Національна асоціація гірничодобувної промисловості України (НАДПУ) висловлює сумнів щодо здатності залучити інвесторів до сектору видобутку критично важливих матеріалів, як передбачено четвертим пунктом "Плану перемоги", опублікованого в жовтні, враховуючи поточні умови державного регулювання в цій галузі.
"Щоб залучити інвесторів до цього регіону, нам необхідно виконати значну підготовчу роботу. Це включає в себе дерегуляцію ринку, усунення інвестиційних бар'єрів, а також розробку рішень щодо пільг і страхування", - зазначила у коментарі для агентства "Інтерфакс-Україна" виконавча директорка НАДПУ Ксенія Оринчак.
За її словами, в даний час підприємці у відповідній сфері висловлюють обережність щодо заяв президента про "План перемоги", з огляду на реальні аспекти державного регулювання цієї галузі.
Оринчак додала, що ключові стейкхолдери галузі критичних матеріалів не були залучені до підготовки цього пункту Плану перемоги.
"Невідомо, звідки, в якій формі та які саме дані були запропоновані партнерам, так само як і джерело цієї інформації", - підкреслила голова НАДПУ.
Згідно з її інформацією, з перерахованих президентом важливих ресурсів на сьогоднішній день Україна здійснює експорт лише титанових руд, у той час як половина українських родовищ титану знаходиться під контролем Російської Федерації.
Голова НАДПУ зазначила, що до цього часу в Україні в секторі критично важливих сировин функціонував лише один виробник графіту – компанія "Заваллівський графіт". Однак, її робота була припинена через зростання тарифів.
Одночасно вона підкреслила оптимістичний настрій на ринку, викликаний оголошенням уряду про наміри укласти спеціальну угоду для спільного захисту критично важливих ресурсів країни. Крім того, були озвучені плани щодо спільних інвестицій та ефективного використання економічного потенціалу України в цій сфері.
Серед ключових факторів, які стримують інвесторів від виходу на український ринок, директор асоціації зазначила наступні: застарілі, ненадійні та конфіденційні дані про наявні ресурси, часте відсутність лабораторних висновків, брак фондів для зберігання керну, технологічна відсталість, необхідність розвитку приватної геологорозвідки, потреба в удосконаленні тарифної політики (на фоні зростання цін на електроенергію та залізничні перевезення), а також обмежений доступ до страхових послуг.
Оринчак уточнила, що наразі жоден вид експортної продукції видобувної галузі не страхується. Стосовно ж засекречених даних, то, на думку глави НАДПУ, це виступає перешкодою для потенційних інвесторів, які хочуть мати можливість оперативно дізнаватися дані про потенціал того чи іншого виробництва.
"У нашій країні відсутні лабораторії, які могли б провести експертизу критичних сировин (таких як графіт, титан, літій тощо) для визначення їхньої придатності для конкретних технологій, що використовуються у виробництві комерційних продуктів. На сьогоднішній день ми не маємо необхідної технологічної інфраструктури, і в цьому аспекті ми суттєво відстали," - зазначила Оринчук.
За її словами, українські компанії возять зразки в лабораторії Польщі, Німеччини з України, щоб підтвердити наявність тих чи інших ресурсів.
Керівник асоціації зазначила, що визначити загальний рівень ресурсного потенціалу країни є досить складним завданням, оскільки останнє комплексне дослідження геологічних ресурсів здійснювалося ще в період СРСР.
"З 2015 року в георозвиток України не інвестувалися адекватні фінансові ресурси, і це негативно впливає на якість, рівень професійних знань та сучасність. (...) Це і є відповідь на питання про привабливість цієї сфери," - зазначила директорка НАДПУ.
Вона представила інформацію, що для здійснення якісної геологічної розвідки критично важливих матеріалів на площі від 50 до 100 гектарів необхідно інвестувати від $1 до $3 мільйонів.
Оринчук також заявила про потребу продажу спецдозволу на видобуток сировини на аукціоні в одному пакеті разом із зарезервованою землею та оцінкою впливу на навколишнє середовище. На її думку, ці заходи допомогли б інвестору уникнути потенційних проблем із отриманням землі під цілі видобувної промисловості та заощадити час у цьому процесі.
Серед численних переваг української видобувної галузі Оринчук акцентувала на вигідному геополітичному становищі країни для Європи, враховуючи її прагнення зменшити залежність від Китаю. Вона також зазначила ухвалення 18 грудня закону №3939-IX (зареєстрований законопроєкт №6227), який має на меті оновлення загальнонаціональної програми розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року. Це передбачає, зокрема, вдосконалення законодавства щодо геологічних досліджень, цифровізацію обміну та зберігання інформації для більш ефективного використання ресурсного потенціалу, зокрема "продовження робіт з видобутку корисних копалин та вуглеводнів".
"Подальше проведення робіт з розвідки родовищ корисних копалин не здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та має фінансуватися надрокористувачами на умовах інвестиційного ризику. Зі свого боку, держава забезпечує створення необхідних прозорих і стабільних регуляторних умов для діяльності надрокористувачів щодо прирощення запасів корисних копалин та їх подальшого видобутку", - зазначено в пояснювальній записці закону.
Колишній керівник Держгеонадр Роман Опімах у розмові з виданням "Nadra info" зазначив, що його відомство не брало участі у розробці четвертого пункту Плану перемоги.
#Бізнес #Китай (регіон) #Президент (державна посада) #Інвестиції #Росія #Україна #Європа #Геополітика #Державний бюджет #Інвестор #Німеччина #Експорт #Титан #Літій #Друга Польська Республіка #Інтерфакс-Україна #Радянський Союз #Надра #Аукціон #Виконавча влада (уряд) #Графіт #Родовище (родовище корисних копалин) #Руда. #Мінерально-сировинна база #Воєнна розвідка #Мінеральні ресурси #Мінералогія #Вуглеводень
