Чим триваліша війна, тим більша кількість українців втрачає життя, а народжуваність знижується. Можливо, після відновлення миру в Україні ми побачимо "бум" народжуваності, але які кроки варто зробити вже зараз, щоб вийти з демографічної кризи?
Згідно з даними Національної академії наук України, станом на 1 січня 2022 року, населення України в межах кордонів 1991 року налічувало 42 мільйони осіб. На серпень 2023 року ця цифра знизилася до 36,3 мільйона, з яких 31,5 мільйона проживає на територіях, контрольованих українською владою.
В урядових колах висловлюють припущення, що чисельність населення України може істотно зменшитися: до 28,9 мільйона людей до 2041 року, а до 25,2 мільйона – до 2051 року.
Однією з найбільших загроз для демографічного розвитку України є стрімке зменшення чисельності населення: рівень смертності перевищує народжуваність, а трудова міграція набрала масштабів. За даними ЦРУ на вересень 2024 року, Україна посіла перше місце серед країн з найнижчою народжуваністю та найвищою смертністю у світі. Організація Об'єднаних Націй також зазначила, що від початку повномасштабної війни населення України зменшилося на 10 мільйонів осіб, що складає близько 25% від загальної чисельності.
Як зазначив Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в інтерв'ю для РБК-Україна, для того щоб уникнути зменшення населення через природні причини, необхідно, щоб 100 жінок народжували від 210 до 220 дітей. Це стосується українок у віці репродуктивного періоду, який у демографії визначається як від 15 до 49 років.
Однак, за його словами, слід врахувати, що є жінки, які не хочуть мати дітей, деякі не можуть народжувати через хворобу. Тому решті українок потрібно народжувати десь по три дитини, щоб населення не зменшувалося.
Проте на даний момент цей показник здається абсолютно недосяжним. Дарія Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики, під час конференції "Демографічне майбутнє України: стратегія стійкості та відновлення. Візія громадянського суспільства" повідомила, що в Україні рівень народжуваності становить лише 0,9 дитини на одну жінку. Це є рекордно низький показник.
За словами Марчак, міжнародна норма відтворення населення складає 2,2 дитини на жінку репродуктивного віку, тоді як в країнах ЄС цей показник в середньому дорівнює 1,5. Вона зазначила, що до початку повномасштабної війни в Україні коефіцієнт народжуваності становив 1,16, але наразі він знизився до історично низького рівня.
Заступниця керівника Міністерства соціальної політики зазначає, що зниження рівня народжуваності в поєднанні з великою зовнішньою міграцією стали причинами швидкого старіння населення країни. За останні кілька років середній вік громадян України зріс з 41 до 45 років.
Це дійсно заслуговує на особливу увагу.
На конференції "Демографічне майбутнє України" засновник і генеральний директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький навів дані 2019 року, згідно з якими в Україні проживало близько 3,1 мільйона молодих людей у віці 25-29 років та майже 1,8 мільйона підлітків віком 15-19 років. Таким чином, відповідно до прогнозів того часу, коли нинішні 15-річні досягнуть 25-річного віку, ця вікова група може скоротитися приблизно на 1,3 мільйона осіб.
Глібовицький підкреслює, що саме група 25-29 років є найважливішою для української економіки. Це локомотив попиту на товари, послуги та нерухомість, ці люди є драйверами економіки. Але скоро замість 3 млн їх лишиться 1,8 млн.
Глібовицький підкреслив, що ці дані були зібрані ще до початку повномасштабного вторгнення, тоді як нині демографічна ситуація суттєво погіршилася. Це стосується, зокрема, молоді у віці від 15 до 19 років, яка наразі перебуває у складнішому становищі.
"Ми з вами усвідомлюємо, що роблять батьки в умовах війни, коли їхнім дітям виповнюється 16-17 років? Вони намагаються виїхати за кордон. Тож, можна з упевненістю стверджувати, що кількість цих молодих людей, що зараз становить понад 3 мільйони, незабаром може знизитися до менш ніж 1 мільйона. Що це насправді означає? Це свідчить про те, що українська економіка може втратити свій основний рушій," - цитує експерта Укрінформ.
Він зазначив, що деякі ознаки цього тренду вже можна спостерігати на прикладі прикордонних регіонів, таких як Суми та Херсон. Незважаючи на те, що загальна чисельність населення залишається приблизно на тому ж рівні, там відбулися суттєві структурні зміни: молодь зникла, сім'ї репродуктивного віку перестали бути чисельними, натомість збільшилася кількість літніх людей та тих, хто потребує соціальної або іншої допомоги.
