Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України внесла зміни до списку програмного забезпечення та комунікаційних пристроїв, які заборонено використовувати.
Цю інформацію озвучила Державна служба спеціального зв'язку.
Після оновлення перелік зріс із 1564 до 1770 позицій.
Які новинки з'явилися у списку цього разу?
До списку додали 206 нових позицій. Зокрема:
* програмні продукти російської компанії "Діасофт" і компаній її групи, які використовуються у фінансовому, банківському, страховому та корпоративному секторах, а також для аналітики й управління даними;
* платформу Digital Q та продукти лінійки Q, серед яких рішення для управління персоналом, ресурсами підприємства, платежами, корпоративним і страховим бізнесом (сюди увійшли продукти Q. UP, Q. Risk&Compliance, Q. FinMarket, Q. ProductFactory, Q. Accounting, Q. Reference, Q. Reporting та Diasoft Sensor);
* продукти FLEXTERA, зокрема CRM-системи, модулі для кредитування, розрахунків, інтеграції та аналітики;
Програмні продукти Diasoft FA# призначені для автоматизації банківського бек-офісу, включаючи управління кредитами, обробку SWIFT-повідомлень, роботу з платіжними картками, депозитами, валютними транзакціями та інтеграцію з державними інформаційними системами.
* рішення для управління казначейством Diasoft FA# Treasury, страхові рішення Diasoft Insurance, пенсійні системи Diasoft Respect, а також ряд технічних елементів.
Це вже другий раз, коли оновлюється список забороненого програмного забезпечення. Раніше Держспецзвʼязку збільшила кількість позицій у цьому списку з 1341 до 1564.
Що відомо про список забороненого програмного забезпечення та комунікаційних пристроїв?
У травні 2025 року Державна служба спеціального зв'язку повідомила, що займається розробкою проекту постанови Кабінету Міністрів, який передбачає створення відповідного реєстру.
Тоді представники служби зазначали, що незважаючи на санкції, накладені РНБО, деякі державні установи продовжували використовувати програмне забезпечення з Росії або під санкціями, оскільки відсутній був єдиний обов'язковий список заборонених продуктів.
Цю недостачу мав усунути закон №4336-ІХ, що стосується кіберзахисту державних ресурсів, який зобов'язав органи влади утримуватися від використання програмного забезпечення з ще не створеного реєстру.
Ініціювання цього переліку є складовою реформи кіберзахисту в рамках плану Ukraine Facility, що сприяє інтеграції України до європейських стандартів, зокрема директиви NIS2.
Обмеження на застосування програм із даного списку поширюється на:
Тобто йдеться насамперед про державні органи, держпідприємства, органи місцевої влади та критичні сервіси.
Як функціонує список
У жовтні 2025 року було ухвалено новий регламент для створення та ведення реєстру. Цю роботу здійснює Адміністрація Держспецзв’язку в електронному форматі. Перелік є відкритим і безкоштовним для користувачів — його можна знайти на веб-сайті служби та на порталі відкритих даних.
До списку додають програмне забезпечення та техніку:
* відповідно до українських санкцій;
* міжнародних обмежень відповідно до інформації Міністерства закордонних справ;
* відповідно до ухвали суду.
Оновлення здійснюється протягом декількох робочих днів після введення санкцій або отримання необхідних даних.
#Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Європейський Союз #Російська мова #Уряд України #Технічний стандарт #Програмне забезпечення #Аналітика #Органи державної влади #Міністерство закордонних справ (Україна) #Платіжна картка #Відкриті дані #Бізнес #Рада національної безпеки та оборони України #Компаній #Державна служба спеціальних комунікацій України #Кредит (значення) #Партія «Респект»
