Як удосконалюється супротивник: свіжі новини з технологічного фронту Росії.

На жаль, Росія, попри численні перепони, активно збільшує свої військові можливості. В країні відбуваються нові розробки, вдосконалюються старі проєкти та модернізуються, здавалося б, застарілі технології. "Не варто сподіватися, що ворог не з'явиться, краще готуватися до його зустрічі". Давайте розглянемо, з якими силами він приходить сьогодні і як ми готові йому протистояти.

Перевівши економіку на військові колії ще в 2022 році, Москва, незважаючи на значні втрати в цій війні, змогла досягти деяких результатів. І ці досягнення викликають занепокоєння у України та Європи.

Розглянемо небезпечні запаси озброєнь у чітко визначеній ієрархії, ґрунтуючись на їхній впливовості, а також згадаємо, які сучасні технологічні розробки ворог отримав за останні кілька місяців.

На жаль, ракетна програма України рухається надто повільно, тож поки Сили оборони не можуть претендувати на паритет у застосуванні ракет. Натомість РФ активно удосконалювала значну частину ракет зі свого арсеналу.

По-перше, варто наголосити на ракетах комплексу "Искандер", щодо яких з початку року почали надходити відомості про збільшення їхньої дальності до 1000 км. Влітку 2025 року було оголошено про успішну модернізацію ракети 9М723 для оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Искандер". У новій модифікації ця балістична ракета отримала дальність у 1000 км і була готова до серійного виробництва. Таким чином, вона здатна досягати не лише Києва, але й навіть Берліна, що підкреслює її загрозливі можливості з території РФ.

Для підрозділів ЗСУ це стало зрозуміло, коли перехоплення ракет "Искандер-К" виявилося значно ускладненим. Вночі 31 липня противник випустив вісім крилатих ракет "Искандер-К", з яких вдалося збити лише три, що становить менше половини.

До родини "Искандер-К" експерти відносять крилаті ракети, які здатні запускатися з оперативно-тактичного ракетного комплексу "Искандер". Це 9М728 (або Р-500) з максимальним діапазоном до 500 км та 9М729, що має дальність до 1500 км. Обидва типи ракет оснащені бойовою частиною вагою до 480 кг і здатні досягати швидкості до 900 км/год.

російська ракетна установка "Іскандер", фото: gettyimages

У серпні американська розвідка підтвердила, що Росія модернізує свої оперативно-тактичні ракетні комплекси "Искандер". Це стало відомо після аналізу подій, коли 28 червня РФ випустила сім балістичних ракет по Україні, з яких вдалося перехопити лише одну. 9 липня з 13 ракет було знищено 7. Згідно з інформацією, оприлюдненою в звіті Пентагону на запит генерального інспектора Міністерства оборони США, "Повітряні сили України стикнулися з труднощами в ефективному використанні систем протиповітряної оборони Patriot для захисту від російських балістичних ракет. Це пов'язано з недавніми тактичними поліпшеннями з боку Росії, які дозволяють їхнім ракетам змінювати траєкторію та маневрувати, замість того щоб слідувати традиційним балістичним шляхом".

У жовтні стало відомо, що Російська Федерація експлуатує щонайменше сім різновидів балістичних ракет у складі комплексу "Искандер-М". Водночас противник активно збільшує свої запаси цих ракет. Найбільшим попитом користується модифікація 9М723-1Ф2, яка має вдосконалену схему підриву та формує уламки - замовлено понад 770 одиниць, кожна з яких коштує приблизно 2,4 мільйона доларів. Для базової моделі 9М723-1Ф1 замовлено лише 59 одиниць, ймовірно, через її вищу ціну - 3 мільйони доларів за ракету. Модифікація 9М723-1Ф3, оснащена проникаючою фугасною бойовою частиною, планується у кількості 217 одиниць. Найбільш загрозливою для цивільного населення є модифікація 9М723-1К5, яка має касетну бойову частину - замовлено близько 185 одиниць, а ціна за кожну становить приблизно 3 мільйони доларів. Комплекс "Искандер-М" також використовує інші модифікації, такі як 9М723-1Б, 9М723-1Ф та 9М723-1Ф4. Перша з них обладнана ядерною бойовою частиною, а останні адаптовані до актуальних військових завдань.

