Яким чином підприємства самостійно вирішують свої питання, і чи може оренда державного майна стати ефективним рішенням?
Ще два з половиною місяці тому - 5 серпня - після російських атак на торговельні, виробничі та логістичні об'єкти уряд пообіцяв оперативно допомогти постраждалим компаніям із новими складами. "Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей", - заявив тоді прем'єр-міністр Сергій Корецький. Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна мали підготувати перелік таких об'єктів за три дні.
10 вересня очільник уряду зобов'язався спростити доступ підприємців до державних активів: "Вони матимуть першочергове право орендувати майно, яке Фонд держмайна виставляє на аукціони. Робимо це тому, що після кожного удару по цехах, складах чи офісах компаніям потрібно швидко знаходити нові площі й відновлювати роботу".
28 вересня в КМУ прозвітували про таке спрощення - але лише для ОПК: резидентам Defence City надали право орендувати державне та комунальне майна без аукціону. А як просувається допомога постраждалим компаніям з інших галузей, уряд не повідомив.
Наприкінці вересня Mind надіслав запити до Мінекономіки, Фонду держмайна та АРМА, щоб з'ясувати, чи розроблено обіцяний механізм допомоги для необоронних компаній, скільки державних й арештованих приміщень готові передати в оренду, як підприємствам подати заявку та що заважає оперативно запустити підтримку.
Відповіді на запити надійшли не від усіх адресатів. Водночас уже можна оцінити, що вдалося зробити за два з половиною місяці після урядових обіцянок і чи відповідають запропоновані рішення потребам бізнесу.
Що встигли зробити за два з половиною місяці?
Після обіцянок оперативно підтримати бізнес, який зазнав шкоди, уряд просунувся лише на два кроки вперед.
Фонд державного майна України (ФДМУ) спільно з АРМА здійснив оцінку можливих складських приміщень. 19 серпня, через два тижні після переговорів з прем'єр-міністром, ФДМУ представив Міністерству економіки список об'єктів загальною площею близько 164 тисяч квадратних метрів, які можуть бути використані для створення складів. У фонді підтвердили для Mind, що ця інформація залишається актуальною.
11 серпня АРМА повідомила про перевірку більше 250 тисяч квадратних метрів складських приміщень, з яких приблизно 60 тисяч квадратних метрів вже пройшли інвентаризацію. Проте в своїй відповіді нашому виданню агентство підкреслює важливість розмежування: "Необхідно відрізняти площі, які підлягають перевірці або вже проінвентаризовані, від тих, які повністю готові до вибору управителя, а також від площ, які насправді передані за укладеними договорами. Відповідність площі потребам підприємства не гарантує юридичної та фактичної готовності об'єкта до експлуатації".
Другий етап. Міністерство економіки підготувало проект постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634". Цю інформацію повідомило видання Mind, посилаючись на дані з Фонду державного майна України. У Міністерстві економіки продовжують розглядати запит редакції.
Цей документ поки що не опубліковано у відкритому доступі. За даними ФДМУ, проєкт постанови Кабміну передбачає, що "на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення чи скасування передача в оренду державного та комунального майна, яке може бути використане під склади, суб'єктам господарювання, у яких нерухоме майно (склади), що використовувалося для провадження господарської діяльності, було знищене або пошкоджене внаслідок військових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, здійснюється без проведення аукціону".
28 вересня Міністерство економіки надіслало проект на затвердження до Фонду державного майна. ФДМУ дав свою згоду з певними зауваженнями та запропонував внести зміни, проте деталі цього процесу в установі вирішили не публікувати. Наступним етапом є проходження документом усіх необхідних процедур, після чого він буде розглянутий Кабінетом Міністрів. На момент підготовки цього матеріалу постанова ще не була ухвалена, а терміни її прийняття залишаються невідомими.
Тим часом для частини підприємств ОПК уряд уже передбачив можливість орендувати державне майно без аукціону. Чому для постраждалих компаній з інших галузей аналогічний механізм досі залишається на стадії проєкту? Що заважає уряду ухвалити рішення, про яке він заявив ще в серпні? На ці запитання Mind у відповідях від чиновників пояснень не отримав.
Що робити бізнесу, поки рішення немає?
До моменту ухвалення відповідної постанови уряду, Фонд державного майна рекомендує компаніям, що постраждали, скористатися поточною процедурою оренди державного майна через аукціони. Як повідомляє Фонд, він надав урядові детальний алгоритм, який дозволяє здійснювати оренду таких об'єктів.
Ситуація з арештованими активами є аналогічною. АРМА зазначає, що не має можливості самостійно надати пріоритет постраждалій компанії в порівнянні з іншими претендентами чи передати їй майно без проведення конкурсу. Для цього необхідні законодавчі зміни.
