Завершення конфлікту в Україні: чому Володимир Зеленський відчуває надію на мир у переговорах.

Президент України напередодні в інтерв'ю відомому британському журналісту, телеведучому та письменнику Пірсу Моргану заявив, що не потребує історичних довідок від Путіна чи його оточення, бо це лише затягує мирні перемовини і аж ніяк не сприяє завершенню війни.

"Ми цінуємо історію. Я маю свої думки щодо причин, чому він (Путін, -- Фокус) розпочав війну. Усі ці nonsens, які він обговорює з американцями — про Петра I та інші подібні теми — мені не цікаві... Для того, щоб покласти край війні і перейти до дипломатичних переговорів, мені не потрібна ця історична балаканина, яка лише затягує процес завершення конфлікту," -- підкреслив президент.

Підкресливши, що прочитав стільки ж історичних книг, скільки й Путін, Зеленський зазначив: "Я маю більше знань про його країну, ніж він про Україну. Просто тому, що я відвідував Росію в багатьох містах і спілкувався з багатьма людьми. Він не бував в Україні так часто, як я. Його візити обмежуються лише великими містами, тоді як я відвідав маленькі містечка з півночі на південь. Я розумію їхній менталітет. Росіяни вирішили, що їм потрібен новий лідер. Це їхній вибір. Але існують питання безпеки. Ситуація є серйозною, адже ми стикаємося з великою війною. Це стосується наших життів. Єдине, про що я хочу з ним говорити, -- це те, як, на мою думку, ми можемо швидко і ефективно завершити цю війну, уникнувши величезних втрат".

На цьому тлі Володимир Зеленський також заявив за результатами дводенних тристоронніх перемовин у Женеві про прогрес за військовим напрямком і готовність продовжувати діалог за політичним.

"У військовому напрямку переговори були продуктивні. Військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо буде політична воля. Вони в принципі майже про все домовились. Моніторинг точно буде за участю американської сторони. Я вважаю, що це конструктивний сигнал. Що стосується політичної складової, то переговори були непрості. Ми бачимо, що є напрацювання. Поки що позиції різні. Тобто у військовому напрямку прогрес я почув, в напрямку політичному -- був діалог, домовились іти далі. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув", -- резюмував Володимир Зеленський.

Водночас Axios зазначає, що перемовини в Женеві "зайшли в безвихідь" через позицію голови російської делегації Мединського.

Експерт з міжнародної політики "Українська призма" Олександр Краєв в інтерв'ю Фокусу обговорив мирні ініціативи президента України, зазначивши: "Володимир Зеленський підняв питання безпеки, яке, на мою думку, пов'язане з можливістю припинення вогню, адже це єдине, що можна реально обговорити з російською стороною. Проте, варто зазначити, що для росіян припинення вогню означає завершення конфлікту, що передбачає від України великі територіальні поступки, навіть зміни в конституції. Це абсолютно абсурдно, але саме такі умови висуваються ворогом. Окрім того, повернення Мединського, як досвідченого провокатора, до складу переговорної групи свідчить про те, що Москва не має наміру вести конструктивний діалог, а, скоріше, прагне його зривати".

На думку фахівця, історична карта, яку постійно використовує Російська Федерація, "залишиться актуальною ще на тривалий час", оскільки Дональд Трамп "дуже цінує такі речі". "Актуальний президент США вельми захоплюється демонстрацією імперських амбіцій, посиланнями на 'чудову і величну історію' і бажанням відчувати себе її невід'ємною частиною. Росіяни зрозуміли, що їм необхідно постійно апелювати до теми історичної величі. До речі, слід зазначити, що під час першої розмови Трампа з Путіним після його перемоги на виборах, вони, за словами американського президента, обговорювали велич долара і спільну історію під час Другої світової війни. Це свідчить про те, що Трампу це дуже до вподоби, і тому цей тематичний аспект є такою ж ефективною зброєю, як і те, що Путін називає його генієм, про що Трамп потім згадує протягом кількох місяців".

