Велика кількість документів, високі витрати на обладнання та матеріали: як запустити стоматологічну практику.

Які кроки необхідні для запуску стоматологічної практики і в які статті витрат інвестори вкладають найбільше фінансів?

В суспільстві побутує стереотип, що стоматологія є однією з найбільш високооплачуваних професій. Це цілком зрозуміло, враховуючи ціни на послуги в стоматологічних кабінетах. Проте самі лікарі не завжди поділяють цю думку, оскільки значна частина вартості їхніх послуг йде на витрати на матеріали, інструменти, обладнання та оренду приміщень.

Крім того, отримання освіти у сфері "стоматології" є досить витратним процесом. У Національному медичному університеті імені Богомольця річна вартість навчання становить 58 тисяч гривень, що робить його одним з найдорожчих напрямків серед інших медичних спеціальностей.

Після завершення навчання молодий фахівець зіткнеться з низкою бюрократичних перепон, подолати які допоможе лише суттєвий стартовий капітал. Мова про те, що для відкриття клініки потрібно виконати багато вимог.

Щоб розпочати стоматологічний бізнес, необхідно отримати ліцензію від Міністерства охорони здоров’я. Розгляд заявки займає до одного місяця. Ліцензія надається на невизначений термін, проте у разі недотримання вимог, міністерство має право анулювати або призупинити її дію до моменту усунення порушень.

Ліцензію можна видати тільки за умови, що буде наявне відповідне обладнання, підходяще приміщення та кваліфікований персонал.

Спочатку необхідно вибрати приміщення, що відповідатиме діючим Державним будівельним стандартам для медичних установ, а також санітарним вимогам, що встановлені Міністерством охорони здоров'я та Держпродспоживслужбою.

Стоматологічну клініку можна відкрити в будівлях різного призначення (житлових, комерційних, медичних) на будь-якому поверсі. Щоправда, для клінік, розташованих у житлових будинках, повинен бути окремий вхід з вулиці. Він має бути зручним для осіб з обмеженими фізичними можливостями, а двері повинні відчинятися в бік вулиці (вимога правил пожежної безпеки).

У медичному закладі, окрім лікарського кабінету, повинні бути передбачені зона для очікування, кімната для медичного персоналу, окремі туалетні кімнати для співробітників і пацієнтів, а також приміщення для стерилізації. Площа лікарського кабінету повинна становити більше ніж 14 квадратних метрів, а висота стелі – не нижче 2,6 метра.

Устаткування, меблі, підлоги та стіни повинні бути здатними витримувати дезінфекцію. Необхідно мати сертифікат на фарбу, якою оброблені стіни, що підтверджує її придатність для використання в медичних закладах. Про це розповів ЕП співзасновник та головний лікар стоматологічної клініки "Медіора" в Києві, Дмитро Левандовський.

Стіни та підлогу слід оздобити в нейтральних пастельних кольорах з коефіцієнтом відбиття світла понад 40%. Це важливо для коректної оцінки відтінків слизових оболонок рота, шкіри, зубів та матеріалів для пломбування.

У всіх робочих приміщеннях, за винятком рентген-кабінету, необхідно забезпечити наявність вікон, а також штучне освітлення повинно становити більше 500 люксів (одиниця вимірювання освітленості) у зоні праці. Для порівняння, стандартний рівень освітлення в звичайній кімнаті коливається в межах 100-300 люксів.

МОЗ також ухвалило стандартний мінімальний пакет обладнання для стоматологічних клінік. У цей пакет входять стоматологічна установка, спеціалізований столик для лікаря з турбінами та мікромоторними наконечниками, призначеними для свердління, полірування і обробки зубів, а також слиновідсмоктувач і система подачі води та повітря.

Крім того, у кабінеті повинні бути крісла для лікаря та асистента, стоматологічні меблі для зберігання інструментів, лотки, набір інструментів.

Наступною умовою для отримання ліцензії є наявність кваліфікованого персоналу та відповідних документів. Лікар-стоматолог зобов'язаний мати диплом про вищу освіту, що включає інтернатуру, тоді як спеціалісти вузького профілю (таких як ортопед, хірург, ортодонт) повинні надати підтвердження своєї спеціалізації. Крім того, лікарі зобов'язані проходити курси підвищення кваліфікації або підтвердження свого рівня знань щоп'ять років. У період воєнного стану Міністерство охорони здоров'я призупинило процес атестації медичних працівників.

