Як енергетичний криза позначається на діяльності підприємств в Україні

Цієї зими звуки генераторів у Києві стали звичним фоном для кожного району столиці. В умовах раптових відключень електроенергії та проблем з опаленням, викликаних ударами РФ, живлення від цих пристроїв стало чи не єдиним виходом для бізнесів, щоб продовжити свою діяльність. Проте просто придбати генератор недостатньо, оскільки витрати на паливо та обслуговування суттєво знижують прибуток.

За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), проведеного з 14 по 19 січня серед 79 компаній-членів, 80 відсотків із них відчувають вплив відключень електрики. Водночас більшість компаній адаптувалися - 90 відсотків мають власні альтернативні джерела енергії або генерацію. Майже чверть опитаних, за даними EBA, досягли повної автономності, тоді як решті здебільшого або принаймні частково вдається компенсувати дефіцит електрики.

Нинішня ситуація з енергетикою є складною для бізнесу всіх масштабів, зазначає в коментарі DW Катерина Глазкова, виконавча директорка "Спілки українських підприємців" (СУП), що налічує понад 1300 членів з усіх регіонів України. Дійсно, перебої в роботі переживають і "гіганти" українського бізнесу. Наприклад, мережі супермаркетів "Сільпо" та Novus після чергової атаки РФ по енергосистемі 12 січня попереджали клієнтів про можливе тимчасове закриття деяких магазинів.

"Різниця лише в запасі міцності: великі компанії мають більше ресурсів, але й значно вищі втрати при зупинках або нестабільній роботі", - зазначає Глазкова.

Основними проблемами, які фіксують підприємці, за даними СУП, є непередбачуваність відключень, короткі вікна подачі електроенергії, які не дозволяють повноцінно запускати виробниче обладнання, вимушене скорочення робочих змін та обсягів виробництва, додаткове навантаження на персонал, складність планування роботи команд, а також значні витрати на генератори, паливо та альтернативні джерела енергії, які бізнеси покривають самостійно.

За словами Глазкової, найбільші труднощі переживають підприємства, які розташовані в прифронтових та "ризикованих" областях, таких як Харків, Сумщина, Київ та його околиці. Вони вимушені інвестувати не лише в електроенергію, але й в забезпечення безпеки своїх співробітників, переміщення складів та розробку резервних планів діяльності, наголошує виконавча директорка СУП. За її оцінками, найбільш вразливими є виробники, для яких електрика є критично важливою для стабільності виробничих процесів.

Читайте також: Між виїздом і виживанням: як живе Київ без тепла і світла посеред зими

Утім, попри труднощі операційної діяльності, СУП не фіксує серед своїх членів масового закриття, спричиненого енергокризою. Спостерігаються окремі випадки тимчасового призупинення мікробізнесу, як-от кав'ярень та квіткарень у Києві, через високу вартість стабільної роботи генераторів, розповідає Катерина Глазкова.

"Бізнес не зупиняється, працює в режимі виживання та обмежень: скорочує зміни, переносить графіки, тимчасово обмежує окремі процеси. Це не означає відсутності ризиків, це про високий рівень відповідальності й адаптивності підприємців", - зауважує Глазкова.

Таку ж тенденцію в розмові з DW підтверджує і глава правління Асоціації власників малих та середніх бізнесів Руслан Соболь. За його словами, попри те, що в соцмережах упродовж останніх тижнів помітно побільшало оголошень невеликого бізнесу про закриття, серед понад 1300 членів асоціації, близько 600 з яких працюють у Києві, жоден не зачинився.

"Незважаючи на надзвичайно важкі часи, бізнес продовжує функціонувати — такого ще не було. Усі сфери потерпають, але всі намагаються знайти рішення. Максимально переходять на віддалений формат роботи, якщо це можливо. Кожен намагається вижити — це вже стала звичкою для українських підприємців," — стверджує Соболь.

