Гучна кримінальна справа з хабарем у 200 тис. дол. за Брусницьку водолікарню, що тягнеться з 2019 року, цікава не тільки тим, що дозволила прокурорам нарешті реалізувати свої давні обіцянки і притиснути добре відомого українським і румунським митникам буковинського бізнесмена Юрія Кушніра, прізвище якого у своїй тронній промові згадував кожен новопризначений генеральний прокурор разом із присяганнями знищити в країні контрабанду.
Кушніра, який несподівано вирішив зайнятися оздоровленням населення, був затриманий за хабарництво разом з тодішнім головою Чернівецької обласної ради Іваном Мунтяном. Вони були звинувачені у сприянні передачі в оренду комунального лікувального комплексу на мінеральних водах. Це стало підставою для кримінальної справи згідно з частиною 4 статті 368 та статтею 369 Кримінального кодексу України.
Так от, цей кримінал неочікувано зіграв на позитив у суспільно важливому питанні, далекому від митних і медичних справ. А саме -- у відновленні законних прав громад на комунальні землі.
Майже одночасно в столичних судах вийшли зараз на фінішну пряму два тривалі судові процеси, так чи інакше пов'язані з родовищами лікувальних вод на території буковинського села Брусниця Вижницького району.
Ця кримінальна справа під номером 991/361/25 стосується корупційної схеми, в якій гроші підприємців використовувалися для відновлення санаторію, що постраждав від недбалого управління з боку Чернівецької обласної ради. Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання провини, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та головним фігурантом справи, який підозрюється у хабарництві в Брусниці.
А також справа №910/4423/24, де Брусницька сільська рада відвойовує у Чернівецької облради і Мін'юсту 8,58 га цієї водолікарні, створюючи судовий прецедент на користь усіх громад країни.
Як видно з матеріалів слідства, приманкою для підприємця кинути керівництву і депутатам облради кілька сотень тисяч у.о. неправомірної винагороди стала земля водолікарні.
За ринковими оцінками, ця ділянка має значно вищу вартість, ніж сума, зафіксована в документах Національного антикорупційного бюро як хабар. Іван Мунтян запевнив свого бізнес-партнера, що в майбутньому той отримає ці земельні ділянки у власність. Він стверджував, що оскільки ці землі належать обласній раді, депутати зможуть реалізувати схему їхньої приватизації. До речі, це не єдиний випадок, коли обласна рада займається торгівлею комунальними землями.
Несподівано, Брусницька сільська рада висунула претензії на територію водолікарні. Вона ініціювала судовий процес проти Чернівецької обласної ради та державних реєстраторів Міністерства юстиції, вимагаючи повернення всіх чотирьох земельних ділянок на користь своєї громади як єдиного законного власника. Зокрема, рада просить виправити записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Адже всі ці роки сільрада послуговувалася офіційним документом (ніким не скасованим, підтверджено в судах), який засвідчував її право землевласності (див. документ 1). Ухвалених на його основі рішень сільради надати окремі санаторні ділянки в оренду ніхто не оскаржував.
Справа Кушніра - Мунтяна виявила паралельний витяг з Державного реєстру, де власником земельних ділянок зазначена незнайома громада області, що представляється Чернівецькою обласною радою (див. документи 2-3).
Чи сталося це через помилку, чи ж співробітники Мін'юсту за часів Олени Лукаш навмисно внесли неправдиву інформацію у важливий державний документ?
Щоб розібратися в цьому, і позивач, і відповідач просили суд залучити співвідповідачем Міністерство юстиції України в особі його департаменту державної реєстрації, на підставі рішення якого і з'явився запис про право власності на землю за Чернівецькою обласною радою.
Важливо почути думку Міністерства юстиції, оскільки справу Лукаш вдалося успішно продовжити її наступникам. Практика закріплення комунальних земель за обласними радами залишається актуальною і сьогодні, діючи в усіх регіонах. Проте випадок, коли земельні ділянки були зареєстровані одночасно за різними юридичними особами, справді є винятковим.
Однак судді поблажливо вирішили не викликати на засідання реєстраторів Мін'юсту і не акцентувати уваги на їхній відповідальності за внесення неправдивих даних до державної системи обліку інформації про права на землю.
Брусницька сільська рада обґрунтувала свій позов посиланням на законодавство України від 6 вересня 2012 року №5245-VI, що регулює остаточне розмежування земель державної та комунальної власності. Крім того, було враховано положення Земельного кодексу та закону про місцеве самоврядування, які визначають територіальну громаду села, селища або міста як законного власника комунальної землі.
Юристи з "Облради" викладали свою точку зору тільки одним аргументом: на вказаних територіях знаходяться будівлі, які належать обласній раді. Тому, на їхню думку, і земля є власністю органу представницької влади на обласному рівні.
Суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що "згідно з діючим законодавством, наявність нерухомого майна Чернівецької обласної ради на цій земельній ділянці не надає їй прав власності на цю землю".
Судді підкреслили, що "Земельний кодекс України не включає обласні ради до числа суб'єктів, що мають право на комунальну власність земель, а лише наділяє їх повноваженнями представляти спільні земельні інтереси територіальних громад, які виникають внаслідок об'єднання громад на основі договорів щодо земельних ділянок комунальної власності, що належать їм (частина 5 статті 83 ЗКУ)". Оскільки жодна з громад області не ухвалювала рішення щодо створення спільної часткової власності на ділянки водолікарні, обласна рада не має до них жодного відношення.
Отже, суд визнав, що власником більш як 8 га санаторної землі є Брусницька громада в особі своєї сільської ради.
Не так давно Північний апеляційний господарський суд засвідчив, що ухвала Господарського суду міста Київ від 22 січня 2025 року є "обґрунтованою, відповідною ситуації та чинним нормативно-правовим актам".
Цей суддівський вердикт суттєво трансформує раніше пасивну позицію місцевого самоврядування і спонукає громади активніше відстоювати свої права на комунальні землі, які є важливим ресурсом для їхнього розвитку.
Іван Гринюк, заступник керівника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пропонує взяти за приклад Брусницьку сільську раду. "Якщо місцеві ради вважають, що реєстрація комунальних земель відбувається неправомірно, нехай звертаються до суду", - зазначає він.
Керівництво Чернівецької обласної ради пропонує свій варіант вирішення ситуації, яким можуть скористатися колеги з інших регіонів. "На наступній сесії ми плануємо розглянути проєкт рішення про передачу Чернівецькій міській громаді комунальних земель, які зареєстровані за обласною радою. Ми відкриті до розгляду звернень від інших громад", -- підкреслив голова обласного парламенту Олексій Бойко.
Питання ж відповідальності реєстраторів і самого Мін'юсту за фальсифікацію державної інформаційної системи про нерухоме майно та його власників залишається відкритим.
#Документ #Підприємництво #Прокурор. #Київ #Юридична особа #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Кримінальний кодекс України #Злочин #Ймовірна причина #Гектар #Міністерство юстиції (Україна) #Хабарництво #Нерухомість #Контрабанда #Господарський суд #Право власності #Спільна власність #Земельна ділянка #Чернівецька область #Сільська рада (Україна) #Буковий ліс #Румуни #Чернівецька обласна рада #Брусниця (село) #Вижницький район
