Виплати здійснимо через рік: надзвичайно тривалі терміни розрахунків у сфері закупівель.

Вивчення закупівель з незвично затяжними термінами розрахунків: як часто такі випадки трапляються та в які моменти відбуваються фактичні виплати за цими контрактами.

Нереальні терміни платежів у деяких закупівлях через Prozorro можуть відштовхувати компанії від участі в тендерах. Не кожен бізнес здатен витримати очікування на оплату протягом пів року, року або навіть до закінчення війни.

Одночасно такі терміни можуть слугувати червоним сигналом про можливу корупцію. Закупівлі "Енергоатому", що стали предметом схеми "шлагбаум", про яку стало відомо завдяки "плівкам Міндіча", характеризувалися тривалими строками оплати в контрактах. Це, в свою чергу, давало злочинній групі можливість затримувати виконання робіт та платежі, примушуючи підрядників платити "відкати".

Наскільки часто в системі Prozorro зустрічаються тендери з термінами оплати 90 днів або більше? Яка конкуренція спостерігається в таких випадках і коли фактично здійснюються виплати за подібними угодами? Щоб дати відповіді на ці запитання, ми провели аналіз усіх конкурентних закупівель, оголошених у період з 2023 по жовтень 2025 року.

Умови оплати договору (процедура виконання фінансових розрахунків) є ключовим аспектом, що впливає на привабливість закупівлі для підприємств. На офіційних платформах Prozorro, під час формування закупівлі, замовник повинен вибрати необхідні параметри в електронних полях:

Перш ніж електронні поля для термінів оплати в системі Prozorro стали обов'язковими, замовники не завжди заповнювали цю інформацію, внаслідок чого закупівлі отримували статус "Не визначено". Проте умови оплати завжди повинні були бути відображені у проєкті договору, що додається до оголошення, і мають відповідати вибраним параметрам в електронних полях, якщо такі є.

Протягом періоду з січня 2023 року до жовтня 2025 року замовники реалізували в системі Prozorro 975 тисяч конкурентних тендерів, загальна очікувана вартість яких становила 2 трильйони гривень. Серед усіх лотів 82,9% були оформлені на умовах післяплати. Що стосується фінансового розподілу за договорами, то 78,9% від загальної суми відповідали післяплаті, близько 3,3% - авансовим платежам, а 15,6% становили комбінації авансу та післяплати.

Ще 14,3% за кількістю та 2,2% за вартістю становлять лоти, де форма розрахунку не зазначена. Переважно це стосується запитів пропозицій у системі Prozorro Market.

Післяплата є найбільш популярною формою оплати, незалежно від категорії придбаного товару. Хоча в сфері товарів та послуг частка лотів на авансові платежі та їх комбінації з післяплатою складає всього кілька відсотків, у випадку виконання робіт цей показник є вищим: 8,6% для комбінованих способів оплати та ще 0,2% для платежів, що здійснюються повністю авансом.

Таким чином, післяплата у всіх аспектах є найпопулярнішим способом розрахунків у контрактах, укладених на основі закупівель через Prozorro.

Більшість лотів з термінами післяплати, що перевищують 3 місяці, становлять 57,2% від загального обсягу закупівель, які фінансуються за рахунок прибутків комунальних та державних підприємств. Якщо говорити про фінансові показники, то 68,6% усіх витрат припадає на ці закупівлі. Ці підприємства здійснюють оплату за договорами з власних банківських рахунків, а не через Державну казначейську службу, внаслідок чого інформація про реальні дати оплат залишається недоступною для громадськості.

У свою чергу, закупівлі, що фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету, складають близько третини (33,9%) за кількістю лотів, а за загальною сумою – лише чверть (25,1%). Саме в контексті цих закупівель можна відстежити фактичні платежі через систему Казначейства, проте вони не відображають повну картину всього ринку.

Також у звітах про платежі на Spending не завжди вказаний ідентифікатор закупівлі, за якою цей платіж здійснюють. "Центр досліджень фіскальної політики" посприяв аналізу та вивантажив дані про дату першої проплати за закупівлю, де це можливо. Таких лотів зрештою виявилося 27,5% від усіх закупівель із довгим строком проплати.

Необхідно враховувати, що відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу, термін починає свій відлік з наступного дня після календарної дати або події, яку зазначив замовник, і яка є підставою для початку відліку. Однак, враховуючи, що інформація про ці дати не є публічно доступною, оскільки замовник не надає звітів, для аналізу закупівель із тривалими строками післяоплати ми вважаємо датою початку відліку дату публікації договору.

Найбільшу кількість закупівель зі строками оплати більше 90 днів оголосили НАЕК "Енергоатом" та його 11 відокремлених підрозділів, які займають понад 20% від загальної кількості закупівель та сумою договорів на майже 20 млрд грн.

Водночас 18 різних обленерго становлять значну частку закупівель, займаючи 8,58% за кількістю лотів та 36 млрд грн за загальною вартістю. Проте їхня роль у ринковій структурі суттєво відрізняється від такої у НАЕК "Енергоатом". Деякі з цих компаній мають спільних або перехресних бенефіціарів, а їхні закупівлі не зосереджені в одному суб'єкті, а розподілені між різними юридичними особами.

