У 2020 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило аналіз декларації Лани Зеркаль, яка колись займала посаду заступниці міністра закордонних справ України та працювала радницею Коболєва в компанії "Нафтогаз".
НАЗК виявило ряд порушень, які підпадали під 366 статтю Кримінального кодексу України (службове підроблення). Проте, далі ситуація затягнулася, розпочалися судові процеси та спроби уникнути відповідальності. Це підтверджують дані з Реєстру судових рішень.
У 2020 році стало відомо, що чиновниця, яка ніколи не працювала в приватному секторі, понад рік жила в розкішній квартирі в центрі Києва. Вона володіла коштовними прикрасами та мистецькими творами, а також мала в своїй колекції сім пар годинників, серед яких були моделі брендів Audemars Piguet і Jaeger-LeCoultre, що відомі своєю високою вартістю (ціни на них варіюються від 40 до 250 тисяч євро за кожну пару). Додатково, чиновниця задекларувала майже 400 тисяч доларів готівкою, походження яких виявилося незрозумілим.
Безсумнівно, така підозріла декларація не могла залишитися непоміченою НАЗК. Однак, після проведення перевірки, співробітники агентства з незрозумілих причин почали затягувати процес і майже рік вирішували, як діяти з отриманими результатами. Врешті-решт, Зеркаль вирішила подати позов до суду. Головні вимоги полягають у визнанні дій НАЗК щодо продовження терміну повної перевірки її декларації неправомірними, а також в скасуванні результатів цієї перевірки.
У першій інстанції суд частково задовольнив позов Зеркаль: судді анулювали висновок про те, що вона приховала своє майно. Проте вони не підтримали вимогу заборонити НАЗК продовжувати та завершувати перевірку декларацій колишньої посадовиці протягом 30 днів.
Апеляційна інстанція суду, вже за позовом НАЗК, поновила висновок Агентства про те, що Зеркаль таки приховувала майно.
Згідно з рішенням НАЗК, було виявлено, що Зеркаль порушила вимоги Закону України "Про запобігання корупції" в його редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а також встановлено наявність ознак правопорушення, яке регламентується статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
Наступним кроком стало те, що суспільство дізналося про те, що Зеркаль, працюючи радницею голови НАК "Нафтогаз України" Коболєва, за півтора року перебування в державній компанії заробила понад 18 мільйонів гривень. З цієї суми майже половина була отримана в день її звільнення в 2021 році у вигляді "вихідної допомоги".
Безсумнівно, що фінансовий стан Зеркаль викликає багато запитань щодо його джерел. Так само, її призначення на важливі позиції в численних державних підприємствах та установах також виглядає підозріло.
Її неодноразово охарактеризовували як лобістку інтересів Коболєва, а також вважали, що саме завдяки її зусиллям він намагається відновити своє місце на керівних позиціях в Україні.
Крім того, Зеркаль помічена у відвертому лобіюванні бізнес-інтересів групи ДТЕК Ріната Ахметова. В одній з останніх своїх колонок, вона, наприклад, називає ДТЕК єдиною гідною інвестицій енергетичною компанією та жаліється, що їй часто відмовляють в західному фінансування. В той час, як європейські партнери обирають підтримувати державний енергетичний сектор, Зеркаль закликає віддавати усі гранти на відновлення енергетичних потужностей держави, власне, структурам Ахметова.
#Бізнес #Інвестиції #Суспільство #Нафтогаз #Київ #Бренд #Міністр закордонних справ (Україна) #Євро #Рінат Ахметов #Долар #Кримінальний кодекс України #Закон України «Про запобігання корупції» #ДТЕК #Національне агентство з питань запобігання корупції #Судове рішення (закон) #Єгер (одяг)
