Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах
У фірмі, що обслуговує звичайних клієнтів, працюють правоохоронці, прокурори та судові експерти. У Ужгороді виникає скандал, пов'язаний з елітним житловим комплексом на набережній річки Уж.
Поки забудовники реалізують апартаменти з панорамними терасами, правоохоронні органи проводять перевірку, щоб з'ясувати, чи не стали жертвою порушень будівельні роботи. Суд вже дав дозвіл геодезистам на доступ до будівельного майданчика: виявляється, 11 восьмиповерхових будинків вдалося "втиснути" у межі нормативної 50-метрової прибережної зони. Крім того, лабораторні дослідження води за межами огорожі елітного комплексу виявили підвищений рівень кишкової палички та фекальних забруднень.
Мешканці міста в гніві, а правоохоронці вимірюють відстань до водойми.
У той час як зведені та заплановані секції ЖК Riverville в мікрорайоні Боздош на вулиці Миколи Бобяка в Ужгороді активно позиціонуються як елітні апартаменти для забезпечених клієнтів, за кадром глянцевих рекламних матеріалів розгортається справжній скандал. Чарівний вид на річку Уж, який забудовник використовує як ключовий елемент свого рекламного кампанії, став однією з основних підстав для кримінального розслідування.
Цікава деталь: ініціатором розслідування став простий допис у соціальних мережах. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження (№12026071030000778) після аналізу ужгородських Facebook-груп. Незадоволені мешканці виклали світлини будівельної техніки та висловили забудовнику три основні зауваження.
По-перше, людей обурило нищення рекреаційної зони Боздоського парку заради чергових "бетонних монстрів".
По-друге, обурення викликали зображення екскаваторів, що працювали майже у воді, порушуючи берегову лінію в межах захисної зони.
По-третє, мешканці Ужгорода відкрито висловили занепокоєння щодо можливого колапсу каналізаційної системи: місцеві очисні споруди функціонують на межі своїх можливостей, тому залишається відкритим питання, куди подінуться нові обсяги стічних вод від комплексу.
Остаточну відповідь на дискусії про можливі порушення мають дати експерти. Відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, виданої 12 серпня 2026 року (справа № 308/11624/26), правоохоронці отримали дозвіл на проведення огляду будівельного майданчика. Геодезисти мають за завдання точно виміряти відстань від закладених фундаментів до води з точністю до сантиметрів.
Сховати порушення навряд чи вдасться, адже за офіційним роз'ясненням Держводагентства, про яке згадується в судовому документі, річка Уж є середньою річкою. А це означає, що закон суворо забороняє будь-яке будівництво в межах нормативної 50-метрової прибережної захисної смуги. Якщо капітальні конструкції комплексу розташовані ближче до меженного урізу - це прямий шлях до арешту майна та скасування дозволів ДІАМ.
Офіційний вигляд: які дозволи необхідні забудовнику?
Поки поліція разом з експертами збирає докази, відділ продажів ЖК Riverville працює на повну потужність. У промоматеріалах та на офіційному сайті девелопера цей проєкт позиціюють не інакше як архітектурний шедевр та ідеальний простір бізнес-класу. Потенційним інвесторам обіцяють закриту територію за концепцією "двір без авто", власний ТРЦ, ресторан високої кухні, СПА-салон, дитячий садок та приватну школу.
Головним магнітом для покупців має стати власна набережна з ландшафтним дизайном, фонтанами, арт-об'єктами та зонами для риболовлі й барбекю. Ініціатори будівництва настільки не сумніваються в успіху проєкту, що замовник - ОК ЖБК "Срібна Долина" - навіть зареєстрував ексклюзивну торгову марку Riverville (охоронний документ № 380167 від 25 лютого 2026 року).
Будівельний процес грунтується на обширному наборі документів, які можна знайти на офіційному веб-сайті. З цих матеріалів стає зрозуміло, що житловий комплекс Riverville спроектовано на чотирьох сусідніх земельних ділянках загальною площею 5,25 гектарів. Призначення цих ділянок - "для зведення багатоквартирного житла з об’єктами торгово-розважальної інфраструктури". На початку 2025 року забудовник отримав від ДІАМ офіційний дозвіл на будівництво, номер IY013250129412, для об'єктів найвищого класу наслідків - СС3.
Згідно з проєктною документацією, тут має з'явитися гігантський масив із 11 секцій на 261 квартиру. Проте архітектурні апетити компанії істотно підрізали ще на етапі погоджень. Спочатку в кулуарах обговорювали плани зведення 16-поверхового кварталу. Але реальність виявилася прозаїчнішою: містобудівні умови та обмеження (МУО № 133/03-03/24), затверджені Ужгородською міською радою, встановили жорстку стелю - не вище 8 поверхів (32,55 метра).
