифами. Наприклад, перевезення одягу може коштувати лише 1,7 долара за кілограм, не зважаючи на вартість чи асортимент товару, або ж 6 доларів за кілограм з Китаю. Ця сума охоплює всі витрати, без будь-яких додаткових платежів за митне оформлення. Компанія не надає жодних документів на перевезений товар і безперешкодно проводить його через митний кордон. Вони активно рекламують свої послуги, і ви можете зв’язатися з ними. Мої помічники зв’язувалися з ними, щоб перевірити, наскільки прозоро і зухвало працює ця схема. Вам надається анонімний номер, за яким ви продовжуєте комунікацію. Це явний приклад злочинної діяльності, що полягає в контрабанді та ухиленні від сплати податків.
Для мене ключовим показником ефективності роботи майбутнього керівника митниці стане ситуація, коли виявити таку кампанію буде абсолютно неможливо.
Якщо говорити про гроші, то я переконаний в тому, що від реформи митниці, від покращення її роботи ми додатково зберемо в бюджет від 100 мільярдів гривень. Тобто це не 100 мільярдів, це більше 100 мільярдів. Ніхто не скаже точно, але орієнтовно це від 100 до 150 млрд грн.
Ми суттєво поліпшимо процес збору податків у країні, адже митниця не лише стикається з проблемами під час митного оформлення. На жаль, вона також сприяє ухиленню від сплати податків на національному рівні. Усунення проблеми контрабанди може стати ключем до розв’язання багатьох питань, пов’язаних із уникненням оподаткування. Це мої сподівання щодо реформованої митної служби.
Чому необхідно провести оновлення? Тому що новий керівник митної служби повинен стати політично незалежним, що дозволить йому втілити в життя відомий план реформування митниці. Це включає в себе все: від ротації співробітників митниці до обміну митною інформацією з сусідніми країнами. Правоохоронці, які нині заходять на митницю, як до себе додому, не повинні мати такої можливості. Вони не повинні покривати контрабанду чи втручатися в роботу митників, провокуючи правопорушення, як це відбувається сьогодні. Все це залежить від політичної волі нового керівника митниці та його заступників.
Яким чином ви сприймаєте нову версію Митного кодексу, яку уряд оприлюднив та надіслав на узгодження європейським партнерам? Які основні зміни в ньому відбулися? Як це може позначитися на діяльності митних органів? Чи є ці аспекти взаємопов'язаними?
-- У нас і так непоганий Митний кодекс, якщо його виконувати.
Оновлення Митного кодексу є важливим кроком у напрямку євроінтеграції, яке передбачає повну адаптацію митного законодавства ЄС до національних норм. Адже Європейський Союз функціонує як митний союз, в якому країни-члени сплачують 75% митних зборів до загального бюджету, залишаючи собі лише 25%. Цей документ є досить об'ємним і складним, і наразі ми лише починаємо його вивчення, оскільки він нещодавно був опублікований Міністерством фінансів. Проект ще не представлений до Верховної Ради, а обговорення триває лише на веб-сайті Мінфіну. Безумовно, ми не плануємо зволікати, але через його великий обсяг швидке ухвалення цього законодавства може бути ускладнене.
Щодо боротьби з контрабандою, то сьогодні митники та правоохоронні органи мають всі необхідні повноваження, щоб зупинити це неприпустиме явище.
Яким чином ви сприймаєте початкові досягнення нового очільника Бюро економічної безпеки?
Насправді, результати поки що не видно. Проте, варто бути чесними: ще зарано робити висновки. Ми помічаємо певні кроки до прозорості, але однієї лише відкритості недостатньо для досягнення конкретних результатів. В Бюро економічної безпеки відбувається процес очищення, і це заслуговує на позитивну оцінку, адже деякі суперечливі фігури вже залишили цю установу. Це, безумовно, хороший знак. Проте, наразі ми не спостерігаємо реальних дій, затримань чи підозр. Але, з іншого боку, час ще недостатній, тому варто дати можливість новим керівникам продемонструвати свою роботу.
