Верховна Рада України має серйозні труднощі з ефективністю, що щороку призводить до втрат у мільярди гривень для держави. Хоча кількість законодавчих ініціатив в Україні значно перевищує аналогічні показники країн Європейського Союзу, лише мала частина з них вдається перетворити на закони.
Яскравим прикладом суперечливої законодавчої ініціативи є депутатський законопроєкт №13330 від 30 травня 2025 року, що спрямований на запобігання демпінгу з боку великих операторів ринку електронного зв'язку через перехресне субсидування окремих видів послуг (доступ до фіксованих мереж передачі даних Інтернету) та імплементацію Директиви ЄС 2018/1972. Хоча ідея боротьби з демпінгом є слушною, запропонований законопроєкт містить надмірні вимоги для бізнесу, зокрема обов'язкове ведення роздільного бухгалтерського обліку за всіма видами послуг, пише у своїй колонці старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи Володимир Дубровський.
Введення роздільного обліку для всіх учасників ринку є неефективним і не має аналогів у країнах Європейського Союзу. Таке регулювання призведе не лише до збільшення витрат на транзакції для підприємств, але й ускладнить входження нових конкурентів на ринок, що в кінцевому підсумку може знизити рівень конкуренції. Цю думку також підтверджує висновок Комітету з питань інтеграції України до ЄС, який підкреслив, що проект Закону суперечить міжнародним зобов'язанням України в галузі європейської інтеграції та нормам права Європейського Союзу.
Уявіть собі ситуацію, коли молочний комбінат, що виготовляє сир, твердий сир, вершкове масло, йогурти та молоко, здійснює роздільний облік. Або ж коли хлібозавод, що випускає хліб і кондитерські вироби, приймає аналогічний підхід. Також можна згадати про Укрзалізницю чи "Нову пошту", які отримали від уряду стимули для інвестування в свої енергетичні ресурси з можливістю продажу частини виробленої енергії на зовнішній ринок.
Впровадження кількох послуг на єдиній інфраструктурі, що є загальноприйнятою практикою у світі, дозволяє операторам знижувати витрати та пропонувати споживачам вигідні тарифи. Однак запропонований законопроєкт не враховує ці нюанси і може завдати шкоди як бізнесу, так і кінцевим споживачам. Варто зазначити, що антимонопольні органи мають в арсеналі чимало засобів для виявлення та запобігання демпінгу, отже, запровадження такого жорсткого регулювання виглядає невиправданим.
Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба у колонці також наводить зазначений вище законопроєкт №13330 як один із прикладів недосконалих ініціатив і повідомляє, що у 2024 році вартість ухвалення одного закону склала майже 9,2 млн грн, а п'ять із шести поданих законопроєктів так і не були ухвалені. Ця ситуація свідчить про системні проблеми у взаємодії гілок влади та відсутність узгодженої стратегії розвитку.
Згідно з інформацією VoxUkraine, більше 80% законодавчих ініціатив, внесених у період з 2022 по 2024 рік, були подані народними депутатами. У той же час в країнах Європейського Союзу більшість законопроєктів ініціюються урядом. Урядові ініціативи зазвичай проходять детальний процес обговорення та узгодження, що сприяє їхній високій якості. Натомість, багато депутатських пропозицій мають суттєві недоліки, які роблять їх непридатними та навіть шкідливими для ухвалення.
#Бізнес #Європейський Союз #Народний депутат України #Українська гривня #Інтернет #Стратегія #Верховна Рада #Пошта #Молоко #Бухгалтерський облік #Конкуренція (економіка) #Економіст #Європейська інтеграція #Українська залізниця #Кондитерські вироби #Професіонал #Сир. #Масло вершкове #Хліб #Йогурт. #Право ініціативи (законодавче) #Дубровський Володимир Васильович (художник) #VoxUkraine
