Чи можливо "деактивувати" український інтернет: як провайдери готуються до нових викликів -- Delo.ua

Після ряду атак Росії на цифрову інфраструктуру України, оператори активно працюють над відновленням зруйнованих мереж і перенесенням сервісів на резервні платформи. Лише після удару 23 вересня близько 100 тисяч домогосподарств у Києві та області зіткнулися з труднощами у доступі до інтернету.

Наслідки відчули не лише безпосередні клієнти цих компаній: перебої виникали в роботі онлайн-сервісів і телевізійних трансляцій. Станом на 28 вересня частину послуг уже відновили. Водночас додаткові витрати на резервні майданчики, обладнання та автономне живлення можуть позначитися на вартості зв'язку.

Dilo провело розслідування, щоб дізнатися, як змінилися українські дата-центри та зв'язок після ряду атак, а також оцінити ризики для бізнесу та користувачів, і пояснити, чому може зрости вартість інтернет-послуг.

Чому збережена інформація не може забезпечити безперебійну роботу сервісу?

Відновлення після атаки може тривати від кількох хвилин до декількох днів, в залежності від підготовлених компанією заходів. Найбільші труднощі переживають ті, хто не має резервних систем і копій даних, зазначає телекомунікаційний фахівець Анатолій Фроленков. У разі знищення серверів їм доводиться починати все з нуля, а втрата єдиного екземпляра інформації може стати катастрофічною.

Проте й наявність копій не означає, що бізнес одразу повернеться до роботи. Треба запустити сервери, відновити бази даних, доступи та зв'язки з іншими сервісами. Якщо запасна система вже налаштована й готова прийняти навантаження, користувач може майже не помітити перемикання.

"Усе вирішується до удару. Після удару проєктувати стійкість уже пізно", -- пояснює Анна Бон, співзасновниця DeHealth -- компанії, що розробляє платформу для зберігання й аналізу медичних даних, та Army Health System -- цифрової системи для обліку й обміну медичною інформацією під час надання допомоги військовим.

Іноді навіть відмова одного допоміжного сервісу може призвести до зупинки всієї роботи. Наприклад, якщо додаток функціонує на сервері за межами країни, але система аутентифікації залишилася на ушкодженій платформі в Україні, то користувач все одно не зможе ним скористатися. Результат для нього залишається незмінним: доступ до застосунку відсутній.

Це питання є особливо актуальним у сфері медицини. 17 вересня, внаслідок агресивної атаки, виникли серйозні технічні проблеми у одного з постачальників електронної системи охорони здоров'я України (ЕСОЗ). Протягом більше шести годин основні елементи центральної бази даних були недоступні, а після їх відновлення процес повернення підписаного контенту ще тривав.

"Медичний запис може бути збережений у повному обсязі, але якщо лікар не має можливості його відкрити в критичний момент ухвалення рішення, це все ще залишається проблемою з клінічної точки зору," – зазначає Бон. Саме тому лікарням необхідно не лише мати резервні копії даних, а й забезпечити автономний зв'язок, джерела живлення та чіткі процедури дій у випадку недоступності центральних систем.

Подібні залежності спостерігаються у фінансових установах, мережах аптек, логістичних компаніях та державних реєстрах. За словами Бона, найбільшу загрозу становлять ті сфери, де перерви в роботі можуть призвести до значних витрат, а питання резервування залишилися на другому плані.

Чи зможе перенесення серверів за межі країни стати порятунком?

Фроленков зазначає, що важливо розподілити ключові мережеві системи між різними локаціями, включаючи й ті, що знаходяться за межами України. Ті компанії, які встигли здійснити таку диверсифікацію, мають значно більшу стійкість і можуть продовжувати свою діяльність навіть у випадку втрати одного з об'єктів.

Але важлива не лише кількість запасних серверів. Якщо вони стоять поруч з основними, живляться від того самого джерела або використовують спільний канал зв'язку, одна аварія здатна зачепити все обладнання. Бон пояснює, що залежність багатьох сервісів від столичних майданчиків формувалася роками.