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова звертає увагу на серйозні втрати демографічного потенціалу України. На експертному форумі, присвяченому темі "Психічне здоров'я нації та реабілітація військових і цивільних під час війни: спільні зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства", вона зазначила, що демографічні втрати, спричинені війною, становлять близько 10 мільйонів осіб, з яких приблизно 4,5 мільйона стали біженцями за кордоном. При цьому лише 6% серед цих мігрантів складають люди віком понад 65 років.
Лібанова зауважує, що в Україні процес старіння і так був доволі інтенсивний. Тепер він значно посилився.
"Ми втратили безпосередньо на сьогодні 10 млн осіб і значна частина цих осіб - це молодь",- заявила вона.
Постає питання: чи можливо хоча б трошки вибратись з наявної демографічної ями?
За словами Гладуна, для поліпшення демографічної ситуації в Україні необхідно надавати більше підтримки молодим родинам, запроваджувати нові програми допомоги та відновити систему, коли фінансова допомога на дитину залежала від порядку народження. Він зазначає, що скасування такої форми виплат негативно вплинуло на демографічний розвиток країни.
На думку демографа, слід підвищувати розмір допомоги при народженні, створювати умови гнучкого робочого дня для матерів із дітьми.
"Ми маємо покладатися на власні сили та ресурси, інакше нашій країні не світить майбутнє. Якщо так продовжуватиметься, через століття в Україні не залишиться українців у тому сенсі, як ми їх розуміємо сьогодні," - зазначив експерт.
Що стосується фінансової підтримки, то в Україні на даний момент доступна декретна допомога, проте її розміри не можна назвати значними. Після народження дитини чи її усиновлення загальна сума державної допомоги складає 41 280 грн. Однак виплата відбувається не в повному обсязі одразу:
Розмір такої допомоги не залежить від кількості дітей у сім'ї.
Наразі в Україні лише планують запровадити одноразову виплату 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину, та реформувати систему підтримки сімей. При цьому, як і раніше, при народженні дитини буде видача одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка". Очікується, що такий крок має підвищити рівень народжуваності та створити умови для активної участі батьків у ринку праці.
У той час як уряд розробляє свої плани, експерти розглядають різноманітні способи покращення демографічної ситуації в Україні. Вагомість цих обговорень переважно стосується періоду після закінчення війни. По-перше, можливо, що деяка частина нинішніх біженців повернеться з-за кордону. Проте наразі невідомо, скільки з них може повернутися. Як зазначає Гладун, це значною мірою залежатиме від умов, на яких завершиться конфлікт, можливості працевлаштування в Україні, а також від стану їхнього житла. Крім того, важливими факторами стануть умови життя українців за кордоном і політика інших країн щодо біженців.
На сьогоднішній день відомі лише результати досліджень, які свідчать, що 25% біженців впевнені у своєму бажанні залишитись за межами країни, ще 25% планують повернутись, а решта 50% поки що не мають чіткої позиції.
По-друге, існує ймовірність, що в Україну прибуватимуть люди з інших країн, які можуть сприяти стабілізації ринку праці. Проте Гладун висловлює сумніви щодо можливості, що ці мігранти істотно збільшать населення України. Він зазначив, що, беручи до уваги досвід інших держав, мігранти, як правило, демонструють демографічну поведінку, схожу на місцеву. Це означає, що вони навряд чи почнуть активно збільшувати народжуваність.
Президент Володимир Зеленський під час спілкування зі студентами Сумського державного університету висловив упевненість, що збільшення народжуваності можливе лише за умови забезпечення безпеки в Україні. Він підкреслив, що навіть фінансові стимули не є найважливішими у цьому процесі.
#Президент (державна посада) #Україна #Організація Об'єднаних Націй #Європейський Союз #Володимир Зеленський #Товари #Українці #Демографія #Укрінформ #Економіка #Біженець #Старіння #Рівень смертності #Ринок праці #Економіка України #Міграція населення #Громадянське суспільство #Якість життя #Міністерство соціальної політики України #РБК-Україна #Центральне розвідувальне управління #Мігрант #Херсон #Національна академія наук України #Народжуваність #Суми #Трудова міграція #Лібанова Елла Марленівна #Корінні народи Америки
