Лідер ініціативи #SaveФОП висловив різку незгоду з пропозицією "клубу білого бізнесу", вказуючи на її дискримінаційний характер та непрозорі підходи до відбору учасників. Аналітики та бізнес-омбудсмен також підкреслюють, що цей проект може суперечити Конституції.
"Клуб білого бізнесу" зазнає критики за свою дискримінаційну суть та незрозумілі критерії відбору учасників. Це також викликає занепокоєння, оскільки така ініціатива може підірвати довіру до державних установ і сприяти штучному розділу серед підприємців. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив голова Руху #SaveФОП Сергій Доротич.
Контекст — это совокупность обстоятельств или условий, в которых происходит событие или существует объект.
Перший список платників податків, яких податківці вважають відповідальними у дотриманні податкового законодавства, буде оприлюднено 29 листопада. Публікація запланована на 19 грудня. Ідея створення "клубу білого бізнесу" виникла у голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податків та митної політики Данила Гетманцева. На даний момент активно підтримує цю ініціативу в.о. заступника голови Державної податкової служби Євгеній Сокур, який, згідно з інформацією ЗМІ, є представником нардепа у податковій сфері.
Ідея заснування "Клубу білого бізнесу" є невірним кроком. Насправді, це означає, що підприємці, які не потрапили до цього списку, автоматично потрапляють під підозру і можуть бути визнані "сірими" або навіть злочинцями. Такий підхід є абсолютно неприйнятним, адже в нашій країні діє презумпція невинуватості. Доки правоохоронні органи чи суд не доведуть провину, кожен підприємець має вважатися "білим".
Він також акцентував увагу на відсутності прозорого процесу відбору членів цього "клубу". "Як встановлюється, хто потрапляє до цього списку? Чому одні компанії включаються, а інші — ні? Які є гарантії, що порядні мікропідприємці, що щоденно трудяться для своїх сімей і вносять, хоч і невелику, але частину ВВП, не будуть позначені як "сірі"? Я не знайшов зрозумілого алгоритму, за яким, наприклад, ФОП може потрапити до цього списку. Чи означає це, що ФОПи у нас завжди вважаються тіньовими гравцями та шахраями?" — підкреслив Доротич.
На думку Доротича, ця ініціатива ставить під загрозу довіру до бізнесу і держави, оскільки створює поділ, який не має логічного та правового обґрунтування.
"Всі дії, які генерує Гетманцев, є диверсією. Це підриває довіру до державних інституцій і демотивує підприємців працювати легально. Я категорично критикую цю практику і буду продовжувати це робити", -- наголосив він.
Додамо
Верховна Рада України затвердила резонансний законопроєкт, ініційований головою парламентського комітету з питань податків Данилом Гетманцевим, що стосується створення "клубу білого бізнесу". Цей документ зазнав негативної оцінки не лише з боку колег Гетманцева, але й експертів у відповідній галузі. Юридичні висновки також вказали на його невідповідність чинному законодавству України.
У коментарях УНН економічні експерти вказували, що документ порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови у бізнес-середовищі.
Аналітики Спілки українських підприємців зазначають у своєму висновку, що законопроєкт Гетманцева містить норми, які можуть призвести до дискримінації, а також несе в собі ризики корупції.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук висловив думку, що законопроєкт, який стосується "клубу білого бізнесу", є дискримінаційним.
Крім цього, формування "клубу білого бізнесу" було визнано антиреформістським кроком в Україні.
Нагадуємо
Проти Євгенія Сокура розпочато кримінальне провадження за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України, що стосується перевищення службових повноважень. Це рішення стало наслідком його дій 26 жовтня 2022 року, коли він підписав розпорядження про скасування ліцензії ПАТ "Укртатнафта" на виробництво пального. Відповідно до версії слідства, такі рішення призвели до серйозних негативних наслідків як для компанії, так і для держави, оскільки унеможливили виконання мобілізаційних завдань Міністерства оборони щодо виробництва та постачання нафтопродуктів, необхідних для обороноздатності країни. У Державному бюро розслідувань повідомили агентству УНН, що розслідування цього кримінального провадження все ще триває.
Згідно з інформацією, наданою УНН, Євгеній Сокур, ймовірно, вніс недостовірні відомості до своєї декларації за 2023 рік. Зокрема, він не вказав у документі інформацію про свою співмешканку. Під час слідства у справі про можливий замах на нього, Сокур повідомив правоохоронцям, що з 2016 року проживає разом з дівчиною на ім'я Аліна в квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Однак у своїх деклараціях він жодного разу не згадував про неї. Після звернення депутата Ніни Южаніної, яка є членом Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, НАЗК ініціювало перевірку стосовно Євгенія Сокура. У відповідь на запит УНН, агентство також підтвердило, що здійснює моніторинг його способу життя. Голова Громадської ради при НАЗК, Катерина Бутко, зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє, чи справді існував спільний побут Сокура з його співмешканкою Аліною.
У 2022 році він задекларував дохід від реалізації цінних паперів у розмірі близько 2,6 млн грн, але ці кошти не були включені до його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про можливі порушення законодавства, яке зобов'язує повідомляти про істотні зміни в фінансовому стані. Відповідно до статті 52 Закону України "Про запобігання корупції", особа, що подає декларацію, повинна інформувати про такі зміни протягом 10 днів. Як зазначив член Національної асоціації адвокатів Олександр Золотухін, чиновник може спробувати виправдати невключення цих витрат у декларацію, посилаючись на свій спосіб життя, наприклад, на свою пристрасть до смачної їжі.
#Бізнес #Документ #Парламент #Підприємництво #Податок #Чиновник #Законодавство #Верховна Рада #Правоохоронний орган #Міністерство оборони (Україна) #Дискримінація #Українські національні новини #Конституція України #Підприємницька діяльність #Презумпція невинуватості #Кримінальне судочинство #Валовий внутрішній продукт #Укртатнафта #Кримінальний кодекс України #Закон України «Про запобігання корупції» #Моніторинг #Роман Ващук #Нафтопродукт