Liubov Velychko, a Reporting Fellow at Global Press Journal, is part of an organization that harnesses the talents of local journalists to provide vital coverage on some of the most urgent challenges facing our world today.
Якщо розглянути співвідношення між числом суддів, що нині виконують свої обов'язки в Україні (9431), та кількістю дисциплінарних скарг, поданих проти них (13500), може виникнути враження, що в країні немає жодного правозахисника, якого б не звинувачували у зневазі до своєї професії.
Унаслідок величезного потоку скарг та затримок у проведенні судової реформи Вища рада правосуддя тривалий час не могла визначити, які з поданих скарг містять справжні порушення, а які є навмисними наклепами, що не заслуговують на увагу. Це ускладнює процес очищення системи від недоброчесних суддів і негативно впливає на її ефективність.
Таким чином, обсяг документів зростав з кожним роком. Для оптимізації процесу розгляду скарг, 23 грудня 2024 року у Вищій раді правосуддя було створено нову допоміжну структуру - Службу дисциплінарних інспекторів (СДІ). Mind аналізує, яким чином це нововведення вплинуло на процеси розгляду скарг.
Суддя Роман Шимчик, який працює в Жашківському районному суді Черкаської області, був вкрай здивований, отримавши скаргу на свою адресу до Вищої ради правосуддя (ВРП). Несподіванкою стало те, що автором скарги виявився... померлий чоловік. Документ був складений бездоганно, містив посилання на порушення законодавства, але була одна суттєва деталь: позивач відійшов у засвіти кілька місяців тому.
"Ми звемо це 'позовами з підземелля', - усміхнувся один з інспекторів дисципліни. - Іноді це справді так".
В Україні існує можливість для будь-якої особи подати скаргу на суддю. Це процес є простим і безкоштовним: на сайті Вищої ради юстиції доступний шаблон форми, який легко заповнити та надіслати разом із документами, що підтверджують порушення з боку судді. При цьому подати скаргу можна навіть без наявності доказів.
За словами членів ВРП, більшість скарг відсіюються на ранній стадії, оскільки вони сприймаються як акти помсти суддям за ухвалення "неправильного" рішення.
Оксана Кваша, заступниця голови Вищої ради правосуддя підкреслює: ВРП не має права оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
"Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Ініціювання питання відповідальності судді повинне ґрунтуватися на достатніх підставах і не використовуватися як засіб тиску на суддю у зв'язку зі здійсненням ним правосуддя", - пояснює вона.
Основна частина звернень стосується затримок у розгляді судових справ та недостатнього контролю з боку суддів за виконанням своїх рішень. Наприклад, у 2023 році суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Едуард Юрков ухвалив рішення на користь громадянина Павелка, зобов'язавши Дніпропетровську обласну державну адміністрацію виплатити йому борг по грошовій допомозі. Проте адміністрація не виконала це рішення протягом півтора року. На думку скаржника, саме суддя несе відповідальність за цю ситуацію, і тому він має бути підданий дисциплінарному покаранню.
Інший випадок: мешканець Києва Пічкур П. А. подав скаргу на суддю Ірину Фролову, яка працює в Шевченківському районному суді столиці. Він висловив незадоволення тривалістю розгляду його позову проти міської адміністрації, яка припинила надання йому опалення та гарячої води. В обох ситуаціях Вища рада правосуддя прийняла рішення не вживати дисциплінарних заходів щодо суддів.
Наприклад, у ситуації з суддею Юрковим, Вища рада правосуддя підкреслила, що його робоче навантаження перевищувало 600 годин, тоді як середня місячна норма становить 150-160 годин. Тому, на думку членів ВРП, звинувачення в недбалому виконанні службових чи процесуальних обов'язків, зокрема в дотриманні термінів, є безпідставними.
Зараз Вища рада правосуддя розглядає велику кількість скарг, які члени ВРП неофіційно називають актами помсти суддям за прийняття "неправильного" рішення. І в таких випадках скаржником часто є не тільки сторона судового процесу, а й державні установи.