Причина такого "приземлення" бізнесу полягає у жорстких вимогах Державної авіаційної служби України. Будівельний майданчик розташований у зоні, що безпосередньо прилягає до території аеродрому "Ужгород", і наявність високих споруд або стріл кранів могла б створити небезпечні кути закриття для навігаційних систем літаків.
Також виникають питання щодо внутрішньої інфраструктури житла бізнес-класу, яке планується. Для понад двохсот квартир та значної комерційної площі, призначеної для ТРЦ та ресторанів, забудовник передбачив підземний паркінг площею 3109,18 кв. м, що вміщує лише 75 автомобілів. Як будуть розташовувати свої автомобілі інші мешканці та гості комплексу? Коли "дворів без автомобілів" стане більше, вулиця Миколи Бобяка може перетворитися на безперервний затор.
Інфраструктурна криза: величезні обсяги стічних вод у річку Уж
З документації, що стосується дозволів, випливає ще один цікавий аспект – 11 секцій житлового комплексу Riverville створюватимуть значну кількість відходів, а саме 73,25 тисячі кубометрів стоків щорічно. Варто зазначити, що цей житловий масив зводять безпосередньо поруч із проблемною ділянкою комунальної каналізації, яка вже давно стала екологічною проблемою для мікрорайону Боздош.
Підтвердженням цього став лабораторний моніторинг якості води у річці Уж, результати якого наприкінці серпня 2026 року масово оприлюднили ужгородські медіа та аналітичні портали. У пробах води біля вулиць Миколи Бобяка та Загорській зафіксовано не просто перевищення норм, а критичну концентрацію лактопозитивної кишкової палички (ЛКП) та навіть патогенну сальмонелу. Хімічний аналіз виявив аномальний вміст амонію та фосфатів - залізобетонний маркер того, що в Уж зливаються фекальні маси.
Під тиском обставин Ужгородська міська рада разом із водоканалом були змушені визнати, що очисні споруди працюють на межі своїх можливостей, завантажені на 80-85%. Для нової багатоповерхової забудови в Боздоші потрібна окрема каналізаційна лінія, однак в бюджеті на це коштів немає. У відповідь представники забудовника повідомили в ЗМІ, що самостійно модернізували ділянку колектора, яка проходить поруч із будівництвом ЖК Riverville.
Однак, як зазначають активісти на місцях, це не вирішує глобальну проблему з додатковими обсягами стічних вод, які буде отримувати система очистки Ужгорода після введення в експлуатацію новобудови. Особливо на цьому наголосила відома журналістка з Закарпаття Олена Мудра, підкресливши, що інфраструктурний колапс не став несподіванкою для чиновників. Адже під час розробки Детального плану території (ДПТ) у матеріалах Стратегічної екологічної оцінки цієї ділянки містилися попередження про те, що каналізаційна система Ужгорода не здатна витримати нові навантаження.
Однак попередження інженерів і науковців залишили без уваги. Тепер елітні житлові комплекси зводять в прискореному режимі, в той час як міська інфраструктура змушена реагувати на це запізніло, що призводить до негативних наслідків для стану річки Уж, загрози для мешканців міста та витрат з бюджету платників податків.
Юридичні нюанси: як функціонує механізм будівництва житлових комплексів.
Хто ж насправді міг вплинути на те, щоб посадовці не звернули уваги на проблемні аспекти? Іншими словами, хто в кінцевому підсумку отримає вигоду від продажу елітних квадратних метрів у престижному районі Ужгорода, а хто просто займає оборонні позиції в документах?
Першою ланкою є власники земельних ділянок. Коли навколо будівництва житлового комплексу Riverville виник екологічний конфлікт, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки та племінник Віктора Балоги, пов'язаний із цим проєктом, спробував віддалитися від нього публічно. Він запевняв представників ЗМІ, що його родина "просто передала земельні ділянки для забудови" і взагалі не бере участі у процесі чи комунікації з місцевою владою.
Можливо, Петьовка і не бере участь безпосередньо в процесі, але земельна ділянка площею 5,25 га, на якій відбуваються будівельні роботи, залишається під юридичним контролем як його, так і родини колишнього голови Конституційного Суду України Андрія Стрижака. Хоча цей контроль і не є прямим, він здійснюється через приватні компанії – ТОВ "Лендстор", ТОВ "Стіора" та ТОВ "Агро-Рент".
Андрій Петьовка володіє 50% статутного капіталу в ТОВ "Лендстор" та 50% у ТОВ "Стіора". Раніше Андрій Стрижак, син судді, був керівником, підписантом та бенефіціаром ТОВ "Лендстор". Його дружина Ірина займала посаду керівника в ТОВ "Стіора" до грудня 2024 року та в ТОВ "Лендстор" до квітня 2021 року. Наразі контроль над компаніями здійснюють родичі: Анастасія Мегела (можливо, онука Стрижака), яка має 25% у ТОВ "Лендстор" та 12,5% у ТОВ "Стіора", і Галина Сергата (за інформацією закарпатських медіа, вона є дружиною Стрижака), що володіє 12,5% у ТОВ "Стіора".
