Що робити, коли головний союзник відвертається, а ворог на фронті продовжує наступати? "Українська правда" зібрала чиновників, бізнес, військових та виробників зброї, щоб обговорити ключові проблеми українського спротиву та шляхи їх вирішення.
"Заяви деяких партнерів лякають і шокують. Мало хто з нас міг уявити, що Росія та США разом голосуватимуть проти резолюції про засудження російської агресії проти України. Ці одинадцять років довели, що ніхто не буде боротися за нас краще, ніж ми самі", - сказала у вступній промові головна редакторка УП Севгіль Мусаєва.
Загальною проблемою, що торкається як бізнесу, так і військових структур, є людський капітал. Ресурси для мобілізації вичерпуються, внаслідок чого підприємства стикаються з нестачею працівників. Це може призвести до серйозних викликів не лише для обороноздатності, але й для відновлення національної інфраструктури.
Голова новоутвореного Міністерства національної єдності Олексій Чернишов під час виступу на сцені повідомив, що за межами України перебуває 6 мільйонів українців, які залишили рідну землю через війну. Він також зазначив, що відомство сподівається, що щонайменше 30% з них можуть розглянути можливість повернення.
Проблему планують почати вирішувати вже найближчим часом, пропонуючи мігрантам зайнятість на оборонних підприємствах з можливістю бронювання. "Ми організуємо спеціалізовані центри для працевлаштування, Unity Hub. Їхня мета полягає в тому, щоб людина, яка перетинає кордон, вже мала статус, що перешкоджає її мобілізації в період між перетином кордону та прибуттям на завод," - підкреслив Чернишов.
За словами військовослужбовця Святослава Паламара, відомого як "Калина", Україні необхідна організація, що відповідала б за ефективну пропаганду Збройних Сил України як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях. Це могло б сприяти залученню більшої кількості громадян до захисту своєї держави.
"Ми регулярно звертаємося до різних медіа з проханням виділити певний час для оголошення про набір добровольців до нашої бригади. Однак медіа мають обмеження щодо соціальної реклами, і коли інші організації звертаються до них, вони також використовують цей ресурс. У часи війни важливо встановити окремий ліміт на соціальну рекламу, спеціально для військових", - висловив свою думку Паламар.
Мобілізація негативно вплинула на банківську сферу. Оксана Шевченко, заступниця голови правління Райффайзен Банк, повідомила, що 20% працівників інкасаторської служби були призвані на службу, в той час як обсяги готівки, що потребують транспортування, зросли на 17% у порівнянні з 2022 роком.
"Ми формуємо середовище, яке підтримує інклюзивність. Ми готові приймати на роботу студентів, ветеранів та пенсіонерів. Наша мета — розвивати власних фахівців, адже знайти їх на ринку праці стає дедалі важче. Технології, безумовно, відіграють важливу роль у цьому процесі. Діджитальна трансформація нашого банку розпочалася ще чотири роки тому. Наразі в нашій команді працює 36 роботів та алгоритми машинного навчання, які дозволили нам уникнути найму 150 співробітників в службу підтримки", - зазначила Шевченко.
Молоді люди у віці 18-24 років наразі не беруть участь у бойових діях. Тим часом тисячі громадян виконують важливі завдання, охороняючи військові бази, підтримуючи громадський порядок та забезпечуючи транспортировку. Я вважаю, що, за винятком їхньої добровільної згоди, молодь не повинна йти на фронт у цей час. Проте ми можемо залучити їх до охорони різних об'єктів та підготувати до можливих майбутніх конфліктів. Також мене дивує, чому 25-річний чоловік, який став на захист країни у 2022 році, не отримує тих самих переваг, що й особа, яка тільки зараз приєднується до служби у віці 23 років, - підкреслив Паламар під час обговорення теми людського капіталу.
Не всі українські підрозділи, які проявили героїзм, відомі широкому загалу. Згідно з рейтингом Мінцифри, у січні найефективнішими операторами БПЛА стали військові з Нацгвардії, що входять до складу групи Lazar, яка з 2022 року діяла в тіні.
Після публікації рейтингу його командування вирішило привідкритись для широкого загалу та офіційно презентувати свій підрозділ на форумі УП. Як виявилось, підрозділ почала будувати невеличка група ентузіастів, а до певного часу він базувався на студії програми "Шустер Live". Зараз він значно виріс, має своє виробництво дронів та розвідку.
Журналіст "Економічної правди" Богдан Мірошниченко провів відкриту бесіду з Романом, командиром роти бойових безпілотників групи Lazar. Наразі підрозділ активно шукає обдарованих інженерів та зацікавлених операторів.