Зокрема, нещодавно Дисциплінарна палата взялася за розгляд скарги, поданої Офісом Генерального прокурора на суддю Олега Ткаченка з Вищого антикорупційного суду України. Прокурори заявили, що суддя порушив процедуру в 19 справах, зокрема, через затримки, безпідставні відмови у розгляді клопотань та формальний підхід до ведення справ.
Зокрема, прокурори повідомили про інцидент, в якому детектив НАБУ Артем Плюшкін запізнився на слухання на 8 хвилин. Однак суддя вирішив не чекати на його прихід і розглянув клопотання про попереднє ув'язнення без участі детектива. Плюшкін висловив невдоволення тим, що суддя не пішов йому назустріч, оскільки замість ухвали про ув'язнення призначив більш м'який запобіжний захід.
Ткаченко зазначає, що зважаючи на завантаженість судової системи, кожна хвилина має величезну цінність, тому він не мав можливості чекати: "Я завжди дотримувався законодавства, швидко розглядав заяви і ніколи не затримував справи навмисно".
Після чотиригодинного засідання суддя отримав дисциплінарне покарання у вигляді попередження, що є найменш суворою формою санкцій. Йому на користь зіграло те, що він є одним з найбільш продуктивних суддів у своєму суді, розглянувши понад 200 справ.
Незважаючи на значну затримку (понад чотири роки від моменту ідеї до запуску Служби дисциплінарних інспекторів), факт її створення вже є значним досягненням. Інспектори взяли на себе скрупульозний аналіз скарг на суддів, що раніше було обов'язком членів Вищої ради правосуддя. Це означає, що ВРП тепер має можливість працювати більш ефективно, отримуючи додатковий час для виконання інших важливих завдань, таких як призначення нових суддів, яких нині катастрофічно не вистачає в Україні.
Дисциплінарний інспектор здійснює перевірку на відповідність формальним вимогам дисциплінарної скарги. Він ретельно аналізує, чи містить скарга обґрунтовані докази щодо дисциплінарного порушення з боку судді. Для перевірки фактів інспектори мають доступ до державних інформаційних систем, реєстрів та баз даних. На основі проведеного аналізу інспектор формулює рекомендацію для Вищої ради правосуддя стосовно відкриття дисциплінарної справи або ж щодо відмови у її розгляді.
Більшість скарг відсіюють ще на етапі цієї перевірки. Якщо інспектори не знаходять доказів порушень, вони рекомендують не розглядати скаргу далі. Зазвичай такі негативні висновки члени Вищої ради правосуддя підтримують одноголосно - уже під час засідань. Швидко ухвалити подібні рішення вони можуть завдяки тому, що мають можливість завчасно ознайомитися з висновками інспекторів.
Оксана Кваша зазначає, що дисциплінарний інспектор має повну автономію у визначенні пріоритетності проведення дисциплінарного розслідування стосовно судді. Він самостійно вирішує, чи є підстави для повернення скарги, а також приймає рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Дисциплінарна палата ВРП може як підтримати, так і не підтримати відповідний висновок дисциплінарного інспектора. Водночас запроваджено механізм "відстоювання" дисциплінарним інспектором власної позиції: якщо дисциплінарний інспектор не згодний із відмовою у відкритті дисциплінарної справи, він може звернутися до ВРП, щоб та розглянула скаргу у пленарному складі. І такі випадки вже були.
Суддя може бути підданий дисциплінарним санкціям на основі 25 різних підстав. Проте, згідно зі статистичними даними за 2024 рік, найчастіше покарання застосовуються за трьома ключовими причинами:
Водночас закон про судоустрій та принципи міжнародного права забороняють втручання в судові рішення або їхню оцінку. Предметом дисциплінарного провадження є не саме рішення, а поведінка судді. Це включає аналіз поведінки як у приватному житті, так і в процесі здійснення правосуддя: як суддя виконував свої обов'язки, чи дотримувався закону, стандартів прав людини та судової етики.
