Європейський парламент висловив незадоволення щодо зведення вітрових електростанцій на високогірних територіях Карпат.

У "Голці" пояснили, чому таке будівництво шкодить горам.

8 липня Європарламент прийняв резолюцію, в якій висловив незадоволення щодо зведення вітрових електростанцій у високогірній частині Карпат. Це рішення стало результатом звіту Європейської Комісії про Україну, як повідомляє Громадська ініціатива "Голка". У документі особливо згадано полонину Руна.

Європейський парламент висловлює стурбованість щодо розгортання вітрових електростанцій у високогірних природоохоронних зонах Карпат на заході України, зокрема, щодо намірів встановити 30 вітрових турбін на полонині Руна. Він підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечним і сталим варіантом у порівнянні з викопними паливами, закликаючи Україну використовувати свій значний потенціал для розвитку вітрової енергетики в межах територій, що не підлягають охороні, – такі висновки містяться в резолюції.

Крім того, в Європарламенті наголосили, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні виключати одне одного. Адже існують інші території, визначені для розвитку енергетичної інфраструктури, де немає унікальних природних оселищ і пралісів, а натомість є під'їзні дороги.

"Резолюція є свідченням того, що журналістка з Закарпаття Олена Мудра та екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, не даремно вже більше року піднімають екологічні питання у співпраці з організацією "Екологія-Право-Людина" на рівні Верховної Ради та уряду. Безсумнівно, в умовах війни країні необхідні вітрові електростанції, але не на високогір'ї, оскільки це загрожує знищенням гірських екосистем. Для транспортування лопатей на вершини потрібно вирубувати ліси під будівництво доріг", -- зазначила Ірина Федорів, голова громадської ініціативи "Голка", яка також брала участь у рейдах і подорожах у гори разом із представниками "Української природоохоронної групи" та FreeSvydovets.

Вона звернула увагу на те, що ветеран і біолог Андрій Тупіков подав на сайті Офісу президента петицію, в якій закликав терміново розробити законодавчі заходи для охорони Карпат. Ця петиція зібрала необхідні 26 тисяч голосів для того, щоб бути розглянутою президентом.

"А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував за ми внесли в інструмент "Перезарядити країну тобі під силу". Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат", -- додала Федорів.

У "Голці" також повідомили, що в Верховній Раді всі фракції та депутатські групи, за винятком "Голосу" та "Європейської солідарності", підтримали ініціативу щодо будівництва вітрових електростанцій у Карпатах.

Нагадаємо, що в минулому році парламент провів об'єднання Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля, створивши нове Міністерство ресурсів. Як зазначили у "Голці", саме Міндовкілля відігравало ключову роль у протидії шкідливим законодавчим ініціативам. Незважаючи на звернення близько 130 організацій, профільне міністерство досі не відновило свою діяльність.

Вже 2026 року Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Забудовник там -- це компанія, наближена до колишнього члена забороненої в Україні "Партії Регіонів" Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП "Ліси України" за власні гроші. Аби це зробити, в Карпатах вирубали праліс. Там також почали будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації, додали в "Голці", розкритикували рішення Мінекономіки не лише через шкоду для довкілля, а й тому, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.

Для отримання більш детальної інформації ознайомтеся зі статтею "Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?", написаною експертом з охорони екосистем Богданом Кученком з ГО "Екодія".