Скасування банківської таємниці: які саме дані мають намір оприлюднити українські фінансові установи.

Тема розкриття банківської таємниці продовжує залишатися надзвичайно актуальною для українських підприємців і звичайних людей. 27 червня уряд ухвалив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки, в якій викладено чіткі наміри щодо забезпечення доступу податкових служб до банківських даних.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив закон № 4174-IX, що розширює можливості доступу до банківської таємниці. Відповідно до нових поправок у Закон "Про банки і банківську діяльність", нотаріуси тепер отримують розширені повноваження для отримання банківської інформації щодо активів осіб, які зникли безвісти.

В Україні законодавство захищає банківські дані громадян, тобто діє банківська таємниця. Проте у держави є право втрутитися та дізнатися і про стан рахунку, і про транзакції.

Податковий консультант Михайло Смокович пропонує розібратися у всіх нюансах.

"Для початку розберемо, що таке відкритий банкінг. Якщо у мене є рахунки в "Приватбанку", є рахунки в "Монобанку", то я рахунками управляю через мобільний застосунок. Відкритий банкінг дає можливість мені, як користувачу, управляти всіма моїми рахунками з будь-якого застосунку, який це підтримує. В одному мобільному застосунку я зможу управляти всіма своїми рахунками, переглядати виписки, робити платежі, дивитися, які там баланси по всіх моїх рахунках. Наразі це неможливо. Банки не діляться такою інформацією", -- сказав він.

Для того, щоб це було можливо від 1 серпня в Україні починають впроваджуватися певні зміни, щоб банки мали можливість відкривати свої дані для інших банків і фінансових установ. Сама банківська інформація залишається в межах управління НБУ, в межах банків і фінансових установ, які перебувають в цій системі.

"Банківські дані залишаються під контролем Національного банку України та фінансових установ, що входять до його системи. Ця інформація не передається до жодних державних органів, і банківська таємниця залишається захищеною", -- зазначив Смокович.

Однак виникає питання щодо захисту особистої та конфіденційної інформації користувачів, яка може стати доступною різним фінансовим установам у контексті відкритого банкінгу.

За словами Михайла Смоковича, будь-яка фінансова установа, незалежно від того, чи є вона банком, яка прагне приєднатися до єдиної системи відкритого банкінгу, повинна пройти процес ліцензування в Національному банку України.

"Для банків це завдання стане легшим, тоді як іншим організаціям воно виявиться значно складнішим. Таким чином, отримати персональні дані особи не зможе будь-хто; ця інформація залишиться захищеною в системі банків, і її обмін між банками можливий лише за згодою користувача," - зазначає він.

Крім того, кожен користувач має можливість самостійно вирішувати, чи бажає він, щоб фінансові установи обмінювалися даними про його рахунки та операції в одному додатку, або ж віддасть перевагу використанню кількох різних банківських застосунків.

Якщо в даний момент йдеться не про скасування банківської таємниці в цілому, а про збільшення можливостей для державних установ отримувати доступ до певних метаданих, то які саме дані будуть оприлюднені:

Система "Відкритий банкінг" не буде запроваджена в Україні миттєво. З 1 серпня розпочнеться її поетапна реалізація, яка вимагатиме численних трансформацій. Михайло Смокович зазначає, що справжні зміни та покращення для споживачів стануть помітними лише через кілька місяців.

Такий крок впроваджується в межах євроінтеграції України: інтеграції фінансових систем України і Євросоюзу, адже в ЄС система відкритого банкінгу працює вже давно.

Згідно з висловлюваннями Дениса Улютіна, першого заступника міністра фінансів, законопроєкт, що стосується банківської таємниці, має важливе суспільне значення. Він не призначений для формування реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб на законних підставах.

"Реєстр -- це один з елементів приєднання. Не буде реєстру -- не буде приєднання. Не буде приєднання -- ми будемо продовжувати робити SWIFT-перекази до європейських країни", -- пояснив він.

Тож розширення доступу до банківської інформації пояснюється євроінтеграційними зобов'язаннями України. У країнах ЄС уже діє практика, коли контролюючі органи можуть оперативно отримати базову інформацію про рахунки особи, адже це спрощує:

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що підстав для паніки немає. У своєму коментарі для "Новини.LIVE" він зазначив, що розкриття банківської таємниці є однією з умов євроінтеграційних процесів, і незначні перекази не викликатимуть інтересу у податкових органів.

"На життя більшості українців це не матиме жодного впливу. Якщо немає секретів, то немає різниці, чи існує позасудовий доступ до банківських рахунків, чи ні. Це просто вимога, яку ми повинні виконати в рамках нашої інтеграції з Європою," -- зазначив він.

Однак кандидат наук з державного управління Юрій Гаврилечко повідомив, що головна проблема -- у відсутності адекватної судової системи, яка б захищала українців. З його слів, бази даних можуть опинитись у будь-чиїх руках, і гарантії, що ця інформація не стане предметом шантажу, ніхто не дає.

"По-перше, це суттєво вплине на повсякденне життя простих українців. Ми можемо спостерігати зростання корупційних схем і злочинності," -- зазначив фахівець, підкреслюючи, що інформація про фінансові транзакції може потрапити до рук третіх осіб, включаючи шахраїв.

У Міністерстві фінансів висловлюють намір забезпечити доступ до банківської інформації для Податкової служби. Ця ініціатива закріплена в Бюджетній декларації на період 2026-2028 років.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що за поточного складу парламенту в найближчі роки розкриття банківської таємниці абсолютно неможливо.

"Цю інформацію озвучили керівник податкового комітету разом зі своїми заступниками, а також представники Національного банку, які висловили заперечення. Хоча Міністерство фінансів має свої плани, далеко не всі з них вдається реалізувати. В умовах нинішнього парламенту повноцінне розкриття банківської таємниці є неможливим," – зазначив експерт в інтерв'ю для УНІАН.

"На сьогоднішній день Податкова має змогу отримувати інформацію щодо рахунків різних суб'єктів господарювання, включаючи фізичних осіб-підприємців і юридичні особи. Тепер вони також матимуть доступ до даних про рахунки та депозитні скриньки фізичних осіб. Це не є проблемою, адже в результаті вони просто дізнаються про наявність активів у громадян," -- зазначає економіст.

Водночас Гетман зазначає, що у разі, якщо колись це зміниться, і Податкова отримає повний доступ до банківської таємниці, то, зважаючи на поточний рівень корупції, це матиме вкрай негативні наслідки як для громадян, так і для бізнесу.