Боротьба з "тіньовим" азартним бізнесом: чому Україна втрачає мільярди через нелегальні казино

У 2025 році Україна триває в боротьбі проти "сірого" ринку азартних ігор, який завдає шкоди економіці та створює соціальні ризики. Легалізація цього сектору у 2020 році була спрямована на його інтеграцію в офіційний простір, але незважаючи на це, нелегальні платформи, які часто мають зв’язки з іноземними інтересами, зокрема з російськими, продовжують функціонувати, уникаючи сплати податків та дотримання норм відповідальної гри.

Сірий сектор ігрової індустрії. Зображення з відкритих джерел.

За деякими оцінками, через тіньові схеми, такі як міскодинг (приховування транзакцій під іншими кодами), держава щомісяця втрачає близько 2 мільярдів гривень, а річні втрати сягають 10-15 мільярдів. Ці кошти могли б піти на соціальні програми, оборону чи інфраструктуру. Нелегальні оператори не контролюють вікові обмеження, не борються з ігровою залежністю (лудоманією) і використовують агресивну рекламу, спрямовану на вразливі групи населення.

У контексті війни та економічної нестабільності проблема загострюється, адже ресурси, які могли б підтримати країну, осідають у тіньовому секторі. СБУ та Податкова служба блокують тисячі сайтів, але нелегали створюють "дзеркала" - копії платформ для обходу заборон. У 2024 році було заблоковано понад 4500 нелегальних онлайн-казино, а штрафи склали 18 мільйонів гривень, але це лише частина проблеми.

Новий контрольний орган PlayCity, заснований у 2025 році, обіцяє трансформації, але чи буде достатньо політичної підтримки та технологічних ресурсів?

"Сірий" ринок азартних ігор в Україні виник ще до легалізації у 2020 році, коли вся індустрія функціонувала поза правовими рамками, що давало змогу операторам діяти без жодного контролю. Законодавство, що було прийнято для легалізації, мало на меті відрізнити легальних гравців від нелегальних, проте багато компаній вирішили продовжувати уникати сплати податків і дотримання регуляцій.

Основною проблемою стало невдосконалене функціонування попереднього регулятора — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яка діяла в період з 2020 по 2025 роки. За цей час КРАІЛ здійснила всього 13 позапланових перевірок, наклала штрафи на суму 49 тисяч гривень та виявила 40 тисяч нелегальних платформ. Спільно з Службою безпеки України було заблоковано 39 тисяч піратських сайтів, а також 26 додатків у Google Play, 92 в App Store і 1700 випадків незаконної реклами в соціальних мережах. Було видано 7217 ліцензій, з яких 4123 були відкликані, а до бюджету надійшло 6,8 мільйона гривень. Крім того, корупційні скандали, зокрема затримання колишнього голови КРАІЛ Івана Рудого за підозрою у співпраці з російськими казино, суттєво підірвали довіру до регулятора.

Економічні труднощі та збройний конфлікт підштовхують учасників до переходу на нелегальні платформи, які не мають обмежень щодо депозитів і перевірки віку. Зловмисники використовують підроблені облікові записи ("дропи"), що веде до щомісячних збитків у розмірі 2 мільярдів гривень.

Недостатня міжнародна співпраця ускладнює процес блокування іноземних платформ. У 2024 році легальний сектор сплатив 17 мільярдів гривень податків, що на 63% більше порівняно з 2023 роком, проте "сірий" ринок стримує цей потенціал. Соціальні наслідки включають зростання лудоманії серед молоді та збільшення злочинності, пов'язаної з відмиванням грошей.

Ліквідація КРАІЛ, ухвалена урядом 25 березня 2025 року після підписання закону президентом Володимиром Зеленським 3 січня 2025 року, стала ключовим кроком у боротьбі з "сірим" ринком. Повноваження перейшли до нового агентства PlayCity, підпорядкованого Міністерству цифрової трансформації, яке розпочало роботу 2 червня 2025 року під керівництвом Геннадія Новікова.

Команда PlayCity складається з 61 співробітника, а фінансування отримується з бюджету КРАІЛ. Закриття організації стало наслідком корупційних скандалів, недостатнього контролю та повільної реакції з боку КРАІЛ. PlayCity зорієнтована на цифрові технології: автоматизація процесу видачі ліцензій, моніторинг фінансових транзакцій в режимі реального часу та забезпечення відповідальної гри.

