Державний борг та виклики для підприємців.

Держава затримує виплату компенсацій відсотків у рамках програми "Доступні кредити 5-7-9%". У зв'язку з цим банки пропонують підприємцям тимчасово покривати різницю між пільговими та ринковими ставками за рахунок власних ресурсів. Деякі позичальники також отримують попередження про можливе погіршення своєї кредитної історії. Ресурс ZAXID.NET досліджував причини виникнення цієї заборгованості, масштаби проблеми та зобов'язання бізнесу щодо виплат замість держави.

Кредит для підтримки бізнесу, що вимагатиме вищих витрат?

Марія Тимошенко, яка в соціальних мережах відома під іменем Марічка, вже більше десяти років працює над розвитком своєї кондитерської "Номер Дому". Її підприємство розпочалося в 2015 році з приготування фаджу — солодощів, схожих на помадку, у домашніх умовах. З часом маленька справа перетворилася на повноцінне виробництво шоколаду, варення та інших десертів з оригінальними комбінаціями смаків. Зростаючий попит на її продукцію спонукав Марію шукати нові можливості для розширення виробництва, зокрема, вона потребувала сучасного обладнання. У результаті, підприємиця вирішила скористатися державною ініціативою "Доступні кредити 5-7-9%", яка надає можливість отримати фінансування на вигідних умовах. Кредит у розмірі 560 тисяч гривень вона отримала в "ПриватБанку".

"Я отримала кредит для закупівлі обладнання з метою розширення та автоматизації виробничих процесів, оскільки це потребує значних фінансових витрат. Програма '5-7-9%' стала ідеальним рішенням для мене. На даний момент я вже виплатила половину суми, залишилося ще 1,5 роки", - поділилася Марія.

Однак у жовтні цього року підприємиця зіткнулася з проблемою. Виявилося, що держава ще з березня не компенсує банку частину відсотків за її кредитом.

Марія Тимошенко отримала кредит у рамках програми "5-7-9%" для закупівлі обладнання, необхідного для виготовлення шоколаду. / Фото з Instagram

Марія поділилася, що раніше банк самостійно вів облік цих коштів. Приблизно раз на квартал менеджерка інформувала її про суму державної компенсації, яку потрібно було внести до звітності. У додатку "ПриватБанку" відображалися лише основна сума кредиту та відсотки, які підприємиця мала платити самостійно. Тож про накопичення невідшкодованих відсотків вона дізналася не з застосунку, а отримавши листа від банку 12 жовтня. Наступного дня Марія зв'язалася з менеджеркою, щоб уточнити деталі, і отримала відповідь: "Держава не компенсувала відсотки за кредитом з березня. Тому банк рекомендує клієнту вирішити це питання самостійно. Коли у держави з'являться кошти і вона компенсує ці відсотки, вони будуть зараховані на ваш поточний рахунок".

У повідомленні від "ПриватБанку" зазначається, що у разі несплати цієї суми, у підприємниці можуть виникнути проблеми з кредитною історією, що, у свою чергу, негативно позначиться на її здатності отримувати фінансування в майбутньому.

Марії Тимошенко повідомили про затримку в отриманні компенсації за кредитом / Фото надане ZAXID.NET.

Підприємиця підтвердила, що в її кредитному договорі є пункт, за яким у разі відсутності державної компенсації відсотки має сплачувати сам позичальник. Однак банк не попередив її заздалегідь про затримку виплат та можливе накопичення додаткових платежів.

Таким чином, Марія опинилася перед вибором: тимчасово взяти на себе додаткові витрати, яких вона не планувала, або ризикувати можливими наслідками для кредитної історії. За її підрахунками, якщо самостійно сплачувати й ту частину відсотків, яку мала компенсувати держава, ставка за кредитом фактично зросте із 7% до 20,8%. У грошовому еквіваленті це означає близько 100 тис. грн додаткових витрат.

З проблемою зіткнулася не лише Марія

Інші бізнесмени також розповіли про подібні випадки, пов'язані з державною програмою "5-7-9%". Наприклад, військовослужбовець Роман Абрашин отримав повідомлення від "ПриватБанку", в якому йому радили самостійно сплачувати відсотки. Підприємці з іронією охрестили ці листи "щасливими повідомленнями".

"Протягом майже шести місяців держава не забезпечує належного фінансування компенсації відсоткових ставок за програмою "5-7-9%". У результаті, різницю між пільговою та основною банківською ставкою фактично покладають на плечі позичальників. Таким чином, держава не виконує своїх зобов'язань щодо субсидування, а фінансові труднощі лягають на бізнес", - зазначив Роман Абрашин.

