Посилення кадрової кризи на ринку праці: яких фахівців потребують українські компанії

У 2025 році український ринок праці зазнає найзначніших змін за останні десять років. Незважаючи на високий рівень безробіття, компанії по всій країні стикаються з гострою нестачею спеціалістів у важливих економічних сферах. У цій статті ми розглянемо причини цього парадоксу, професії, які найбільше потребують робочих рук, а також можливі рішення для подолання цієї кризи.

Посилення кадрової проблеми на ринку праці: які фахівці найбільше потрібні українським роботодавцям

У квітні 2025 року на українському ринку праці відбулись суттєві зміни: згідно з даними популярного кадрового порталу work.ua, кількість відкритих вакансій вперше за півроку перевищила 100 тисяч. Загальна кількість опублікованих пропозицій склала 102 814, що на 4% більше порівняно з березнем. Проте за цими позитивними показниками ховається серйозна проблема – нестача кваліфікованих кадрів. Це підтверджується рекордною часткою вакансій для кандидатів без досвіду, яка досягла 44%, що є найвищим показником за останній рік. У 2024 році цей показник не перевищував 39%, що свідчить про тенденцію до зниження вимог з боку роботодавців.

"Це не лише компроміс, а й стратегічна інвестиція в майбутніх фахівців", -- зазначають експерти кадрового ринку. Роботодавці все частіше готові навчати працівників самотужки, аби заповнити кадрові прогалини, особливо в сферах із високою плинністю кадрів -- торгівлі, логістиці та сфері послуг.

Одночасно спостерігається зростання попиту на працівників похилого віку: кількість вакансій для осіб старше 60 років зросла на 33%, а середня заробітна плата в цій категорії досягла 20 000 гривень. Це вказує на те, що компаніям доводиться розширювати свій кадровий резерв, залучаючи навіть тих, хто раніше не вважався основною цільовою аудиторією.

Попри активність на ринку вакансій, українські роботодавці вже кілька років поспіль зіштовхуються з гострою нестачею кваліфікованих кадрів у ключових галузях. Найбільший дефіцит спостерігається у будівництві, агросекторі, медицині, логістиці та технічній сфері. Причини цього явища -- багатогранні: мобілізація, еміграція трудових ресурсів, низький рівень професійної підготовки та серйозна невідповідність між очікуваннями кандидатів і потребами ринку.

"Ситуація є вкрай напруженою: будівельники, медсестри, водії, слюсарі та трактористи сьогодні на вагу золота. Ринок праці виглядає парадоксально: незважаючи на високий рівень безробіття, знайти спеціаліста на певну вакансію вкрай важко", – зазначив у коментарі директор департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрій Яніцький.

Згідно з результатами великого опитування, проведеного серед понад 55 тисяч українських роботодавців, які надають роботу приблизно 4,2 мільйонам людей, найбільший дефіцит спостерігається у таких професіях: водії, швачки, електрогазозварники, продавці, слюсарі-ремонтники та трактористи. В галузі охорони здоров'я відчувається нестача медичних сестер, сімейних лікарів, фахівців вузького профілю та соціальних працівників.

Ситуація в аграрному секторі викликає особливе занепокоєння. Окрім агрономів, механізаторів та ветеринарів, підприємства стикаються з браком саперів — фахівців, вмотивованих проводити розмінування полів. Це завдання стало надзвичайно актуальним після інтенсивних бойових дій у сільських місцевостях.

Для того, щоб залучити хоча б частину необхідних працівників, компанії вимушені суттєво підвищувати заробітні плати. Згідно з даними 2024 року, середня оплата праці в будівельному секторі зросла на 30%, тоді як у сфері логістики та серед водіїв – на 20%. Проте навіть такі кроки не завжди призводять до бажаного ефекту: вузькі спеціалісти часто або емігрували, або змінили свою професійну діяльність.

Ще однією проблемою є небажання великої частини населення займатися фізично важкою або суспільством недооцінюваною працею. Багато шукачів роботи надають перевагу офісним вакансіям з гнучким графіком, навіть якщо не мають потрібної кваліфікації. Ця невідповідність між потребами ринку праці та уподобаннями кандидатів лише поглиблює структурні диспропорції.

Міністерство економіки України очікує, що впродовж найближчих десяти років країні буде потрібно не менше 4,5 мільйона нових працівників. Серед важливих заходів для вирішення цієї проблеми — пропаганда технічних та робітничих професій, широкомасштабна програма перепідготовки кадрів, а також формування комфортних умов праці у ключових секторах, які підтримують стабільність економіки.