Безпілотні системи (БС) - один із напрямків, яким РФ приділяє найбільшу увагу. Цілком можна стверджувати, що з середини 2023 року було розгорнуто системну роботу, і можна констатувати, що з весни 2024 та до сьогодні вони багато чого досягли за рівнем уніфікації та масштабування окремих, в тому числі передових типів дронів. Сили оборони у 2025 році поступалися за кількістю дронів, однак тримали перевагу за креативністю розробок та тактикою застосування. При цьому щодо морських та наземних роботизованих комплексів (МРК та НРК) можна говорити про паритет або ситуацію, близьку до цього. Щодо безпілотних авіаційних комплексів (БАК), навіть восени 2025 року Україна не мала вітчизняного безпілотника, ефективнішого за "шахед", хоча досягла майже рівних можливостей у застосуванні дронів на тактичній глибині (до 300 км) та безпосередньо на полі бою (0 - 50 км), включно з дронами на оптоволокні. Нарешті, в цілому є підстави казати, що Сили оборони більш ефективні у використанні дронів-перехоплювачів.

12 листопада 2025 року стало відомо, що Збройні сили Російської Федерації створили новий рід військ - війська безпілотних систем, наслідуючи приклад України. Вже призначено керівництво, організовано штатні полки та інші підрозділи, які мають на меті об'єднати всі існуючі елементи. Наразі триває набір операторів, інженерів, техніків та спеціалістів для підтримки нової військової структури. В цілому, ведеться активна робота, яка може стати серйозним викликом для Сил оборони.

Які були найзначніші "успіхи" Росії у сфері безпеки протягом цього періоду?

Українські спеціалісти акцентують увагу на еволюції груп дронів-камікадзе, оснащених бойовим штучним інтелектом, які здатні здійснювати атаки на відстані до 100 км завдяки своїм "материнським" носіям, або "шахедам", які вміло обходять системи протиповітряної оборони. Це є важливими напрямками технологічних розробок у супротивника. Нажаль, ми маємо й невтішний досвід, коли добре налагоджені вітчизняні технології потрапляють до рук ворога та починають масово відтворюватися. Так сталося, наприклад, з БАК на основі оптоволокна, які вперше з'явилися в Україні влітку 2023 року, але в Росії їх швидше освоїли для широкого використання.

БАК на волоконно-оптичному кабелі, зображення: militarnyi

Відомий спеціаліст Сергій "Флеш" Бескрестнов підкреслює, що "машинний зір", який включає в себе автоматичне захоплення і самостійне наведення на ціль, вже давно вважається проривом у цій галузі. За його словами, ця технологія повинна стати стандартом для кожного дрону. Наразі в цій сфері не залишилося жодних новинок, оскільки противник активно впроваджує її як на роторних дронах, так і на літаючих апаратах типу "крила".

Він та інші експерти галузі відзначають, що супротивник активно просувається в кількох напрямках. По-перше, йдеться про збільшення дальності використання високотехнологічних та оптоволоконних безпілотних авіаційних комплексів (БАК). Наразі вони здатні легко досягати відстані 20-30 км, але противник прагне розширити цей діапазон до 50 км. Як стало відомо, у жовтні ворожий дрон, використовуючи оптоволоконний кабель, успішно долетів до Краматорська, подолавши майже 30 км. Вітчизняні спеціалісти вважають, що враховуючи зростаючий інтерес противника до досягнення дальності 70-100 км, можна очікувати, що в першій половині 2026 року це стане реальністю.

Також експерти передбачають широке використання ретрансляторів, нові типи радіомодемів. Йдеться і про, ймовірно, збільшення розмірів самих БПЛА, щоб вони мали можливість нести більш потужний акумулятор та збільшити дальність польоту коштом таких нововведень.

Також планується активне впровадження дронів-маток, як роторного, так і літакового типу, для перевезення менших безпілотників на великі відстані, ймовірно, навіть для координації груп або зграй дронів. Не виключено, що "матка-носій" виконуватиме функцію ретранслятора. Вже зафіксовано використання подібної технології в російському БАК "Молния", який має дальність дії до 50 км. Цей безпілотник здатний запускати FPV-дрон, що діє автономно та виконує атаки на окремі цілі на додаткових відстанях до 10-15 км.

Можливо очікувати на значне використання подібних гібридних і навіть мультидоменних рішень, де матками-носіями безпілотних авіаційних комплексів стануть, власне, багатоцільові ракетні комплекси або носії ракет.

Нарешті нові підходи до управління БАК починають активно використовуватися, зокрема завдяки мобільним мережам, такими як 4G-модеми.