"Київ здавна утвердився як провідний цифровий вузол України, де розташовані дата-центри, точки обміну трафіком, а також сервери фінансових установ, державних структур і медіа. До війни це було виправдано з економічної точки зору. Наразі ж, це також означає високий рівень ризику," - підкреслила вона.

Для багатьох критичних систем Бон підтримує поєднання інфраструктури в Україні з резервом за кордоном. Обираючи рішення, радить насамперед визначити, скільки часу компанія може не працювати та який обсяг даних допустимо втратити. "Для архіву бухгалтерії кілька годин простою не катастрофа. Для платежів чи медицини це зовсім інша розмова", -- пояснює вона.

Перехід до хмарних технологій вимагає ретельної підготовки. Якщо вся інфраструктура покладається на одну конкретну зону або регіон постачальника хмарних послуг, будь-який збій у цій області може призвести до зупинки сервісу. Організаціям слід забезпечити надійний доступ та управління ключами шифрування, а також проаналізувати свою залежність від міжнародних комунікаційних каналів і можливість зміни постачальника послуг.

Бон вважає, що перед країною постає важливе питання в довгостроковій перспективі: масове переміщення обчислювальних ресурсів може призвести до збільшення залежності від іноземної інфраструктури. Вона висловлює свою думку наступним чином: "Резервування за межами країни – так, але переміщення всіх ресурсів за кордон – ні".

Якою мірою може зрости вартість інтернету?

Резервні площадки, техніка, канали, генератори та акумулятори підвищують витрати для операторів. Важливо не тільки їх придбати, але й забезпечити належне обслуговування. Фроленков прогнозує, що ці витрати вплинуть на тарифи, хоча конкуренція може стримувати їх зростання.

Експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко допускає поступове зростання абонплати за фіксований інтернет приблизно на 50-100 грн ближче до Нового року. Передусім це може стосуватися провайдерів у регіонах, які зазнають інтенсивних обстрілів і змушені будувати додаткові маршрути та резервні серверні.

Проте поки що оператори не оголошували спільного рішення про підвищення тарифів. Глущенко й сам не очікує однакової зміни тарифів по всій Україні, адже витрати залежать від технології, стану мережі та обсягу необхідних робіт. Конкретної оцінки майбутнього зростання мобільних тарифів він не дає.

Бон рекомендує бізнесу оцінювати витрати на резервування в контексті потенційних збитків через простої. Для повноцінного резервного майданчика, частково готової альтернативної системи та резервних копій потрібні різні фінансові ресурси, тому варто обирати рішення, що відповідають конкретним вимогам компанії. "Стійкість не завжди передбачає збільшення IT-бюджету вдвічі," - підкреслює вона.

Як підготувати бізнес та клієнтів до змін

Фірмам слід розглянути питання про розташування своїх серверів та залежність від постачальників, що забезпечують їхню діяльність. Бон радить виявити ті сервіси, без яких функціонування бізнесу стає неможливим, а також визначити допустимий час їхньої недоступності та обсяг даних, який може бути втраченим.

Копії потрібно зберігати в іншій локації, причому хоча б одну -- ізолювати або захистити від зміни й видалення. Не менш важливі доступи, ключі, сертифікати та документація: без них навіть справне запасне обладнання не вдасться швидко запустити.

Для домашніх користувачів і маленьких офісів Глущенко рекомендує вибрати альтернативного провайдера та SIM-картку від іншого мобільного оператора. У випадку відключень електроенергії надійним рішенням стане оптоволоконне підключення за технологією PON. Однак слід пам’ятати, що потрібно забезпечити живлення як для роутера, так і для оптичного терміналу, якщо вони представлені окремими пристроями.

Тривалість роботи інтернету також буде залежати від резервних можливостей провайдера. Оптоволоконні технології не здатні захистити від пошкоджень кабелів чи мережевих вузлів. При виборі другого провайдера важливо перевірити, чи не розташовані їх кабелі поруч із кабелем першого. Експерт зазначає, що дві компанії можуть використовувати одну й ту ж трасу, і в такому випадку, якщо виникне пошкодження, користувач залишиться без доступу до обох підключень.

Starlink Глущенко розглядає як додатковий варіант для тих, кому бракує наземних альтернатив або потрібен ще один канал. Для його роботи також доведеться підготувати автономне живлення.

