Чотири співробітники та 660 мільйонів: як невідома компанія без попереднього досвіду "завойовує" енергетичні кошти держави.

Поки український енергетичний сектор намагається подолати наслідки масштабних атак з боку Росії, державні кошти опиняються в руках маловідомих компаній, які не мають досвіду в реалізації великих контрактів. OBOZ.UA провів розслідування чергового випадку незвичайної щедрості: ДП "Відновлення критичної інфраструктури" уклало угоду на суму понад пів мільярда гривень з компанією "Тотком", чисельність якої можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Перед успішним завершенням тендеру компанія мала невеликі доходи та не володіла досвідом у сфері державних замовлень.

Детальніше про успіх маловідомої ТОВки - читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Система, за якою бюджетні кошти з резервного фонду перекочовують до приватних рук, виглядає юридично бездоганною, але викликає чимало запитань. Замість відкритих торгів ДП "Відновлення критичної інфраструктури" скористалося "лазівкою" у Постанові Кабміну № 1178 (підпункт 4 пункту 13). Ця норма дозволяє купувати товари без тендеру, посилаючись на "нагальну потребу" та обставини, які неможливо було передбачити.

Завдяки цьому замовник просто підписує прямі договори та звітує про них у системі Prozorro вже після факту угоди. З лютого по квітень 2026 року ТОВ "Тотком" отримало шість таких "подарунків" на загальну суму 659,6 млн грн. Найбільший лютневий транш сягнув 301,8 млн грн. У договорі зазначена дизель-генераторна установка Staunch 1250 KVA Prime у кількості 20 штук ціною 15 млн грн за одиницю товару. Квітневі закупівлі додали в кошик фірми ще серію контрактів, серед яких виділяється один лот на 168 млн грн - дизель-генераторна установка CUMMINS 1250KVA в кількості 12 штук ціною 14 млн грн за одиницю.

Це перший і єдиний значний виступ компанії на платформі Prozorro. Вона відразу закінчилася тріумфом на кілька мільйонів гривень, без жодної реальної конкуренції чи скарг. Така вражаюча успішність маловідомої компанії виглядає особливо вражаюче на тлі загальної енергетичної кризи.

Фінансовий профіль "Тоткому" на фоні мільйонних угод виглядає як справжня економічна аномалія. Протягом 2025 року доходи цієї компанії становили лише 9,4 млн грн. Такий показник характерний для звичайного малих підприємств, але зовсім не для стратегічного постачальника. Будь-який банківський комплаєнс розглянув би цю ситуацію як "високий ризик", адже компанія без значних оборотних коштів наразі працює з сумами, які в десятки разів перевищують її річні можливості.

Дані з платформи YouControl лише підкріплюють ці сумніви: чистий прибуток компанії минулого року становив всього 1 млн грн, а загальні активи ледве досягли 9,4 млн грн. Це типовий показник для мікропідприємства, яке забезпечує лише власні потреби, але не має достатніх ресурсів для реалізації державних стратегічних програм. Проте вже на початку 2026 року компанія отримує замовлення на 660 млн грн, що у 70 разів перевищує її попередній річний дохід.

З статутним капіталом всього 40 тисяч гривень, компанія намагається залучити сотні мільйонів бюджетних коштів, маючи лише чотирьох працівників у своєму складі. Подібна невідповідність між ресурсами та обсягами закупівель зазвичай вказує на роль посередника. Власні активи компанії навряд чи здатні забезпечити фінансування та обслуговування такої великої кількості обладнання.

Хоча компанія була заснована в Києві в 2006 році, її присутність у великих проєктах завжди залишалася непоміченою. Сучасні власники, Оксана Веретюк та Андрій Цибуляк, не мають відомої репутації в енергетичній галузі. Дивує також раптова довіра з боку держави, особливо враховуючи, що відповідно до даних YouControl, фірма зареєстрована за адресою, де зосереджено 139 інших юридичних осіб (вул. Волинська, 60).

Невдовзі після того, як ЗМІ виявили інтерес, компанія "Тотком" почала активно займатися формуванням свого іміджу. У медіапросторі з'явилися рекламні пресрелізи, у яких фірма погрожує журналістам судовими позовами та стверджує про партнерство з великими гравцями, такими як Vodafone і "Укртелеком".

OBOZ.UA надіслав запит із проханням роз'яснити, у кого вони купують генератори, хто займається сервісним обслуговуванням і чому раніше не брали участі в державних тендерах та отримав письмову відповідь.

У своєму листі директор ТОВ "Тотком" Андрій Цибуляк підкреслив, що компанія має багаторічний досвід у своїй галузі. На момент його відповіді "Тотком" повідомив про успішне постачання обладнання на загальну суму, що перевищує 100 млн грн. Однак залишається невирішеним питання, як компанія з чотирма працівниками зможе забезпечити сервісне обслуговування такої великої кількості генераторів.

В рамках тендерної процедури компанія "Тотком" представила 90 різноманітних товарів від численних виробників, включаючи компанії з Туреччини, Італії, Македонії, Лівану, Албанії, Китаю, Великої Британії та ОАЕ. Однак, Агентство обрало лише кілька специфічних позицій, вироблених компаніями Gucbir, Arken та іншими. Директор компанії запевнив, що ми забезпечимо строгий контроль якості та дотримання термінів поставки для кожного з цих товарів.

Він також зазначив, що йому не відомо, чому саме їх обрав замовник та які критерії застосували.

#Китай (регіон) #Товари #Українська гривня #Київ #Українська мова #Юридична особа #Інфраструктура #Уряд України #Електричний генератор #Банк #Об'єднані Арабські Емірати #Туреччина #Ціна #Італія #Державне підприємство #Запрошення до участі в тендері #ProZorro #Vodafone Україна #Суд #YouControl #Актив #Чистий прибуток #Албанія #Дохід #Ліван #Північна Македонія #Бізнес #Велика Британія #Енергетична галузь #Статутний капітал #«Укртелеком»

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Дубай повільно відновлює звичний ритм життя після конфлікту з Іраном.
"Більше заможних людей, але менше надбагатих: чому Україні після війни може загрожувати зростання нерівності"
Автомобільна торгівля та сервісні послуги: які підприємства найпоширеніші у Миколаївській області?
Теги