Ключовими факторами є зниження обсягів аграрного виробництва, руйнування підприємств у гірничій галузі та скасування безвізового режиму для товарів з Європейським Союзом. Обсяги експорту продовольства та аграрних сировин зменшилися на 8,9%, тоді як експорт мінеральних ресурсів впав на 12,2%.
Одночасно слід зазначити, що позитивною тенденцією є збільшення експорту товарів з вищою доданою вартістю, яке перевищило 10%. Це стосується продукції хімічної, легкої, деревообробної галузей, а також будівельних матеріалів і машинобудування. Цей факт свідчить про поступову, але суттєву диверсифікацію експортної структури.
Імпорт зріс у всіх основних категоріях, таких як енергообладнання, паливо, техніка, транспортні засоби та продукти харчування. Найбільше зростання зафіксовано у секторі машин, устаткування та транспортних засобів, яке становить +32,9%. Причинами цього збільшення імпорту є потреби Збройних сил України, пошкодження енергетичної інфраструктури та активізація внутрішнього попиту на фоні слабкого розвитку місцевого виробництва.
Більше ніж третина імпорту інвестицій приходить у вигляді енергетичного обладнання, яке, фактично, служить для відновлення пошкоджених активів, а не для розширення виробничих потужностей.
Цей показник є важливим ознакою відновлення економіки, а не її зростання.
Читайте також: Як підвищити дієвість зовнішнього сектора економіки України
Сировинні товари формують до 80% експорту. Водночас частка інвестиційних товарів зросла на 18%, хоча їхній внесок у загальний експорт поки не перевищує 2%.
Експорт споживчих товарів повернувся до 97,5% від показників до війни, проте продукція з високою доданою вартістю ще не стала основним стимулом для зовнішнього сектору.
Проблеми носять структурний характер: зниження виробничих можливостей, неефективна логістика, недостатність інвестицій та високі відсотки за кредитами. Якщо промислова база не буде відновлена, експорт не зможе виконувати роль двигуна економічного зростання.
Українська економіка функціонує в умовах постійного дефіциту валюти, який покривається за рахунок зовнішньої офіційної допомоги, а не через експорт чи приватні інвестиції. Протягом останнього року структурний дефіцит платіжного балансу (без урахування грантів) зріс до 44,3 мільярдів доларів, що становить 22% від валового внутрішнього продукту. Головними факторами, що сприяють відтоку валюти, є торговий дефіцит (49,2 мільярда доларів), виплата відсотків за інвестиціями (9,1 мільярда доларів) та виведення готівки з банківської системи (11,6 мільярда доларів).
Міжнародна допомога ($46,9 млрд на рік) закриває цю діру, але не вирішує її причини -- вузьку експортну базу, низьку продуктивність і відсутність припливу приватного капіталу. Частка грантів у допомозі зменшилася до 30%, що підвищує боргові та валютні ризики.
Політика валютної лібералізації, ініційована НБУ у 2023 році, була спрямована на зниження попиту на іноземну валюту. Проте, замість цього, вона викликала його збільшення: чисті покупки валюти з боку бізнесу піднялися на 40%, а серед населення – на 20%, що призвело до активізації валютних інтервенцій з боку НБУ.
Тепер основним фактором, що спричиняє валютний дефіцит, є не фіскальний сектор, а ринок валют.
Умови війни та підвищені ризики знижують ефективність ринкових механізмів. Швидка лібералізація лише збільшила коливання та невизначеність, що стримує бізнес у прийнятті інвестиційних рішень.
Ознайомтеся також: Щодо адаптивності та управління: які проблеми існують з стабільністю валютного курсу.
Україна сьогодні живе на зовнішніх дотаціях, але не може нескінченно підтримувати макростабільність "на диханні донорів".
Щоб перейти від моделі виживання до моделі розвитку, потрібна нова архітектура зовнішнього сектора, де головну роль відіграє не зовнішня допомога, а експорт, інвестиції й приватний капітал.
Лише за таких умов Україна зможе відновити свою валютну незалежність і перетворитися на активного учасника, а не на прохача в глобальному економічному просторі.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
#Україна #Європейський Союз #Експорт #Інфраструктура #Економіка України #Логістика #Національний банк України #Диверсифікація (фінанси) #Попит #Валюта #Імпорт #Дефіцитні видатки #Кредит #Транспортний засіб #Будівельний матеріал #Національна академія наук України #Машинобудування #Хімічна промисловість #Додана вартість #Деревообробна промисловість #Лібералізація #Капітал (економіка) # #Останнє добро #Данилишин Богдан Михайлович