Підприємець Валерій Закамалдін, засновник та керівник мережі магазинів спортивного харчування Proteinovi4, також зустрівся з цією проблемою.

"Отже, я відкриваю нові магазини, забезпечую робочі місця, сплачую податки та виконую свої зобов'язання за кредитами. Якщо ж держава затримує виконання своїх зобов'язань, чи пропонують мені також тимчасово сплачувати? Я усвідомлюю, що в договорах є свої умови. Але в мене є одне запитання: це програма підтримки підприємців, чи ми, підприємці, вже додатково підтримуємо державу, сплачуючи податки?" - підкреслив Валерій.

Як працює програма "Доступні кредити 5-7-9%"?

У лютому 2020 року була запроваджена державна ініціатива "Доступні кредити 5-7-9%", спрямована на полегшення отримання банківських кредитів для малого та середнього бізнесу. Основна ідея програми полягає в тому, що підприємці користуються зниженою відсотковою ставкою, тоді як різницю між нею та ставкою, зазначеною у кредитному договорі, покриває бюджет країни.

Наприклад, у ситуації, коли підприємець виплачує 7% річних за кредитом, а загальна ставка, встановлена банком, дорівнює 20%, різницю має компенсувати держава. Проте конкретні відсоткові ставки та умови можуть змінюватися в залежності від типу кредиту та угоди з фінансовою установою.

Цей механізм надає бізнесу можливість отримувати фінансування для розширення виробничих потужностей, придбання нової техніки, покриття оборотних витрат, задоволення енергетичних потреб та реалізації інших цілей, які визначені в рамках програми. Після початку повномасштабної війни ця програма перетворилася на один з ключових засобів державної підтримки підприємців.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів, станом на 12 жовтня 2026 року українські підприємства скористалися програмою, отримавши приблизно 29,7 тисяч кредитів на загальну суму 128,8 мільярдів гривень. Від початку реалізації цієї програми банки вже підписали понад 164 тисячі кредитних угод на 591 мільярд гривень. У програмі задіяні 48 акредитованих банків.

Одночасно механізм компенсації передбачає, що банк повинен отримувати певну частину відсотків з державних фінансів. У разі затримки цих виплат постає питання, хто і за яких умов має тимчасово компенсувати цю різницю.

Чому держава затримує виплати?

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі ZAXID.NET пояснив затримку виплат нестачею коштів. За його словами, з середини вересня зупинені виплати, крім забезпечених видатків (зарплати, пенсії, фінансування армії). Водночас він підтвердив, що кошти, які підприємці тимчасово сплатять замість держави, мають бути їм повернуті.

Досить парадоксально виглядає оголошення Міністерства фінансів від 12 жовтня, згідно з яким держава продовжує виконувати необхідні компенсаційні виплати за кредитними договорами в рамках програми "5-7-9%". Проте, як зазначила директорка департаменту фінансової стабільності Національного банку України Первін Дадашова в коментарі для ZAXID.NET, ситуація із затримками компенсацій за цією програмою триває вже кілька років. Вона підкреслила, що з початком повномасштабної війни попит на пільгові кредити значно зріс, але бюджетні кошти, виділені щороку на відшкодування відсоткових ставок банкам, виявилися недостатніми. Як результат, з 2022 року почала накопичуватися заборгованість, яка переноситься з року в рік.

"Ця програма не має фіксованого бюджету," - підкреслила Дадашова. Щорічно уряд виділяє їй певні кошти, проте реальна потреба визначається кількістю та обсягом наданих кредитів, а також умовами їхнього фінансування.

Первін Дадашова зазначила, що питання затримки виплат компенсацій в рамках програми існує вже протягом кількох років / Фото НБУ

За попередніми даними, які навела Дадашова, на середину 2026 року державний борг перед банківськими установами складав приблизно 8 мільярдів гривень. Це еквівалентно приблизно шести місяцям виплат компенсацій. Однак, за словами експерта, це не свідчить про те, що держава повністю зупинила фінансування програми. Протягом року банки отримували фінансові надходження, але ці кошти використовувалися для погашення вже існуючої заборгованості. Як результат, виплати за новими нарахуваннями залишалися затриманими.

Чи має фінансова установа право вимагати від бізнесмена оплату цих відсотків?

