"Дія" на передовій: Як мобільні додатки та веб-сайти стають зручними для людей з інвалідністю.

Зображення носить ілюстративний характер.

Вебсайти та мобільні додатки мають бути доступні для кожного, включаючи людей з інвалідністю.

Що таке веб-доступність, які її основні аспекти та чому вона є важливою для державних установ?

Дмитро Попов: Вебдоступність - це створення цифрових ресурсів: вебсайтів, мобільних застосунків таким чином, щоб вони були доступними для всіх громадян, зокрема і для осіб з інвалідністю: людей із порушеннями зору, слуху, когнітивними руховими порушеннями і так далі. Щоб ці можливі порушення, які є у людини, не впливали на те, чи може людина скористатися сайтом, застосунком чи ні.

Яка роль вебдоступності у пріоритетах державних установ, які співпрацюють з "Дією", і як вам вдається донести важливість цього питання? Чи усі мають чітке уявлення про це?

Анастасія Розикулова: Вебдоступність та загалом цифрова доступність — це надзвичайно важлива тема. Це вже не просто модний тренд. Два роки тому ми могли вважати це новинкою, але на сьогоднішній день її впровадження на сайтах і в додатках стало необхідністю. Зараз активно ведеться співпраця з місцевими органами влади, щоб усі публічні веб-ресурси, а не лише ті, що мають державне значення, були доступними для всіх. Невідомість про цифрову доступність призводить до того, що при створенні сайтів цим питанням ніхто не займається.

Аналіз вебдоступності сотні урядових вебсайтів. Було обрано 100, ймовірно, найбільш значущих та популярних ресурсів державного сектору. Цей моніторинг здійснено за результатами 2024 року. Це вже четвертий рік поспіль, коли проводиться подібний аналіз, що дає змогу відстежувати зміни. І ці зміни позитивні: спостерігається зростання кількості сайтів, які стали більш доступними для користувачів.

Дмитро Попов: Ми займаємося моніторингом з 2021 року, використовуючи досить просту методологію, що складається з десяти складових і десяти критеріїв. Ми ретельно перевіряємо та аналізуємо кожну складову, щоб визначити, які з них досягають кращих результатів, а які потребують вдосконалення. Важливо зазначити, що динаміка нашого прогресу постійно зростає. Протягом усіх чотирьох років ми фіксуємо стабільне підвищення. Цього року кількість сайтів з високим рівнем доступності зросла на 3%, що є суттєвим досягненням, враховуючи їхню загальну кількість. Якщо раніше ми мали 4% таких сайтів, то тепер їх вже 7%. Крім того, кількість сайтів із середнім рівнем доступності також збільшилася — з 51 до 55. А от сайтів з низьким рівнем стало менше. Це свідчить про поступовий, хоча і не надто швидкий, але позитивний рух вперед.

З 100 проаналізованих веб-сайтів, 24, що становить чверть, демонструють або високий, або задовільний рівень доступності. 55% з них мають середній рівень доступності. Наразі лише 21 сайт, або 20%, характеризується низьким рівнем доступності.

Верно, именно так.

Забезпечити доступність насправді не є важким завданням.

Які покращення в доступності були впроваджені в "Дії" з грудня?

Анастасія Розикулова розповіла про позитивні зміни на порталі "Дія", зазначаючи, що в порівнянні з попереднім аналізом 2023 року, він отримав підвищення на шість балів. Ми активно працювали над тим, щоб зробити портал більш доступним для користувачів. Зокрема, публічна частина сайту вже має всі необхідні функції, а кабінет громадянина, що міститиме всі послуги, знаходиться на стадії доопрацювання і буде доступний протягом року. Наша мета – забезпечити максимальний доступ для всіх громадян. Що стосується публічної частини порталу, то вже сьогодні користувачі можуть знайти всю основну інформацію про "Дію", а також детальні описи послуг. Серед нововведень – альтернативні тексти та покращена контрастність, що відповідала стандартам. Розробники виправили всі елементи, які потребували корекції, і ми отримали позитивний відгук від них, що доступність насправді реалізувати не так складно. Хоча на початку можуть виникнути питання, сама процедура виправлення є цілком здійсненною. Станом на сьогодні, публічна частина порталу отримала максимальний бал — 10 з 10, що, безумовно, нас дуже радує.