Стоматологічні асистенти зобов'язані володіти дипломом середнього медичного навчання за напрямами "Сестринська справа" або "Стоматологія". У випадку, якщо в клініці функціонує рентген-кабінет, необхідно, щоб там працював спеціаліст, що має сертифікат рентген-лаборанта.

Щоб отримати ліцензію, необхідно зібрати копії дипломів, сертифікатів, трудових і медичних книжок співробітників та надіслати їх до Міністерства охорони здоров'я.

Найдорожче обладнання в кабінеті - це стоматологічна уставка. Її вартість залежить від виробника і може варіюватися від кількох тисяч до кількох десятків тисяч доларів. Китайська коштує 6 тис. дол., каже власник клініки.

Є на ринку й українські установки. Виробник може збирати їх з китайських, німецьких чи італійських запчастин. Наприклад, український виробник Satva має стоматологічні установки вартістю 208-236 тис. грн (4,9-5,6 тис. дол.).

"Основні критерії при виборі установки - надійність, зручність, стійкість до пошкоджень, дизайн. Однак перевірити її відповідність цим критеріям можна лише на практиці або за допомогою "сарафанного радіо", - каже Левандовський.

Ще один вагомий критерій при формуванні матеріально-технічної бази - можливість обслуговування, наявність запчастин або швидкість їх доставки. Одне крісло з урахуванням ремонту може прослужити 10-15 років.

Офісні меблі зазвичай придбавають у спеціалізованих торгових точках. Якщо ви вирішите замовити їх виготовлення, виробник зобов'язаний надати сертифікат відповідності, що підтверджує можливість використання його продукції в медичних установах, а також стверджувати, що поверхні витримують дезінфікуючі розчини. Ціна стоматологічного столика може перевищувати 10 тисяч гривень.

Необов'язкове обладнання в стоматологічних клініках – це дентальний рентген. Панорамні 2D-рентгенівські знімки мають ціну в межах 100-170 тисяч гривень (приблизно 2,3-4 тисячі доларів). Натомість апарати для комп'ютерної томографії, які забезпечують 3D-зображення, коштують значно більше. Уживані томографи можна знайти на спеціалізованих сайтах за ціною близько 1,9 мільйона гривень (близько 47,4 тисячі доларів).

"Це не обов'язково, але краще, коли рентген чи томограф у клініці є. Пацієнт не витрачає додатковий час на обстеження", - зазначив головний лікар "Медіори".

Ціна на послугу для пацієнтів є досить помірною: рентгенографія обійдеться в 100-200 гривень. Натомість комп'ютерна томографія може виявитися значно дорожчою. Для клініки, яка планує відкрити рентгенологічний кабінет, необхідно отримати спеціальний санітарний паспорт від Держпродспоживслужби, який слід оновлювати кожні п'ять років.

Клініка має регулярні щомісячні витрати. Найзначніша частина бюджету витрачається на заробітні плати співробітників. На другому місці знаходяться податкові витрати, такі як податок на прибуток або єдиний податок, ПДВ та військовий збір. Далі йдуть витрати на оренду приміщень, купівлю матеріалів і комунальні послуги. Наприклад, "Медіора" витрачає більше 40 тисяч гривень щомісяця лише на електроенергію.

На придбання матеріалів протягом місяця може бути витрачено від 50 до 60 тисяч гривень, а в окремих випадках ця сума може сягати і 100 тисяч гривень. Деякі матеріали можуть використовуватися протягом тривалого часу, тоді як інші необхідно замовляти кілька разів на місяць, як, наприклад, рукавички.

Порахувати собівартість однієї послуги, наприклад, пломби, важко, каже співзасновник клініки, адже потрібно врахувати багато критеріїв: матеріал (його можуть використати більше або менше), інструменти, які потрібно потім простерилізувати, освітлення, електроенергію, зарплати лікаря та асистента, одноразові засоби захисту (рукавички, маски, стоматологічний нагрудник).

Чому ціни на подібні послуги можуть різнитися в різних медичних закладах? Основними факторами, що на це впливають, є рівень оплати праці персоналу та витрати на оренду приміщень, тоді як матеріали зазвичай постачаються від тих же виробників. Дохід клініки має коливальний характер і не залишається стабільним протягом місяця, оскільки на нього впливають також свята та інші фактори.

"До 1 вересня батьки активно готували своїх дітей до школи, внаслідок чого всі фінансові ресурси йшли на це. Після цього настає період зниження витрат, і люди починають економити. Вони звертаються за допомогою лише в разі гострого болю. Ситуація подібна і під час новорічних свят, а влітку багато хто вирушає у відпустку", - зазначили в "Медіорі".