журналіст LIGA.net, секція Бізнес
Десять років тому було засновано Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) як символ надії на реформування влади. Проте іноді здається, що його основна мета полягає не в затриманні корупціонерів, а в генеруванні резонансних новин, під які продовжують надходити фінансові вливання від донорів.
Історія навколо справи Орлова, скандали з "Армією дронів" та витік інформації про "Велике будівництво" свідчать не лише про невдачі, а й про те, що НАБУ перетворилося на інструмент політичних маніпуляцій та захисту певних осіб. Можливо, в бюро спочатку потрапили люди, які вже мали готові плани "екстракції" коштів від корупціонерів та створення "підстав" для позитивних звітів перед міжнародними партнерами.
Бюро отримало майже 20 млн доларів міжнародної допомоги тільки за останні два роки. За весь час роботи йдеться про сотні мільйонів, а у 2024 році організація отримала 120 млн гривень донорських коштів і продовжує отримувати фінансування у 2025.
Проте основна проблема полягає не в обсязі фінансів, а в їхньому використанні. Важко пригадати бодай одну резонансну справу, що завершилася реальними покараннями. Насправді ж НАБУ, як правило, демонструє лише вражаючі фотографії куп готівки, "конфіскованих" під час оперативних заходів, а також анонсує гучні розслідування, які або провалюються в судовій системі, або залишаються невизначеними в статусі "перспективних" на багато років.
Не лише критики, а й ті, хто спочатку виступав на підтримку бюро, вказують на те, що боротьба з корупцією стала швидше імітацією. Розчарування антикорупційних активістів і журналістів досягло такої межі, що навіть відомі розслідувачі, які раніше підтримували НАБУ, тепер відкрито визнають його невдачі.
У Верховній Раді чекають на відкритий аудит агентства. У медіа дедалі частіше порівнюють діяльність бюро з "спортивною риболовлею": затримали корупціонера, зробили фото, опублікували звіт, а потім справа повільно "згасла" без жодних наслідків.
Найбільше занепокоєння викликає те, що, окрім неефективності, бюро все частіше піддається критиці за можливу фабрикацію справ. Яскравим прикладом є справа Володимира Орлова, колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної адміністрації, якому інкримінують вимагання хабаря в розмірі 200 тисяч доларів за оренду 19 гектарів землі.
Я поспілкувався з Володимиром Орловим, адже вважаю, що навіть у випадку обвинувачення, кожен має право на захист. Орлов стверджує, що тричі відмовився прийняти запропоновані гроші, що було зафіксовано під час прослуховування. Однак, замість того, щоб визнати відсутність злочину, НАБУ вирішило просто "затемнити" ці моменти в розшифровці, замінивши ясні фрази відмови на нічого не означаюче "нерозбірливо".
Навіть ще більш незвичайним є те, що в цій справі ключову роль відіграв персонаж на ім'я Олексій — агент НАБУ, який, як виявилося, ймовірно, є російським шахраєм з багатим досвідом шахрайств, зміною прізвищ та незрозумілими зв'язками. Саме його свідчення стали основою обвинувачення, незважаючи на явні суперечності.
У цьому контексті слід зазначити, що відповідно до розподілу повноважень, питання виділення земель не входило до сфери компетенції Орлова. Таке рішення повинно було ухвалювати керівництво ОВА, зокрема Сергій Лисак. Однак, дивним чином, Олексій звертався до Орлова саме в ті періоди, коли голова ОВА перебував у відрядженні, а його обов'язки тимчасово виконував Орлов. Складається враження, що у НАБУ було завдання не виявити корупцію, а штучно сформувати злочин.
Під час розслідування Орлов повідомив, що очільник Дніпропетровської ОВА Лисак вихвалявся своїми зв'язками в НАБУ та погрожував йому кримінальними наслідками.
На цьому фоні постають питання щодо дій голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака, який, незважаючи на свій статус бойового генерала, виявляє більшу зацікавленість у фінансових питаннях, аніж у військових потребах області.
Поки українські збройні сили потребують укріплення своїх оборонних позицій, місцеві бюджети отримують "вказівки" спрямовувати субвенції на територіальну оборону. Водночас, величезні кошти - 2,93 млрд гривень - витрачаються на відновлення дорожнього покриття. При цьому контракти отримують компанії з сумнівною репутацією, які мають обмежений досвід у виконанні подібних проектів.
Ще одна резонансна подія сталася з відставкою Арзу Василишиної, яка обіймала посаду голови Департаменту комунікацій Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Жінка, що виховує восьмирічного сина, а її чоловік служить у Силах спеціальних операцій, несподівано отримала від Лисака вимогу залишити свою посаду без жодних пояснень. Подальші спроби з’ясувати обставини цієї ситуації стикнулися з повним ігноруванням, що змусило її звернутися за допомогою до Офісу Президента та Кабінету Міністрів у пошуках захисту від беззаконня.
На фоні цих подій міжнародні донори можуть замислитися над доцільністю подальшого фінансування організації, яка виявляє свою неефективність і перетворюється на засіб для ведення підступних політичних ігор.
Осінь 2024 року в Україні ознаменувалася початком аудиту Національного антикорупційного бюро. У 2025 році Сполучені Штати вирішили зупинити фінансування і також розпочали власну перевірку. Настав час і для європейських донорів переосмислити, наскільки доцільні їхні інвестиції.
На мою думку, замість реальної боротьби з корупцією, бюро вже давно стало добре організованим бізнесом, що базується на імітації антикорупційних заходів, а не на досягненні справжніх результатів.
#Бізнес #Українська гривня #Уряд України #Корупція #Верховна Рада #Місцевий бюджет #Злочин #Журналіст #Хабарництво #Аудит #Національне антикорупційне бюро України #Українська народна армія #ЛІГА.net #Землі Німеччини #Володимир Великий #Сили спеціальних операцій (Україна) #Дніпропетровська обласна державна адміністрація