З підключенням резерву Глущенко радить не чекати масових відключень. Під час блекаутів монтажні команди зайняті обслуговуванням мереж і резервного живлення, тому нових абонентів можуть підключати довше.

Після завершення всіх налаштувань бізнесу важливо виконати тестове відновлення: потрібно перевірити, чи відкриваються резервні копії, чи є необхідні доступи та скільки часу займає фактичний запуск. Як зазначає Бон: "Резервне копіювання, яке не проходило перевірок, не є справжнім резервом. Це просто надія".

Де саме спостерігається найбільша вразливість у зв'язку та які причини можуть призводити до його збоїв?

Велика кількість операторів, різноманітні мережі та альтернативні з'єднання ускладнюють ситуацію, коли Інтернет втрачається одночасно по всій країні, зазначає Олександр Глущенко. Він підкреслює, що пошкодження конкретної лінії зазвичай призводить до втрати доступу лише в певному сегменті мережі, тоді як інші частини продовжують функціонувати.

Однак для абонента, що очікує на відновлення кабелю або обладнання, загальна надійність системи не має суттєвого значення. Особливо важка ситуація спостерігається у прифронтових зонах: там постійні обстріли завдають шкоди магістральним лініям, базовим станціям та будівлям, де розташоване обладнання.

Окрім фізичних ушкоджень, спостерігаються також відключення електрики. Коли вдома немає Wi-Fi, люди починають використовувати мобільний інтернет, що призводить до перевантаження базових станцій, які не завжди здатні з цим впоратися. Хоча сигнал на телефоні присутній, швидкості для перегляду відео або скачування великих файлів вже недостатньо.

Масовий перехід не тільки створює додаткове навантаження на електростанції, як зазначає Міністерство цифрової трансформації, але й сприяє швидшому розрядженню їхніх акумуляторів. Отже, резервний варіант підключення необхідний навіть у тих місцях, де самі мережі не зазнали безпосередніх пошкоджень.

Чи є небезпека виникнення пожежі на польській станції Starlink для українців?

Загрози для зв'язку не обмежуються лише територією України. 23 вересня в Польщі виникла пожежа на наземній станції Starlink. Польська прокуратура розслідує можливість саботажу, в той час як урядові представники вказали на ознаки навмисного підпалу, про що повідомило Польське радіо.

Однак пошкодження окремої наземної станції не означає автоматичного відключення супутникового інтернету для всього регіону, пояснює Микола Калініченко, CEO Adaptis -- української технологічної компанії, яка розробляє, інтегрує та постачає системи зв'язку для складних умов.

Згідно з інформацією компанії, моніторинг більше ніж 1,5 тисячі терміналів Starlink, проведений у ніч з 23 на 24 вересня, не виявив жодних збоїв, тимчасових відключень чи інших проблем у функціонуванні обладнання. Важливо зазначити, що ці дані стосуються виключно вибірки Adaptis, а не всіх користувачів Starlink в Україні.

Калініченко зазначає, що функціонування супутникового інтернету тісно пов'язане з наземною інфраструктурою. Для передачі даних від користувача до світової мережі, Starlink застосовує наземні шлюзи та інтернет-підключення. Крім того, у системі передбачені резервні маршрути.

"Система Starlink не залежить від єдиного наземного терміналу. Супутники, оснащені оптичними міжсупутниковими зв'язками, здатні передавати дані далі по орбіті та виводити їх через іншу станцію шлюзу," -- підкреслює він.

Наявність міжсупутникових оптичних з'єднань та кількох наземних маршрутів підтверджує й Starlink в описі своєї мережі. Це пояснює можливість зберегти доступ після відмови окремого вузла, хоча саме по собі не доводить, як маршрутизувався трафік під час пожежі в Польщі.

Одночасно Калініченко попереджає, що ушкодження ключового вузла, його енергозабезпечення або наземних ліній може призвести до тимчасових або локальних збоїв. Набагато більш складним розвитком подій стало б одночасне пошкодження кількох вузлів або недостатня пропускна здатність резервних маршрутів.