Під час перерви журналіст УП Михайло Ткач у співпраці з Севгіль Мусаєвою організували аукціон для збору коштів на потреби 59-ї бригади. Перший лот, що представляв собою збитий російський дрон на оптоволоконному кабелі, був куплений співзасновником VB Partners Денисом Бугаєм за 190 тисяч гривень. "Для мене було важливо взяти участь у цьому зборі, адже мій помічник загинув, воюючи саме в цьому підрозділі", - підкреслив він.
Другий лот, годинник, виготовлений з протитанкової міни, за 100 тисяч гривень придбав Максим Лавриненко, засновник телеграм-каналу "Труха".
Третім лотом виставили оптичну систему, що належала українському танку, який боровся за Миколаївщину в 2022 році. Оксана Шевченко з Райффайзен Банку придбала її за 120 тисяч гривень. Всі зібрані кошти будуть направлені на придбання автомобілів для Сил оборони.
На панелі "Зброя", організованій Марією Берлінською, обговорили прогрес у сфері національного виробництва військового обладнання та боєприпасів.
За словами Ярослава Калініна, керівника компанії "Інфозахист", Україна зробила значний прогрес за останні три роки, ліквідувавши численні застарілі практики, які стримували розвиток виробництва озброєнь.
"Ми змінили підхід до війни. Ми розірвали дистанцію прямого зіткнення на фронті до дистанції ураження дронами. Ми все більше покладаємось на автоматичні системи ведення бойових дій та технічні засоби, і менше - на людський ресурс", - сказав засновник ТОВ "Українські Авіаційно-Космічні Технології" Владлен Нікітін.
Виконавчий директор асоціації NAUDI Сергій Гончаров підкреслив, що протягом періоду великої війни оборонна промисловість зазнала суттєвих змін. Якщо раніше домінували державні підприємства, то нині дедалі більше значення набирають приватні технологічні компанії, які швидко адаптуються до викликів, що постають унаслідок війни та змін на ринку.
Але, на думку спікерів, оборонна промисловість може працювати ще краще, тож держава має продовжувати реформи.
"Україна виробляє значно більше боєприпасів радянських калібрів, ніж усі наші партнери разом узяті. Але війна продовжується, тож ми не маємо зупиняти розвивати наше виробництво. Ми маємо повноцінно імплементувати довготермінові контракти, фінансувати їх та продовжувати взаємодію з нашими партнерами, щоб вони завантажували наші виробничі спроможності. Також важливо уніфікувати замовлення зброї, що може здешевити її за рахунок масштабу", - сказав директор "Української бронетехніки" Владислав Бельбас.
Водночас гострим залишається питання простою виробничих спроможностей оборонних компаній, що змушує замислюватись про контрольоване відкриття експорту озброєнь та більш активне залучення коштів західних партнерів.
"Я була на виставці IDEX в Абу-Дабі й пішла дивитись на стенд із російськими дронами. Він вчетверо більший за наш і вони всюди пишуть "протестовано в бойових діях в Україні". І вони заробляють на продажі цієї продукції мільярди доларів та інвестують у свої військові заводи.
«Ми також повинні замислитися над тим, яке місце займаємо у світі. 63% виробничих потужностей наших 50 компаній залишаються незавантаженими. Протягом останніх двох років ми намагаємось досягти контрольованого відкриття експорту озброєння, але наразі маємо справу лише з релокацією наших підприємств за межі країни. Це призводить до втрати нашої галузі», - зазначила Катерина Михалко, директорка асоціації «Технологічні сили України».
"Ми провели дослідження разом з іншими асоціаціями. Якщо відкрити контрольований експорт озброєння, то за якийсь час оборонний сектор зможе генерувати до 2 мільярдів євро податків. Це дозволить збільшити оборонний бюджет України та купувати ще більше зброї", - зазначив заступник голови асоціації NAUDI Сергій Висоцький.
Хоча експорт озброєнь залишається питанням, яке викликає політичні суперечки, експерти вважають, що часткове вирішення цієї проблеми полягає у створенні спільних підприємств з західними компаніями та залученні додаткових інвестицій для українського виробництва озброєнь. У 2024 році Україні вдалося залучити понад 1 мільярд доларів, що сприяло розвитку національних оборонних заводів і зміцненню української армії.
#Росія #Україна #Безпілотний літальний апарат #Мобілізація #Збройні сили України #Військовослужбовці #Капітал (економіка) #Експорт #Студент #Боєприпаси #Берлін #Бригада #Дрон #Реклама #Журналіст #Миколаївська область #Сили військового резерву #Робоча сила #Українська правда #Броня #Національна гвардія України #Ярослав Мудрий #Агресивна війна #Алгоритм #Тарас Шевченко #Святослав І #Абу-Дабі #Севгіль Мусаєва #Редактор (професія) #Ткач Михайло Миколайович #Твер