"Для оперативного надання майна саме постраждалому не оборонному бізнесу поза загальним конкурсом або з наданням пріоритету необхідні відповідні зміни до законодавства, які б визначили чіткий юридичний механізм і критерії для таких підприємств", - пояснюють в агентстві.
Згідно з актуальними нормами, існує два ключових способи призначення управителя майном, як зазначають у АРМА. Перший спосіб – це конкурс, що проводиться через платформу Prozorro. Другий спосіб – в окремих випадках, за спрощеною або безконкурсною процедурою, за рішенням Кабінету Міністрів. У цьому випадку мова йде переважно про підприємства, які знаходяться під управлінням Кабміну та інших державних установ.
"В АРМА підкреслюють, що існує вичерпний список виняткових ситуацій. Серед них - ризик порушення роботи критично важливої інфраструктури, загроза для підприємств оборонного комплексу або авіаційної промисловості, а також можливість використання приміщень для тимчасового розміщення військових або внутрішньо переміщених осіб за запитом військових органів управління."
Згідно з інформацією агентства, наявність пошкоджень або знищення приміщень приватного підприємства в результаті російських атак не є законною підставою для безконкурсної передачі арештованого майна.
Як бізнес самостійно оговтується після атак?
Mind звернувся до приблизно десяти великих гравців у сфері роздрібної торгівлі та логістики, які зазнали шкоди внаслідок російських атак, а також до фахівців. Ми запитали їх про труднощі, з якими стикаються компанії при пошуку складів на ринку, про процес відновлення пошкодженої інфраструктури та про зміни, які вони вносять у свої логістичні процеси.
Також поцікавилися, чи зверталися респонденти до держави по допомогу з орендою і які інструменти підтримки могли б бути корисними - від доступу до державних приміщень без аукціонів до знижок на оренду.
Відповіли не всі компанії. Частина не ризикнула коментувати, пояснивши це безпековою ситуацією та внутрішніми протоколами безпеки.
Деякі інші учасники опитування поділилися своїми "історіями" щодо пошуку підходящих приміщень та змін у логістичних процесах.
Директор консалтингової компанії UTG, що спеціалізується на комерційній, офісній та житловій нерухомості, Євгенія Локтіонова, підкреслює, що складнощі полягають не лише у кількості доступних площ. "Зараз в Україні знайти якісне комерційне приміщення в бажаній локації — це велике завдання через гострий структурний дефіцит. Основна проблема не стільки у відсутності квадратних метрів, скільки в критичному браку об'єктів, які відповідають сучасним вимогам ринку: безпеці (наявність укриттів) та енергонезалежності (генератори, автономні системи)", — зазначає вона.
Згідно з інформацією від UTG, знищення більше ніж 1,5 мільйона квадратних метрів складських приміщень призвело до падіння рівня вакантності на ринку до небезпечних 2,5%. Це спонукало підприємства шукати нові рішення, у тому числі за допомогою державних програм релокації та пільгового фінансування для відновлення.
Змінився і підхід до побудови логістики. "Замість великих централізованих розподільчих центрів ритейлери переходять до мережі менших складів, щоб зменшити ризик втратити всю інфраструктуру внаслідок одного ракетного удару. Бізнес пожертвував короткою доставкою на користь безпеки, активно впроваджуючи схему cross-docking (прямі постачання від виробника в магазини повз склади) та диверсифікуючи маршрути", - пояснює Євгенія Локтіонова.
Вона підкреслює, що нова логістична модель призвела до зростання операційних витрат роздрібних продавців на 30-75%, але, що найважливіше, забезпечила стабільність у постачанні товарів для покупців.
У "Новій пошті" зазначають, що знайти приміщення в необхідному районі є досить складним завданням. Проте компанія прагне не лише до вільних площ, а й до об'єктів, які відповідають специфічним вимогам у сфері логістики.
"Передусім для нас важливо, щоб об'єкт відповідав операційним вимогам і давав змогу забезпечувати стабільну роботу. Тому під час вибору враховуємо комплекс характеристик: розташування, транспортну доступність, площу, вартість оренди, технічний стан і можливість організувати необхідні логістичні процеси. Ринок дійсно відчуває дефіцит необхідних приміщень, оскільки значна частина інфраструктури зруйнована, а попит суттєво змістився", - пояснюють в НП.
Після російських атак компанія вирішила переглянути свою логістичну організацію: "Ми адаптуємо нашу модель логістики для забезпечення безперервних поставок. Наразі акцентуємо увагу на децентралізації та диверсифікації нашої логістичної інфраструктури, розподіляючи операційні потужності між різними локаціями, щоб уникнути зупинки доставки в цілому регіоні у випадку пошкодження одного з об'єктів".
