У сучасних умовах військових конфліктів ці системи фактично втратили свою роль у протиповітряній обороні і здебільшого застосовуються для атак на наземні об'єкти.
Незважаючи на активне надходження сучасного озброєння, українські підрозділи продовжують використовувати на фронті 100-мм зенітні гармати КС-19, створені ще наприкінці 1940-х років. Ці системи, спочатку призначені для боротьби з повітряними цілями, сьогодні застосовуються в іншій ролі, пишуть аналітики Defence Express.
Згідно з опублікованою інформацією, йдеться про артилерійську установку, яка була розроблена для боротьби з високолетючими літаками і з'явилася після завершення Другої світової війни. Проте в нинішніх умовах війни такі системи фактично втратили своє первісне призначення в якості засобів протиповітряної оборони і здебільшого використовуються для вогневого ураження наземних об'єктів.
На практиці КС-19 виконує функції ствольної артилерії, дозволяючи вражати позиції противника на значній відстані. Калібр у 100 мм забезпечує достатню вогневу потужність, що робить ці знаряддя придатними для нанесення ударів по укріпленнях і живій силі, йдеться в матеріалі.
Система КС-19, хоча й залишається досить важкою і потребує певних розрахунків, що знижує її мобільність у порівнянні з новітніми артилерійськими системами. Проте під час війни всі наявні засоби озброєння, які можуть виконувати бойові завдання, активно використовуються, зазначають аналітики.
Фактичне використання КС-19 свідчить про можливість адаптації старих технічних моделей до сучасних умов бойових дій. Гармата, розроблена з метою протиповітряної оборони, була інтегрована в систему вогневого ураження наземних об'єктів, як зазначено в публікації.
Отже, застосування цих "античних" гармат ілюструє більш об'ємний підхід: на передовій використовуються не лише новітні технології, а й надійні зразки, які, при правильному використанні, здатні забезпечувати реальний ефект, підкреслюють аналітики.
Business Insider раніше повідомляв, що українські військові почали впроваджувати сучасні шоломи змішаної реальності для навчання екіпажів танків Leopard 2A4, розроблені компанією Varjo. Ці інноваційні технології мають на меті покращення навичок управління складними машинами без потреби у витраті обмежених боєприпасів. У рамках програми підтримки Збройних сил України норвезька компанія Fynd Reality вже придбала 39 гарнітур Varjo на загальну суму 8,5 мільйона доларів для Києва.
Крім того, у сюжеті "Армія Інформ" про модернізовані танки 1-ї важкої механізованої Сіверської бригади ЗСУ розповіли про танк Т-64БМ "Булат", який отримав низку технічних оновлень у частині мобільності, керованості та підвищених бойових можливостей. За словами військових, істотні зміни торкнулися силової установки та трансмісії.
#Збройні сили України #Друга світова війна #Бойові дії #Озброєння #Артилерія #Танк #Протиповітряна оборона #Засоби ППО #Норвегія #Авіація #Ворожий комбатант #Мобільність (військова) #Тактична мета #Калібр #Повітряна ціль #Бойові можливості #Зйомка #Гармата #Зенітна гармата #Т-64БМ «Булат» #Вогневе ураження #Leopard 2
