Чи враховує ритейл витрати на генератори безпосередньо в ціні товарів: коментар голови асоціації - Delo.ua.

Незважаючи на складну ситуацію в енергетичній сфері, мережеві супермаркети продовжують функціонувати, забезпечуючи стабільну роботу та доступ до товарів першої необхідності, навіть за умов зростання витрат. Рітейлери не включають витрати на генератори безпосередньо у ціни. Навпаки, вони зазвичай намагаються стримувати підвищення цін.

Про це виданню Delo.ua розповів голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

На сьогоднішній день в Асоціації ритейлерів України налічується більше 100 компаній-членів, серед яких більшість складають компанії фуд-ритейлу. Важливим є те, що ми спостерігаємо: мережеві магазини продовжують свою діяльність. Масових закриттів не відбувається. Єдине, що може змінюватися в окремих регіонах чи локаціях, це графіки роботи, враховуючи ситуацію з безпекою", - зазначив Жук.

Очільник асоціації підкреслив, що під час повномасштабного конфлікту частина мереж адаптувалася до більш гнучкого підходу в управлінні, що можна охарактеризувати як своєрідну "децентралізацію".

"На практиці це означає, що керівник на місці має право приймати термінові рішення, такі як дострокове закриття магазину або його непочаток, якщо ситуація є небезпечною або не забезпечує безпеку для працівників і клієнтів", - підкреслив Жук.

За його інформацією, майже всі великі та середні мережі здійснили інвестиції в автономні системи: генератори, інвертори, акумулятори та гібридні рішення. Це особливо помітно у магазинах, розташованих поблизу житлових районів, де часто використовуються не тільки дизельні генератори, але й інверторні технології, що забезпечують більш стабільну та економічну роботу.

"Обстріли енергетичної інфраструктури почалися ще восени 2022 року, і цей час бізнес використав для підготовки. У ритейлі це була системна робота. Ще у 2022 році RAU проводила дослідження, які показали: значна частина магазинів уже тоді була хоча б частково автономною. Саме тому сьогодні, попри складні обставини, ситуація контрольована, а якість сервісу збережена", - розповів Жук.

Експерт підкреслив, що необхідно усвідомлювати: витрати на експлуатацію генераторів значно перевищують вартість навіть імпортованої електричної енергії.

"Великі генератори здатні споживати приблизно 150 літрів пального щогодини, тоді як менші моделі витрачають близько 10 літрів. Це значні витрати. Однак, в умовах кризи, ритейл керується не лише фінансовою доцільністю, а й соціальною відповідальністю — наданням людям товарів, які є першочерговими", — підкреслив Жук.

"Так, ціни зростають -- і це глобальна тенденція, не лише в Україні, а й в усьому світі. На це впливають валютний курс (через імпортну складову у виробництві) та зростання заробітних плат на фоні дефіциту персоналу. Ритейл не закладає витрати на генератори напряму "в ціну". Навпаки -- мережі часто стримують зростання. Контракти з постачальниками зазвичай укладаються на пів року або рік із фіксованими цінами, і навіть у складних умовах сторони виконують зобов'язання. Зростання цін можливе переважно в сезонних категоріях -- овочі, фрукти, особливо наприкінці року. Навесні, з появою нового врожаю, ціни традиційно коригуються вниз", - пояснив Жук.

На початку січня в Києві ситуація з енергетичними ресурсами різко погіршилася після масованого обстрілу 9 числа. У соціальних мережах з'явилася інформація про те, що багато супермаркетів у столиці та навколо не справляються з перебоями в електропостачанні, обмежуючи години роботи або зовсім закриваючи свої двері. Проте незабаром торгові мережі почали випускати офіційні повідомлення. Наприклад, пресслужба АТБ повідомила, що їхні магазини вводять тимчасові технічні паузи через надмірне навантаження на генератори у зв'язку з тривалими відключеннями електроенергії. При цьому в компанії підкреслили, що не планують закриватися або скорочувати години роботи — усі магазини продовжать функціонувати.

Novus та "Сільпо" повідомляли тоді про тимчасову зупинку роботи частини магазинів через відключення світла.