
Изображение: Freepik
Існує безліч подібних практик. Наприклад, в одному з інститутів у Києві на вході розміщена інструкція щодо оплати харчування для пацієнтів стаціонару. В іншій лікарні вимагають "додатковий внесок" за рентгенівську плівку. В деяких випадках пацієнти можуть чекати на комп'ютерну томографію кілька місяців, але після сплати так званого внеску їм пропонують пройти обстеження вже на наступний день. Це яскраві приклади того, як з пацієнтів стягують оплату за послуги, які вже фінансуються державою в рамках Програми медичних гарантій.
Соціологія підтверджує масштаби проблеми. За даними останнього "Індексу здоров'я", 60% українців і досі платять у стаціонарах державних та комунальних закладів. Третину з них змушують це робити. Лише 30% отримали офіційний чек, тоді як у 91% випадків гроші передавалися готівкою, тобто повз касу. Ці цифри свідчать, що, по-перше, більшість таких платежів не оподатковується, а по-друге -- українці фактично сплачують за медичні послуги двічі: спершу як платники податків, а потім як пацієнти.
Чи мають лікарні вплив на іменитих лікарів, які беруть гроші з пацієнтів -- експерт
Не секрет, що система благодійних внесків сформувалася ще у минулому столітті. Тоді лікарні шукали будь-які джерела фінансування, а держава не могла покривати всі витрати. Але зараз ситуація інша. Держава щороку збільшує видатки на медицину: у проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 258 млрд грн на галузь (додатково 38,2 млрд грн у порівнянні з цим роком). Відповідно й фінансування закладів за ПМГ теж зростає. Проте в лікарнях продовжують вимагати гроші з пацієнтів.
Успішні медичні установи мають достатні ресурси для свого розвитку, щоб забезпечувати лікарів гідною зарплатою та купувати сучасне обладнання. Якщо ж лікарня залежить від "поборів", то проблема криється не у фінансах, а в управлінні. Згідно з реформою децентралізації, місцева влада відповідає за призначення та контроль керівництва медзакладу. Вона також повинна приймати кадрові рішення у випадку неефективної роботи менеджменту.
Ще один дієвий інструмент контролю -- наглядові ради лікарень. Під час воєнного стану їхнє створення зупинено, але наш Комітет планує звернутися до Уряду, щоб цей процес відновили. Такі ради мають затверджувати фінансові плани розвитку закладу та контролювати дотримання правил, у тому числі відстежувати випадки, коли пацієнтів змушують платити за безоплатні послуги.
Варто також врахувати досвід інших країн. У більшості європейських держав благодійність у медицині існує, але вона спрямована виключно на розвиток -- наприклад, на будівництво відділень чи закупівлю інноваційного обладнання. А основні послуги фінансує держава або страхова система.
У клініці Johns Hopkins Hospital у США пацієнти не зобов'язані вносити благодійні внески за отримане лікування. Замість цього, в установі існують фонди розвитку, які отримують фінансування від меценатів, бізнесу та широкої громадськості. Зібрані кошти спрямовуються на проведення наукових досліджень, розвиток інноваційних технологій та програми підтримки пацієнтів з рідкісними захворюваннями. У багатьох федеральних землях Німеччини функціонують асоціації "друзів лікарень", які займаються збором коштів виключно для розвитку: вони фінансують створення ігрових кімнат для дітей у лікарнях, закупівлю сучасного обладнання та покращення умов перебування пацієнтів у палатах. Я глибоко переконаний, що Україні варто обрати цей шлях: благодійність повинна бути можливістю для громади підтримати медичний заклад, а не обов'язком пацієнта, який опинився в лікарні.
На моє переконання, наша медицина має остаточно відійти від радянської традиції "подяки в конверті" та перейти до європейських стандартів. Наше стратегічне завдання -- забезпечити пацієнтів якісними медичними послугами. А також створити прозору систему, в якій людина чітко знає, які послуги гарантовані державою безоплатно, і платить лише за ті, що дійсно не входять до Програми медичних гарантій.
Під час обговорення цього питання на засіданні Комітету було розглянуто можливі механізми контролю за забороною благодійних внесків. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко зазначив, що МОЗ може реагувати на такі ситуації лише через "гарячу лінію" та шляхом звернень до правоохоронних органів. В Національній поліції підкреслили, що більшість подібних правопорушень розглядається як незначні та карається штрафом у розмірі 1,7 тисячі гривень. Очевидно, що таке покарання не стримує тих, хто вимагає від пацієнтів великі суми грошей.
Вирішено, що Комітет, Національна поліція, Міністерство охорони здоров'я та НСЗУ розроблять поправки до Кримінального кодексу, які унеможливлять стягнення коштів з пацієнтів.
З 1 січня всі медичні установи отримають можливість офіційно приймати оплату від пацієнтів. Розглянемо, як влада планує протидіяти неформальним виплатам.
#Україна #Українці #Лікар #Соціологія #Податок #Держава (політичний устрій) #Німеччина #Київ #Бюджет #Національна поліція України #Технічний стандарт #Кримінальний кодекс України #Воєнний стан #Менеджмент #Медицина #Благодійність (практика) #Децентралізація #Лікарня #Міністерство охорони здоров'я (Україна) #Меценатство #Клініка #Наукове дослідження #Національна служба здоров'я України