Друзі Путіна, будьте готові: Трамп оголошує про введення вторинних санкцій щодо Індії – хто ж стане наступним?

Рішення, про яке президент США оголосив у своїй соцмережі Truth Social, набуде чинності вже у п'ятницю, 1 серпня. Трамп, зокрема, дописав, що Індія має власні, одні з найвищих захисних мит у світі. І це дійсно так. Ще у 2019 році Нью-Делі застосував тарифи до 28 американських товарів, які ввозилися до Індії, і ставки на деякі з них досягали навіть 70%. Проте, від квітня 2025 року, коли Трамп розпочав світову торговельну війну, Вашингтон та Нью-Делі вели доволі інтенсивні переговори про укладення двосторонньої торговельної угоди, яка б зменшила профіцит у взаємній торгівлі на користь США.

За повідомленнями, Індія була готова скасувати та знизити мита на американські товари на суму, що перевищує $23 мільярди. Вашингтон і Нью-Делі повинні були укласти угоду до 1 серпня — це останній термін, встановлений Трампом для всіх країн, з якими він планував досягти більш вигідних торгових умов для США.

"Дедлайн 1 серпня -- це дедлайн 1 серпня. Він залишається сильним і не буде продовжений. Великий день для Америки", -- дописав президент США у середу, 30 липня, вже в іншому пості на Truth Social.

Раніше Дональд Трамп неодноразово висловлював бажання укласти 90 угод протягом 90 днів. Проте цей термін минув ще на початку липня. На даний момент адміністрації США вдалося досягти попередніх угод з Великою Британією, В'єтнамом, Європейським Союзом, Південною Кореєю та Китаєм. Очевидно, що перемовини з Індією не принесли бажаних результатів, принаймні на сьогодні. Саме тому Трамп оголосив про введення 25% мит на весь індійський експорт до Сполучених Штатів. Окрім цього, президент США також попередив Індію про можливі штрафи за закупівлю російської зброї та нафти.

Чи означає це, що Трамп почав карати Росію та її друзів? Хто стане наступним після Індії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

З допису Трампа у Truth Social про застосування 25% тарифів до всього індійського експорту можна зробити висновок, що ця ставка запроваджується переважно через непоступливість Нарендри Моді щодо окремих позицій у майбутній торговельній угоді зі США. Зокрема, Індія відмовляється відкривати своє сільське господарство та молочний сектор, а також різко знижувати власні захисні тарифи. Проте, найголовніше -- Нью-Делі неохоче йшов на перегляд закупівель російської нафти та озброєнь. За це Трамп пригрозив Індії ще й додатковим штрафом.

"Хоча Індія є нашим другом, ми протягом багатьох років мали з ними відносно мало справ (мало торгували -- Ред.), бо їхні тарифи занадто високі, одні з найвищих у світі... Крім того, вони завжди купували переважну більшість свого військового обладнання в Росії, та є найбільшим покупцем енергоносіїв у Росії, поряд з Китаєм, у той час коли всі хочуть, щоб Росія припинила вбивства в Україні", -- дописав у Truth Social Дональд Трамп.

У своєму іншому пості президент США розкритикував божевільного заступника Радбезу РФ Дмитра Медведєва, охарактеризувавши його як "невдалого колишнього президента, який вважає, що все ще перебуває на цій посаді", і порадив йому "обережніше обирати слова". У понеділок, 28 липня, після того як Трамп оголосив про скорочення 50-денного терміну, який він дав Путіну 14 липня для припинення вогню та початку серйозних переговорів з Україною до 10-12 днів, Медведєв у соцмережі X прокоментував, що "кожен новий ультиматум є загрозою і кроком до війни не між Росією та Україною, а проти його (Трампа – ред.) власної країни".

"Мене не хвилює, які кроки Індія зробить щодо Росії. Вони можуть спробувати спільно відновити свої слабкі економіки, але мені це не цікаво. Наші відносини з Індією обмежені, їхні митні збори є надто високими, серед найвищих у світі. Аналогічно, Росія та США практично не мають спільних бізнес-проектів", -- зазначив Дональд Трамп.