Чи зверталася компанія до держорганів за допомогою в наданні приміщень для оренди? У "Новій пошті" кажуть, що переважно працюють на комерційному ринку нерухомості та самостійно шукають приміщення. Компанія віддає перевагу прямим домовленостям із власниками об'єктів і підприємцями. Зараз НП розширює мережу сортувальних центрів і запрошує власників складської нерухомості до довгострокової співпраці.
У зоомаркетах MasterZoo повідомляють про перехід до децентралізованої логістики. Упродовж останніх десяти років українські підприємства здебільшого орієнтувалися на створення централізованих логістичних систем за європейським зразком. Однак зараз бізнесу потрібно адаптуватися та розподілити запаси та виробничі потужності між кількома локаціями для зниження ризиків.
Згідно з інформацією від MasterZoo, відновлення зруйнованого складу може зайняти від шести до дев'яти місяців, тому в найближчому майбутньому, ймовірно, зберігатиметься дефіцит складських площ. Одночасно відбуваються зміни у моделі постачання: компаніям необхідно адаптувати свої логістичні процеси до роботи в менших приміщеннях. Наразі найбільшою популярністю користуються склади площею від 1000 до 2000 квадратних метрів.
Засновниця компанії MasterZoo, Поліна Кошарна, раніше ділилася інформацією про те, що її підприємство почало активно розширювати резервні складські можливості на заході України. Орендувати додаткові склади в цьому регіоні вона розпочала приблизно за місяць до втрати головного складу. Спочатку ці приміщення планувалося використовувати як буферні зони для зберігання, а не як повноцінні центри для відвантаження товарів. "Ми усвідомлювали, що роздрібна торгівля стане більш захищеною, адже там буде забезпечено розподіл і диверсифікація запасів", - додала вона.
Яка конкретно підтримка необхідна бізнесу з боку держави?
Незважаючи на виклики, пов'язані з пошуком складських приміщень, оренда державного майна без проведення аукціону не завжди є оптимальним виходом. Бізнесам необхідні приміщення у певних локаціях, які відповідають специфічним технічним вимогам та дозволяють організувати ефективну роботу. Отже, навіть якщо державні площі доступні, це не гарантує, що вони відповідатимуть потребам компаній, які зазнали втрат.
В UTG вважають, що державна допомога повинна охоплювати не лише безпосередні орендні пільги. "Результативна підтримка бізнесу в умовах війни повинна спиратися на системні рішення, а не на прямі методи. Прямі субсидії, ручні знижки та розподіл майна виявляються неефективними й підвищують ризики корупції", - зазначила Євгенія Локтіонова.
На її погляд, держава повинна створити три основні умови:
* Фінансова підтримка: вигідні кредити для відновлення та відкритий доступ до інфраструктури, включаючи спрощені умови оренди земельних ділянок та складів для оперативного початку діяльності.
* Воєнне страхування: державні програми або залучення міжнародних донорів для покриття ризиків від ракетних ударів, які не може взяти на себе приватний ринок.
* Лібералізація: зменшення адміністративних бар'єрів, що сприятиме швидшій адаптації бізнесу до умов війни.
"Держава повинна не втручатися в ринок ручним керуванням, а створювати рівні та безпечні умови для самостійного розвитку компаній", - підсумовує Євгенія Локтіонова.
У "Новій пошті" зазначають, що не сподіваються на серйозну підтримку з боку держави. Відповідаючи на питання про можливі державні інструменти підтримки, такі як оренда складських приміщень без аукціонів або знижки на оплату, представники компанії підкреслили, що вони зосереджені на власному розвитку логістичної інфраструктури.
"На даний момент ми не розглядаємо державне майно як потенційний ресурс для розширення нашої мережі. Проте можливість використання певних об'єктів визначається їх місцезнаходженням, технічними параметрами та відповідністю нашим операційним вимогам," - зазначили в НП.
Це зовсім не означає, що державні приміщення не можуть бути корисними для деяких компаній, які постраждали. Проте їхня наявність сама по собі не вирішує всі проблеми: ключовими є відповідність об'єктів вимогам конкретного бізнесу, готовність до експлуатації та час, необхідний для початку роботи в них.
Але у процесі отримання відповідей від державних органів склалося враження, що влада навряд чи зможе оперативно запропонувати бізнесу настільки ефективну послугу. Тож запланований урядом механізм якщо й може стати одним із варіантів допомоги, сподіватися на нього в найближчій перспективі марно.
#
