Не вистачає фінансів та правових норм. Яке становище займає Україна в галузі штучного інтелекту в Східній Європі – Мінцифри.

Україна займає другу позицію в Східній Європі за кількістю підприємств, що працюють у галузі штучного інтелекту, проте рівень інвестицій у цю сферу є відносно низьким.

Протягом 2020-2024 років в Україні засновано 34 нові ШІ-компанії. За їх загальною кількістю Україна посідає друге місце серед країн Східної Європи. Про це йдеться у Аналізі секторального напряму та первинному баченні розвитку сфери ШІ, підготованому Міністерством цифрової трансформації у межах Стратегії розвитку інновацій України WINWIN.

Згідно з дослідженням, обсяг ринку штучного інтелекту в Україні зріс з 157,7 мільйона доларів у 2020 році до 419,4 мільйона доларів у 2025 році. За прогнозами, до 2030 року ця сума може досягти приблизно 1,42 мільярда доларів.

"У 2023 році фінансування українських стартапів, які спеціалізуються на ШІ, зросло на 35% порівняно з 2022 роком", -- зазначили у Мінцифрі.

Основним джерелом фінансування у сфері штучного інтелекту продовжують залишатися венчурні фонди. Проте, Україна займає останню позицію серед країн Центральної та Східної Європи за обсягами залучених інвестицій за останні три роки. Основними причинами цього стали повномасштабна агресія та реєстрація українських підприємств у США та європейських країнах, як зазначили в міністерстві.

Там також виділили сильні та слабкі сторони України для розвитку штучного інтелекту.

Позитивні аспекти:

— все більше розробників приєднуються до галузі (підвищення у п'ять разів за останнє десятиліття);

-- розвинена екосистема ШІ-досліджень (понад 30 лабораторій);

-- сприяння розвитку навчання в галузі штучного інтелекту (більше 40 університетів пропонують понад 100 навчальних програм у цій області);

-- доступність відкритих даних (рівень відкритості - 97%);

-- підтримка ШІ з боку держави;

-- закритість даних у певних галузях (аграрна, медична, військова);

-- коригування пріоритетів у державному фінансуванні внаслідок широкомасштабної агресії з боку Росії;

-- брак венчурного капіталу (внаслідок непотужного регуляторного середовища, що не забезпечує належний захист для венчурних інвесторів, а також через економічну нестабільність);

недостатність ШІ-інфраструктури (недостатня кількість потужних серверів і датацентрів, а також інфраструктури для проведення тестувань);

-- недостатня взаємодія між університетами, підприємствами та державними структурами, а також між різними секторами економіки;

Неповне правове регулювання штучного інтелекту, а також відсутність чіткої регуляторної основи для сертифікації рішень, норм етичного використання та розробки недискримінаційних алгоритмів можуть створити перешкоди для виходу українських розробників на європейський ринок.