ТСН.ua вже повідомляв, що 14 липня, в Овальному кабінеті поруч із генсеком НАТО Марком Рютте, Дональд Трамп висунув ультиматум для Путіна: або Москва протягом 50 днів зупиняє бойові дії та погоджується на угоду про припинення війни, або США введуть додаткові 100% мита на імпорт з Росії та її союзників, які купують російські енергетичні ресурси. Найбільшими покупцями російської нафти та нафтопродуктів є Китай, Індія та Туреччина. В минулому році ці країни імпортували російські енергоресурси на суму $174,46 млрд. Для порівняння, військова допомога Україні, затверджена Конгресом у квітні 2024 року, під час президентства Джо Байдена, склала $60,7 млрд.

У понеділок, 28 липня, під час зустрічі з британським прем'єром Кіром Стармером у своєму гольф-клубі в Шотландії, Дональд Трамп оголосив про скорочення 50-денного терміну для Путіна до 10-12 днів, які, за попередніми підрахунками, завершаться приблизно 8 серпня. Тим часом, стосовно Індії, президент США вирішив діяти негайно. Як зазначалося раніше в цій статті ТСН.ua, це пов'язано з труднощами у переговорах між Вашингтоном та Нью-Делі щодо нової двосторонньої торгової угоди. Індійські чиновники висловили обережні припущення про можливість зменшення обсягів закупівель російських енергоресурсів у разі потреби.

Якщо уважно проаналізувати обсяги торгівлі між США та Індією, які у 2024 році становили $129 мільярдів з дефіцитом у $45,7 мільярдів на користь Індії, можна стверджувати, що Нью-Делі має чимало аргументів для ведення переговорів з Вашингтоном. На першій позиції в індійському експорту до Сполучених Штатів знаходиться електричне та електронне обладнання, обсяг якого досяг $12,3 мільярда. Наприклад, компанія Apple розширила свої виробничі потужності в Індії за останні кілька років. Другу позицію займають перли, дорогоцінне каміння та метали на суму $9,15 мільярда, а на третьому місці розташувалася фармацевтична продукція з обсягом експорту $8,72 мільярда. Варто зазначити, що Індія постачає до США 70% генеричних лікарських засобів.

Тож, можна припустити, що, як мінімум, щодо електроніки та фармацевтичної продукції США застосують винятки з 25% мит. До того ж, в експорті США до Індії на перших трьох місцях -- мінеральні палива, олії, включно з нафтою, а також машини, ядерні реактори та котли. Тож, уряд Нарендри Моді може домовитися з Трампом щодо, наприклад, більших закупівель американської нафти, замість російської.

Китайці приділяють великої уваги своєму суверенітету. Ми не прагнемо заважати їхній автономії, щоб вони сплачували повну ставку мита. Тому я вважаю, що кожен, хто імпортує російську нафту, що підпадає під санкції, має бути до цього готовим, -- застеріг нещодавно міністр фінансів США Скотт Бессент у Пекіні.

Однак, ТСН.ua вже неодноразово зазначав, що загрози адміністрації Трампа запровадити додаткові 100% мита на весь китайський експорт до США, як санкцію за закупівлю російських енергоресурсів, навряд чи реалізуються. Нагадуємо, що в квітні цього року, в рамках світової торгової війни, розпочатої Трампом для коригування торгового балансу на користь США, Вашингтон вже ввів 145% мита на китайські товари. У відповідь Пекін запровадив власні 125% тарифи та зупинив постачання рідкоземельних елементів, що використовуються в оборонній промисловості, для виробництва електромобілів, вітрових турбін тощо.

Це призвело до паралічу американського бізнесу та викликало шок, супроводжений серйозними втратами на фондових ринках. Проте найбільшою проблемою для США залишається те, що Китай контролює приблизно 60-70% світових запасів і понад 85% виробництва рідкоземельних мінералів. У зв'язку з цим, наприкінці червня Вашингтон і Пекін уклали угоду, згідно з якою США зменшують мита на китайські товари з 145% до 30%, а Китай — на імпорт з США з 125% до 10%.