-- Скільки ще часу потрібно, щоб були якісь відчутні результати?
Мені здається, що ті резонансні справи, які були ініційовані в минулому, але з якихось причин затримуються, повинні швидко дійти до судового розгляду. Це перше, на що я сподіваюсь від Бюро економічної безпеки. Наприклад, справа щодо "Ябко" (мережа магазинів електроніки) була відкрита рік тому, були проведені вилучення і слідчі дії, але досі немає жодних новин. Ми ж розуміємо, що там є очевидні порушення закону.
Ще приклад: Бюро економічної безпеки порушило не одну кримінальну справу по тютюну. І де вони -- вироки, де підозри? Хотілося б, щоб те, що було порушено раніше і з тих чи інших причин (ми розуміємо, що корупційних причин) не дійшло до суду, все ж таки дійшло до суду при новому керівництві. Я переконаний, що там є достатня доказова база.
Наступним етапом, який є більш складним через необхідність збору доказів та проведення слідчих дій, є ліквідація системних схем, що продовжують функціонувати на сьогодні.
Перш за все -- це ігорка, зловживання великих операторів азартних ігор з несплатою податків, не декларування виграшів. Я про це багато говорив. Мова передусім про компанію Favbet, та інші.
Це -- подрібнення великих мереж -- очевидні злочини, які треба переслідувати в межах Бюро економічної безпеки. Ну і, безперечно, підакцизна продукція, контрабанда, те ж таки Cargo, про яке ми з вами тільки що згадували, -- це якраз компетенція митниці.
Щодо ігрової індустрії. Які ваші думки стосовно фінансових втрат, що можуть виникнути через затримки в реалізації державної онлайн-системи моніторингу (ДСОМ)? Які подальші кроки плануються?
20,2 мільярди гривень на 2024 рік.
Слід усвідомлювати, що не всі оператори порушують правила. Серед них є й такі, які діють добросовісно. Проте, такі компанії, як Favbet та деякі інші, використовують відсутність державної системи онлайн-моніторингу для суттєвого зменшення задекларованих виграшів, що, в свою чергу, призводить до зниження податкових відрахувань.
Вони стверджують, що суми, які виплачуються гравцям, насправді не є виграшами, а лише поверненням їхніх депозитів. Тобто, нібито більше 90% гравців заходять на їхній вебсайт, вносять кошти на певний час, а потім ці гроші просто забирають. Вони вважають українське суспільство клінічними ідіотами. А наш суд, закриваючи очі на цю ситуацію, погоджується з ними.
Суд обґрунтовує своє рішення тим, що Податкова служба, нібито, не надала достатніх доказів наявності виграшів. При цьому суд не звертає уваги на те, що будь-які виплати фізичній особі, за визначенням, підлягають оподаткуванню податковим агентом. В результаті, оператори азартного ринку звітують про мізерні суми, після чого Податкова накладає на них податкові зобов'язання, що призводить до судових розглядів. Суд у свою чергу аргументує своє рішення відсутністю доказів з боку Податкової, адже державна онлайн-система моніторингу (ДСОМ) досі не функціонує, і тому вони не можуть ухвалити жодних дій, окрім скасування податкових рішень. І в ситуації, коли ДСОМ ще не запущена, відповідальність несе держава.
Яка ж країна відповідальна? Це корупційна КРАІЛ, яка протягом чотирьох років навмисно (я впевнений, що це була справжня корупція) не запустила ДСОМ.
Яка, на вашу думку, є основною причиною затримки у запуску державної онлайн-системи моніторингу, враховуючи, що діяльність КРАІЛ припинилась з 1 квітня, а натомість розпочало функціонування державне агентство Playcity?
-- Я також не задоволений строками, я говорив про це публічно, у нас була дуже жорстка дискусія з Михайлом Федоровим (віцепрем'єр-міністром - міністром цифрової трансформації України -- ред.). І я також не задоволений тим, що тендер на розробку ДСОМ був проведений лише у вересні.
Які доводи наводить Федоров?