У квітні 2025 року чверть усіх вакансій була призначена для студентів, що вказує на трансформацію уявлень роботодавців про ідеального працівника. Найбільша кількість таких пропозицій зосереджена в торгівельній сфері, обслуговуванні та доставці – галузях, які характеризуються необхідністю швидкого набору кадрів та доступними умовами для входу.

Сезонні впливи стали важливим чинником у цій сфері. У готельно-ресторанній індустрії спостерігається зростання попиту на робочі місця: кількість вакансій для посудомийників збільшилася на 36%, для барменів — на 18%, а для офіціантів та покоївок — на 17%. Це зростання пояснюється не лише активізацією туристичного сезону, але й нестачею працівників, здатних виконувати роботу в традиційних змінах.

В умовах, коли країна переживає війну та економічні потрясіння, молоді люди, які залишаються в країні та не підлягають мобілізації, стають ключовим ресурсом для бізнесу. Їхня адаптивність і готовність до навчання вигідно вирізняють їх серед інших груп кандидатів.

Ринок праці в Україні показує нерівномірний розвиток. Найзначніше збільшення кількості вакансій у квітні було зафіксовано в Кіровоградській області (+13%), Чернігівській (+10%) і Волинській (+9%). Також позитивні зміни спостерігаються в Одеській (+7%) та Хмельницькій (+6%) областях. Ці регіони свідчать не лише про відновлення економічної активності, але й про поступове пристосування бізнесу до нових умов.

Водночас обстановка в прикордонних регіонах залишається напруженою. У Херсонській області спостерігається зниження кількості вакансій на 17%, у Донецькій – на 4%, у Запорізькій – на 3%, а в Сумській – на 1%. Основними перешкодами для збільшення зайнятості в цих областях є фактори безпеки та, в деяких випадках, неможливість здійснення бізнесу.

"На українському ринку праці вже давно спостерігається відсутність балансу, а нинішні регіональні диспропорції є результатом як економічних, так і безпекових проблем", -- зазначає фахівець з економіки ринку праці Сергій Гриневич.

Повномасштабна війна суттєво змінила структуру робочої сили в Україні. Станом на березень 2025 року за кордоном перебуває 6,9 мільйона українців. З огляду на мобілізацію чоловічого населення, на ринку праці збільшилась частка жінок. Якщо до 2022 року співвідношення кандидатів становило 58% чоловіків і 42% жінок, то нині жінки вже становлять 52%.

Жінки все більше обирають для себе професії, які раніше вважалися нетиповими, такі як водії, гірники, слюсарі і кравці на виробництві. Частка жінок серед нових підприємців зросла до 61%, а загальна кількість жінок на керівних посадах досягла 449 тисяч. Проте це всього лише 17,7% від усіх керівних позицій, що свідчить про наявність нерівності, яку потрібно вирішувати системним чином.

Також дедалі активніше на ринок праці виходять працівники пенсійного віку. Часто саме вони готові займатися фізичною працею або роботою з постійним графіком, що не завжди підходить молоді. Найчастіше шукають пенсіонерів на посади охоронців, прибиральників, водіїв та продавців.

Незважаючи на загальну нестачу кадрів, деякі професії залишаються стабільно затребуваними серед підприємств. Згідно з прогнозами Державного центру зайнятості, у 2025 році високий попит продовжить існувати на фахівців у галузях медицини, освіти, обслуговування та промисловості. Найбільшою популярністю користуються такі професії, як швачки, електромонтери, фрезерувальники, оператори верстатів з числовим програмним керуванням, слюсарі та електрогазозварники.

Також зростає потреба у фахівцях майбутнього -- аналітиках big data, інженерах, медичних працівниках, екологах, спеціалістах зі штучного інтелекту та кібербезпеки.

Серед підприємств, які найбільш активно шукають нових співробітників, виділяються такі: "Аврора" з 1 218 відкритими вакансіями, "Фора" з 1 061, "Нова пошта" з 962, "Сільпо" з 883, EVA з 855 та NOVUS з 845. Ці компанії грають ключову роль у забезпеченні зайнятості в сферах роздрібної торгівлі та логістики.

Сучасний ринок праці в Україні -- це складне, багатогранне явище, яке реагує на глибокі соціальні, економічні та політичні зміни. З одного боку -- зростання кількості вакансій, зниження вимог і активізація залучення студентів, жінок і пенсіонерів. З іншого -- гострий дефіцит кваліфікованих кадрів і небажання роботодавців розширювати віддалені формати роботи.

Незважаючи на численні труднощі, український ринок праці проявляє ознаки адаптації. Сучасні тенденції, такі як інклюзивність, перекваліфікація та діджиталізація, відкривають можливості для трансформації системи зайнятості, надаючи бізнесу та працівникам шанси знайти спільні інтереси в нових умовах.