Експрезидент Вірменії Саргсян став об'єктом звинувачень у корупції через отримання хабаря.

Цю інформацію надає Armenpress, передаючи через Укрінформ.

За даними слідства, Саргсян у період з 2000 по 2018 рік, послідовно обіймаючи посади міністра оборони, прем'єр-міністра та президента Вірменії, займався бізнесом усупереч законодавчій забороні. Стверджується, що він використовував службове становище для створення через довірених осіб комерційних компаній та управління ними.

Згідно з інформацією, наданою Антикорупційним комітетом, який розслідує цю кримінальну справу, Саргсян залучив особу, позначену ініціалами М. Б., з якою його пов'язують тісні стосунки, а також структури, що належать М. Б., для створення заводу з виробництва бітуму. У результаті була заснована компанія, в якій 50% акцій отримали структури М. Б., а інші 50% належали двом російським компаніям. Пізніше Саргсян нібито вимагав від М. Б. передачі 22,5% акцій новоствореної компанії як хабар, що М. Б. виконав.

2013 року через банкрутство компанії іноземні інвестори вирішили продати свої акції. Саргсян, який фактично контролював процес, доручив М. Б. звернутися за кредитом у розмірі $14 млн до банку, що належить його близькому другу, щоб повернути інвестиції, зроблені двома російськими компаніями. М. Б. виконав це доручення. Згодом Саргсян та М. Б. розпочали продаж активів, що належать організаціям М. Б., включно з цією компанією.

Одночасно Саргсян ухвалив рішення використати угоду для підтримки бізнесу свого зятя та пов'язаних з ним компаній. М. Б. заснував нову компанію, до якої були передані активи інших підприємств — зокрема, 23 автозаправні станції в Єревані та прилеглих районах, а також базу нафтопродуктів і бітумний завод у Суренавані, що в Араратській області. 22 серпня 2015 року компанія, пов'язана із зятем Саргсяна, завершила угоду на придбання 100% акцій цієї фірми за 40 мільйонів доларів, що фактично встановило її монополію на імпорт бензину до Вірменії.

Після цього Саргсян зажадав, щоб М. Б. передав $6 мільйонів синові колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна в якості хабаря за 22,5% акцій. Згідно з інформацією Антикорупційного комітету, М. Б. здійснив цю фінансову операцію від імені своєї компанії, використовуючи підроблений кредитний договір.

Під час розслідування Саргсяну пред'явили обвинувачення в отриманні значного хабаря, а також у незаконному веденні бізнесу з порушенням законодавчої заборони. Усі матеріали справи були передані до Антикорупційного суду Вірменії з обвинувальним актом.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, у 2019 році Генеральна прокуратура Вірменії опублікувала обвинувальний акт, в якому фігурують колишній президент Роберт Кочарян та кілька інших високопосадовців країни. Кочаряну пред'явили звинувачення у спробі повалення конституційного ладу, а також у отриманні хабаря в значних обсягах.

Кримінальна справа пов'язана з подіями, які відбулися у 2008 році, коли Роберт Кочарян завершував свій президентський термін і готувався до передачі влади Сержу Саргсяну, який здобув перемогу на виборах. Прихильники Левона Тер-Петросяна, незгодні з підсумками голосування, влаштували масові протести. 1 березня 2008 року влада Вірменії розігнала демонстрацію, в якій брали участь тисячі людей. Унаслідок заворушень загинуло 10 осіб, а понад 250 отримали травми.