Аргументи Федорова зводяться до того, що Playcity розпочало свою діяльність лише в травні. Проте це лише позиція чиновника, для якого важливіше сам процес, а не його результати. Для нас, однак, ключовим є результат. Не можемо собі дозволити виправдовуватися тим, що вони три місяці погоджували документи всередині Кабінету міністрів, внаслідок чого не змогли запустити конкурс раніше. Але, залишимо це в минулому: конкурс нарешті стартував, і вони обіцяють представити першу версію системи до кінця року.
Точно строки ці не можна прискорити. Будемо мати надію на те, що Playcity наступного року вже запрацює на повну, і врешті-решт ми це питання знімемо і не дамо шахраям з грального ринку продовжувати ухилятися від оподаткування. Хоча тут важливо зазначити, що відсутність ДСОМ не означає, що вони не будуть притягнуті до відповідальності.
Напевно ви бачите, як буквально після засідання ТСК, де ми розбирали кейс Favbet, вони незадоволені і намагаються дискредитувати і мене, і тимчасову слідчу комісію депутата Ярослава Железняка. Але ми точно доб'ємося того, щоб вони доплатили в бюджет все, що недоплатили, і понесли відповідальність за шахрайство. Я вже звернувся до генерального прокурора і ще звернуся з заявами про порушення кримінальних справ.
-- А яку суму вони недоплатили?
-- Я не можу сказати окремо по Favbet. Загалом по ринку це 20,2 мільярди гривень за 2024 рік.
Під час складання рейтингу "ТОП-100 платників податків України" редакція Delo.ua провела опитування серед українських бізнесменів щодо сплачених ними податків. Виявилося, що компанії з ІТ-сфери не поспішають ділитися інформацією про свої податкові зобов'язання. Подібну закритість з боку податкової звітності помітили і представники молочної промисловості, а також у загальному секторі виробництва та переробки харчових продуктів. Як ви вважаєте, з чим це може бути пов'язано? Чи готові ви щось змінити в цій ситуації?
Є чесні компанії, а є ті, які намагаються ухилитися від відповідальності. Обидва типи присутні на всіх ринках. Якщо розглядати питання надання інформації, варто зазначити, що сьогодні багато компаній гордяться своїми податковими внесками. Ви, напевно, можете це оцінити за своїм рейтингом, адже ми спостерігаємо, як великі компанії, такі як Monobank, АТБ, Нова пошта, Новус, ОККО та інші, заявляють про свою гордість бути лідерами серед платників податків. Цей тренд викликає у мене велике задоволення. Ще рік-два тому суспільство не усвідомлювало важливості детінізації бізнесу і роботи виключно "в білу", хоча я піднімав це питання ще з 2019 року.
І я дуже вдячний бізнесу за підтримку моєї позиції щодо того, що у нас немає іншого виходу ніж боротися з "тінню" разом. Тому білі компанії -- і це абсолютний тренд в середовищі нашого бізнесу -- зараз пишаються тим, що вони сплачують податки і відмовляються від практики ухилення від оподаткування.
Водночас, я з вами згоден, але не всі. Не думаю, що відсутність інформації з їхнього боку свідчить про те, що вони ухиляються від сплати податків. Наприклад, я впевнений, що більшість резидентів Дія.City, якщо не всі, дотримуються податкових зобов'язань. Їм надано досить вигідний режим для ведення бізнесу. Уникати сплати податків в таких умовах – це означало б перетворити усі можливі "червоні лінії" на реальність. Тому я переконаний, що вони сумлінно сплачують знижені податки, які передбачає режим Дія.City.
Я вважаю, що це пов'язано з тим, що завдяки сплаченим податкам можна легко визначити обсяги їхнього доходу і зрозуміти, які прибутки вони отримують. У результаті, конкуренти можуть отримати цю інформацію і використовувати її в боротьбі за ринок. Можливо, саме це є причиною обережності. Проте я безумовно підтримую ідею відкриття даних. Це дозволить компаніям, які працюють легально, продемонструвати суспільству, що вони на одній стороні з ним.