За словами Руслана Соболя, підприємства, які здійснюють свою діяльність "на землі", такі як склади, логістичні компанії, торгові точки та виробництва, стикаються з серйозними труднощами щодо генераторів, які не здатні впоратися з навантаженням. У зв'язку з цим, на сьогоднішній день наявність резервного генератора стала справжньою необхідністю. Наприклад, для невеликого кафе площею 30-40 квадратних метрів потрібен генератор потужністю 7-8 кіловат, що на ринку коштує близько 120 тисяч гривень. Ці витрати не були заплановані, тому бізнеси або шукають кошти з резервів, або оформляють кредити, а потім протягом місяця або навіть двох працюють на цьому генераторі, зазначає експерт.

На його думку, враховуючи зменшення робочих годин, витрати на паливо та обслуговування, зарплати, оренду, податки, які завжди залишаються актуальними, а також необхідність підтримувати конкурентоспроможність цін на товари та послуги, заклади сфери обслуговування в середньому виходять "на нуль", а в деяких випадках навіть зазнають невеликого збитку. "Хоча бізнес поки готовий це терпіти, постійно так працювати неможливо," - зазначає Соболь.

Власник магазину дитячих іграшок Pokabutke у Дніпрі, Артем Криницький, змушений працювати в умовах збитковості. У місті впроваджені графіки відключень електроенергії, які, за його словами, є дуже суворими, а заздалегідь закуплені акумулятори не встигають зарядитися за короткий час, коли електрика повертається.

"Працювати повністю на генераторі нереально, мені дешевше закритися до весни", - зазначає Артем Криницький у розмові з DW. Година роботи на пристрої обходиться підприємцю у 70 гривень, відповідно, місяць - у 21 тисячу гривень. Через вимушене скорочення годин роботи щоденний прибуток вже впав щонайменше удвічі, каже він. У хід ідуть накопичення, економія - за рахунок скорочення товарних запасів.

"Я серйозно розмірковую над можливістю закриття, але, вважаю, ще можна трохи потренуватися. Можливо, доведеться повністю перейти в онлайн-формат, хоча це мені не дуже до вподоби, адже я ціную усмішки дітей. Крім того, закриття бізнесу обійдеться в чималу суму", - ділиться думками підприємець.

Для власника маленької кав'ярні Coffee Patio на Оболоні, Богдана Лещенка, навіть після придбання більш потужного генератора, ситуація з електропостачанням залишається складною. Крім звичної "несезонності" у бізнесі, щоденні вимкнення електрики тривалістю 8-10 годин додають додаткових труднощів.

День експлуатації генератора, що забезпечує тепло, світло, роботу холодильника та кавомашини в кав'ярні, коштує підприємцю близько 1200-1300 гривень. Кав'ярня функціонує без вихідних і досі - стабільно, без збоїв. Хоча доходи в порівнянні з минулими роками знизилися, вони все ще дозволяють бізнесу залишатися прибутковим та підтримувати актуальні ціни.

"Сьогодні ми спостерігаємо зниження кількості клієнтів. Якщо порівняти статистику цього року з минулим, то щомісяця ми фіксуємо скорочення на 500-700 чеків, а в деякі періоди це число може досягати навіть тисячі. Чистий дохід, після врахування всіх витрат, зменшився на 20-30 відсотків", - зазначає бізнесмен.

На його думку, емоційний стан населення також значно впливає на відвідуваність закладів. У попередні роки, під час блекаутів, звук генератора приваблював клієнтів до кав'ярні. Натомість сьогодні, на фоні морозів, обстрілів і виснаження, люди намагаються менше виходити з дому, вважає Лещенко. "У перший блекаут ми ледве встигали змінювати 20-літровий бутель з водою для кавомашини — його вистачало лише на дві години. Наразі ж цього запасу вистачає на цілий день", — ділиться він.

На думку Богдана Лещенка, підприємствам у цій галузі надзвичайно складно залучити інвестиції для альтернативних джерел енергії. Він сам інвестував близько 100 тисяч гривень у генератори, скориставшись можливістю розстрочки платежу.

"Коли генератор працює, ми можемо продовжувати нашу діяльність і забезпечувати необхідні ресурси. Однак, якщо він зламається, ситуація ускладнюється. Наше основне завдання - підтримувати відносини з постійними клієнтами, які продовжують відвідувати нас, що допомагає забезпечувати стабільність. На даний момент важливіше не стільки заробляти, скільки зберігати бізнес на плаву," - зазначає власник Patio.