Яскравим прикладом є скандальна дисциплінарна справа за участю судді Макарівського районного суду Київської області Олексія Тандира. Слідство звинувачує його в тому, що він на смерть збив людину під час керування автомобілем - вбив військовослужбовця Нацгвардії на блокпосту на в'їзді до Києва. Вища рада правосуддя не встановила, чи дійсно суддя перебував у стані алкогольного сп'яніння, коли збив людину. Оскільки для цього потрібні експертні знання та експертизи, які можуть бути розглянуті лише в суді. Однак ВРП проаналізувала його поведінку на основі фактів.
Для того щоб стверджувати, що особа скоїла дисциплінарне правопорушення, були обрані такі обставини, які звичайному громадянину не потрібно доводити: запис відео, на якому зафіксовано поведінку судді після події, запис переміщення його автомобіля, а також відео моменту наїзду на людину, - зазначає Віталій Саліхов, який досліджував справу Тандира. - Було проведено експертизу щодо руху, а також перевірку технічного стану автомобіля. Я опитував свідків, які знаходились безпосередньо на блокпосту.
У своєму рішенні про звільнення судді ВРП зазначила, що поведінка судді Тандира у ніч, коли була вчинена ДТП, не узгоджується з моральними й етичними нормами поведінки судді в особистому житті та підриває авторитет правосуддя й суспільну довіру до суду.
За словами колишнього голови Вищої ради правосуддя Віталія Саліхова, нині багато скарг має за мету впливати на суддів або ж створювати підстави для їхнього усунення. Він зазначає, що законодавство про ВРП сформульоване так, що звинувачення можуть бути висунуті практично за будь-які формальні порушення — від незначних зауважень до затримок в ухваленні рішень.
На його думку, це формує обстановку "безкінечного паралічу", в якій "судді опинилися в безвихідній ситуації та остерігаються приймати будь-які рішення". Цю позицію також підтримують інші представники суддівського корпусу.
"Сумлінні судді переживають не лише за можливі переслідування через законні рішення, а й за загрозу незаконних переслідувань, які можуть реалізовуватися під виглядом правомірних процесуальних дій, хоча насправді є неправомірними", - зазначає суддя Галицького районного суду Львова Олег Юрків.
Маркіян Галабала, суддя Вищого антикорупційного суду України, зазначає, що особисто він не відчуває такого страху, проте помічає його у своїх колегах: "На жаль, побоювання ухвалити рішення присутнє у багатьох моїх товаришів по службі. Адже суддя стає 'ворогом' для тих, хто не погоджується з ухваленим вироком".
Характер скарг, які аналізує Вища рада правосуддя, а також перші результати діяльності Служби дисциплінарних інспекторів, вказують на ймовірність того, що тисячі заяв можуть залишатися без уваги — іноді протягом кількох місяців, а інколи й років. Наприклад, у випадку зі скаргою на суддю В'ячеслава Дзюбіна з Київського апеляційного суду стверджувалося, що він отримав хабар. Цю скаргу розглянули лише через 11 місяців після її подання. Врешті-решт, Дзюбіна звільнили з посади судді.
Під час війни затримки у розгляді справ, що стосуються обвинувачень суддів у співпраці з ворогом, призводять до того, що можливі зрадники-судді продовжують отримувати значні зарплати протягом тривалого часу, навіть якщо вони перебувають під арештом. Виплата їхніх зарплат припиняється лише після офіційного рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді.
"Частина звільнених суддів залишилася в окупованих регіонах або пізніше втекла до Росії, але не подала у відставку і досі не виходить на зв'язок, або ж комунікація з ними була втрачена", - зазначила Каріна Асланян, очільниця програми верховенства права в НУО "Лабораторія законодавчих ініціатив", яка дослідила тисячі скарг.