З моменту початку повномасштабної війни уряд істотно зменшив обсяг публікацій про податкові дані. У відкритому доступі залишається інформація щодо категорій платників податків, проте конкретні цифри відсутні. Які наслідки цієї політики з початку війни? Наскільки доречною є така заборона на сьогодні? Чи можна оцінити масштаб зловживань, викликаних відсутністю прозорості інформації? Коли очікується відновлення доступу до реєстрів платників податків?
На мою думку, слід забезпечити доступ до всіх реєстрів та інформації про сплату податків для всіх, за винятком компаній, що належать до критично важливих секторів. До таких винятків можна віднести, наприклад, нафтопереробні підприємства (не йдеться про продаж пального, а саме про процес переробки) та компанії у сфері оборони.
Проте всі питання, пов'язані з реєстрами, такими як відшкодування ПДВ та ліцензії, повинні бути прозорими. Я вважаю, що відкриття інформації про сплату податків не становить загрози для національної безпеки.
Наскільки достовірними є прогнози надходжень до бюджету? Яка ймовірність того, що в наступному році ситуація повториться, як це було в попередні роки війни, коли доводилося неодноразово коригувати бюджет через зростаючі фінансові потреби Збройних Сил?
Ситуація може повторитися, і для цього є дві основні причини. По-перше, ми стикаємося з реальною невизначеністю, яка є ключовим чинником у процесі бюджетного планування сьогодні. По-друге, Міністерству фінансів необхідно дотримуватися більш чіткої стратегії у своїх бюджетних рішеннях. Не варто намагатися примусити ситуацію підходити під вже готові відповіді. Коли ви складаєте бюджет на наступний рік, враховуючи перегляди, і намагаєтеся відкласти вирішення критичних питань, таких як джерела фінансування, на наступний рік, сподіваючись, що гроші з'являться самі по собі, це точно не відповідає державницькому підходу.
Тому, з одного боку, розуміємо всі складнощі прогнозування, бо армія може вимагати більше грошей. З іншого боку, прогнозувати треба краще.
-- Чи можливе відновлення підвищеного оподаткування для банків -- під знаком заборони чи все ж реально? (інтерв'ю проведено до 1 жовтня, коли Данило Гетманцев оголосив про подачу відповідного законопроєкту)
-- Можливе. Я буду це пропонувати на 2026 рік. На 2025 рік -- ні. Жодних ретроактивних норм більше не буде. Я неодноразово про це говорив. Але я буду пропонувати додаткові податки на банки на 2026 рік.
Ми маємо рішення Конституційного суду, який не дозволяє застосовувати ретроактивні норми, ми розуміємо, що ретроактивні податкові норми -- це дуже погано. Ми не будемо цього робити.
Чому я планую пропозиції на 2026 рік? Відповідь проста: ми спостерігаємо зростання прибутковості банківської системи у 2025 році, де прибуток за вісім місяців виявився в 2,3 рази більшим, ніж за аналогічний період 2021 року. Ми прогнозуємо збереження цього рівня прибутковості і в 2026 році. Важливо зазначити, що основним джерелом доходу є не традиційні банківські операції, а угоди з державними цінними паперами. Держава фактично надає банкам можливість отримати додатковий дохід без значних ризиків, і має право на частину цього прибутку для фінансування армії. Цей резерв є важливим ресурсом, який ми зобов’язані використати, незалежно від наших бажань.
-- Яку податкову ставку пропонуватимете і про яку суму додаткових податкових надходжень може йти мова?
-- Відсоткова ставка -- 50%. Очікувані додаткові надходження -- до 30 мільярдів гривень.
-- Чи плануєте підвищувати ставки інших податків чи розширювати податкову базу?
Міністерство фінансів висунуло пропозицію щодо реалізації директиви DAC 7 (документ Ради ЄС, що стосується адміністративної співпраці в сфері оподаткування). Однак, в даному випадку йдеться не про підвищення податкових ставок, а про їх зниження. Зокрема, пропонується запровадити 5% ставку на послуги, що надаються через цифрові платформи. Це, скоріше, стосується зміни в адмініструванні податків та зменшення їх ставок. Очікується, що такі зміни сприятимуть надходженню додаткових коштів до державного бюджету, адже ми плануємо зробити цифрові платформи податковими агентами. Я не виключаю можливість ухвалення такого рішення, яке є частиною законопроєкту Кабінету Міністрів.