Перевірка гравців старше 21 року за допомогою паспорта, "Дії" або банківського обліку, а також реєстрація осіб з ігровою залежністю з можливістю самообмеження стали ключовими завданнями. У перші місяці 2025 року PlayCity спільно з СБУ заблокували 32 185 веб-ресурсів, що суттєво перевищує результати 2024 року. Введення Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) до 30 вересня 2025 року має на меті захистити гравців і знизити рівень ігрової залежності.

PlayCity отримала розширені повноваження, інтегрується з Податковою службою та застосовує інноваційні технології для блокування "дзеркальних" сайтів. Уряд розраховує на додаткові надходження до бюджету в розмірі 10-15 мільярдів гривень щорічно. Антикорупційна команда, створена в рамках PlayCity за допомогою "Дії", забезпечує рівень прозорості в роботі. Однак нелегальні учасники ринку швидко адаптуються до нових умов, а міжнародні платформи вимагають співпраці з GREF та IAGR для ефективної діяльності.

Експерти вважають, що "сірий" ринок вимагає всебічного підходу, який включає технологічні рішення, законодавчі ініціативи та активний контроль з боку суспільства. Антон Кучухідзе, голова Української Ради з азартних ігор, акцентує увагу на тому, що "популісти часто порівнюють розвиток грального бізнесу з ростом лудоманії. Вони стверджують, що легалізація азартних ігор веде до збільшення числа гравців, що, в свою чергу, підвищує ймовірність виникнення залежностей. Проте, це є явною маніпуляцією. Хоча азартні ігри дійсно можуть бути пов’язані з залежністю у певних групах, дослідження свідчать, що саме нелегальні гральні заклади та платформи сприяють поширенню цієї проблеми, а не ліцензовані оператори".

Експерт підкреслює: "Твердження про те, що легалізація азартних ігор насправді зменшує розповсюдження ігрової залежності, підтверджується досвідом країн, де гемблінг дозволений вже багато років. Дослідження, проведене в Університеті Буффало, демонструє, що кількість осіб, які страждають від симптомів лудоманії в США, продовжує знижуватися. Вчені вважають, що це пов'язано з можливістю впровадження ефективних систем контролю, захисту гравців та принципів відповідальної гри в рамках легального гемблінгу."

Кучухідзе наголошує: "У нашому дослідженні вказується, що люди, які вже страждають від ігрової залежності, дійсно грають частіше і з більшим рівнем агресії. Проте, якщо вони використовують легальні платформи, їх легше виявити та надати необхідну допомогу. У нелегальному секторі це стає неможливим, оскільки там відсутній контроль і соціальна відповідальність з боку бізнесу".

Данило Гетманцев, голова комітету ВР з фінансів, акцентує на економічних проблемах: "Невтішні показники грального бізнесу. У першому півріччі 2025 року надходження від грального бізнесу склали 9,6 млрд грн. Зростання до минулого року -- лише 14,7% (на 1,2 млрд грн). Для порівняння: у 2024 році приріст був +5,4 млрд грн".

Нардеп зазначає: "За результатами червня 2025 року сплата податків від грального бізнесу "просіла" 37,9%, і становила на 401 млн грн менше". Гетманцев підсумовує: "Цифри говорять самі за себе. Потрібні рішучі кроки для детінізації й реального контролю".

Михайло Федоров, міністр цифрових технологій, підкреслює важливість інновацій: "Основна наша мета - зменшити вплив людського фактора. Ми прагнемо забезпечити автоматизований процес отримання ліцензій для компаній, при цьому всі дії будуть зафіксовані в онлайн-системі. Спеціальні боти, використовуючи штучний інтелект, будуть аналізувати веб-сайти та блокувати їх у разі виявлення порушень".

За інформацією віце-прем'єра, початкові дії уряду у цьому напрямку включають цифровізацію процесу ліцензування, контроль за діяльністю казино та відновлення лотерейного бізнесу.

Боротьба з "сірим" гемблінгом в Україні в 2025 році ґрунтується на кількох основних механізмах, які спрямовані на детінізацію ринку, захист інтересів гравців та збільшення надходжень до державного бюджету. Першим важливим кроком стало посилення блокування нелегальних онлайн-платформ. У співпраці з СБУ та Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, компанія PlayCity зуміла заблокувати 32 185 веб-ресурсів у перші місяці 2025 року, що є значним зростанням порівняно з 3200 доменами, заблокованими за той же період у 2024 році. Крім того, партнерство з Meta Platforms Inc. дозволило ефективно перешкоджати поширенню реклами нелегальних казино в соціальних мережах, таких як Facebook та Instagram.