Друга ланка - столичні партнери. Замовником будівництва ЖК Riverville, який зареєстрував право забудови (суперфіцій) на всі 5,25 га та володіє майновими правами на комплекс є ЖБК "Срібна Долина".
Хронологія змін у кооперативі вказує на участь столичних учасників у проєкті, яка згодом призводить до їх термінового виведення напередодні проведення розслідування.
До грудня 2024 року 25% акцій у компаніях-землевласниках (ТОВ "Лендстор", ТОВ "Стіора" та ТОВ "Агро-Рент") належали фонду "Аманті", що очолюється Оксаною Гуляєвою, сестрою колишнього нардепа Олеся Довгого. У грудні фонд вийшов з числа бенефіціарів і передав свої 25% акцій ЖБК "Срібна Долина".
* До червня 2026 року серед засновників ЖБК значилися киянка Юлія Радченко та ужгородсько-столичний бізнесмен Роман Топазли (разом з Іваном Владом, Мариною Влад та Софією Дерев'янко). Ниточки від цих осіб, як з'ясували журналісти видання "Наші гроші", ведуть до столичних гравців будівельного бізнесу - Максима Микитася та Дениса Комарницького. Зокрема, компанія Топазли (БК "Адамант") отримувала мільйонні субпідряди від фірми "Еко-Буд-Трейд", яку контролює Комарницький. Крім того, бізнес-партнери Топазли напряму володіли фірмами з орбіти "Укрбуду" Максима Микитася. Через цей ланцюжок, як припускає видання "Закарпаття онлайн", столичний капітал і виводився в регіональний проєкт.
* 16 червня 2026 року - за три тижні до відкриття провадження щодо прибережної смуги річки Уж - у реєстрах провели радикальну зачистку. Усіх фізосіб-засновників видалили, сховавши бенефіціарів під абстрактним формулюванням "члени кооперативу".
Третя ланка процесу - це девелопмент, пов'язаний із Мукачевом і Києвом. Вся операційна діяльність, будівельні роботи та маркетинг передані на аутсорсинг компанії Avesta Group. Киянин Богдан Марунчак, який є директором ТОВ "ДК "Авеста Груп", виконує роль публічного представника та продавця розкішних апартаментів, в той час як мукачівець Іван Окаль, власник генерального підрядника ТОВ "АвестаБуд", безпосередньо контролює технічні аспекти на будівельному майданчику. Вони беруть на себе всі ризики, пов'язані з конфліктами з місцевими мешканцями та правоохоронними органами, поки впливова група власників отримує прибутки від реалізації будівельних проєктів.
Які подальші кроки? Які можливості для розвитку ситуації існують?
Історія житлового комплексу Riverville ілюструє типовий конфлікт для України, де зіштовхуються законодавчі норми та інтереси еліт. На одній стороні - 5,25 гектарів закарпатської землі, що, очевидно, пов'язані з інтересами родини народного депутата та колишнього голови Конституційного суду. На іншій - потреби великого міста, мешканці якого страждають від проблем, пов'язаних із застарілою каналізацією та забрудненою річкою Уж, яка зазнає негативного впливу стічних вод.
Однак ключове питання, що виникає перед суспільством, полягає в наступному: які наслідки можуть настати, якщо експертизи та суд підтвердять факти правопорушень, пов'язані із будівництвом у прибережній зоні?
Наразі проєкт перебуває в активній фазі, а обсяг уже залучених інвестицій вимірюється мільярдами гривень. Забудовник активно зводить перші черги комплексу, паралельно триває продаж житла. Якщо правоохоронці разом з експертами доведуть факт порушень ситуація може зайти у глухий кут. З одного боку, повний або частковий демонтаж об'єкта такого масштабу є майже безпрецедентний для України кроком. З іншого - тривале судове блокування майданчика, якщо до цього дійде, автоматично перетворить ЖК на довгобуд.
У такій ситуації найбільшими жертвами стануть звичайні інвестори, які вже вклали свої кошти в нерухомість. Ці люди ризикують залишитися без своїх фінансів та обіцяного житла на невизначений термін. У той же час, компроміс із законодавством для збереження мільярдних активів призведе до екологічної катастрофи для Ужгорода. Ціна питання є занадто великою: на одній чаші терезів опиняться інвестиції власників і покупців, а на іншій — майбутнє основної річки регіону.
Що переможе: приватний капітал і інтереси забудовника чи закон і довкілля - покажуть результати експертиз та судові рішення. Редакція вже направила запити до Нацполіції, Державного агентства водних ресурсів, Державної екологічної інспекції, водоканалу та забудовника. Ми продовжимо стежити за розвитком подій. Не перемикайтесь...
#