Щодо інших змін, то я не бачу поки що потенціалу для цього.
Чи збираєтеся ви підвищити ставку податку на додану вартість?
Ми не маємо наміру підвищувати податок. В умовах, коли тіньова економіка складає 50%, збільшення ставки ПДВ стане справжнім знущанням над тією частиною бізнесу, що функціонує легально. Якщо уряд планує підвищити ПДВ, то спершу варто зайнятися детінізацією економіки. Необхідно закрити мережі та заклади, які працюють через ФОПи, а також ринки, що здійснюють продаж "в чорну". Лише після цього можна буде обговорювати питання підвищення ПДВ, якщо виникне потреба в додаткових ресурсах.
Чи вірно я зрозумів: у 2026 році ви не маєте наміру підвищувати ставки жодних податків ані для підприємств, ані для населення?
-- Ні, не плануємо.
Чи передбачаються якісь нові переваги для легального бізнесу в наступному році? Чому підприємствам варто прагнути до легалізації?
Я переконаний, що наш бізнес не потребує додаткових заохочень, щоб стати легальним. За своєю суттю, легальний бізнес повинен бути таким від самого початку. Тут не слід нікого підштовхувати. Це обов'язкова умова. Сплата податків є основною вимогою держави до підприємств і їхнім головним обов'язком.
Говорячи про Клуб білого бізнесу, слід зазначити, що існує відповідний законопроєкт, який передбачає певні зміни. Ми плануємо пом'якшити вимоги до статусу підприємств, що можуть стати членами Клубу, оскільки проаналізували практику його застосування. Законопроєкт уже отримав рекомендацію для ухвалення в першому читанні у Верховній Раді. Проте варто зауважити, що ці зміни не будуть кардинальними. Основна мета Клубу білого бізнесу полягає не лише у заохоченні бізнесу до легалізації, а й у зменшенні податкового контролю над компаніями, які за зовнішніми ознаками добросовісно виконують свої податкові зобов'язання. Це рішення вже визнано ефективним.
-- Україна не встигає виконувати свої зобов'язання за низкою міжнародних програм, зокрема за Ukraine Facility і програмою співробітництва з МВФ. Як, коли і в яких обсягах Україна відчує наслідки цього?
-- На жаль, у нас сьогодні у Верховній Раді загострилися політичні процеси. І це дуже шкодить державі, бо деякі депутати вимкнули державницьке мислення і увімкнули політичне.
Можливо, це пов'язано із сезонними змінами, або ж депутати вже втомилися. Але, безперечно, час для виборів настав. Було б добре, якби вони відбулися швидше. Адже займатися політичними суперечками у парламенті, особливо якщо це шкодить реалізації Ukraine Facility, абсолютно недоречно. Наслідком цього вже сьогодні стало те, що замість очікуваних 4,5 мільярдів євро в травні, Україна отримала лише 3,05 мільярди євро в серпні.
В цьому році це не є критичним, бо ми маємо фінансування до кінця року із запасом, з гарантованими джерелами. Але якщо зривати прийняті у межах механізму Ukraine Facility зобов'язання в 2026-му році -- може бути катастрофа. Тому у нас немає можливості не виконувати домашню роботу, тим більше, що вся ця домашня робота з нами ж і погоджена була. Ми самі визначили для себе такі завдання з реформування у найважливіших сферах суспільного життя, самі встановили строки. Тому ми просто зобов'язані все це виконувати.
У світлі вищезазначеного, це становить серйозну проблему. Це безумовно свідчить про нехтування нашими зобов'язаннями. Ми маємо об'єднатися для ухвалення подібних рішень і запобігти порушенню наших міжнародних зобов'язань у майбутньому.