На даний момент немає інформації про те, скільки з поданих скарг стосується випадків державної зради, пов'язаних із змовою з Росією. Вища рада правосуддя не надала такої статистики.
Для ефективного відбору "спаму помсти" слід звернутися до досвіду розвинених країн і створити більш точні та зрозумілі критерії, яким повинні відповідати дисциплінарні скарги.
Суддя Саліхов, який наразі знову виконує свої обов'язки в Київському апеляційному суді, зазначає, що в більшості європейських країн та у США судді несуть відповідальність лише за найсерйозніші правопорушення. Водночас у багатьох випадках, якщо суддя відпрацював достатньо часу для отримання пенсійних прав, йому надається можливість спокійно піти у відставку.
Щоб зменшити кількість скарг Віталій Саліхов пропонує запровадити "фільтри відповідальності" або плату за подання скарги. За його словами, подання скарг на суддів стало прибутковим бізнесом.
"Салихов зазначає, що люди активно звертаються зі скаргами на різні питання, часто за невелику винагороду. Вони нерідко використовують документи на ім'я своїх старших родичів. Іноді трапляються ситуації, коли 90-річна мати, яка вже не здатна бачити, що підписує, все ж ставить свій знак. Але підпис є."
За словами співрозмовника, така практика стає системною: "Ми постійно бачимо ті самі прізвища. Скаржники просто копіюють текст із підозри або обвинувального акту - без жодних змін. І на основі цього подають дисциплінарну скаргу з вимогою звільнення судді".
Проте, Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя і колишній працівник громадської організації Dejure, вважає, що багато важливих звільнень, зокрема Князєва та корумпованих суддів, не мали б місця, якби можливість подавати скарги була доступна лише для безпосередніх постраждалих.
У 2024 році, на основі скарги Марти Берези, експертки з організації Dejure, Рада рекомендувала звільнити суддю Ларису Богомолову, яка обіймала посаду в Бердянському районному суді Запорізької області. У рішенні Вищої ради правосуддя було вказано, що Богомолова підозрювалася у передачі секретної військової інформації російському уряду протягом перших місяців повномасштабної агресії з боку Росії.
Одночасно надання неурядовим організаціям можливості подавати скарги без обмежень може призвести до зловживань та перевантаження системи. Запропонований компроміс полягає в тому, що жертви повинні подавати свої скарги самостійно, а активісти можуть надавати їм юридичну підтримку, що дозволяє зберігати як підзвітність, так і гарантії.
У відповідь на зростаюче навантаження, юридичний активіст та адвокат Андрій Потьомкін висунув інноваційне рішення, яке здобуває популярність серед громадських фахівців. Це платформа, що функціонує на основі штучного інтелекту, призначена для підтримки дисциплінарних інспекторів.
Суть концепції полягає в тому, що інспектори завантажують матеріали справи в систему, обирають основні параметри, а програмне забезпечення всього за кілька хвилин проводить аналіз скарги, витягує релевантні прецеденти з баз даних Вищої кваліфікаційної комісії (ВККС) та Верховного Суду, а також створює проєкти документів. Завдяки штучному інтелекту пропонується декілька варіантів, що дає можливість інспектору обрати найбільш підходящий і внести необхідні корективи. Процес, який зазвичай триває години або навіть дні, тепер можна виконати в значно коротші терміни.
#Росія #Українці #Прокурор. #Київ #Сміливіше. #Львів #Машина. #Дніпро #Законодавство #Зв'язок #Етика #Київська область #Суддя #Справедливість #Національне антикорупційне бюро України #Запобіжні заходи #Черкаська область #Експертиза #Судове рішення (закон) #Вища рада правосуддя (Україна) #Шевченківський районний суд міста Києва #Генеральний прокурор України #Вищий антикорупційний суд України #Законність #Дисциплінарна відповідальність #Наклеп. #Маселко Роман Анатолійович
