Чому українцям в Німеччині слід терміново зайнятися пошуком роботи

У 2025 році українці, які шукають притулок у Німеччині, особливо ті, хто планує залишитися в цій країні, можуть зіткнутися з несподіваними обставинами. Це зумовлено економічними факторами, майбутніми виборами та ситуацією в Сирії.

У Німеччині в економіці і в суспільних настроях останніми тижнями відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні. Їм варто налаштуватися на нову, незвичну для них ситуацію та врахувати ймовірні зміни при плануванні свого подальшого життя, особливо якщо вони збираються залишитися у ФРН на тривалий термін.

Насамперед слід звернути увагу, по-перше, на новий тренд на німецькому ринку праці, де проблема дефіциту кадрів, схоже, дещо втрачає недавню гостроту через оголошені великими компаніями масові звільнення, по-друге, на майбутні дострокові парламентські вибори 23 лютого, після яких українців можуть позбавити допомоги Bürgergeld, а також на події Сирії. Вірніше, на дискусію про повернення на батьківщину сирійських біженців, що розгорілася у ФРН після несподіваного повалення диктаторського режиму Башара Асада.

Розглянемо ситуацію на німецькому ринку праці. До осені 2024 року однією з головних проблем залишався зростаючий дефіцит робочої сили. У 2022-2023 роках процес прийому та інтеграції українських біженців у Німеччині відбувався на фоні постійних звернень бізнесу та численних публікацій в медіа, які підкреслювали хронічну нестачу кадрів у різних сферах, особливо серед спеціалістів та кваліфікованих робітників.

Тому були великі надії на досить швидке заповнення хоча б частини вакансій українськими біженцями, тим паче, що понад половина біженців у працездатному віці мають вищу освіту. Ось чому в Німеччині, на відміну від інших країн ЄС, не стали підштовхувати біженців до якнайшвидшого працевлаштування на будь-яку, навіть некваліфіковану роботу, а зробили ставку спочатку на багатомісячні мовні курси. Ідея полягала в тому, що у випускників цих курсів буде більше шансів одразу влаштуватися за фахом.

Ознайомтесь також: Job-Turbo для українських біженців у Німеччині: швидкий старт у кар'єрі?

Проте до осені 2023 року стало очевидно, що ця стратегія не принесла очікуваних результатів, і уряд Німеччини змінив свій курс. "Мовний бар'єр знижується. Час діяти!" - заявив тоді міністр праці Губертус Гайль, а в Федеральному агентстві з праці (BA) була створена нова позиція спеціального представника уряду ФРН для інтеграції біженців на ринку праці. Як наслідок, весь 2024 рік пройшов під знаком активнішого стимулювання українців до швидкого працевлаштування та пошуку відповідних вакансій. Цей новий підхід частково дав результати: відсоток працевлаштованих почав зростати.

Але цілком можливо, що тепер пріоритети агентства з праці зміняться, і на перший план вийде влаштування на роботу не стільки українських біженців, скільки кваліфікованих фахівців, які народилися або давно живуть у ФРН, і які підпадуть під заплановані масові скорочення. Адже німецька економіка після двох років нехай і невеликого, але все ж таки зниження ВВП восени 2024 року зіткнулася таки з типовим проявом рецесії: великі роботодавці почали попереджати про масштабні звільнення.

Ось кілька тривожних новин для німецького ринку праці, які з'явилися в листопаді та грудні: великий постачальник автокомпонентів, концерн Bosch, оголосив про плани скоротити 3800 робочих місць у Німеччині; американська компанія Ford планує зменшити свій штат на головному європейському заводі в Кельні на 2900 осіб; німецький технологічний і сталеливарний гігант Thyssenkrupp вирішив звільнити 5000 працівників на своїх підприємствах у Німеччині та в управлінських структурах протягом наступних п'яти років; найбільший розробник програмного забезпечення в Німеччині SAP почав реорганізацію, в ході якої 3500 співробітників залишать компанію; внаслідок банкрутства машинобудівної фірми Manz 1500 осіб можуть втратити роботу. А 20 грудня з'явилась інформація про плани автоконцерну Volkswagen (VW) скоротити більше 35 000 робочих місць протягом наступних п'яти років.

Як бачимо, далеко не у всіх випадках йдеться про негайні масові звільнення, у деяких компаніях скорочення штатів розтягнеться на кілька років. Проте все це веде до зниження попиту на працівників та, відповідно, кількості вакансій.

Дефіцит кваліфікованих кадрів вже не сприймається німецькими роботодавцями як настільки критична проблема, як це було ще рік чи два тому. Відповідно до дослідження, проведеного Федеральним об'єднанням торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) серед 23 000 компаній і опублікованого 19 грудня, брак кадрів опустився на четверте місце в переліку основних ризиків для бізнесу. На першому місці залишаються проблеми з низьким попитом на внутрішньому ринку, за ними йдуть незадовільні політичні умови та високі витрати на зарплату.

Якщо у 2022 році 53 відсотки опитаних DIHK фірм скаржилися на те, що не можуть знайти підходящих працівників на наявні вакансії, то тепер цю проблему відчувають вже лише 43 відсотки підприємств. Одночасно знижується готовність німецьких фірм розширювати штати і наймати нових співробітників.

