Центри обробки даних та енергетичний сектор: Росія не зможе відключити Україну від світла перед зимовим сезоном.

Російські удари по цифровій та енергетичній інфраструктурі справді створюють перебої й руйнування. Але українські системи будувалися так, щоб окреме ураження не перетворилося на загальнонаціональний колапс.

Цілі, пов'язані з цивільними та військовими аспектами.

Чому так різко нині загострився російський терор у цій галузі? Невже це пов'язано лише з певними незручностями, або й серйозними втратами для цивільних? Звичайно ж, ні.

Засновник благодійної організації "Реактивна пошта", військовий аналітик Павло Нарожний, пояснив, що Російська Федерація почала проводити масовані атаки на українські дата-центри. Причина цього полягає в тому, що штучний інтелект та прогрес інформаційних технологій є критично важливими не тільки для економічного розвитку України, а й для функціонування її збройних сил.

"Коли мова заходить про військове використання інформаційних технологій, такі як "Дельта", "Кропива" та інші програми, що застосовуються в ЗСУ, напевно, багато хто вже чув про це. Хоча в армії ще можна знайти паперові карти, переважна більшість – це електронні варіанти, що забезпечують ситуаційну обізнаність. Важливо, щоб ці дані оброблялися, зберігалися та мали резервні копії. І все це реалізується за допомогою дата-центрів", – наголосив Нарожний у програмі RadioNV.

Проте військові ресурси мають свою окрему підтримку, в той час як економіка від цього суттєво потерпає, хоча й була підготовлена до подібних викликів заздалегідь.

Щоб трохи переключитися з військової тематики, варто зазначити, що "ПриватБанк" ще в 2022 році переніс свої дані до європейських хмарних сервісів, усвідомлюючи ризики для українських дата-центрів. Проте український бізнес залишається під загрозою. Це стосується не лише інтернет-провайдерів і місцевих веб-сайтів, а й загальної інфраструктури, що створює серйозну небезпеку для України, - підкреслив Нарожний.

Останнім часом обговорення російських атак на українські дата-центри все більше перетворюється на істеричні прогнози. Багато хто стверджує, що якщо завдати удару по центрах обробки даних, це може призвести до відключення країни від інтернету, зв'язку та цифрових послуг.

Система з запасом

Безумовно, самі атаки - це не просто вигадка: дійсно, з 23 по 25 вересня в Україні мали місце випадки пошкодження деяких елементів цифрової інфраструктури, а деякі користувачі зазнали перебоїв у роботі.

Проте, як зазначають експерти, існує суттєва відмінність між ушкодженням певної ділянки та "вимкненням України".

Інтернет - це не просто один дата-центр або навіть кілька споруд у Києві. Це складна система, що складається з операторів, магістральних ліній, комунікаційних вузлів, серверних платформ, хмарних рішень та резервних маршрутів. Якщо один з цих елементів виходить з ладу, це може призвести до локальної проблеми або тимчасового зниження якості послуг, але не означає автоматичного зупинення всієї мережі.

Яскравим прикладом слугує досвід Укртелекому: компанія інформувала, що на початку повномасштабного вторгнення якість зв'язку погіршилася через ушкодження важливого магістрального вузла в Київській області. Проте, трафік швидко перенаправили на резервні маршрути. Відновлення пошкоджених вузлів та волоконно-оптичних ліній оператор здійснював по мірі отримання безпечного доступу до них.

Сьогодні Укртелеком оголосив про наявність 90 тисяч кілометрів оптичних мереж, а також про здатність інтернету витримувати перебої з електропостачанням. Компанія пропонує спеціалізовані рішення для дата-центрів, хмарних послуг і захисту від DDoS-атак.

Ще однією ключовою структурою є державна: центр кіберзахисту Держспецзв'язку здійснює управління Національним центром резервування державних інформаційних ресурсів. У його складі передбачено наявність основного та резервного захищених дата-центрів, хмарних технологій, систем резервного копіювання, архівування даних, а також механізмів для відновлення після аварій. Окремо працюють системи моніторингу кіберзагроз і центри для очищення трафіку від атак, включаючи DDoS.