Шановний Дмитре, як особа з порушеннями зору, які у вас враження від порталу "Дія"? Які послуги чи можливості ви могли б використати на цьому ресурсі?

Дмитро Попов: Насправді деякі послуги є доступними, деякі ні, тому що є певні компоненти, в яких є порушення. Але вже активно працюють над цим. Я сподіваюся, що все буде доступним. Якщо порівнювати з деякими іншими сервісами, то "Дія" - це єдиний вихід щось там зробити: подати податкову декларацію чи ФОП зареєструвати.

Раніше на головній сторінці, де розташована карусель послуг, не було можливості обрати конкретні послуги. Користувачі, які використовують програми для читання з екрану, не мали змоги вибрати з популярних пропозицій. Тепер ця проблема вирішена, і тепер користувачі можуть легко обирати з популярних послуг. Програми для читання з екрану, відомі як screen reader, призначені для людей з вадами зору. Вони озвучують все, на чому фокусується користувач, завдяки технології синтезу мовлення. Ці програми зчитують назви кнопок та елементів, що дозволяє незрячим користувачам ефективно взаємодіяти з айфонами, комп'ютерами та іншими пристроями.

Але для цього має бути відповідне програмне забезпечення, щоб ця програма могла зчитувати?

Cайт чи застосунок повинен бути сумісним з цим screen reader.

Меню з послугами раніше було незручним для використання. Тепер його можна розгорнути за допомогою клавіатури. Раніше для цього потрібно було використовувати мишу, але тепер ви можете легко відкрити розділ з послугами та вибрати потрібну опцію, користуючись клавіатурою. Доступність складається з багатьох малих перешкод: людина може дійти до певного етапу, але потім стикається з бар'єром. Коли цей бар'єр усунуто, послуга стає доступною для всіх.

Анастасія Розикулова: Щоб було зручно знайти якусь потрібну послугу - виправляється навігація, наприклад. Раніше вона була не логічною, розробники зробили її передбачуваною, логічною, щоб всі могли наперед, на крок бути попереду, розуміти, що буде, якщо він натисне кнопку на екрані.

10 критеріїв було, коли ви досліджували сайти. Вочевидь, що ці критерії повинні охоплювати доступність для різних категорій громадян, які мають труднощі із зором, зі слухом. Розкажіть детальніше про критерії.

Дмитро Попов: Про основні розкажу. Одні і ті самі критерії часто впливають на різні категорії користувачів. Наприклад, у нас є такі критерії, як текстові мітки для посилань, для кнопок. Якщо кнопка графічна чи посилання у вигляді банера, іконки, то воно повинно мати приховану назву, щоб людина могла, коли користується screen reader, почути, що це, наприклад, кнопка реєстрації. А коли людина, наприклад, керує голосом, в неї рухові порушення і вона не може користуватися мишкою клавіатурою, вона голосом керує, каже "реєстрація" і кнопка натискається. Ці мітки впливають одночасно і на людей з руховими порушеннями, і на людей із порушенням зору. Або, наприклад, доступність клавіатури. Це важливо і для незрячих людей, тому що незрячі люди не користуються мишкою. І люди, в яких порушення моторики, інші рухові порушення теж можуть використовувати клавіатуру або інші пристрої для керування.

Контрастність - дуже важливий критерій. Коли ми говоримо про контрастність, в першу чергу ми згадуємо людей із порушеннями зору, з дальтонізмом, але не лише для них це важливо. Якщо людина просто переглядає текст під яскравим сонцем, для неї теж може бути незручно читати текст із низькою контрастністю. Тому критерії переважно універсальні. Вони впливають одразу на багато категорій.

Ви сказали, що доступність має бути і для громадян із порушеннями когнітивними. А як можна допомогти користуватися державними сайтами людям із такими порушеннями? Що можна зробити?