Це підтверджує й нещодавно опублікований 19 грудня щомісячний барометр зайнятості від мюнхенського економічного інституту ifo. Індекс знову знизився, досягнувши найнижчого показника з 2020 року, коли пандемія COVID-19 серйозно вплинула на німецьку економіку. "Все менше компаній готові розширювати свої кадрові ресурси. Натомість зростає відсоток підприємств, що здійснюють скорочення робочих місць," – прокоментував результати нового опитування серед 9 500 німецьких компаній експерт ifo Клаус Вольрабе. Особливо помітним є збільшення таких підприємств у сферах обробної промисловості та торгівлі.

Отже, українські біженці можуть зіткнутися в 2025 році з незвичайними обставинами: готовність німецьких компаній приймати на роботу нових працівників, особливо тих, хто не володіє німецькою мовою на достатньому рівні, може бути значно меншою в порівнянні з попередніми двома роками. Це особливо стосується вакансій, що вимагають високої або навіть середньої кваліфікації.

Крім того, слід зазначити, що серед населення Німеччини почала зростати кількість людей, які з економічних причин ставлять під сумнів доцільність прийому біженців. Цю тему нещодавно висвітлила DW у статті "Інтеграція мігрантів у Німеччині: клімат почав погіршуватися", присвяченій індексу інтеграційного клімату 2024, який був представлений Експертною радою з питань інтеграції та міграції (SVR).

Під час обговорення проведеного дослідження, голова SVR, професор Ганс Форлендер, зазначив, що в громадській думці Німеччини відбулася помітна зміна: "Третина опитаних нині сприймає біженців переважно як загрозу для економічного добробуту". Це сприйняття варто розглядати в контексті загального економічного становища в Німеччині та тривожних прогнозів, які можуть викликати побоювання щодо можливого спаду економіки.

Можна стверджувати, що зростаюче занепокоєння в суспільстві викликане не стільки інтеграцією іноземців у трудовій сфері (основна частина німецького населення вже усвідомлює важливість трудової міграції для вирішення проблеми нестачі кваліфікованих кадрів, яка все ще існує, хоча й дещо зменшилася), скільки державними витратами на підтримку шукачів притулку в Німеччині.

У цьому контексті українським біженцям варто звернути увагу на обговорення, що виникло в Німеччині в грудні, одразу після падіння диктаторського режиму Башара Асада в Сирії. Відразу ж почалися розмови про те, що, якщо зникла причина для втечі, то й підстави для надання притулку та соціальної підтримки більше не актуальні.

Цікаво, що з такими заявами та навіть конкретною пропозицією про виплату премій сирійцям, які готові добровільно виїхати, виступають не лише праворадикали або ксенофоби, а й впливові діячі з блоку правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Згідно з останніми опитуваннями, цей блок має найбільші шанси на перемогу на дострокових парламентських виборах, запланованих на 23 лютого 2025 року, та на формування наступного коаліційного уряду Німеччини.

Малоймовірно, що новий уряд зможе розпочати виконання своїх функцій до квітня наступного року, оскільки на створення правлячої коаліції та узгодження її програми знадобиться певний час. Проте, після цього, можна очікувати, що він почне активно вносити зміни в політику Німеччини, зокрема в сфері міграції.

Блок ХДС/ХСС, який рішуче підтримує Україну в її боротьбі проти російської агресії, водночас категорично виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld. Ця допомога значно переважає звичайні виплати для шукачів притулку, про що неодноразово наголошували провідні представники консервативної партії. Таким чином, українські біженці, які не мають роботи, можуть опинитися в наступному році в незвичній для них ситуації, отримуючи іншу соціальну допомогу з обмеженими фінансовими можливостями.

Крім того, варто врахувати, що після того, як Дональд Трамп обійме посаду президента США 20 січня 2025 року, на міжнародній сцені активізуються зусилля, спрямовані на встановлення миру або досягнення припинення вогню в Україні. Важко передбачити, наскільки ці зусилля будуть успішними і коли вони можуть привести до конкретних результатів. Проте приклад із сирійськими біженцями навіює думки: як тільки бойові дії закінчаться, у Німеччині, ймовірно, почнуться активні обговорення умов та можливостей для повернення українців на їхню батьківщину.

Водночас обговорення щодо сирійців, які в Німеччині представлені менш чисельно, ніж українці, чітко демонструє, що увага зосереджена на тих, хто може повернутися в найближчому майбутньому, а не на тих, хто вже інтегрувався в німецьке суспільство, має роботу та сплачує податки і внески до соціальних фондів, зокрема пенсійного. Політики з демократичного центру та широка громадськість Німеччини недвозначно дають зрозуміти, що ці люди можуть залишитися, і їх присутність буде вітаною.

На основі всього вищезазначеного можна зробити чіткий висновок: українським біженцям у Німеччині, які мають намір залишитися в країні на тривалий час, варто терміново зайнятися пошуками роботи. Існує кілька причин для цього: по-перше, макроекономічна ситуація для працевлаштування продовжує погіршуватися; по-друге, є ризик втрати соціальної допомоги Bürgergeld у наступному році; по-третє, у разі досягнення миру в Україні, питання повернення біженців на батьківщину може виникнути досить швидко.