Дослідження демонструє, що більше ніж 91% лотів оплачуються швидше, ніж це передбачено умовами договору, навіть якщо враховувати період з моменту публікації договору — в середньому на 57%. Якщо ж відлік починати не з дати публікації, а з моменту виконання, фактичний термін оплати виявляється ще коротшим. Це вказує на певну закономірність: терміни, опубліковані в Prozorro, не завжди відповідають реальним фінансовим практикам.

Чому ж замовники встановлюють тривалі терміни для розрахунків? Дехто пояснює це циклом фінансування. Наприклад, у сфері теплоенергетики витрати та платежі коливаються в залежності від пори року: взимку надходження значно збільшуються, тоді як влітку зростають витрати на обслуговування систем. Один із представників таких підприємств зазначив, що вони мають побоювання щодо можливих штрафів за затримки, тому обирають довші терміни для оплат, щоб знизити ризики.

Деякі закупівлі мають надзвичайно довгі строки оплати - більше року, іноді навіть до 1000 днів. При цьому сумарна вартість таких договорів за 2023-2025 роки сягає 5 млрд грн. В оголошеній закупівлі все виглядає так, ніби на оплату доведеться чекати вічність.

Постачальники, спостерігаючи за такими умовами, двічі розглядають можливість участі у тендері. Проте, коли справа доходить до підписання угоди, ситуація змінюється: у самому контракті терміни виплат часто виявляються значно меншими. У певних випадках причина цього полягає не в намірі затримати кошти, а в помилках, допущених під час заповнення електронних форм у системі Prozorro.

Водночас, наприклад, КНП "Київський міський клінічний ендокринологічний центр" закуповувало 1500 упаковок паперових рушників на суму 74,7 тис. грн. В електронній формі вказали післяплату у 1000 днів, хоча у проєкті договору та самому договорі з переможцем прописали 30 банківських днів від дати поставки.

Інший приклад: закупівля освітлювальних приладів для ПАТ "Волиньобленерго" на суму 717 тисяч гривень. У електронному полі замовник вказав строк післяплати в 888 днів, проте в проекті договору ці терміни не були зазначені. Після підписання угоди з'ясувалося, що фактичний строк становить 120 днів, а відстрочка платежу була одним із нецінових критеріїв, з варіантами 60, 90 та 120 днів, отже, остаточний термін залежав від вибраної пропозиції.

Тобто ці приклади показують, що величезні строки оплати інколи не відображають реальної практики, а є лише наслідком помилок замовників у Prozorro.

За даними, 80% закупівель на платформі Prozorro здійснюються з умовами післяплати, що є типовим для сектора державних фінансів. Проте, більшість замовників визначають досить обмежені терміни для проведення платежів.

Хоч ми і не можемо говорити про силу впливу виключно строків оплати на конкуренцію на закупівлях, бачимо, що зі збільшенням строку оплати кількість учасників зменшується.

Більшість закупівель, які мають тривалі терміни оплати, здійснюються через відкриті торги з певними особливостями (90%). При цьому фінансування в основному відбувається за рахунок власних коштів підприємств (58%). Перевірити фактичну оплату в таких випадках досить складно, оскільки комунальні та державні установи здійснюють платежі з власних банківських рахунків.

Державний і місцевий бюджети становлять приблизно 34% фінансування - саме для них можна відстежувати реальні строки оплати, якщо замовник вказав ідентифікатор лота при звітуванні.

Щодо реальної швидкості виплат у тих закупівлях, де це можливо перевірити, близько 91% лотів отримують оплату раніше встановленого терміну – в середньому на 57% швидше. Проте ці показники не можна розглядати як відображення загальної ситуації в системі.

Скарги щодо умов оплати залишаються рідкісними, а Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі їх не розглядає. Таким чином, навіть якщо ці умови є несправедливими, підприємства фактично не мають можливості їх оскаржити. Важливо заглибитися у цю ситуацію - розібратися, чому виник такий підхід, і як можна було б оцінити справедливість подібних умов у контракті.

Одночасно можна подумати про радикальний підхід, що передбачає заборону на тривалі терміни оплати в публічних закупівлях на законодавчому рівні. Проте такий крок має суттєві ризики і вимагає ретельного попереднього аналізу та консультацій. Адже в деяких випадках подовжені терміни можуть бути виправдані об'єктивними причинами.

Також допомогти може покращення самої системи закупівель. Впровадження е-контрактингу з автоматичною верифікацією строків оплати у договорі допоможе уникати ситуацій, коли довгі строки виникають через технічні помилки, а не реальні умови. Також Prozorro могла б автоматично сигналізувати про аномально довгі строки оплати - наприклад, понад 180 днів - і позначати такі лоти.

Слід також розглянути можливість оприлюднення даних про платежі комунальних та державних підприємств. Наразі відсутня будь-яка інформація про те, як відбуваються ці фінансові транзакції, хоча ці організації працюють з бюджетними коштами.

Зрештою, довіра до системи державних закупівель формується на основі впевненості в тому, що всі учасники грають за однаковими правилами, а також у тому, що тривалі терміни виплат не стануть перешкодою для тих, хто прагне добросовісно співпрацювати з державою.

Дослідження написане у співавторстві з Катериною Русіною, проєктною менеджеркою DOZORRO TI Ukraine.