Анастасія Розикулова: У випадках когнітивних порушень та проблем з моторикою, важливим критерієм є наявність індикатора фокусу клавіатури на веб-сторінці. Цей індикатор допомагає користувачам зрозуміти, на якому елементі інтерфейсу вони знаходяться під час навігації по сайту, що значно полегшує процес. Коли ми читаємо статті, зазвичай усі літери чорні, а гіперпосилання виділяються синім кольором або підкреслюються, що робить текст більш зрозумілим і легким для сприйняття. Хоча ці елементи можуть здаватися дрібницями, для людей з когнітивними чи моторними порушеннями вони можуть мати велике значення. Також важливо створювати прості та зрозумілі тексти, пояснюючи абревіатури та використовуючи зрозумілу мову, щоб максимально полегшити сприйняття інформації.

Приємно спостерігати позитивну динаміку. Проте слід зазначити, що вона не є особливо вражаючою. Протягом року показник зріс лише на 2%. Що могло стати причиною цього? Чому державні веб-сайти не можуть за один рік досягти високого рівня якості? Це питання стосується фінансування, організаційних можливостей чи, можливо, відсутності бажання рухатися вперед?

Дмитро Попов: Якщо відразу робити сайт з урахуванням доступності, це практично не вимагає додаткових витрат. Це схоже на будівництво будинку з дотриманням норм пожежної безпеки з самого початку. Чи дійсно це потребує великих витрат? Вам лише потрібно трохи збільшити ширину проходу для евакуації. А якщо ви не врахуєте цього і в момент завершення будівництва вам скажуть, що необхідно додати окремі пожежні сходи, це обернеться складнощами та великими витратами. Аналогічно і з сайтом: якщо ми відразу реалізуємо всі аспекти доступності, це не вимагатиме суттєвих додаткових витрат.

Щодо веб-ресурсів. Державна система, як правило, залишається консервативною та повільною. У нашій країні зміни в законодавстві не відбуваються швидко.

Якщо розглядати технічний аспект, то значна частина сучасних веб-сайтів була створена 7-10 років тому. Оновлення сайтів не відбувається щорічно, і багато з них були розроблені в епоху, коли питання доступності не було актуальним. Тоді не існувало відповідних норм або законодавства, тому сьогодні їх модернізація вимагає значних витрат. Саме тому процес оновлення триває так повільно.

Анастасія Розикулова: Однією з наших ключових цілей є впровадження вимог доступності вже на стадії концептуального розвитку. Коли ми в "Дії" починаємо працювати над новою послугою, порталом або проєктом, ми закладаємо ці вимоги на етапі технічної документації, щоб розробники могли з ними працювати. Ми із задоволенням ділимося нашими матеріалами та чеклистами, які можуть слугувати орієнтиром, щоб забезпечити доступність продукту з самого початку.

Сформовано список веб-ресурсів, які продемонстрували найнижчі результати внаслідок моніторингу. Яка ситуація з цими сайтами?

Дмитро Попов: За результатами моніторингу ми надсилаємо інформацію всім органам влади про їхній стан. Деякі з них реагують і проявляють бажання отримати додаткову інформацію та консультації. Наша допомога сприяє покращенню їхніх веб-сайтів. Однак, на жаль, є органи, які просто ігнорують ці рекомендації, і в них роками нічого не змінюється. Ситуація така, що без законодавчих норм, які б передбачали штрафи, залишається лише постанова, що вимагає доступності сайтів.

У червні в Європейському Союзі відбудуться суттєві зміни.

Дмитро Попов: У Європейському Союзі вже з 2018 року існують жорсткі вимоги до державних веб-сайтів, а з червня цього року вступають в силу ще більш строгі правила, які стосуватимуться не лише державних установ, а й приватних компаній, банків та електронної комерції. Я сподіваюся, що в Україні також буде прийнято подібне законодавство, оскільки ми продовжуємо рухатися в напрямку інтеграції з ЄС.