Як ви вважаєте, чи зможемо ми до завершення року виконати всі зобов'язання, які брали на себе в рамках програм з Міжнародним валютним фондом та Ukraine Facility?
-- Ми прикладаємо максимум зусиль. Вірю, що зможемо знайти рішення цієї проблеми, незважаючи на зростання політичної напруги в деяких сферах. Проте важливо, щоб більшість депутатів усвідомлювали, що інтереси держави мають пріоритет над їхніми особистими інтересами та політичними рейтингами.
-- Чи відомі вам якісь подробиці можливої нової програми з МВФ?
На жаль, деталі поки що не розголошені. Якщо бути відвертим, я сумніваюся, що нова програма суттєво відрізнятиметься від попередньої. Скоріше за все, залишаться ті ж самі цілі, які ми або не виконали, або не встигли реалізувати.
Я вважаю, що необхідно розробити нову програму, оскільки діюча програма закінчується у 2027 році. Програма з Міжнародним валютним фондом є критично важливою, оскільки від неї залежить вся інша підтримка з боку наших партнерів та міжнародних фінансових установ. Тому ми маємо великий інтерес у встановленні нової програми.
Ви підкреслюєте актуальність підвищення соціальних стандартів в Україні вже сьогодні, незважаючи на воєнний стан. Зокрема, йдеться про необхідність збільшення прожиткового мінімуму. Чи могли б ви детально пояснити, як можна реалізувати це в умовах війни? Які суми додаткових виплат розглядаються? Які витрати це вимагатиме від державного бюджету? Наскільки це здійсненно? З яких джерел можна знайти фінансування для таких змін і в які терміни це можливо реалізувати?
Це питання не стільки про справедливість, скільки про нашу здатність сприймати реальність. Коли ми заявляємо, що прожитковий мінімум становить 3 тисячі гривень, або ми просто не розуміємо реальність, або ж намагаємося обманювати самі себе. Однак самообман — це одна з найгірших помилок, які ми можемо допустити, і вона може призвести до серйозних наслідків. Тому це питання потребувало термінового вирішення ще десять років тому. Зволікати з ним не можна, і ми повинні привести прожитковий мінімум у відповідність до дійсності. Мова йде не про ті цифри, які на даний момент наводять Держстат і Мінсоцполітики — близько 8 тисяч гривень на місяць, а про реальну суму, яка дозволяє вижити. Для цього слід переглянути споживчий кошик, адже це не просто питання, а справжня наука.
Це науковці обраховують, виходячи з поточних цін, виходячи з рівня споживання, осучаснення кошика. І власне приходять до висновку, що прожитковий мінімум має бути саме таким. Ми повинні людям сказати, що на сьогодні не можемо його забезпечити, але зможемо забезпечити його через 3 -- 4 -- 5 років. Потрібно дати людям дороговказ, дорожню карту, як саме ми вийдемо на реальний прожитковий мінімум. І відв'язати від нього всі ці зарплати суддям, прокурорським, митникам і всім іншим, щоб збільшення прожиткового мінімуму не впливало на і так немаленькі зарплати цих чиновників.
Ми маємо з вами чесно сказати суспільству, що ми визначаємо чесний прожитковий мінімум, якому ми будемо відповідати через стільки-то років. Якими є джерела? Безперечним джерелом для цього є детінізація. Врешті в свідомості людей має бути чіткий взаємозв'язок: твоя пенсія в розмірі 2300 гривень -- це наслідок того, що тобі не дають чек.
Усе досить зрозуміло: ти не отримав чек, отже, частина твоєї пенсії опинилася в кишені податкового ухилянта. А той, у свою чергу, передав ці кошти корупціонеру, який "прикриває" це ухиляння. Коли люди усвідомлять цей зв’язок, на мою думку, відбудеться кардинальний перелом, і суспільство зрозуміє, що таке детінізація та чому вона є необхідною.