Тому для критичних об'єктів експерт рекомендує постійно контролювати доступність каналів, заздалегідь налаштувати автоматичне перемикання на резерв і визначити, як працювати за зниженої швидкості зв'язку.

"Основна мета полягає не в пошуку єдиного безумовно надійного каналу, а у створенні такої системи, де вихід з ладу одного з компонентів не перериває загальний зв’язок," -- підкреслює Калініченко.

Що відомо про пошкодження дата-центрів і перебої зі зв'язком в Україні

Про перебої після атаки 23 вересня повідомляли, зокрема, провайдери UTELS і "Павутина". Тоді проблеми з інтернетом мали приблизно 100 тисяч домогосподарств Києва та області, за даними Мінцифри.

25 вересня компанія "Датагруп" повідомила про ушкодження свого дата-центру в Києві. Всі співробітники залишилися неушкодженими, дані клієнтів вдалося зберегти, а за інформацією компанії, сервіси продовжили функціонувати з резервних локацій.

Того ж дня компанія Cosmonova оголосила про збереження даних своїх клієнтів завдяки географічному резервуванню. Ця фірма спеціалізується на наданні послуг дата-центрів та передачі телевізійного сигналу як для українських, так і для закордонних операторів. Після нових руйнувань компанія підтвердила, що пошкоджений об'єкт більше не може функціонувати. Незважаючи на часткові обмеження доступу до приміщень, фахівці розпочали перенесення та відновлення сервісів.

На У КОЛО.ТБ було зазначено, що основне ядро мережі та дата-центр зазнали ураження, що призвело до відновлення з віддалених резервних локацій і недоступності чатів, ботів і сайтів. Тимчасово частина відеоплеєрів Суспільного не функціонувала, а також спостерігалися перебої в телевізійних трансляціях. Проте 27 вересня Megogo оголосив про відновлення більшості телеканалів.

Така кількість постраждалих сервісів пояснюється тим, що дата-центр може обслуговувати одразу багатьох учасників ринку. Поряд із серверами, де зберігаються сайти й бази даних, там працює обладнання провайдерів та вузли обміну трафіком.

Після того, як одна з локацій перестає працювати, навантаження переміщується на інші канали та сервери, зазначає Анатолій Фроленков. Однак їхні ресурси не завжди здатні миттєво впоратися з усім обсягом запитів. Саме тому перебої можуть спостерігатися навіть у тих користувачів, чиє обладнання залишилося непошкодженим.

Чому атака на один дата-центр впливає на різні компанії?

У дата-центрах розміщують не лише сервери, на яких зберігаються сайти та бази даних. Там також може працювати обладнання провайдерів і вузли, через які мережі обмінюються трафіком. Тому пошкодження однієї локації здатне вплинути одразу на кількох постачальників послуг.

Після пошкодження частини інфраструктури навантаження переміщується на інші канали та сервери, зазначає Фроленков. Однак їхні ресурси не завжди здатні миттєво впоратися з усім обсягом запитів. Внаслідок цього перебої можуть відчувати навіть ті користувачі, чиє обладнання залишилось неушкодженим. Операторам необхідно адаптувати маршрути та перерозподілити трафік.

Окремою проблемою є ситуація з компаніями, які не подбали про резервні копії та альтернативні системи. Як зазначає Фроленков, у разі фізичного знищення серверів або систем зберігання даних, їм потрібно заново відновлювати роботу. Втрата єдиного екземпляра інформації може призвести до фатальних наслідків.

Ризик визначається насамперед залежністю сервісу від одного об'єкта, наголошує Анна Бон. Вона додає, що небезпечна не сама концентрація, а одна точка відмови.

"Київ історично став головним цифровим вузлом країни: тут дата-центри, точки обміну трафіком, сервери банків, держави, медіа. До війни це було економічно логічно. Сьогодні це ще й концентрація ризику", -- зазначає Бон.

Таким чином, резервний сервер, розташований у сусідньому приміщенні, може не забезпечити належного рівня безпеки. Якщо основний і резервний майданчики залежать від одного джерела електроживлення або спільного каналу зв'язку, будь-яка аварійна ситуація може вплинути на обидва.