Протягом 2021-2025 років українські металургійні підприємства внесли 193 мільярди гривень, що еквівалентно 5,9 мільярда доларів, до бюджетів різних рівнів у вигляді податків і зборів. За даними 2025 року, надходження від чотирьох найбільших компаній у цій сфері збільшилися на 2,1%, досягнувши 33,1 мільярда гривень. Це має вирішальне значення для фінансування оборонних потреб та підтримки економіки в умовах війни.
Про це повідомляє GMK Center.
У 2025 році тенденції щодо сплати податків серед найбільших підприємств виявилися неоднозначними:
* "АрселорМіттал Кривий Ріг" збільшив відрахування на 28%, до 8,5 млрд грн;
"Інтерпайп" збільшив свої виплати на 1%, досягнувши суми в 5,6 мільярда гривень.
* "Метінвест" скоротив відрахування на 5%, до 18,7 млрд грн;
Дніпровський металургійний завод знизив свої виплати на 41,8%, що становить 290 мільйонів гривень.
Загальна тенденція до уповільнення пояснюється погіршенням економічної ситуації в галузі. Зокрема, 2025 рік став першим для "Метінвесту" без постачання коксівного вугілля з власного підприємства та з одночасним скороченням виробництва у гірничому сегменті. Інгулецький ГЗК протягом року перебував у простої через високі тарифи на електроенергію та логістику.
"Конфлікти та світові виклики трансформували бізнес-середовище, змусивши нас адаптуватися до нових умов. Металургія зберігає свою стратегічну важливість, продовжуючи зміцнювати економіку, забезпечувати валютні надходження та поповнювати державний бюджет. Як провідна компанія в цій галузі, "Метінвест" залишається на передовій, підтримуючи регіони та надаючи допомогу армії", - підкреслив генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков.
В "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосили, що з 8,5 мільярдів гривень податків, які будуть сплачені у 2025 році, 2,6 мільярда гривень буде передано до бюджетів місцевих громад.
"АрселорМіттал Кривий Ріг продовжує бути надійним союзником держави, забезпечуючи стабільний потік податків до державного бюджету та місцевих громад, незважаючи на виклики, пов'язані з війною. Проблеми, що виникли внаслідок атак ворога, високі тарифи на електроенергію та потреба в її імпорті суттєво підривають конкурентоспроможність нашої продукції", - зазначив фінансовий директор підприємства Павло Задорожний.
2025 рік виявився одним із найважчих для сталеливарної промисловості. Незважаючи на приріст виробництва чавуну на 11,2% та металопрокату на 4,8%, обсяги виплавки сталі знизилися на 2,2% у порівнянні з 2024 роком. Згідно з прогнозами аналітиків GMK Center, галузь фактично досягла свого пікового рівня виробництва в умовах війни.
Серед основних труднощів - нестача електричної енергії, збільшення імпорту коксівного вугілля (від січня до серпня 2025 року його обсяги зросли в 3,1 рази, досягнувши 2,3 млн тонн), вплив механізму CBAM, високі тарифи державних монополій, а також низькі світові ціни на металеву продукцію.
Згідно з прогнозами GMK Center, у 2026 році обсяги виробництва сталі в Україні залишаться приблизно на рівні 7,2 мільйона тонн у базовому сценарії. Також передбачають зниження експорту залізної руди на 5%, що складе близько 29 мільйонів тонн.
За інформацією, оприлюдненою раніше, українські металургійні підприємства знизили обсяги виробництва основних продукцій у січні цього року. Зокрема, випуск сталі зменшився на 16%. У першому місяці року було виготовлено 0,55 млн тонн чавуну (92,4% у порівнянні з січнем 2025 року), 0,51 млн тонн сталі (83,7%) та 0,41 млн тонн прокату (84,6%).
#Дефіцит #Державний бюджет #Українська гривня #Економіка #Електрична енергія #Бюджет #Металургійне вугілля #Сталь #Металургія #Конкуренція (компанії) #тонна #Імпорт #АрселорМіттал Кривий Ріг #Чавун #Залізна руда #Бізнес #Чому #Компанії #Метинвест #Інгулецький залізорудний збагачувальний комбінат #Дніпровський металургійний завод #Група компаній «Інтерпайп» #Металопрокат
