Чоловік, який мав відстрочку від призову, намагався вирушити за межі країни разом зі своєю матір'ю, яка має інвалідність. Проте йому було відмовлено у виїзді через дії його брата.
В Україні чоловік, який мав мобілізаційну відстрочку, отримав відмову на виїзд за кордон разом із своєю матір'ю, яка є інвалідом II групи. Це рішення було обґрунтоване тим, що його брат раніше супроводжував жінку за межі країни, але сам не повернувся. Чоловік вирішив оскаржити рішення прикордонників і здобув перемогу в суді.
Цю інформацію містить рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/8636/26, повідомляє "Судово-юридична газета".
Чому чоловік не зміг покинути країну?
22 липня 2026 року чоловік разом із матір'ю прибули до контрольного пункту "Могилів-Подільський". У нього була діюча відстрочка від мобілізації, і він надав документи, що підтверджували інвалідність матері, їхні родинні зв'язки та спільне проживання.
Проте під час перевірки прикордонники виявили, що 24 липня 2025 року жінка вже здійснювала виїзд за кордон з іншим сином, який після її повернення залишився за межами України.
У Державній прикордонній службі України звернули увагу на норми, що передбачають, що чоловіки у віці від 18 до 60 років, які допомагають людям з інвалідністю, повинні повернутися в Україну не пізніше, ніж ті, кого вони супроводжують.
Саме через порушення цього правила братом позивачеві відмовили в перетинанні кордону.
Що вирішив суд
Чоловік звернувся до суду, наполягаючи, що мав усі необхідні документи та законні підстави для виїзду.
Суд підтримав його доводи. Зокрема, було визнано, що помилки, вчинені попереднім супроводжуючим, не можуть слугувати причиною для обмеження виїзду особі, яка має на це законні підстави.
Також суд підкреслив, що відстрочка мобілізації і можливість перетинати державний кордон є різними юридичними підставами. У даній ситуації чоловік довів своє право супроводжувати матір, яка має інвалідність.
Внаслідок цього Запорізький окружний адміністративний суд визнала, що відмова прикордонників була неправомірною, і скасував її.
Також суд постановив стягнути на користь позивача 1331,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду.
Мобілізація в Україні: які нововведення очікують вперед?
В Україні розробляють велику реформу мобілізаційних процесів та системи бронювання, основні пункти якої мають бути представлені до 1 грудня. Уряд вже встановив нові межі для бронювання: до 95% працівників можуть бути заброньовані на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики, а для міжнародних проєктів — до 50%. Також проводиться перегляд критеріїв важливості підприємств та обговорюються можливості скасування певних відстрочок, зокрема для студентів та батьків з багатодітними сім'ями.
Серед інших пропозицій -- так звані "ротації з бізнесом", коли підприємства зможуть отримати повне бронювання в обмін на добровільне направлення частини працівників до війська. Для ухилянтів і військових у СЗЧ також розглядають жорсткіші обмеження, зокрема блокування рахунків, арешт майна та заборону керувати автомобілем. Наразі ці ініціативи перебувають на стадії обговорення.
Водночас, хоча загальний мобілізаційний вік починається з 25 років, окремі категорії чоловіків віком 18-24 роки також підлягають мобілізації. Йдеться, зокрема, про військовозобов'язаних із відповідним статусом, випускників військових кафедр з офіцерськими званнями та колишніх працівників силових структур. Юристи радять перевіряти військово-облікові дані в "Резерв+", щоб уникнути помилок у визначенні статусу.
#Україна #Мобілізація #Інвалідність #Студент #Військовозобов'язаний #Державний кордон #Державна прикордонна служба України #Броня #Військово-промисловий комплекс #Військовий резерв #Бізнес #Арешт #Підприємство #Газета #Енергетична галузь #Могилів-Подільський #Оскільки
