Наприкінці жовтня було призупинено бронювання працівників, але тепер воно відновлюється з новими умовами. Які ж ці умови?
15 листопада Кабінет міністрів ухвалив оновлену постанову про бронювання працівників критично важливих підприємств. Уряд розробив зміни після проведення аудиту всіх заброньованих працівників. На час цієї перевірки можливість забронювати працівників призупинили.
Аудит заброньованих тривав близько місяця. За його підсумками урядовці доопрацювали правила бронювання та оновили критерії критичності підприємств. Що змінилося?
Бронювання працівників тривалий час викликає роздратування у військового керівництва країни. Мета останнього одна: максимально укомплектувати Збройні Сили України.
Кульмінаційним моментом цього незадоволення стало засідання урядовців та військових, яке відбулося на початку жовтня 2024 року. Як повідомляють джерела в уряді, на цій зустрічі був присутній президент Володимир Зеленський, який висловив своє обурення інформацією про те, що в Україні нібито заброньовано 1,5 мільйона осіб.
Пізніше співрозмовники ЕП у Кабінеті Міністрів неодноразово підкреслювали, що ця цифра є недостовірною. Вони стверджують, що в Україні було зареєстровано максимум 1,1 млн військовозобов'язаних, тоді як останні відомості вказують на те, що їхня кількість перевищує лише 850 тис. осіб.
Незважаючи на це, представники уряду отримали від президента завдання провести перевірку рішень щодо визнання підприємств критично важливими. Це надає компаніям можливість резервувати до 50% своїх працівників, які підлягають військовій службі. Крім того, їм потрібно розробити проект змін до системи бронювання.
Перевірку пройшли приблизно 20 тисяч підприємств, які вважаються критично важливими. За результатами цієї перевірки бронювання було скасовано для близько 3% осіб, які підлягають військовій службі, повідомили джерела ЕП у Кабінеті Міністрів.
В уряді виявили недоліки, пов'язані з критеріями, що визначають критичність підприємств, які використовувалися бізнесом у неналежний спосіб. Для отримання права на резервування, компанії мали відповідати щонайменше трьом із восьми встановлених критеріїв:
Аудит показав, що підприємства найбільше зловживали зарплатним критерієм. Наприклад, компанія могла підвищити розмір винагороди працівникам напередодні визнання критичності, а після отримання цього статусу продовжувати виплачувати нижчі офіційні зарплати (зокрема, сплачуючи частину в конвертах).
Використання додаткових критеріїв критичності для підприємств у межах територіальної громади стало поширеною практикою. У деяких містах було визначено десятки таких критеріїв, що давало змогу резервувати працівників для численних компаній.
Ще один тип порушень стосувався "перебільшення" чисельності штатів працівників. Це, зокрема, стосувалося компаній, що функціонують у енергетичному секторі, як повідомив співрозмовник ЕП у уряді. Згідно зі старою редакцією постанови про бронювання, енергетичні підприємства мали можливість бронювати 100% своїх працівників, які підлягають військовій службі.
Актуалізовані критерії критичності та нові правила резервування працівників були затверджені у відповідь на виявлені недоліки. Відтепер критерії критичності для певної територіальної громади чи галузі економіки повинні бути узгоджені місцевими органами самоврядування або міністерствами з Міністерством економіки та Міністерством оборони.
Критерії також зазнали змін, зокрема у частині заробітної плати. Раніше, щоб вважати ситуацію критичною, середня зарплата на підприємстві повинна була бути не нижче середнього показника у відповідному регіоні за четвертий квартал 2021 року. Наразі ж ця сума повинна становити щонайменше 2,5 мінімальні зарплати, що еквівалентно 20 тисячам гривень.
Щоправда, ця вимога стосується лише приватного бізнесу. Для державних та комунальних підприємств зарплатний критерій не змінився.
Зарплатний критерій - не просто умова визнання підприємства критичним. В оновленій постанові уряд заборонив бронювати військовозобов'язаних, зарплата яких менша за 2,5 мінімальні зарплати (20 тис. грн). Усе це частково відображає пропозиції щодо запровадження так званого економічного бронювання, від запровадження якого уряд наразі відмовився.
Відповідно до нових вимог, компанії, що прагнуть отримати статус критично важливих, повинні будуть дотримуватися зарплатного мінімуму та не мати заборгованостей з податків і зборів.
Крім того, держава щомісячно здійснюватиме контроль за розміром заробітних плат тих, хто перебуває на бронюванні. Регулярне звітування підприємств щодо сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) закріплене в законопроєкті про значне підвищення податків, який був ухвалений Верховною Радою 10 жовтня. Раніше парламентарі зазначали, що ця вимога є важливою для впровадження економічного бронювання, однак від останнього вирішили відмовитися.
Також уряд розглядав можливість позбавити працівників енергетичного сектору 100-відсоткової квоти для бронювання, залишивши її лише для працівників оборонно-промислового комплексу. Однак у фінальну редакцію постанови відповідні правки не увійшли.
Оновлені правила оцінки критичності набудуть чинності з 1 грудня 2024 року. Від цього часу всі підприємства, що є критично важливими, зобов'язані будуть підтвердити свій статус відповідно до нових вимог.
Ця вимога стосується всіх компаній, незалежно від того, коли вони востаннє підтверджували статус критичності або до якої дати він діятиме. На це підприємства матимуть три місяці - до 28 лютого 2025 року.
Це свідчить про те, що співробітники залишатимуться під бронюванням до завершення лютого. У разі, якщо компанія не зможе підтвердити свою важливість відповідно до нових вимог, бронювання працівників анулюється з 1 березня.
#Бізнес #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Податок #Збройні сили України #Держава (політичний устрій) #Економіка #Енергетична галузь #Сміливіше. #Уряд України #Верховна Рада #Військовозобов'язаний #Міністерство оборони (Україна) #Підприємницька діяльність #Податок на доходи фізичних осіб #Броня #Аудит #Місцеве самоврядування
