Які причини можуть призвести до нестачі пального та питної води в Молдові?

Уряд Молдови підняв питання тривоги у зв'язку з нестачею дизельного пального та значним падінням рівня води в річці Дністер. Сільгоспвиробники вже висловлюють занепокоєння через проблеми з постачанням, а Кишинів розробляє плани для мінімізації можливих загроз водопостачанню.

Уряд Молдови ухвалив рішення про введення режиму підвищеної готовності в енергетичній та гідрологічній сферах на термін 30 днів. Це рішення було прийнято під час позачергового засідання 28 липня, яке скликав новий прем'єр-міністр Васіле Тофан. Основними причинами стали проблеми з постачанням дизельного пального та рекордно низький рівень води в Дністрі. Кишинів, столиця країни, залежить від водозабору з цієї річки.

Першими, хто заговорив про брак дизельного пального, стали аграрії.

Першим, хто публічно підняв питання паливної проблеми, став голова асоціації "Сила фермерів" Олександр Слусар. У коментарі для DW він повідомив, що ще за десять днів до рішення уряду представники аграрної сфери почали повідомляти про поодинокі випадки нестачі необхідної кількості дизельного пального. У зв'язку з цим, він вирішив обережно висвітлити цю тему в медіа, щоб привернути увагу до ситуації. Слусар також зазначив, що оптові ціни на паливо почали зростати. А вже в неділю, 26 липня, проблема нестачі дизельного пального стала масовою. Час очікування на доставку пального зріс до 5-7 днів, що призводить до простою техніки під час активного збору врожаю та підготовки полів до посіву озимих культур.

Слусар оцінює реакцію уряду як відповідну, але запізнілу. Він зазначає, що в Молдову постачають паливо всього три компанії, серед яких Lukoil, що підпадає під західні санкції. "Враховуючи цю ситуацію, можна було б вжити заходів заздалегідь та забезпечити додаткові запаси пального для такої невеликої країни, як Молдова, ще до початку сезону", - підкреслює Слусар.

Чому в Молдові виникла паливна криза

Станом на 28 липня, відповідно до інформації, наданої головою Національного агентства з регулювання в енергетиці Алєксєєм Тараном, в системі моніторингу зафіксовано 66 автозаправних станцій, що наразі не мають в наявності дизельного пального. Кількість таких станцій поступово зростає внаслідок виснаження запасів. Таран також підкреслив, що існуючих запасів дизельного пального вистачить приблизно на вісім днів. Процес закупівель триває, і мета уряду полягає в тому, щоб збільшити резерви до "комфортного рівня" - 12-13 днів.

На терміновій нараді уряду прем'єр-міністр Васіле Тофан роз'яснив, що труднощі з постачанням дизельного пального викликані одночасним впливом трьох регіональних криз. Внаслідок пошкоджень терміналів у Новоросійську поставки казахстанської нафти на найбільший нафтопереробний завод Румунії – Petromidia – зазнали обмежень. Це має серйозні наслідки для Молдови, оскільки країна імпортує з Румунії практично весь авіаційний гас, близько 99% бензину, 70% дизельного пального та 70% скрапленого газу.

Додатковий тиск чинили конфлікт на Близькому Сході і загрозливе обміління Дунаю і Дністра. Через низький рівень води баржі з паливом не можуть завантажуватися повністю і заходити в молдавський міжнародний порт Джурджулешти з максимальною осадкою.

У підсумку, вартість літра дизельного пального в державі сягнула історичного максимуму - 31 лей (орієнтовно 1,5 євро). Після цього прем'єр-міністр звернувся до громадян та підприємців з проханням більш раціонально використовувати паливо.

Ситуація на автозаправних станціях

Автозаправна станція Lukoil у серці Кишинева виглядає незвично безлюдною. Вже кілька днів тут немає дизельного пального. Працівники не можуть точно сказати, коли воно знову з'явиться. Як зазначив один з працівників АЗС в розмові з кореспондентом DW, наразі доступні лише газ і бензин А-95 для заправки.

Навпроти розташована заправка Petrom, де дизель пальне доступне, але його можна заправити лише безпосередньо у бак автомобіля. Як зазначив працівник, наразі продаж пального в каністри тимчасово не дозволений.

Автовласники, своєю чергою, шоковані стрімким зростанням цін. Одні звинувачують у тому, що відбувається, президента США Дональда Трампа, який розпочав війну проти Ірану, інші - політиків загалом. Пояснення уряду багатьом здаються логічними, але це мало втішає. "У лютому літр палива подорожчав з 20 леїв, тобто одного євро, до 25 леїв, і нам тоді здавалося, що це дуже дорого. Ми чекали, що ціни підуть вниз, а в підсумку паливо подорожчало ще сильніше", - розповідає один з водіїв.

Чи матиме Кишинів доступ до води?

Запроваджений урядом режим підвищеної готовності в гідрологічному секторі пов'язаний з різким зниженням рівня води в Дністрі і викликаними цим ризиком перебоїв з питним водопостачанням. Через тривалу посуху і відсутність опадів у Карпатах рівень води в річці вперше за всю історію спостережень опустився до позначок, критично важливих для функціонування українського Новодністровського водосховища. Нижче за течією Дністер забезпечує водою Кишинівську агломерацію з населенням близько 700 тисяч людей. Вода надходить до столиці 25-кілометровим трубопроводом за допомогою насосних станцій.

Екологічні виклики вже призвели до виникнення політичних суперечностей. У середині липня міністр екології Георге Хаждер, отримавши лист від української сторони, висловив занепокоєння, що при такому низькому рівні води стаціонарний водозабір Кишинева може зіткнутися з проблемами через недостатню глибину річки для ефективної роботи. Він закликав місцеву адміністрацію вжити необхідних заходів. У відповідь мер Кишинева, який також є лідером опозиційної партії MAN, Іон Чебан, звинуватив центральний уряд у "свідомій маніпуляції проблемою". Незабаром в ситуацію втрутився прем'єр-міністр Васіле Тофан, який наказав організувати постійний моніторинг усіх водозабірних точок та підготувати резервні свердловини.

Виконавчий директор асоціації захисників річки Дністер Eco-Tiras Ілля Тромбицький зауважує, що ситуація все ще залишається не зовсім зрозумілою. Він підкреслює, що рівень води в Новодністровському водосховищі має прямий вплив на водопостачання українського міста Хотин, тоді як рівень Дністра безпосередньо впливає на водопостачання в Молдові.

На 31 липня заплановане засідання Дністровської комісії, де це питання обговорюватиметься. "Якщо в Кишиневі водозабір залишився на попередньому рівні, то ситуація близька до катастрофічної. Зараз рівень річки становить 8,4 метра, тоді як мінімально допустима позначка для водозабору - 8,3 метра, - каже еколог. - Але якщо систему все-таки модернізували і перенесли забір води на нижчий рівень, то становище не виглядає таким драматичним".

На думку Тромбицького, ці роботи мали бути реалізовані ще багато років назад. "Все це слід було зробити 15 років тому. Однак в Молдові важливі рішення зазвичай відсуваються на потім, поки не виникне криза", - скаржиться він.