Закрийте московські аеропорти!

-- Ми не можемо зарахувати вас до льотної школи за станом здоров'я.

-- Тоді в ППО. Якщо я не літаю -- ніхто не буде літати!

Результати соціологічних опитувань свідчать, що більшість росіян, особливо в столиці, не усвідомлюють, що триває війна. Близько 80% населення відзначає або гарний, або задовільний настрій, а 70% вважають, що країна рухається в правильному напрямку. Лише 17% мають протилежну думку. Крім того, загальні оцінки економічної ситуації свідчать про покращення повсякденного життя для більшості громадян РФ, особливо для тих, хто має низький рівень доходу, протягом останніх трьох років. Ця тенденція стосується й еліти. Ніхто не чинить тиску на керівництво Росії з вимогою зупинити війну. Як зазначає Трамп, українці не мають "виграшних карт".

Між тим, ми можемо дуже невеликими ресурсами створити дуже незручну ситуацію для населення, еліт і бізнесу РФ, закривши авіаперельоти з московських аеропортів повністю чи майже повністю, як це було 6 липня.

Розробити план дестабілізації авіаційної інфраструктури Москви шляхом:

Мета -- зробити авіаперельоти непередбачуваними та незручними, що поступово змінить поведінку користувачів та тиснутиме на еліти.

Основна сила цього методу полягає в тому, що

З початку масштабного військового вторгнення Росії авіаційний транспорт в Україні зазнав повної зупинки. Натомість Російська Федерація продовжує функціонувати з розвиненою мережею внутрішніх авіарейсів, зокрема через московський авіаційний хаб, який у 2024 році обслугував понад 55 мільйонів пасажирів. Очікувані наслідки від закриття московських аеропортів:

Щоденні удари дронами потрібні тільки перші 5 днів, ще тиждень достатньо робити це через день, після цього протягом двох тижнів 1-2 раза на тиждень в непередбачувані дні. (більш точну стратегію можна вибрати шляхом опитувань населення щодо їх стратегій вибору маршрутів і засобів транспорту). І все. Цього достатньо, щоб зробити авіапольоти з Москви ненадійними і непередбачуваними, далі цю ситуацію треба буде тільки підтримувати у випадку, якщо авіаперевізки спробують відновити (раз на 7-10 днів).

Це суттєвий удар не тільки по авіації, а й по всій інфраструктурі, що обслуговує рейси (торгівля, таксі, логістика тощо), навіть прямі збитки авіаперевізників можуть скласти 10 і більше млрд. доларів на рік, а збитки від порушення бізнесових зв'язків важко оцінити. Але головний ефект - психологічний. Найбільш впливове російське населення, що проживає у Москві, політична і бізнес-еліта відчують, що війна має непрогнозовані і неприємні наслідки. Перехід від авіаперевезень на інші види транспорту у такій великій за масштабами країні є суттєвою проблемою, яка буде постійно відчуватися. Тим більше, якщо час від часу будуть страждати і інші аеропорти.

Стратегія дестабілізації авіаційної інфраструктури, на мою думку, є ефективним інструментом довгострокового психологічного, економічного та політичного тиску на керівництво Російської Федерації, що може спонукати до переговорів про припинення вогню. По-перше, цей підхід є відносно економічним; по-друге, він несе мінімальний ризик для цивільного населення, що є важливим аспектом для підтримки наших міжнародних зв'язків. Крім того, він має значний асиметричний ефект. Проте, військово-політичне керівництво країни, безумовно, краще розуміє ситуацію та може мати серйозні заперечення проти систематичного використання цього методу. Я лише вважаю, що вони можуть недооцінювати витрати, необхідні для його реалізації, і хочу підкреслити, що значних ресурсів потрібно лише на короткий термін, близько 1-2 тижнів.