Дадашова зазначила, що згідно з умовами державної програми, банк має право діяти у випадку, якщо затримка виплати компенсації перевищує 9 місяців. До цього терміну фінансова установа може запропонувати клієнту тимчасове покриття різниці між ринковими та пільговими ставками, проте не має підстав вимагати цього як обов'язковий платіж. "На сьогодні це не є вимогою", - підкреслила представниця НБУ.

Вона висловила свою думку щодо ситуацій, коли банківські менеджери попереджають підприємців про ризик погіршення кредитної історії через невиплату частини відсотків, що покриваються державою. Дадашова зазначила, що таке пояснення є хибним. Якщо підприємець сумлінно виконує свої кредитні зобов'язання, затримка компенсації з боку держави не повинна відображатися як прострочення в Кредитному реєстрі НБУ або негативно впливати на оцінку його кредитного ризику. Вона також підкреслила, що Національний банк вже обговорював з банками недопустимість такого ставлення до позичальників.

Чи отримає підприємець назад кошти, які були сплачені від імені держави?

Згідно з висловлюваннями Первін Дадашової, якщо підприємець самостійно сплатить державну частину відсотків, то після отримання компенсації банк зобов'язаний повернути йому ці гроші. Проте, цей механізм діє лише в умовах, поки кредит залишається активним.

"Існують випадки, коли клієнти проявляли бажання значно скоротити свій борг. Вони достроково погашали практично всю суму, включаючи відсотки, а згодом отримували компенсації. Це означає, що якщо залишається хоч якась невелика сума, скажімо, в гривнях кредиту, то після надходження компенсації до банку, вона буде перенаправлена до клієнта", - зазначила Дадашова.

Якщо ж підприємець повністю закриє кредит до надходження державної компенсації, стандартний механізм повернення коштів уже не працюватиме. Тому перед достроковим погашенням варто з'ясувати в банку порядок розрахунків.

Чи ускладниться процес отримання кредиту в рамках програми "5-7-9%"?

Дадашова зазначає, що фінансові установи можуть стати більш обачними у наданні нових пільгових кредитів. Вона підкреслює, що в даний момент держава не має достатніх ресурсів для значного розширення програми, тому підтримка повинна бути орієнтована переважно на підприємства, для яких ця допомога є життєво необхідною.

Якщо підприємство здатне отримати фінансування за ринковими умовами, банк, на її думку, повинен надавати йому відповідний кредит. В іншому випадку обмежені бюджетні кошти використовуватимуться також для тих позичальників, які могли б обійтися без державної підтримки. Зі свого боку, уряд поступово ускладнює вимоги для участі в програмі.

Головним джерелом фінансування програми, за словами експерта, виступає підтримка з боку Світового банку. В проекті бюджету на 2027 рік для ініціативи "5-7-9%" заплановано виділити 19 мільярдів гривень. Проте, як зазначає представниця Національного банку України, цієї суми недостатньо для повного вирішення проблеми накопичених боргів. Додаткові фінансові ресурси уряд сподівається залучити через співпрацю з міжнародними партнерами.

Затримки у виплатах компенсацій за кредитами є лише одним із проявів дефіциту коштів у бюджеті. Крім того, держава призупинила повернення ПДВ підприємствам на суму приблизно 18 мільярдів гривень. Про це 12 жовтня заявив міністр фінансів Сергій Марченко, зазначивши, що уряд намагається знайти внутрішні ресурси для покриття витрат.

Для компаній це означає, що частина їхніх оборотних коштів затримується в державному бюджеті, а заплановані державні дотації не надходять вчасно. Водночас зарплати, податки та внески за кредитами потрібно сплачувати відповідно до встановленого графіку. Таким чином, бізнесу доводиться використовувати власні фінансові ресурси для покриття затримок у державних розрахунках, і чим довше ці затримки тривають, тим менше коштів залишається для нормальної роботи та розвитку компаній, від яких бюджет очікує наступних податкових надходжень.

На кінець вересня, згідно з даними, дефіцит оборонного бюджету досяг 27 мільярдів доларів. Прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що Україні загрожує суттєве скорочення витрат через затримки у фінансовій допомозі від західних партнерів. Він підкреслив, що країна не стикалася з подібною кризовою ситуацією у бюджетній сфері з 2022 року. Незабаром уряд почав призупиняти фінансування всіх проектів, які не пов'язані з війною чи соціальними потребами. Перш за все, це стосується капітальних витрат, таких як будівництво та реконструкція, включаючи лікарні, укриття для медичних установ і шкіл, а також заходи з енергетичної безпеки та соціального житла. Обмеження витрат також вплинули на план стійкості, зокрема фінансування будівництва захисних споруд навколо енергетичних об'єктів.