Згідно із документом друге півріччя 2025 року показало позитивну динаміку. Стійке нарощення банками кредитного портфеля та активне інвестування в інфраструктуру свідчать про поглиблення ролі сектору як фінансового посередника. Економіка може дедалі більше покладатися на внутрішні ресурси як у період війни, так і для повоєнної відбудови. Водночас увага до контролю ризиків та забезпечення безперебійної роботи залишаються пріоритетом для фінустанов.
Як зауважили в НБУ, фінансова підтримка залишатиметься запорукою макроекономічної стійкості України. Водночас зберігаються ризики, пов'язані з неритмічністю або недостатністю зовнішнього фінансування. У разі тимчасових пауз в надходженні зовнішньої допомоги банки, що мають можливість дещо наростити свої вкладення в державні цінні папери з огляду на достатню ліквідність.
Ліквідність банків залишається на високому рівні. Проте частка високоякісних ліквідних активів з початку року зменшилася до приблизно однієї третини загальних активів. У майбутньому управління ліквідністю вимагатиме більшої уваги, особливо в контексті активного розширення кредитного портфеля банків.
Зараз триває жваве кредитування. Основу портфеля становлять кредити малим та середнім підприємствам, проте в другому півріччі посилився попит великого бізнесу на інвестиційні позики, який банки задовольняли.
У Національному банку вважають, що збільшення частки кредитів, виданих державним підприємствам, у банківському портфелі є обґрунтованим на фоні війни, але в майбутньому вимагатиме ретельного моніторингу.
Роздрібне незабезпечене кредитування приваблює більшість банків, водночас небагато з них зацікавлені в кредитуванні купівлі житла. Підвищити інтерес банків до іпотечного кредитування має запровадження компенсаційної моделі в 2026 році.
За даними звіту, процентна маржа залишається високою, підтримуючи ефективність банків. Водночас фінустанови й надалі інвестують у власну інфраструктуру та підтримку стійкості, що потребує нарощення витрат та знижує рентабельність банківського сектору.
Нацбанк зауважує, що підвищення ставки податку на прибуток банків до рівня 50% у 2026 році обмежить можливості банків надалі нарощувати операції. Цей крок позбавляє українські банки премії за роботу в умовах воєнних ризиків, що шкодить інвестиційній привабливості вітчизняного фінансового сектору. А також може ускладнити приватизацію державних банків.
За підсумками оцінки стійкості дев'яти фінансових установ, які займають 18% у загальному обсязі активів, було виявлено, що їм необхідно забезпечити вищий рівень капітальної достатності.
Національний банк ухвалив постанову, згідно з якою з початку 2027 року фінансові установи повинні виконувати вимоги щодо капітальних буферів. Крім того, триває робота над створенням методики встановлення підвищених індивідуальних капітальних вимог в рамках другого стовпа, які планується ввести з 2027 року.
Основною метою Національного банку є продовження інтеграції вимог Європейського Союзу у фінансову сферу, відповідно до визначених переговорних позицій.
Найзначнішим досягненням страхового ринку стало очищення від компаній, які мали недостатній капітал або непрозору власницьку структуру. Це супроводжувалося введенням нового законодавства, що сприяє розвитку основних продуктів.
Страховики вже мають певні продукти для страхування від воєнних ризиків, розвитку яких сприятиме нова програма державної підтримки. Водночас підготовка довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває.
Нагадуємо, що 11 грудня керівництво Національного банку прийняло рішення не змінювати облікову ставку, залишивши її на рівні 15,5%, враховуючи збережені ризики, пов'язані з перспективами міжнародного фінансування.
#Інвестиції #Європейський Союз #Законодавство #Ризик #Підприємницька діяльність #Прибуток (економіка) #Національний банк України #Банк #Безпека (фінанси) #Страхування #Кредит #Приватизація #Актив #Норма прибутку #Ліквідність ринку #Макроекономіка #Капітал (економіка) #Бізнес