Наприклад, дочка моєї сусідки, яка працює молодим викладачем італійської мови в нашому селі, отримує 6000 гривень на місяць. Як може молода жінка у віці 22-23 років вижити на таку суму? Це не просто несправедливо, це ніби з іншого виміру, що зовсім не відповідає реаліям сучасного життя. Наразі уряд розглядає можливість підвищення зарплат вчителям на 50%. У такому випадку, наприкінці наступного року, ця вчителька буде отримувати 9000 гривень.
Тому я наполягаю на необхідності переглянути не лише прожитковий мінімум, а в принципі систему оплати роботи вчителів. Вони у нас одна з найбільш забутих державою категорій бюджетників, до яких нікому не має справи. Ми маємо виконувати 61 статтю закону про освіту, щоб вчитель найнижчої категорії отримував базову ставку в розмірі трьох мінімальних зарплат. І це можна зробити.
Це можна реалізувати шляхом детінізації, оскільки в тіні нашої економіки наступного року може перебувати трильйон гривень. Тому, коли я буду вносити свої зміни до державного бюджету, я наполягатиму на збільшенні заробітної плати для вчителів.
На які інші цілі може бути витрачена потенційно детінізована сума?
Ми маємо можливість значно підвищити заробітні плати для вчителів, суттєво збільшити доходи медичних працівників та істотно покращити пенсійні виплати.
-- А чи буде на це політична воля?
Я не маю наміру видаватися фантастом. Чітко розумію, що за один рік досягти цього неможливо. Я далекий від марних мрій про те, що ми можемо залучити цілий трильйон до державного бюджету, прокинувшись у країні, де не існує тіньової економіки. Це просто нереально. Це процес, що вимагає зусиль і часу, подібно до тренування м'язів. Однак поступове виведення економіки з тіні шляхом значних кроків є необхідним. У 2023 році ми змогли вивести з тіньового сектора 1,5 мільярда доларів у вигляді податків; у 2024 році планується 2,5 мільярда доларів. Цього року ми повинні досягти показника в 4 мільярди доларів. Але, на жаль, ми не наближаємось до цієї мети. Це свідчить про те, що процес детінізації, на жаль, сповільнюється.
Продовжуючи обговорення питання детінізації, варто розглянути легалізацію криптовалют: яким чином це може бути втілено в Україні? Нещодавно Верховна Рада ухвалила відповідний законопроєкт на першому читанні.
-- Немає про що наразі говорити. В нас тільки-но формується таблиця до другого читання з усіма правками. Ми ще їх навіть не обговорювали. Думаю, багато що зміниться в законопроекті до другого читання.
Чи маєте уявлення, яку суму додаткових податків можна зібрати завдяки регулюванню ринку віртуальних активів?
-- Ми рахуємо -- близько 15 -- 16 мільярдів гривень на рік.
Яким чином зараз прогресує проєкт Defence City? Чи є вже певні досягнення, про які можна повідомити громадськості, як для держави, так і для підприємців?
На власному досвіді можемо спостерігати, що військовий експорт починає розвиватися. Не буду зупинятися на деталях обсягів цього процесу та способах його реалізації — це вже справа Кабінету Міністрів. Залишимося в очікуванні і подивимося, які рішення вони запропонують.
Це безумовно позитивний крок, який має на меті розвиток нашої національної оборонної промисловості. Defense City вже функціонує. Протягом найближчого місяця ми очікуємо отримати всі необхідні підзаконні акти від уряду. Сподіваюсь, що до кінця жовтня ми матимемо повністю сформований правовий режим, який стане потужним імпульсом для того, щоб увійти до п'ятірки провідних світових експортерів озброєнь.
#Китай (регіон) #Україна #Європейський Союз #Товари #Міністерство фінансів (Україна) #Митниця #Суспільство #Податок #Державний бюджет #Українська гривня #Сміливіше. #Бюджет #Уряд України #Рада Європейського Союзу #Законодавство #Одяг #Моніторинг #Міжнародний валютний фонд #Об'єднані Арабські Емірати #Туреччина #Оподаткування #Економічна безпека #Контрабанда #Ціна #ОККО #АТБ-Маркет #Податок на додану вартість #Ярослав Мудрий #Степ #Платник податків #Прожитковий мінімум