Ще один напрямок розвитку безпілотних систем полягає у впровадженні елементів штучного інтелекту, що забезпечують їх автономність. Експерти зазначають, що технологія V2U вже активно тестується противником протягом останнього року. Такі безпілотники часто називають дронами майбутнього, адже їм вже не потрібні команди управління або GPS. Автономні системи безпілотників будуть обладнані сучасними навігаційними системами, що базуються на розпізнаванні рельєфу та адаптації до погодних умов. Завдяки інтегрованим технологіям ідентифікації цілей, вони зможуть самостійно виявляти, відбирати та знищувати цілі. Наступний, ще більш загрозливий етап розвитку може полягати в "навченні" дронів, які стежитимуть один за одним, аналізуватимуть загрози, реагуватимуть на них і об'єднуватимуться в зграї.

Необхідно також відзначити, які вдосконалення зазнають дальнобійні "шахеди" та сучасні тактичні безпілотники Російської Федерації. Наприклад, для уникнення зенітних дронів Сил оборони, російські розвідувальні БПЛА СКАТ-350М вже на етапі виробництва оснащуються датчиками, здатними протидіяти FPV-дронам. Крім того, значна частина "шахедів" обладнується SIM-картами, що дозволяють відстежувати їхній політ і фіксувати дані.

Ще однією проблемою стало те, що у безпілотниках типу Shahed-136/"Герані-2" з травня поточного року спостерігається збільшення частки китайських компонентів до 60-65%. Це означає, що китайські деталі вперше переважили американські, які постачаються до Росії нелегально.

Зрештою, західні оглядачі вже визначили, що Росія будує "гігантську імперію дронів", а до виробництва залучено 900 компаній, із яких 70% -- це малий та середній бізнес, а загальна чисельність залученого персоналу заявлена на рівні 7000 осіб .

Як уже згадувалося, Україна має рівні можливості в області наземних роботизованих комплексів (НРК) і, зазвичай, випереджає супротивника в представленні нових ефективних концепцій. Проте в останній час противник також постачає фронту чимало сучасних розробок. Безумовно, деякі з цих рішень виявляються лише експериментальними, але іноді успіх приходить завдяки багаторазовим доопрацюванням.

Наприкінці жовтня в Російській Федерації був представлений новий роботизований гібрид - система протиповітряної оборони "Импульс-ПВО". Цей комплекс використовує дрони-перехоплювачі "Елка" для нейтралізації безпілотних літальних апаратів. Компанія "Гумич РТК" розробила автономну систему ближньої дії, що базується на гусеничному шасі, яка має у своєму складі вісім компактних дронів-перехоплювачів. Експерти зазначають, що ці зенітні дрони "Елка" важать 1,35 кілограма і здатні розвивати швидкість до 200 кілометрів на годину. НРК-ЗРК створений для ураження малих БПЛА, що діють на низьких висотах, використовуючи кінетичну енергію дронів-перехоплювачів. Відомо, що подібні компактні перехоплювачі вже застосовувалися противником проти українських безпілотників - їх запускали з руки або за допомогою міні-пускової установки, призначеної для двох дронів і оснащеної оптико-електронним наведенням. Важливо відзначити, що цей комплекс дистанційного управління представляється як елемент майбутньої масштабнішої стратегії автоматизації протиповітряної оборони критично важливих об'єктів для захисту від атак безпілотників.

У листопаді з'явилася інформація про те, що противник почав оснащувати свої позиції досить незвичайною зброєю, яку в Росії охрестили "міні-"Солнцепек". Проте не варто заспокоюватися, вважаючи, що йдеться про НРК, які вже зазнали невдач на полі бою. Ворог активно працює над удосконаленням дистанційно керованих і роботизованих платформ. Мова йде про компактну польову вогнеметну систему, яка інтегрована в наземний роботизований комплекс і використовується як бойовий модуль одноразового застосування, оснащений пусковими установками для боєприпасів типу РПО-А ("Шмель").

"Міні-Сонячний пекельник", зображення: BTVT.INFO

Не можна виключати, що "Робототехнический инжиниринг", зареєстрований у Москві, просто скопіював українське рішення, прийняте в травні. Проте експерти вважають, що ця розробка має потенціал підтвердити заявлену якість. На даний момент рівень інтеграції НРК з бойовими модулями залишається досить низьким, але спостерігається тенденція до зростання у прагненні поліпшити логістичні процеси.

На додаток фахівці звертають увагу на ще один тип НРК - з бойовим модулем у вигляді лазера "Игнис", що начебто "випалює міни на відстані до 200 м". Зокрема, пропагандисти РФ твердять, що НРК вже вдалося нейтралізувати без вибуху на такій відстані протитанкові міни ТМ-62. Раніше цього року росіяни презентували й інший схожий комплекс - "Посох" з оголошеною дальністю дії у 30 - 700 метрів проти FPV-дронів. Реальність така, що "Игнис" на полі бою помітили у жовтні, експерти поки що кажуть про сумнівний потенціал такої зброї, передусім внаслідок обмежень та недосконалості самої технології. Однак, поза сумнівом, не слід ігнорувати розробки в цьому напрямку, маємо системно стежити за подіями з російського боку.