Великі гравці ресторанного бізнесу також стикаються з труднощами у своїй щоденній діяльності. Наприклад, мережа ресторанів кримськотатарської кухні "Мусафір", яка налічує чотири заклади в Києві, з 2022 року вклала 140 тисяч доларів в альтернативні джерела енергії. Проте, як зазначають співзасновниці мережі Соріна Сейтвелієва та Еміне Емірсалієва, щоденні виклики продовжують ставати на заваді їхній роботі.

Кожен заклад під час відключень електроенергії забезпечується потужним генератором, який щогодини споживає до 60 літрів пального. Для оптимізації витрат функціонування частини обладнання обмежується, а деякі позиції з меню стають недоступними. Водопостачання вирішується за допомогою резервуарів, що містять кілька тонн води. Однак є й труднощі, до яких важко підготуватися.

"Внаслідок проблем з електротранспортом можуть виникнути затримки у прибутті співробітників на роботу. Деякі з них тимчасово виїхали до села, оскільки жити в квартирі з температурою +7 градусів стає нестерпно," - зазначила DW Еміне Емірсалієва.

Перебої з опаленням не оминули й приміщення ресторанів, де в найхолодніші дні січня довелося закривати частину залів, які важко було обігріти. Як наслідок - тимчасово зменшували навантаження працівників. Наразі мережа закупила додаткові пічки, які коштували 20 тисяч доларів, розповідає Соріна Сейтвелієва. "Витрати великі, але за рахунок поступової підготовки легше. Два роки ми думали, що це не знадобиться, але, на жаль... Зараз дуже допомагає", - додає вона.

Відповідаючи на заклик Київської міської державної адміністрації, мережа ресторанів "Мусафір" активно підтримала ініціативу організації пунктів обігріву для мешканців столиці. Починаючи з 22 січня, ресторан на вулиці Богдана Хмельницького залишатиметься відкритим і вночі. "Це чудова ініціатива, і ми вирішили, що, якщо можемо допомогти, потрібно це зробити. У нас можна прийти, щоб погрітися, підзарядити гаджети, випити чаю або кави, хоча кухня вночі не працює. Люди приходять, відпочивають і працюють", - поділилася Емірсалієва.

Щоправда, попит на пункт обігріву різниться - однієї ночі було зайнято 12 столів, іншої - один, проте Соріна Сейтвелієва вбачає у цьому "добрий знак": "Значить, у людей нема потреби". Усі додаткові витрати на діяльність пункту обігріву лягають на бізнес.

Держава також запровадила ряд заходів для підтримки бізнесу в умовах кризи. Зокрема, передбачена одноразова матеріальна допомога для фізичних осіб-підприємців 2 та 3 групи в розмірі від 7,5 тисяч до 15 тисяч гривень, що залежить від кількості найманих працівників. Ці кошти можуть бути використані для придбання генераторів, їх ремонту та покупки пального. Крім того, уряд оголосив про запуск програми пільгових кредитів для бізнесу під 0% на придбання енергообладнання на суму до 10 мільйонів гривень терміном на три роки. Також збільшено ліміт кредиту в рамках вже існуючої програми "5-7-9" з 150 мільйонів до 250 мільйонів гривень.

"До списку обладнання, що підлягає кредитуванню, включили когенераційні установки. Це дозволить бізнесу залучати додаткові фінансові ресурси для реалізації проектів у сфері розподіленої генерації та оновлення потужностей", - повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Глава правління Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь вітає ініціативи, вказуючи, що це не лише допоможе бізнесу вистояти, а й підтримає енергосистему країни. "Ця ініціатива би допомогла залучити в енергетичний сектор величезну кількість бізнес-гравців, які б вибудовували альтернативну мережу - в рази менш вразливу. Бо розподільчі вузли можна розбити, адже вони великі, а на десятки-сотні тисяч енергосховищ, де зберігатиметься енергія, жодних ракет не вистачить", - пояснює Соболь.