З початку 2025 року українська судова система показує певні позитивні зміни у впровадженні сучасних технологій. Однак, існують серйозні затримки у розгляді справ. Юристи, які брали участь в опитуванні агентства "Інтерфакс-Україна", вважають основною проблемою недостатню кількість суддів.
"Війна суттєво вплинула на всі сфери діяльності судів, починаючи від фізичної безпеки суддів і закінчуючи можливостями громадян отримати правосуддя. Тим не менш, судові інституції продовжують свою роботу, пристосовуючись до умов воєнного часу та вимог реформ, пов'язаних з євроінтеграцією. У першій половині 2025 року судова система демонструє певні досягнення у впровадженні новітніх технологій і реформ, але все ще стикається з низкою викликів, такими як затримки у розгляді справ та труднощі з виконанням судових рішень," - зазначив адвокат з об'єднання Barristers Віталій Чаюн.
Він нагадав, що у 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, із них судами було розглянуто 4,4 млн справ.
"Приблизно 1 мільйон справ залишилися невирішеними. Це вказує на серйозний тягар для судової системи, особливо в умовах воєнного стану та нестачі кадрів. Можна припустити, що у 2025 році кількість справ залишиться на високому рівні, з огляду на зростання у 2024 році та тривалість воєнного стану," - зазначив він.
Окрім цього, Чаюн акцентував увагу на важливій проблемі заповнення вакансій суддів: у 2025 році передбачається призначити 1800 суддів до місцевих судів, 550 – до апеляційних, а також 25 – до Вищого антикорупційного суду. Проте, через затяжні процедури призначення, "суддівський склад залишається "ослабленим" протягом вже багатьох років".
Чаюн підкреслив, що терміни розгляду справ у судах "продовжують залишатися однією з найактуальніших проблем".
"Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідне для надсилання кореспонденції учасникам справ", - сказав він.
За даними Чаюна, затримки стосуються "всіх категорій справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів та залучених сторін". Він також зазначив, що в період з січня по квітень 2025 року у судах різних інстанцій розглядалося 59,4 тисячі справ, пов'язаних із позовами до органів ДПС на загальну суму 413,8 мільярда гривень. Водночас було завершено розгляд 6,9 тисячі справ на суму 78,7 мільярда гривень, з них: на користь органів ДПС - 2,3 тисячі справ (включаючи немайнові спори) на 44,4 мільярда гривень, а на користь платників податків - 4,6 тисячі справ на 34,3 мільярда гривень.
"Хоча точних даних про строки розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних покращень досягнуто не було, а кадровий голод в суддівській системі лише посилює негативні тенденції", - підкреслив юрист.
Зі свого боку, адвокат, радник, співкерівник практики вирішення спорів ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олег Трохимчук зазначив, що "у 2025 році в українських судах активно продовжується цифровізація та онлайн-судочинство".
"Судді активно впроваджують електронний документообіг, електронний суд та онлайн засідання. Згідно статистики за 2024 рік, лише у господарських судах більше половини засідань проходили дистанційно. Наразі ця тенденція йде на збільшення", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".
Трохимчук підкреслив, що "у кримінальному судочинстві спостерігається суттєве збільшення числа заочних справ (in absentia), коли особа, стосовно якої триває розслідування, ухиляється від правосуддя або з інших причин не з'являється на судове засідання. Це особливо актуально для справ, пов'язаних з воєнними злочинами та питаннями національної безпеки".
Обговорюючи терміни розгляду справ, юрист підкреслив, що вони залежать від ряду факторів, серед яких тип справи, рівень суду, складність спору, навантаження на суддів та процесуальні дії сторін. Законодавством передбачено, що розгляд господарської справи в суді першої інстанції має тривати до 90 днів. Проте, в реальних умовах, цей термін зазвичай коливається від трьох до п'яти місяців. Що стосується апеляційної інстанції, вона може додати ще від одного до чотирьох місяців, а касаційний розгляд може зайняти до трьох місяців.
Юрист зазначає, що в Україні доступ громадян до правосуддя наразі "значно обмежується фінансовими, організаційними, територіальними та процедурними бар'єрами". Зокрема, через недостатній рівень правової освіти серед населення, багато людей не знають своїх прав, не розуміють, до якого суду слід звертатися, а також як правильно підготувати позовну заяву чи інший процесуальний документ. Крім того, існують суттєві труднощі з фізичною доступністю судів та їх наявністю в регіонах, де проживають громадяни.
Одночасно, аналізуючи тривалість судових процесів в Україні в контексті міжнародних стандартів, юристи відзначають, що українські суди іноді діють швидше.
Партнерка, керівниця практики вирішення спорів Юридичної групи LCF Ірина Кобець зазначила, що, згідно з офіційним звітом Верховного Суду, у 2024 році середній строк розгляду справ господарськими судами першої інстанції становив 89 днів, апеляційними господарськими судами -- 77 днів, а Верховним Судом -- 69 днів. При цьому за результатами глобального дослідження Business Ready (B-READY) 2024, що охоплювало 50 країн, вирішення ділового спору у судовому порядку триває в середньому трохи більше двох років, а строки можуть варіюватися -- від 105 днів до понад п'яти років залежно від юрисдикції.
"Таким чином, в українських господарських судах строки розгляду комерційних спорів є відносно короткими. Це, зокрема, пояснюється наявністю спеціалізованої судової юрисдикції, яка забезпечує більш ефективний та професійний розгляд економічних справ", - сказала вона.
Однак Кобець підкреслює, що в Україні основною перешкодою, яка впливає на терміни розгляду справ, особливо в апеляційних судах, є нестача кваліфікованих кадрів.
"Наприклад, у Центральному апеляційному господарському суді функціонують лише дев'ять суддів при штатній чисельності у 30 посад. Завершення конкурсу на вакантні посади в апеляційних судах та належне кадрове забезпечення позитивно позначаться на термінах судового розгляду, що є вкрай важливим для формування довіри бізнесу до судової системи", - зазначила вона.
#Бізнес #Документ #Голод #Податок #Юрист #Воєнний стан #Інтерфакс-Україна #Злочин #Апеляція #Верховний Суд (Україна) #Справедливість #Суд #Позов до суду #Адвокат. #Судове рішення (закон) #Первісна юрисдикція #Судова система #Юрисдикція #Верховний суд США #Вищий антикорупційний суд України #Судова система України