Другий механізм - це протидія фінансовим шахрайствам, включаючи міскодинг і метчинг. Введення єдиного банківського коду для виведення коштів стандартизує фінансові операції та зменшує можливості для маскування фінансових потоків. У 2023 році було викрито схему відмивання грошей, що охоплювала шість банків, внаслідок чого IBOX BANK був ліквідований, а "Укргазбанк" і "Сенс Банк" отримали штрафи. Це підвищило рівень прозорості в фінансовій системі та суттєво збільшило податкові надходження.

Третій механізм полягає у створенні Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка буде здійснювати моніторинг ставок, виграшів та виплат у реальному часі. Це забезпечить захист даних і дотримання принципів відповідальної гри. Запуск системи заплановано на 30 вересня 2025 року, і вона стане важливим елементом у боротьбі з тіньовою економікою. Як зазначила заступник голови Українського ігрового комітету Вікторія Закревська, ДСОМ допоможе вирішити ряд питань, пов'язаних із обліком доходів та витрат, а також виявленням гравців, які стикаються з проблемами лудоманії, і впорядкуванням фіскальної звітності. Ця система також сприятиме виявленню незаконних операторів шляхом аналізу фінансових потоків.

Четвертий механізм полягає у внесенні змін до законодавства. Закон №9256-д встановлює заборону на рекламу азартних ігор з 6:00 до 23:00, а також забороняє використання військової символіки та залучення осіб, які не досягли 21 року. Штрафи за порушення правил збільшилися до 4,8 мільйона гривень. Додаткові обмеження на участь у грі включають ліміти витрат, заборону на використання кількох акаунтів та заборону на застосування кредитних коштів.

Уряд очікує, що завдяки Державному сервісу онлайн-моніторингу (ДСОМ) та боротьбі з нелегальною діяльністю, щорічні податкові надходження зростуть на додаткові 10-15 мільярдів гривень. У 2024 році легальна економіка вже забезпечила 17 мільярдів гривень, а зменшення сірого ринку на 50% може привести до збільшення доходів ще на 5-7 мільярдів гривень щорічно, якщо врахувати поточні втрати від міскодингу в розмірі 2 мільярдів гривень на місяць. Співпраця з міжнародними компаніями, такими як Apple і Google, для блокування нелегальних додатків у зоні "UA" підсилить ці зусилля.

Глобальний досвід демонструє, що суворий контроль може зменшити обсяги тіньової економіки, проте важливо також співпрацювати з постачальниками послуг і проводити освітні кампанії для населення. Ефективність реформ значною мірою залежить від політичної волі; в іншому випадку, криза лише поглибить існуючі проблеми.

Раніше портал "Коментарі" інформував про можливі непрозорі аспекти при формуванні Антикорупційної експертної групи "ПлейСіті".

Також "Коментарі" писали про 5 когнітивних упереджень в азартних іграх.

#Паспорт #Президент (державна посада) #Україна #Володимир Зеленський #Повноваження #Податок #Facebook #Українська гривня #Економіка #Бюджет #Королева Вікторія #Ліцензія #Instagram #Соціальна мережа #Мета-платформи #Моніторинг #Служба безпеки України #Google #Реклама #Банк #Google Play #Михайло Федоров #Дзеркало. #Лотерея #Азартні ігри #Гральний бізнес #Проблемна залежність від азартних ігор #Казино #Піратство

Читайте також

Найпопулярніше
Скріншот не є юридично обов'язковим документом. Як створити копії документів за допомогою застосунку "Дія".
Електронні платформи на заміну паперовим формальностям: Україна модернізує митні процеси.
Оцініть це, а потім вирушайте на зустріч: які чоловічі імена приносять фінансовий успіх та процвітання у бізнесі.
Актуальне
Енергія та нові горизонти: які сюрпризи принесе молодик у знаку Діви?
Життя під окупацією: у Донецьку триває боротьба за воду, а сусіди зводять рахунки один з одним.
Рада пропонує спрямувати податкові надходження від банківських прибутків на потреби Укрзалізниці.
Теги