Отже, основним елементом безпеки в даному випадку є не лише бетонні стіни, що оточують один дата-центр, а й ефективний розподіл ресурсів. Інформація та сервіси не повинні бути прив’язані до єдиного фізичного місця; критично важливі системи повинні мати резервні копії та можливість відновлення у разі неполадок.

Саме тому коректніше говорити не про невразливістьукраїнських дата-центрів, а про стійкість. Російська атака може знищити конкретне обладнання, пошкодити вузол, на певний час позбавити частину абонентів доступу до мережі або ускладнити роботу окремих сервісів.

Але для перетворення такого удару на загальнонаціональне відключення потрібно вивести з ладу значно ширшу сукупність взаємопов'язаних систем.І це вже не те саме завдання, що влучити у дата-центр.

Є ще один важливий момент: українська цифрова інфраструктура за роки війни не просто переживала атаки,її архітектуру адаптували до постійної загрози. Так, утравні 2026 року Держспецзв'язку повідомила про розширення технічних можливостей системи резервного зберігання державних даних. Мета прямо визначена як підвищення надійності, цілісності та доступності інформації навіть у разі аварій чи кіберінцидентів.

Тому нинішні удари по дата-центрах варто сприймати серйозно, але без алогічного стрибка від "пошкоджено частину інфраструктури"до "Україна залишиться без інтернету".

Енергетична стабільність

Ситуація в енергетичному секторі є подібною. Безумовно, Росія вже не раз демонструвала свою здатність завдавати суттєвих ушкоджень нашій енергетичній системі. Проте заяви про неминучий загальнонаціональний блекаут також є перебільшенням.

За словами експертів, поточне завдання української системи - не бути невразливою, а залишатися працездатною після ударів і якомога швидше відновлювати пошкоджене.

Підготовка до опалювального сезону 2026-27 ґрунтується на наступних принципах: створення резервів, використання розподіленої генерації, забезпечення аварійного обладнання, впровадження альтернативних джерел енергії та здатність оперативно відновлювати пошкоджені інфраструктурні об'єкти.

Згідно з інформацією, наданою урядом, станом на початок вересня в Україні було підготовлено 79,2% житлового фонду, що складає понад 114 тисяч будинків з майже 144 тисяч запланованих. Готовність соціальних об'єктів досягла 86,5%, підготовлено близько 83% з запланованих котелень, а також понад 13,3 тисячі кілометрів теплових мереж. Водночас, проводилась робота з формування запасів пального та аварійних резервів.

Окремим аспектом є резервне електропостачання. У серпні уряд оголосив, що загальна потреба регіонів у резервному живленні становила 1214,6 МВт, з яких 918,5 МВт, або 75,6%, вже було забезпечено. Регіонам було доручено підвищити обсяги резервного живлення ще на 20%, організувати командно-штабні навчання та перевірити готовність аварійних систем теплопостачання, електропостачання, газопостачання та водопостачання.

Ще один важливий аспект - це розподілена генерація. Її суть полягає в тому, щоб не залежати лише від великих централізованих установ, атаки або проблеми з якими можуть призвести до серйозних наслідків для цілого регіону.

На початок вересня в енергетичних мережах вже було інтегровано 642,4 МВт розподіленої газової генерації, з яких 491 МВт вже запущено в експлуатацію. В Україні загалом функціонує приблизно 1,8 ГВт такого типу генерації, а до кінця року передбачалось наростити ще на 800 МВт.

Й упродовж червня-серпня 2026 року підприємства критичної інфраструктури з різних регіонів України отримали 76 партій енергетичного обладнання та матеріалів на загальну суму 74,79 млн євро.

Це одна з ключових відповідей на ситуацію масованих атак: чим більше джерел генерації розподілено по різних локаціях, тим менша залежність всієї системи від одного великого елемента.

Запас газу також є: 28 серпня уряд оголосив, що в українських підземних сховищах накопичено 14,6 мільярда кубометрів газу. Водночас, керівництво відверто визнає наявність військових загроз та безперервні атаки на газову інфраструктуру.

Підготовка до зимового періоду не є гарантією того, що взимку не відбудуться відключення електроенергії або опалення. У ситуації війни жодна серйозна організація не може надати таких запевнень. Мова йде про інше: необхідно зменшити потенційні наслідки від одного удару, забезпечити резерви для функціонування пошкоджених систем і зменшити час на їх відновлення.