Експерти в галузі озброєнь стверджують, що вдосконалені керовані авіабомби з універсальними модулями планування та корекції (УМПК) є більш небезпечними, ніж модернізовані НРК. Ці бомби здатні вражати цілі на відстані до 200 кілометрів, і їх виробництво в Росії розпочалося в жовтні цього року. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російським інженерам вдалося покращити УМПК, які встановлюють на авіабомби вагою від 250 до 3000 кілограмів. Відомо, що противник вже перейшов до бойового, хоча, ймовірно, поки що експериментального, використання таких авіабомб з новими системами управління. Передбачається, що їхня дальність застосування досягне 200 кілометрів.

Авіаційна бомба УПАБ-1500Б, що перебуває під контролем, а також інформаційна кампанія Кремля.

Перші випадки використання модернізованих боєприпасів були зафіксовані в Дніпрі. Що стосується Лозової, то там застосували авіабомбу УМПБ-5Р (реактивного типу), яка подолала приблизно 130 кілометрів. Під час аналізу залишків боєприпасу експерти виявили компоненти реактивного двигуна, що нагадує китайську модель Swiwin SW800Pro, яка раніше використовувалася у дроні-ракеті S8000 "Бандероль". За даними української розвідки, Росія вже починає серійне виробництво цих нових озброєнь, що суттєво підвищує повітряну загрозу для прифронтових територій та великих міст України.

Безпілотна війна перестала мати чітку лінію фронту — вона все більше розширюється та проникає на десятки кілометрів у глибину територій. Противник постійно вдосконалює свої тактики: восени 2025 року дрони почали регулярно нападати не лише на військові склади та логістичні маршрути, а й на цивільний транспорт.

В листопаді також з'явилися не дуже позитивні повідомлення, що Україна дедалі гірше перехоплює російські "Шахеди" та ракети - показники збиття цілей українською ППО в жовтні виявилися найгіршими від початку року: було збито або подавлено лише 80% російських дронів та 54% ракет. На жаль, це наслідки як різкого збільшення кількості безпілотників, що їх запускає Росія, так і дефіциту боєприпасів в Україні та рішень, що приймаються.

Таким чином, противник створив умови для постійної і систематичної модернізації всіх видів озброєнь, здатних впливати на ситуацію на полі бою. І їхній вплив відчувається.

Які альтернативи можемо запропонувати в цій ситуації?

Якщо контроль та супроводження розробок або модернізації зброї в Україні та РФ мають схожу вагу, то власне фінансування розробок у РФ налагоджене суттєво краще - як система державної підтримки, що обирає та масштабує найпередовіші рішення. Для порівняння: в Україні чотири приватні компанії займаються розвитком універсальних модулів планування і корекції (УМПК) для авіабомб, і жодна з них не отримала державного фінансування. Так само можна констатувати вітчизняні проблеми з уніфікацією безпілотних систем - єдиного центру прийняття рішень досі немає. Можливо, тому й спостерігається гальмування низки вітчизняних проєктів, і як результат, відставання від противника.

Розвідувальні безпілотники перед відправкою на фронт, зображення: gettyimages

Проблема, яка продовжує залишатися актуальною у сфері управління безпекою та обороною, є відображенням неефективної кадрової політики. У дії керівників військового відомства під час війни важко знайти ознаки продуктивних ініціатив. Від відмови міністра оборони Резнікова прийняти "весільні дрони", які на певному етапі війни відіграли важливу роль, до нездатності міністра оборони Умєрова усвідомити значущість концепції дронів, простежується непохитна самовпевненість наших чиновників. Ціна таких помилок — це сотні, а можливо, тисячі життів захисників, які щоденно стикаються з нестачею зброї, боєприпасів та адекватних рішень. У листопаді 2025 року Віталій Шабунін, голова правління "Центру протидії корупції", зазначив, що ще у 2023 році командири настійно пропонували Умєрову реалізувати "лінію дронів". "Міністру було представлено не лише концепцію, а й детальний план впровадження, доктрину застосування та логістичні елементи, навіть на картах показали, як це має виглядати на фронті", — повідомив Шабунін, підкресливши, що ініціатива командирів БПЛА не отримала належного розуміння з боку міністра. Зрештою, пройшов ще рік, перш ніж цю ідею повністю підтримав президент Зеленський. Коментарі зайві.