Тим часом усі "класні і красиві історичні байки росіян", акцентує Олександр Краєв, не приносять президенту США ані Нобелівську премію миру, ані статус найефективнішого світового миротворця. "Попри історичні маразматичні екскурси Мединського, ми натомість говоримо Трампу про реальні речі, показуючи себе нормальним бізнес-партнером, в той час як росіяни дійсно вжилися у роль підлабузників. Тому зараз маємо дипломатичний поєдинок: прагматичні аргументи України проти російських хвалебних од", -- резюмує Олександр Краєв.

Політолог Володимир Фесенко впевнений, що "жодні історичні міфи Москви" не мають суттєвого значення для Трампа.

Усі ці історичні дискусії можна вважати, так би мовити, інструментом для ведення переговорів Путіна, який на практиці втілює Мединський. Водночас варто підкреслити, що в Женеві було значно менше цієї історичної нісенітниці, ніж в Абу-Дабі. В цілому, для Трампа, на жаль, вирішальним фактором є не історичні наративи Москви, а ресурсна перевага Росії. Росія є більшою країною, має потужнішу армію та більше фінансів для продовження конфлікту. І, згідно з бізнес-логікою, якою керується Трамп, Україна повинна діяти за російськими умовами та приймати всі їхні вимоги, -- підкреслює експерт у бесіді з Фокусом.

Історична маячня, вважає політолог, насправді для Трампа теж є маячнею. "Трампа абсолютно не цікавлять усі ці Рюриковичі. Його цікавлять гроші. Поряд з тим ще одним козирем РФ, який викликає великий інтерес Трампа, є природні ресурси Росії", -- констатує Володимир Фесенко.

Політолог вважає, що наразі немає жодних передумов для прогресу у політично-перемовному мирному кейсі. "Єдине, що може бути (та й то у мене є великі сумніви, що Росія на це погодиться) -- це розгляд варіанту щодо створення демілітаризованої зони на Донбасі, де не буде ні українських, ні російських військ. Якщо росіяни раптом погодяться на такий компроміс, тоді дійсно певний прогрес можна буде фіксувати. Я поки що мало в це вірю, але теоретично не відкидаю. В цілому ж, і в територіальному питанні в широкому сенсі, і в плані односторонніх поступок України не тільки щодо Донбасу, а й у питаннях від мови до церкви я не бачу політичних умов і підстав для компромісу. Тобто, якщо акцент у подальших мирних перемовинах у Женеві буде зроблено на політичній складовій -- це глухий кут", -- підводить прогнозну риску Володимир Фесенко.

Дональд Трамп, констатує у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович, останнім часом роздратовано реагує на історії РФ про половців та печенігів. "Усі історичні псевдовисновки, як вважає Путін, надають більшої легітимності його злодіянням на території України. Але мені здається, ця теза не має жодного впливу на усіх людей, безпосередньо залучених до процесу завершення війни як такої. Саме тому президент Зеленський прямо і без жодної дипломатичної компліментарності про це заявив", -- підкреслює експерт.

На його переконання, у питанні мирного врегулювання ближчим часом не слід очікувати будь-яких оптимістичних новин.

Щонайменше два-три місяці, прогнозує Ігор Рейтерович, перемовини триватимуть в імітаційному з російського боку форматі. Водночас, наголошує політолог, в гуманітарних та військових треках буде певний рух, який, можливо, супроводжуватиметься навіть підписанням конкретних документів.

Окремо експерт підкреслив, що доти, поки Путін має економічні ресурси для ведення війни на нинішньому рівні інтенсивності, він продовжуватиме свою "спеціальну військову операцію". "Існує ймовірність, що Трампу це все набридне, і він може влаштувати скандал, натискаючи на Путіна, але до літа я б не ставив на це великі надії", – зазначив Ігор Рейтерович. Водночас політолог акцентує, що певний політичний прогрес може спостерігатися з завершенням зими, хоча відчутні зміни, ймовірно, з'являться в середині чи наприкінці літа, коли "Путін знову зазнає невдачі на фронті", а "Трамп стане більш нервовим у своїх реакціях на ситуацію" через важливі вибори до Конгресу.